8 липня 2020 року Кабінет Міністрів своїм розпорядженням розподілив 1 мільярд 682 мільйони гривень на соціально-економічний розвиток у частині фінансування 1 159 об’єктів та заходів у різних областях України. Це чи не вперше, коли ще в середині року український уряд розподілив усі кошти (99%) в рамках даної бюджетної програми.
Як і в попередні роки, Громадянська мережа ОПОРА вирішила дослідити, наскільки ці кошти, як і 15 мільярдів гривень, що були виділені протягом 2015-2019 років, “вирішували” хоча б частину проблем регіонів. Адже попередні результати досліджень доводять, що бюджетні кошти дуже часто витрачаються на дріб'язкові придбання на зразок принтерів, м’ясорубок, шкільних парт чи велосипедів, а не на серйозні інфраструктурні проєкти.
Що змінилось?
- Головним розпорядником коштів субвенцій замість Мінфіну став Мінрегіон. З точки зору сфер відання даних міністерств, таке рішення варто лише привітати.
- Крім того, змінились й загальні правила розподілу. Тепер основним критерієм для кожного регіону стала кількість населення (80% коштів розподіляється відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні).
- Враховуючи карантин та епідемію, уряд визначив, що у 2020 році субвенція “спрямовується в першу чергу на здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та реалізацію проектів будівництва, спрямованих на забезпечення підвищення якості надання послуг у галузі освіти, охорони здоров’я та спорту”. На практиці дане правило значною мірою було виконано.
- Спрямування коштів стало значно доцільнішим та системнішим. Середній розмір субвенції у 2020 році у порівнянні з попереднім роком виріс у 4 рази: з 365 тисяч гривень до 1 млн 450 тисяч. А дріб'язкові проєкти вартістю менше 50 тисяч гривень взагалі зникли – їхня кількість зменшилася з 37% до 0,5% (лише 6 об’єктів).
- Хоч депутати і залишилися суб’єктами подання пропозицій щодо об’єктів соцеконому, але саме явище піару на бюджетних коштах значно зменшилось.
На що “пішли” кошти?
Вперше, на відміну від попередніх років, практично рівна та найбільша сума субвенцій безпосередньо була пов’язана як із медичними закладами – 36,4% (611,8 млн грн), так із закладами освіти – 31,3% (626,8 млн грн). Популярна для фінансування в рамках субвенцій сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури цього року отримала лише 18% (302 млн грн) від усіх коштів.
У 2020 році, як і в попередні роки, кошти субвенцій направлялися й на будівництво чи реконструкцію дитячих та спортивних майданчиків. Загалом на такі цілі було витрачено 114 (6,8%) млн гривень для реалізації 145 субвенцій (12,5% від загальної кількості). У відсотковому співвідношенні це навіть більше, ніж у попередні роки.
Найменшу суму коштів було направлено на ремонти доріг – 5,8% (98,1 млн грн) та на соціально-культурну сферу – 1,7% (лише 28,7 млн грн).
Регіональний розподіл
На відміну від попередніх років, у 2020 році Кабмін, використовуючи правило “80% коштів розподіляється відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні”, практично рівномірно розподілив кошти між регіонами. Найбільше грошей було спрямовано до Дніпропетровської (168,1 млн грн), Донецької (134 млн грн), м. Києва (127,3 млн грн), Харківської (109,8 млн грн) та Львівської областей (88,56 млн грн). У свою чергу найменше грошей отримали Волинська (33,5 млн грн), Рівненська (36,5 млн грн) та Херсонська (39,6 млн грн) області.
Попри позитивний коефіцієнт кореляції Пірсона на рівні 0,9 між кількістю населення та сумою коштів, що отримав регіон (подібна ситуація була аж у 2015 році), є різниця між сумою коштів у розрахунку на одного мешканця в різних областях України.
Так, на одного мешканця Миколаївської області було виділено 62 грн, Дніпропетровської – 52 грн, Чернігівської, Черкаської та Полтавської – 50 грн. В той же час на одного жителя Запорізької області направлено 27 грн, а Рівненської – 31 грн.
У різних регіонах України фінансується різна кількість об’єктів. Так, якщо у місто Київ було направлено 140 субвенцій, у Житомирську область – 88, то, наприклад, до Чернівецької лише 9. Звісно, така практика направлення коштів не може говорити про неефективність, але потенційно виступає показником досі актуального випливу депутатів на процес розподілу субвенцій.
Розподіл у межах округів
Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі формування та виділення державних субвенцій, а також нерівномірний розподіл коштів між різними регіонами України у попередні роки, нами був проведений аналіз виділення відповідних коштів по мажоритарних округах.
Так, у 2020 році 40 округам (20%) не виділили коштів взагалі. Натомість на території 158 округів об’єкти та заходи за кошти субвенцій профінансовані були. У парламенті округи, що залишились без субвенцій, представляють 13 депутатів із групи “За майбутнє”, 8 представників “Слуги народу”, 7 позафракційних нардепів, по 4 мажоритарники із групи “Довіра” та фракції “Опозиційна платформа – За життя”, 2 члени “Європейської Солідарності” та по 1 представнику ВО “Батьківщина” та “Голосу”.
Загалом найбільше коштів (81 млн грн було) направлено до 48-го виборчого округу (Донецька область), який у Верховній Раді представляє Максим Єфімов (група “Довіра”). Другу позицію і понад 32 млн грн отримав 124-й округ на Львівщині. На парламентських виборах мажоритарником там був обраний Юрій Камельчук (“Слуга народу”).
По 31 млн грн субвенцій було направлено до округу №204 (Чернівецька область) Валерія Божика зі “Слуги народу” та до 114-го округу (Луганщина), який у Раді представляє Сергій Шахов (група “Довіра”). У свою чергу 30 млн грн отримав 136-ий округ на Одещині (депутат Олександр Горинюк, фракція “Слуга народу”).
Якщо говорити про кількість субвенцій, то лідером за цим показником став 219-ий округ Миколи Тищенка (“Слуга народу”) – 48 субвенцій. До речі, усі субвенції були спрямовані на дитячі майданчики з однаковим цільовим призначенням: “Капітальний ремонт. Облаштування ігрового майданчика”.
На другому місці за кількістю субвенцій (39 об’єктів) – округ №63 Богдана Кицака (“Слуга народу”) на Житомирщині. На відміну від округу його колеги, тут субвенції були спрямовані у своїй більшості на розвиток закладів освіти – 69% та медицини – 23%.
Замикає трійку лідерів за цим показником 48-ий округ на Донеччині, який у Верховній Раді представляє Максим Єфімов (група “Довіра”) – 36 субвенцій, 66% з яких були направлені на “Термомодернізацію житлових будинків м. Краматорська”.
Висновки
- Процес розподілу субвенцій не став більш публічним чи прозорим, але чи не вперше з 2015 року бодай частково Кабінет Міністрів почав виділяти кошти згідно із пріоритетами, які він сам визначив.
- Пропозиції Громадянської мережі ОПОРА щодо покращення процедури розподілу коштів були частково враховані. Так, Уряд чітко визначив, що під час розподілу грошей, 80% коштів направляється відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні. Крім того, розпорядником коштів стало профільне міністерство – Мінрегіон.
- Дріб’язкові об’єкти та заходи “одноразової” дії майже зникли з переліку субвенції. Адже одна субвенція у середньому стала вартувати у 4 рази більше, у порівнянні з 2019 роком: її розмір зріс з 365 тисяч гривень до 1 млн 450 тисяч.
- Можливість подання пропозицій щодо розподілу субвенцій у народних депутатів не зникла. Але з огляду на кількість субвенцій і критичну позицію громадськості, ймовірно, нардепи не у виборчий сезон цю опцію для здобуття електоральних переваг поки не використовують. Хоча в окремих округах (які ніяк не фігурують у самій постанові про розподіл субвенцій) фінансуються лише дитячі майданчики (219-ий округ Миколи Тищенка (“Слуга народу”) – 48 субвенцій).
У даному матеріалі Громадянська мережа ОПОРА досліджує в першу чергу рівномірність розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Прив’язка коштів до округу не означає автоматичного залучення даних фінансів народним депутатом, що представляє даний округ у Верховній Раді.
Дані, які використовувалися в матеріалі щодо розподілу коштів по депутатських округах та категоріях об’єктів, не оприлюднюються Кабінетом Міністрів України, тому збиралися нами машинним способом. Це могло вплинути на їх повноту та точність.
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2016 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2017 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2018 році