“Партнерство “Відкритий Уряд” - це міжнародна ініціатива, що об’єднує уряди, бізнес та громадянське суспільство з метою позитивних змін задля включення громадян у процеси урядування, сприяння доступності та підзвітності. Станом на 2020 рік учасниками ініціативи є 79 держав, зокрема і Україна. ОПОРА проаналізувала, які позитивні практики на шляху до залучення стейкхолдерів у законодавчі процеси існують і розвиваються в таких країнах.

Кожна країна-учасниця ініціативи формує щорічний “План дій”, що включає ключові зміни, які держава зобов’язується реалізувати до кінця року. Не виключенням є і Україна, яка сформувала 100 зобов’язань в рамках Плану на 2020-2022 роки. Серед них розробка законодавства для громадської участі, публічних консультацій, проведення тренінгів для державних службовців на тему публічних консультацій та інше.  Ознайомитися з повним планом та переліком зобов’язань можна за посиланням. 

Отже, які ініціативи із залучення стейкхолдерів в країнах-членах Партнерства були реалізовані успішно?

Залучення громадян до аналізу та оцінки законодавства: досвід Великобританії

Для системних консультацій із зацікавленими сторонами, оцінки якості та релевантності законодавства у Великобританії було засновано Комітет регуляторної політики. Це незалежний орган, що фінансується Департаментом з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегії. Комітет формується з експертів з різних сфер, представників бізнесу, юридичних та наукових кіл. 

Комітет відповідає за забезпечення зовнішньої та незалежної оцінки всіх регуляторних актів. До його складу входять вісім осіб, які не є представниками Уряду. На основі проведеного аналізу Комітет формує рейтинги червоного, жовтого або зеленого кольорів для запропонованих нормативних актів. Представники Комітету включені на всіх етапах циклу проходження нормативних актів. Комітет також оцінює огляди законодавства після впровадження та публікує висновки.

Окрім організацій, що безпосередньо входять до складу Комітету, останній регулярно звертається до зовнішніх стейкхолдерів для оцінки впливу на них тих чи інших законодавчих змін. На сторінці Комітету вказано, що висновки зацікавлених сторін щодо нових регуляторних та дерегуляційних пропозицій можуть надходити до департаменту, відповідального за розробку політики, під час консультацій. Однак, якщо у стейкхолдерів є додаткова інформація, яку Комітет повинен враховувати, приймаючи рішення, необхідно зв’язатись із його представниками для подальшого включення у процес оцінки запропонованих змін. 

Сьогодні Комітет регуляторної політики виступає надійним учасником процесу вироблення нормативно-правових актів. Наприклад, державні службовці, як правило, переглядають нормативні акти, коли Комітет оприлюднює червоний рейтинг, як спосіб забезпечення зеленого рейтингу для остаточної державної документації. Таким чином, діяльність Комітету може стати корисною моделлю для інших країн щодо того, як успішно інтегрувати погляди зовнішніх зацікавлених сторін в нормативну базу країни.

Від консультацій до результативної співпраці: як розробляють законопроєкти в Естонії?

У 2010-х роках Естонія запровадила політику щодо покращення Інформаційної системи проєктів актів - платформи, яка дозволяє громадянам коментувати законопроєкти. Реформатори зробили веб-сайт більш зручним для користувачів, розширили державне навчання та створили систему інформування громадян про майбутні законопроєкти. Однак, державні службовці хотіли покращити процес узгодження законодавства між міністерствами, а громадянське суспільство виступало за більш активну участь у процесі. З огляду на це, естонський Уряд розпочав розробку нової інформаційної системи для залучення громадян до вироблення політики.

Сьогодні в Естонії існує дві онлайн-платформи, які фактично дозволяють брати участь у законотворчості: Інформаційна система проєктів актів та платформа Rahvaalgatus.ee, яка дозволяє громадянам реєструвати та пропонувати свої проєкти законів законодавцям. Інформаційна система проєктів актів передбачає спільне вироблення політик, яке реалізується за допомогою програмного середовища що полегшує співпрацю. Так, державні службовці розміщують проєкти законів у документах формату Google Docs або Microsoft Office Online, де працюють над ними разом із міністерствами та експертами. Ця система проходила декілька етапів розробки та покращувалася відповідно до відгуків громадян щодо її функціонування. Так, громадяни критикували систему за те, що занадто важко відстежувати політику від проєкту до завершення. Раніше проєкти зазвичай публікувалися до уваги громадськості лише за три тижні до затвердження. Нова версія системи автоматично повідомляє громадян про початок процесу формування політики і дозволяє їм відстежувати прогрес у розробці політики, навіть якщо проєкт ще не зареєстрований та не опублікований.

Однак, наявність декількох каналів зв’язку іноді не полегшує, а навпаки ускладнює комунікацію між громадянами та Урядом. Так, експерти ініціативи “Відкритий Уряд” виявили, що рівень використання Інформаційної системи проєктів актів є низьким, частково тому, що вже існує кілька інших каналів зв'язку. Самі законотворці відзначають, що Естонія перебуває на етапі запровадження технологій, інформує громадян про їх існування та збирає відгуки із метою зробити сервіси якомога зручнішими. 

Публічні консультації в Мексиці

На шляху до відкритості Конгрес Мексиканських Сполучених Штатів у 2000-х роках прийняв законодавство, яке заснувало Федеральну комісію з удосконалення регулювання - наглядовий орган, якому доручено забезпечити ефективне регулювання та прозорий процес прийняття законодавства. Закон вимагав проведення оцінки регуляторного впливу та проведення громадських консультацій щодо всіх проєктів федеральних нормативних актів через новий Інтернет-портал.

Інтернет-портал містить всі проєкти регуляторних актів. Після розміщення документів громадяни мають принаймні 30 днів для подання коментарів через портал, електронною поштою чи листом. Після закінчення періоду коментування розробник нормативно-правового акту повинен надати відповіді на всі отримані коментарі. Вся документація щодо цього публікується в Інтернеті.


У 2018 році повноваження Комісії було розширено на місцевий рівень. Як результат, портал тепер включає державні та муніципальні проєкти нормативних актів, які виносяться на консультації з громадськістю.

Однак, вимога законодавства щодо необхідності організації публічних консультацій до кожного законопроєкту створює організаційні та політичні ризики. Так, Комісія має узгодити понад 150 000 нормативних актів по всій Мексиці, а суб'єкти державного рівня контролюються різними політичними партіями. Проте, це також створює значні можливості для залучення громадян по всій країні через єдине джерело законодавчої інформації. За цією новою системою Мексика сьогодні має одну з найбільш прозорих систем регулювання у світі.

Вплив регуляторної бази Мексики та публічності законодавчого процесу став найбільше помітним під час пандемії COVID-19. Так, Комісія публікує на своєму веб-сайті всі зміни, пов'язані з пандемією, на всіх рівнях управління та оновлює інформацію щодня. Користувачі можуть легко відфільтрувати нормативні акти за юрисдикцією, що дозволяє громадянам, малому бізнесу та громадянському суспільству переглядати будь-які запропоновані норми, які можуть вплинути на їхній штат або муніципалітет під час надзвичайної ситуації. Крім того, Комісія відстежувала, як інші держави відповіли на пандемію за допомогою нормативних актів. Це уніфіковане джерело інформації допомагає громадянам краще зрозуміти, як їх уряд реагує на поточну кризу в галузі охорони здоров’я.

Таким чином, країни-члени Партнерства впроваджують різні практики залучення стейкхолдерів до законотворчого процесу, серед яких публічні консультації, спільна розробка законопроєктів, створення незалежних органів з оцінки законодавства та багато іншого. Відповідні практики покращують участь громадян у законотворенні та роблять політичні процеси відкритими та зрозумілими. 

Матеріал підготовлено на основі Звіту “Регуляторне управління у межах “Партнерства “Відкритого Уряду”.

За коментарями звертайтеся:

e-mail: [email protected]

Довідково: Проєкт «Депутат на зв’язку» реалізується Рівненською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.