Від початку повномасштабного російського вторгнення у парламенті зареєстрували понад 360 проєктів законів та 110 постанов. Більшість із них прямо пов’язані з викликами війни: оборонними, економічними, правовими.
Однак саме кількість ініціатив, навіть з огляду на війну, не є аж надто великою, адже й до неї щомісяця реєстрували сотні законопроєктів (передусім це робили народні депутати). Так, із 1 січня до 24 лютого 2022 року в парламенті зареєстрували 175 законопроєктів. Хоча, безумовно, це лише “капля в морі” порівняно з майже 5 тисячами законопроектів, зареєстрованих протягом усього IХ скликання, більшість із яких так ніколи і не ухвалять.
Щоб зрозуміти, як війна вплинула на законодавчу діяльність у цілому, та дізнатися, чи депутати все ще реєструють “непотрібні” законопроєкти, читайте наш матеріал.
Хто, що і як реєструє
Головними ініціаторами нових законопроєктів стали народні депутати, які зареєстрували 88% (310 ініціатив) від усіх поданих проєктів законів. До розробки майже 8,5% (29) ініціатив долучився Кабмін та до 3,5% (13) — Президент. Така сама ситуація спостерігалася і до 24 лютого, статистично в цьому контексті нічого не змінилося.
Головними темами, над якими працювати законодавці, стали економічна політика — 28,5% (100), правова політика — 28% (97) та безпека й оборона — 14% (49).
У березні у Верховній Раді зареєстрували аж 117 ініціатив, у квітні — 93, у травні — 90, у червні — поки що близько 50.
Також ОПОРА проаналізувала, хто з депутатів найчастіше ставив свій підпис як співавтор законопроєктів. До п’ятірки таких парламентарів увійшли Георгій Мазурашу (“Слуга народу”) — 83, Олександр Бакумов (“Слуга народу”) — 67, Сергій Мінько (“За майбутнє”) — 58, Олександр Федієнко (“Слуга народу”) — 56 та Євгенія Кравчук (“Слуга народу”) — 50.
Загалом із початку повномасштабного вторгнення депутати ухвалили 129 законопроєктів. Це трохи більше, ніж 15% від усіх ухвалених у ІХ скликанні ініціатив. Тематика ухвалених законів загалом схожа із зареєстрованими: правова політика — 26,5%, економічна політика — 25%, безпека й оборона — 17%.
Також варто відзначити, що понад 70% (92) із ухвалених законопроєктів за час війни зареєстровані вже після повномасштабного вторгнення. Тобто ініціатори активно працювали над необхідними змінами до законодавства і швидко їх ухвалювали. Крім того, починаючи з 24 лютого 2022 року, можна відзначити і значне відношення ухвалених законопроєктів до зареєстрованих — понад 25%. Натомість за весь період ІХ скликання цей показник становив лише 17%.
Авторами найбільшої кількості ухвалених законопроєктів стали депутати “Слуги народу”: Олександр Бакумов — 25, Галина Михайлюк — 19, В'ячеслав Медяник — 18, Сергій Іонушас — 16, Владлен Неклюдов — 15.
Не все, що реєструють, згодом ухвалюють
Утім, не всі зареєстровані законопроєкти мають шанси стати законами. Наразі половину зареєстрованих після початку повномасштабного вторгнення законодавчих ініціатив досі розглядають у комітетах. Загалом за цей час найбільший відсоток ухвалення мають законопроєкти, подані Президентом — 69%. Натомість ініціативи Кабміну та депутатів мають дещо схожі показники — 27,5% та 24% відповідно.
Загалом же більшість зареєстрованих законопроєктів так ніколи і не будуть ухваленими з різних причин: низьку якість, неактуальність, суперечливість або ж просто з політичних мотивів.
Про окремі неоднозначні ініціативи поговоримо далі.
Зміна Державного Гімну
У середині та наприкінці березня у парламенті зареєстрували два законопроєкти про внесення змін до тексту Гімну України.
14 березня 2022 року Людмила Буймістер (позафракційна, у 2021 році виключена зі складу фракції “Слуга народу”) зареєструвала законопроєкт №7162. Вона запропонувала викласти перші два рядки куплету в такій редакції:
У пояснювальній записці Буймістер зазначила: “Настав час нових героїв, нових символів, нових перемог, усвідомлення своєї унікальності та незламності, а відтак час виразу “Ще не вмерла України” пройшов, відтепер тільки — Переможе Україна!”.
Ще далі пішли депутати від "Слуги народу" Іван Юнаков та Георгій Мазурашу, які в альтернативному законопроєкті №7162-1 запропонували змінити весь перший куплет та приспів, а також додати другий куплет.
У пояснювальній записці депутати зазначали: “Виклики, з якими зіткнулася Україна починаючи з 24 лютого 2022 року, є прямим посяганням на її незалежність, суверенітет та існування як держави в цілому. Перемога у війні за своє існування та продемонстрована здатність до відстоювання своєї державності та суверенних територій призвела до необхідності внесення змін Державного Гімну України, наповнення його новим змістом та характером”.
Обидва проєкти закону наразилися на гостру критику суспільства та особисто Президента Володимира Зеленського, який закликав авторів законопроєкту "заспокоїти емоції" і припинити "виставляти себе дурнями". "І навіть якщо випадково за щось подібне проголосують, все одно мого підпису під такими законопроєктами не буде. Не витрачайте час", — зазначив Володимир Зеленський.
Робота депутатів у штабах зон територіальної оборони
3 травня у Верховні Раді зареєстрували проєкт закону №7344 щодо участі народних депутатів України в роботі штабів зон (районів) територіальної оборони”. Його авторами стало п’ятеро народних депутатів: Сергій Кузьміних (“Слуга народу”), Сергій Мінько (“За майбутнє”), Георгій Мазурашу (“Слуга народу”), Ірина Констанкевич (“За майбутнє”) та Геннадій Вацак (“Довіра”). Всі автори ініціативи — депутати-мажоритарники.
Парламентарі пропонують, щоб “народні депутати України, за бажанням, мали право брати участь з правом дорадчого голосу у роботі штабів зон (районів) територіальної оборони за умови взяття ними письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці відповідно до вимог чинного законодавства”. Цим текстом, зокрема, автори пропонують доповнити такі закони: "Про основи національного спротиву", "Про правовий режим воєнного стану", "Про статус народного депутата України".
Так, на думку авторів, “народний депутат України, використовуючи свої закріплені законом повноваження, може бути надзвичайно корисним, особливо в умовах воєнного стану для оперативного вирішення питань щодо зміцнення обороноздатності того чи іншого регіону нашої держави та України в цілому”.
Варто відзначити, що один з авторів законопроєкту — Сергій Кузьміних — є фігурантом розслідування НАБУ щодо можливого отримання хабаря за постачання обладнання до лікарні. Зокрема, ще 2 лютого Національне бюро опублікувало фрагменти оперативних матеріалів у справі нардепа, викритого 28 січня 2022 року на одержанні 558 тис. грн неправомірної вигоди.
Гарантоване включення до виборчих списків учасників бойових дій
25 травня депутат від “Слуги народу” Георгій Мазурашу зареєстрував законопроєкт №7405 щодо гарантованого включення до виборчих списків учасників бойових дій. Нардеп запропонував застосувати принцип, аналогічний до гендерного представництва: не менше двох кандидатів кожної статі у кожній п’ятірці, почергове включення кандидатів у списках, що не кратні п’яти, та 30%-представн ицтво кандидатів на виборах депутатів до територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч.
У пояснювальній записці нардеп зазначив: “Небайдужі громадяни України підтримують ідею щодо гарантованого включення до виборчих списків учасників бойових дій (тобто війни проти росії), які мають моральне право мати гарантоване представництво у радах всіх рівнів щонайменше протягом п’яти років після завершення бойових дій та скасування воєнного стану у зв’язку з військовою агресією проти України. Термін дії цієї норми може бути і іншим, це предмет суспільного діалогу та бачення більшості народних депутатів України, як представників своїх округів та/або політичних сил”.
Наразі законопроєкт розглядає профільний комітет, і його реалізація у нинішньому вигляді може виглядати малореалістичною навіть із погляду формування виборчих списків.
Зокрема, у висновку Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ йдеться про те, “що парламент є органом народного представництва і має бути своєрідним зрізом суспільства”, а також про той факт, що “Конституція України не передбачає інституту спеціального або квотного представництва тих чи інших соціальних, професійних, національних верств населення”. Позаяк ГНЕУ “в цілому підтримує ідею обрання до парламенту України військовослужбовців, які захищають Батьківщину від збройної агресії Росії”.
Отже, народні депутати України, як і раніше, активно працюють над розробкою нових законіопроєктів. Значну частину цих ініціатив ухвалюють, причому набагато швидше, ніж раніше, що демонструє здатність парламенту відповідати на виклики війни. Втім, багато зареєстрованих законопроєктів так і ніколи не будуть ухвалені, назавжди ставши частиною “законодавчого спаму”.