Представники Волині у парламенті лише під час 43,5% голосувань підтримали законопроєкти щодо вступу України до НАТО. Нижчий рівень підтримки відповідної політики лише у донецьких мажоритарників.

Такими виявились результати дослідження рівня підтримки парламентарями з Волині законодавчих ініціатив щодо курсу України на вступ до НАТО. Станом на 15 лютого 2022 року законопроєктів та проєктів постанов щодо відповідного питання, які ставились на голосування у парламенті, налічується 13, включаючи такі законодавчі ініціативи:

– проєкт Закону №0069 «Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони»;

– проєкт Закону №0119 «Про ратифікацію Рамкової військової угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки»;

– проєкт Закону №0129 «Про ратифікацію Протоколу до Угоди між Урядом Угорської Республіки, Урядом Румунії, Урядом Словацької Республіки та Кабінетом Міністрів України стосовно створення багатонаціонального інженерного батальйону»;

– проєкт Закону №0069 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби)»;

– проєкт Закону №2247 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців»;

– проєкт Постанови №2327 «Про заяву Верховної Ради України «Щодо перщочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства України в організації Північноатлантичного договору»;

– проєкт Закону №3003 «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях»;

– проєкт Закону №3015 «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну безпеку України» щодо набрання чинності положеннями стосовно Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів і окремих родів військ (сил)»;

– проєкт Закону №3529 «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про проведення у 2020 році весняної сесії Парламентської асамблеї Організації Північноатлантичного договору»;

– проєкт Закону №4210 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об’єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки і оборони»;

– проєкт Закону №4499 «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2021 році для участі у багатонаціональних навчаннях»;

– проєкт Постанови №6543 «Про звернення Верховної Ради України до Організа́ції Об'є́днаних На́цій, Європейського парламенту, урядів та парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій стосовно неприйнятності військового шантажу відносно України з боку Російської Федерації, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України»;

– проєкт Закону №6359 «Про про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2022 році для участі у багатонаціональних навчаннях».

У дослідженні Громадянська мережа ОПОРА врахувала позицію з питання щодо вступу України до НАТО п’яти нардепів-мажоритарників, які представляють Волинську область у Раді, зокрема: Ігоря Гузя (одномандатний виборчий округ №19), Вячеслава Рубльова (ОВО №20), Степана Івахіва (ОВО №21), Ігоря Палиці (ОВО №22) та Ірини Констанкевич (ОВО №23).

Результати 17 голосувань щодо законодавчих ініціатив, пов’язаних із питанням вступу України до НАТО, показали, що п’ятеро нардепів-мажоритарників з Волині у 43,5% випадків голосували «За», у 34,1% випадків – не голосували, ще у 22,4% випадків були відсутні.

ОПОРА проаналізувала і персональні голосування кожного з волинських парламентарів з цього питання.

Зокрема, народний депутат Ігор Гузь, який є членом депутатської групи «Партії «За майбутнє» під час розгляду питань щодо вступу України до НАТО у 58,8% випадків голосував «За», у 23,5% випадків – не голосував, ще під час 17,7% голосувань був відсутній.

Єдиний член фракції «Слуга народу» з-поміж волинських парламентарів Вячеслав Рубльов підтримав законодавчі ініціативи щодо вступу України до НАТО під час 82,3% голосувань. У 5,9% випадків нардеп не голосував. Ще під час 11,8% голосувань – був відсутній.

Представник депутатської групи «Партії «За майбутнє» Степан Івахів жодного разу не голосував за законопроєкти щодо вступу України до НАТО. У 58,8% випадків народний депутат не голосував. Під час інших голосувань (41,2%) нардеп був відсутній.

Інший представник депутатської групи «Партії «За майбутнє» Ігор Палиця підтримав лише 5,9% голосувань за законодавчі ініціативи, пов’язані зі вступом України до НАТО. Разом з тим, під час 52,9% голосувань за відповідні законопроєкти та проєкти постанов народний депутат не голосував. Ще у 41,2% випадків – був відсутній.

На противагу своїм колегам по депутатській групі «Партії «За майбутнє», Ірина Констанкевич голосувала за законодавчі ініціативи, пов’язані зі вступом України до НАТО у 70,6% випадків. Ще у 29,4% випадків народна депутатка не голосувала.