Взаємодія між народними депутатами та регіональними зацікавленими сторонами щодо законодавчої діяльності є важливим елементом подолання місцевих проблем, вирішення яких можливе на загальнодержавному рівні. В Одеській області народні депутати взаємодіють зі стейкхолдерами щодо проблем, які є на порядку денному Верховної Ради, проте ця взаємодія не є системною. Такого висновку прийшли учасники регіонального обговорення щодо взаємодії народних депутатів з групами інтересів в Одеській області, організованому ОПОРОЮ.

В мажоритарних округах Одеської області до Верховної Ради було обрано 11 народних депутатів, які увійшли до складу 7 парламентських комітетів:

  • з питань правоохоронної діяльності (Артем Дмитрук, Олег Колєв)
  • з питань фінансів, податкової та митної політики (Олексій Леонов)
  • з питань транспорту та інфраструктури (Олександр Горенюк, Ігор Васильковський)
  • з питань бюджету (Олексій Гончаренко, Антон Кіссе, Анатолій Урбанський)
  • з питань аграрної та земельної політики (Степан Чернявський)
  • з питань освіти, науки та інновацій (Сергій Колебошин)
  • з питань антикорупційної політики (Олександр Ткаченко)

Згідно з дослідженням, проведеним ОПОРОЮ, в переважній більшості одеські парламентарі працюють у складі комітетів, які мають низький рівень інклюзивності. А комітет з питань бюджет, який має найбільше представництво серед народних депутатів з Одеської області, взагалі є неінклюзивним в частині проведення консультацій зі стейкхолдерами та планування такої діяльності.

Так, згідно з дослідженням ОПОРИ, високий рівень інклюзивності має лише Комітет з питань з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування (76%). 8 комітетів мають задовільний рівень інклюзивності (від 54% до 66% в залежності від комітету) і 14 – низький рівень інклюзивності (від 30% до 50%).

Показник інклюзивності складався з двох частин: інформування (поширення відомостей про роботу комітетів) та консультування і плановість взаємодії. В частині інформування більшість комітетів мають задовільний рівень, вже згаданий комітет з питань організації державної влади має високий рівень і сім комітетів – низький рівень.

Гірше ситуація в частині консультування та планування діяльності: жоден комітет не досяг високого рівня, а одразу чотири комітети – є неінклюзивними за цим показником. До неіклюзивних комітетів в частині планування своєї діяльності та консультування зі стейкхолдерами відносяться з питань бюджету, з питань фінансів, з питань Регламенту і з питань національної безпеки.

Тим не менш, присутні на онлайн-обговоренні  помічники консультанти народних депутатів Олексія Гончаренка та Анатолія Урбанського відмітили, що народні депутати постійно здійснюють консультації на місцях.

«Олексій Гончаренко тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування з питань, які розглядаються бюджетним комітетом. Коли народний депутат отримує законопроєкти, ми розсилаємо їх місцевим депутатам, які представляють нашу партію майже у всіх місцевих радах. Місцеві депутати вивчають проєкти законів і далі несуть їх на обговорення до мерів, до інших своїх колег. А пізніше надають свої правки. Якщо це стосується бізнес-спільноти, то ми робимо схожим чином: ми вивчаємо де саме знаходяться підприємства, яка проблема має місце», - заявила Валентина Шульц, помічниця-консультантка Олексія Гончаренка.

Також про успішну взаємодію із представниками органів місцевого самоврядування розповів помічник-консультант Анатолія Урбанського Ігор Скоробреха.

«Коли вперше розглядався Державний Бюджет Верховною Радою чинного скликання до народного депутата звернулися голови громад щодо побоювань, що у них заберуть акцизи по паливу та збори за проходження залізної дороги на території громади, а це є суттєвою складовою надходжень до місцевих бюджетів. На початку розгляду цього питання більшість не хотіли чути місцеві громади, проте в кінці кінців вдалося залишити вказані бюджетні надходження на місцях», - заявив Ігор Скоробреха. «Також ми на даному етапі плідно співпрацюємо з професійними об’єднаннями. Минулого року було багато звернень від аграріїв щодо посухи. Результати бувають різні, проте народний депутат в своїй діяльності повністю ґрунтується на точці зору місцевих груп інтересів».

Не дивлячись на те, що представники народних депутатів навели приклади взаємодії із органами місцевого самоврядування, ця група все одно лишається малозадіяною в процесі законодавчої роботи парламентських комітетів. Так, згідно з дослідженням ОПОРИ, до законодавчої діяльності залучено лише 3% представників органів місцевого самоврядування від всіх груп, з якими взаємодіють комітети Верховної Ради. Така ситуація, на думку політолога Ярослава Католика, погано впливає на прогнозованість діяльності місцевої влади: «Органи місцевого самоврядування не можуть нормально планувати свою діяльність через низький рівень їхнього залучення до розгляду законопроєктів».

Схожої думки, в більшості випадків, притримуються й присутні на обговоренні представники органів місцевого самоврядування.

«Відсутня системність і швидка комунікація. Пропозиції з боку представників місцевого самоврядування є, однак ці пропозиції погано враховуються парламентськими комітетами. В даному випадку стейкхолдерам потрібно бути більш активними, шукати шляхи взаємодії із парламентськими комітетами», - заявила депутатка Одеської міської ради Ольга Квасніцька.

Директорка комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» Ганна Позднякова відмітила, що Асоціація представників галузі теплокомуненерго не лише надавала пропозиції до парламентського комітету з питань енергетики, але й напрацьовувала конкретні норми. Наприклад, минулого року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на основі даних від ПАТ «Нафтогаз» заклала тариф на послуги з теплопостачання, але в подальшому цей тариф змінювався двічі. Натомість такі зміни не передбачені для споживачів тепла. Така ситуація, за словами Ганни Позднякової, позбавляє «тепловиків» можливості нормально планувати свою діяльність і вимагає врегулювання цього питання. «Проте ні пропозиції, ні напрацьовані норми навіть не були розглянуті парламентським комітетом», - заявила Ганна Позднякова.

Депутатка Одеської обласної ради Ірина Коваліш, в свою чергу, поділилася успішним досвідом взаємодії із народними депутатками, проте не в частині законодавчої діяльності. «За допомогою народної депутатки до Кабінету Міністрів були доведені пропозиції щодо об’єднання громад в Одеській області, а також за допомогою іншої народної депутатки вдалося організувати в Одесі проведення виїзних засідань парламентських комітетів щодо ситуацій, які склалися навколо санаторію «Лермонтовський». Варто нагадати, що «Клінічний санаторій «Лермонтовський» є дочірнім підприємством державного підприємства «Укрпрофздоровниця». Санаторій було передано до власності спочатку Міністерства юстиції, а пізніше – Міністерства оборони, натомість Одеська обласна рада виявила готовність прийняти санаторій у комунальну власність. В Міністерстві оборони заявляли, що вони планують перепрофілювати санаторій в Центр медичної реабілітації і санаторного лікування для військових. Прихильники передачі санаторію в комунальну власність вважають, що інакше територія санаторію буде забудована, увесь персонал звільнено, а сам санаторій буде знищено. В результаті в 2019 році було відбулося засідання робочої групи комітету з питань соціальної політики, в результаті якого народні депутати прийняли рішення ініціювати створення Тимчасової слідчої комісії щодо подій навколо санаторію.

Заступниця голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Олександра Калашнікова заявила, що представники їхньої організації входять до робочої групи по розробці закону Про місцеве самоврядування, створеної комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування: надають коментарі в частині, що стосується використання інструментів локальної демократії і ці рекомендації враховуються. Що стосується взаємодії з громадським сектором, то ще одну проблемну ситуацію підняла Олександра Калашнікова: «У нас співпраця відбувається через робочу групу, створену комітетом з державної політики, і рекомендації напрацьовані в робочій групі враховуються при підготовці законопроєктів. Проте варто все одно звернути увагу, що саме регіональні громадські організації дуже рідко залучають до взаємодії, і тут є значні не використані резерви».

Загалом, в ході обговорення учасники виділили наступні форми взаємодії між народними депутатами та стейкхолдерами:

  • Звернення до народного депутата збоку стейкхолдерів і подальше його опрацювання;
  • Обговорення наявних проблем з народним депутатом під час зустрічей;
  • надсилання проєктів закону місцевим депутатам (однопартійцям) для обговорення на місцевому рівні і надання пропозицій до проєкту;
  • консультації із представниками бізнесу;
  • участь стейкхолдерів в робочих групах;
  • презентація досліджень на засіданнях комітетів;

Учасники дискусії прийшли до висновку, що взаємодія це двосторонній рух, відповідно потрібно не лише вимагати від народних депутатів здійснювати консультації на місцях, але я самим стейкхолдерам виявляти ініціативу, бути максимально конструктивними та надавати конкретні пропозиції, проявляти ініціативу у спільному вирішенні проблем. На даному ж етапі взаємодія не є системною, вона носить радше пасивний, аніж проактивний характер. Учасники обговорення погодилися, що це пов’язано багато в чому з відсутністю культури взаємодії: відсутня належна успішна практика на регіональному рівні.

У підсумку, учасники виділили такі рекомендації для покращення взаємодії між парламентарями та регіональними зацікавленими групами:

  1. Більше широке залучення регіональних громадських організацій та рухів;
  2. На регіональному рівні потрібно формувати коаліції, здійснювати адвокаційні кампанії;
  3. Змінити підходи до проведення виїзних засідань парламентських комітетів: більше залучати представників місцевих груп;
  4. Формування культури взаємодії між тими, хто приймає рішення, та стейкхолдерами, в тому числі шляхом конкретного регламентування взаємодії зі стейкхолдерами у процесі підготовки нормативно-правових актів;
  5. Стейкхолдерам необхідно формувати чіткі меседжі: не просити чогось, а надавати конкретні пропозиції;
  6. Необхідно налагоджувати співпрацю і з виконавчою гілкою державної влади: значна кількість законодавчих змін подаються відповідними органами.

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.