Звернення, зустрічі, дискусії, обговорення, дослідження проблематики, зустрічі з експертами, переговори і довгий шлях від ідеї до реєстрації законопроєкту - таким чином народні депутати від Житомирщини залучають ключових стейкхолдерів до законотворчої діяльності. А стейкхолдери у свою чергу готові надавати свої рекомендації.

Але як часто нардепи залучають зацікавлених осіб до роботи над законопроєктами і головне чи ефективна ця співпраця? 

Важливим елементом взаємодії нардепа з регіональними стейкхолдерами є ефективна комунікація і відкритість до діалогу, систематизація результатів співпраці та зацікавленість обох сторін. Адже поки законопроєкт потрапить на підпис Президенту України, він проходить не одне слухання в профільному комітеті, правки, доопрацювання та читання. Але окрім того, що законопроєкт написаний і прийнятий, він ще й має бути корисним та дієвим і щоб вдосконалити законотворчу ініціативу народні депутати можуть залучати «погляд зі сторони» - стейкхолдерів: це і представники влади, освітяни, громадські активісти, представники ЗМІ, бізнесу, профільних організацій, словом ті, на кого може діяти і поширюватись закон.

Житомирську область у Верховній Раді представляють 6 нардепів-мажоритарників: 5 з них були обрані від партії «Слуга народу» – Ігор Герасименко (ВО №62 м. Житомир), Богдан Кицак (ВО №63 м. Бердичів),  Дмитро Костюк (ВО №65 м. Новоград-Волинський), Тетяна Грищенко (ВО №66 м. Малин) та Сергій Кузьміних (ВО №67 м. Чуднів) і Володимир Арешонков, самовисування  (ВО №64 м. Коростень).

Кількість VS якість

Кожен народний депутат має свою персональну сторінку на сайті Верховної Ради, де є основна інформація про депутата. Також кожен комітет має свій сайт, який в основному використовується як «дошка оголошень» про розклад засідань комітету, стенограми, протоколи і офіційна інформація. Майже відсутні на сайтах комітетів новини про зустрічі, «круглі столи», дискусії чи обговорення із залученням зацікавлених осіб до роботи над законопроєктом.  

Однак, на своїх сторінках в соціальних мережах нардепи активно звітують про свою діяльність в округах і зрідка пишуть про співпрацю із стейкхолдерами. 

Ігор Герасименко,  член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, по квітень 2021 року у співавторстві з іншими нардепами був ініціатором 19 законопроєктів, 6 з яких набули чинності. У відкритому доступі не вдалося знайти інформацію про залучених стейкхолдерів. На сайті комітету в новинах про засідання комітету є інформація, що деякі засідання відбуваються у закритому режимі. 

Ігор Герасименко є одним з авторів Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» (№2618), прийнятий 17 вересня 2020 року, і очолював робочу групу. Про результати роботи над законопроєктом нардеп звітує на своїй сторінці у мережі Facebook. Зокрема зазначає, що робота над законопроєктом відбувалась за участі фахівців Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Міністерства закордонних справ України, Національної гвардії України, Державної спеціальної служби транспорту, представників ООН, ОБСЄ в Україні.

Із дописів Герасименка в соцмережі випливає, що стейкхолдерами в його діяльності є різні Міністерства, профільні підприємства, органи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, виборці, з якими нардеп проводить зустрічі чи особисті прийоми. Наприклад, проводить зустрічі з житомирянами, на яких розглядають проблемні для містян питання. Також звітує про результати розгляду законопроєктів, автором яких є нардеп. 

В одному з дописів Герасименко повідомляє про результати спільної роботи з Міністерством інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця», місцевою владою Житомира та Новоград-Волинського, Міністерством фінансів України, завдяки чому до проєкту Державного бюджету на 2021 рік запропоновані видатки  у розмірі 528 млн грн на модернізацію та електрифікацію залізничної ділянки «Житомир – Новоград-Волинський».

Загалом, нардеп взаємодіє з регіональними зацікавленими сторонами у форматі особистих звернень чи прийомів чи зустрічей.

Богдан Кицак є членом Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. 

 

У співавторстві з іншими депутатами він подав 95 законпроєктів, 10 з яких набули чинності. 

Про роботу в окрузі, участь у засіданнях, круглих столах, нарадах, різних заходах, роботу в парламенті нардеп активно звітує в соціальних мережах. 

З публікацій нардепа видно, що він регулярно відвідує округ, бере участь у відкритті інфраструктурних об'єктів, побудованих чи відремонтованих в рамках проєкту «Велике будівництво», чи за його сприяння. Нардеп  часто відвідує громади в окрузі та бере участь у зустрічах  з представниками органів місцевого самоврядування, обласної влади.

Спільно з головами районної ради та РДА ініціює спільні проєкти.

 «Переконаний, що тільки акумулювавши зусилля всіх гілок влади вдасться досягти гарних результатів», - пише нардеп на своїй сторінці.

Під час онлайн-обговорення ОПОРИ Богдан Кицак розповів про свій практичний  досвід взаємодії з стейкхолдерами. 

«Ми більше співпрацюємо з державними організаціями, або інституціями, які об'єднують підприємців і є спеціалізованими по окремим галузям промисловості. В рамках комітенту ми проводимо і дискусії, і спільно працюємо над напрацюванням певних законодавчих ініціатив та змін. До прикладу один з останніх законопроєктів - про індустріальні парки. Для того, щоб він став дійсним, у цій сфері було проведено ряд консультацій з учасниками ринку, з керуючими компаніями індустріальних парків і визначено ті причини, які не дають можливості на повну працювати індустріальним паркам і залучати інвестиції в даний інвестиційний інструмент. Після цього випрацьовувались законодавчі зміни, які б дали змогу зробити з індустріальних парків реальний механізм, щоб туди переносилось промислове виробництво і для того, щоб цей майданчик став привабливим для внутрішнього і зовнішнього інвестора. Це приклад того, як спочатку вивчається проблематика, визначаються больові точки, шукаються механізми для того, щоб їх подолати і визначається економічний ефект від запровадження даної законодавчої зміни, і після того вже проводиться комунікація із депутатським корпусом, спочатку в рамках комітету, потім з іншими комітетами і вже тоді законопроєкт потрапляє в перше читання. Це доволі тривалий процес, щоб законодавча ініціатива пройшла від ідеї і до кінцевого впровадження”, – каже нардеп. 

На регіональному рівні до законотворчої діяльності долучаються керівники громад та спеціалісти органів місцевого самоврядування. За словами нардепа, вони визначають, де є певні казуси в законодавстві або перепони, які не дають їм змоги більш системно працювати в конкретній галузі. Все це складається в пропозицію потім запускається на відповідні комітети, проговорюється з депутатами і таким чином впроваджуються  ті побажання чи ті ідеї, які керівники громад чи спеціалісти в органах місцевого самоврядування хотіли б усунути для того, щоб покращити та зробити більш ефективною їх  роботу. 

Дмитро Костюк є Головою підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 

У співавторстві з колегами подав 39 законопроєктів, 11 з яких набули чинності. На початку листопада 2019 року Дмитро Костюк зареєстрував законопроєкт про легалізацію видобутку бурштину «Проект Закону про видобуток бурштину-сирцю та тих корисних копалин, які економічно невигідно розробляти промисловими методами».

«...Дана ініціатива стала рефлексією на пропозиції земляків з округу, висловлені під час проведення організованих мною Форумів змін: Від проблеми до рішення, які за перші два тижні роботи на окрузі пройшли в Новоград-Волинському, Пулинах та Баранівці», – написав нардеп на своїй сторінці в соцмережі.

І хоч депутат свій законопроєкт називає «рефлексією», але передувала цьому співпраця з регіональними стейкхолдерами. Вищезгаданий законопроєкт 2348 станом на 10 квітня так і не набув чинності. 

На своїй сторінці у соціальній мережі Дмитро Костюк активно звітує про свою депутатську діяльність, запити, зустрічі, роботу в парламенті та комітетах, а також про передане лікарням обладнання, устаткування, автомобілі, ремонти, реконструкції та інші покращення, які відбулися в окрузі за сприяння нардепа.

Нардеп співпрацює з керівниками громад в окрузі, представниками освіти, медиками, аграріям. Про це свідчать дописи на його сторінці. Проводить особисті прийоми, зустрічі, виїздить в населені пункти і зустрічається з виборцями. Під час зустрічей обговорює проблемні питання.

Тетяна Грищенко є членкинею Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Разом з колегами-нардепами ініціювала 66 законопроєктів, 8 з яких набули чинності. 

Про свою роботу в комітеті, як і колеги, Тетяна Грищенко звітує на сторінці в соціальній мережі. Однак в дописах не зазначено, як до законотворчої діяльності долучені регіональні зацікавлені особи. 

В публікаціях наведені основні тези законопроєктів, ініціаторами яких є Грищенко і зазначено, які переваги отримає від закону цільова аудиторія.

«На цьому засіданні було розглянуто два важливих законопроєкти: 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарства» та 3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Дані законодавчі ініціативи сприятимуть розвитку фермерства в Україні шляхом підтримки молодих фермерів у тому числі шляхом збільшення доступу до фінансування фермерських господарств площею до 500 га», – йдеться у одному з повідомлень на сторінці нардепки Грищенко.   

В окрузі депутатка проводить особисті зустрічі з представниками влади, керівниками гуртків, освітянами, аграріями, бере участь у круглих столах та дискусіях та відкритті об'єктів, побудованих по програмі «Велике будівництво».  

На сайті комітету з питань аграрної та земельної політики відсутня інформація про зустрічі в комітеті, тому проаналізувати, хто зі стейкхолдерів долучається до законотворчої діяльності  на рівні комітету, неможливо

Помічник Тетяни Грищенко розповів ОПОРІ, що найбільше нардеп співпрацює з органами місцевого самоврядування та представниками аграрних підприємств.

«У нас вузькоспеціалізовані питання. Найчастіше до нас звертаються аграрні організації, які представлені всеукраїнським рівнем. Пропозиції бувають різними, але зазвичай звертаються з своїми пропозиціями вже, коли законопроєкт зареєстрований. Також в нас є досить дієва комунікація з органами місцевого самоврядування. До пандемії зустрічались з фермерами, аграріями. Завжди відкриті до діалогу, якщо це дійсно конструктив», – розповів Серафим Мироненко, помічник нардепа Грищенко. 

Сергій Кузьміних - Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. За період роботи в Раді спільно з колегами ініціював понад 80 законопроєктів, 21 з яких став чинним. 

Про роботу нардеп звітує в соціальних мережах, зокрема дописи стосуються рішень щодо COVID-19, питань медицини, будівництва амбулаторій в рамках проєкту «Велике будівництво» та інформує про зустрічі, виїзні наради, участь у різних заходах. Також нардеп анонсує в дописах питання, які розглядатимуть на засіданні комітету.

В пріоритеті роботи нардепа Сергія Кузьміних є індивідуальні консультації з стейкхолдерами, але на ефективність роботи суттєво вплинула пандемія. Про це розповів помічник нардепа Володимир Ляховський:

«Сергій Володимирович є представником комітету з питань охорони здоров'я і враховуючи ситуацію з коронавірусом, до нас дуже часто звертаються стейкхолдери, а це саме представники лікарень, представники організації, що опікуються пацієнтами і тому подібні.  Ми чесно, не встигаємо все опрацьовувати. Ми постійно працюємо з округом і в комітеті. Індивідуальні консультації є в пріоритеті, від них більший ефект. Коли якийсь суб'єкт подає законодавчу ініціативу, то ми підключаємо зацікавлені сторони і обговорюємо».

Володимир Арешонков єдиний нардеп з команди мажоритарників Житомирщини, який має досвід роботи в Парламенті. Є членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та одним з ініціаторів понад 60 законопроєктів, 6  яких стали чинними. 

На сторінці нардепа більшість дописів про виступи у Верховній Раді, вітання з професійними святами, звіти про участь у заходах, нагородженнях, спортивних змаганнях. 

Інформація про співпрацю нардепа з регіональними стейкхолдерами у відкритому доступі відсутня. 

Перший крок до співпраці – ефективна комунікація

Під час регіонального обговорення Громадянської мережі ОПОРА щодо взаємодії народних депутатів та зацікавлених сторін учасники дискусії відзначили, що за 20 років співпраця нардепів з зацікавленими особами покращилась.

«Ми пройшли значно більше стосовно демократизації суспільства, значною мірою посилилися шляхи можливості законодавчих ініціатив від громад. Але якщо ми беремо 2000-і роки зі слів тих голів громадських організацій, колишніх депутатів, які намагалися подати ті чи інші ініціативи, то вони казали відверто: від громадських організацій пропонувати законопроєкт немає сенсу, тому що надзвичайно тривалий шлях обговорень: громадські слухання, обговорення в уряді, профільних міністерствах. Значно легше, коли ініціатором є президент чи депутатська фракція і тоді все проходить швидше. Коли ми говоримо в річищі децентралізації, то хотілося б щоб відбулися зміни і громадські організації мали б більше ініціатив», – зазначив Вадим Слюсар, доктор філософських наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка. 

Експерт висловив і своє побажання до нардепів щодо залученості  регіональних стейкхолдерів до законопроєктної діяльності парламентських комітетів: давати законопроєкт на обговорення інтелектуальних клубів, науковців, освітян та експертів.  

Готовий ділитися досвідом і долучатись до законотворчої діяльності і житомирський експерт-політолог Володимир Піньковський, який теж відзначив, що процес залучення громадськості і співпраця з нардепами є значно кращою, ніж декілька років тому. «Ми готові надати рекомендації та погляди нардепам. Ми могли б забезпечити оцими патронами, якими б депутати могли стріляти в залі, патрони в значенні  як аргументи», – додав Володимир Піньковський. 

Висновки та рекомендації

Нардепи часто інформують на різних ресурсах про свою персональну участь у заходах, ремонти, будівництво, придбану техніку чи інші матеріальні блага, здійснені за сприяння нардепа, однак практично відсутня публічна інформація про залученість регіональних зацікавлених осіб до законотворчої діяльності. 

Ефективними були б «круглі столи», дискусії, форуми та обговорення законопроєкту із зацікавленими особами, які мають приналежність до певної соціальної групи, щоб уникнути в майбутньому прогалин в законодавстві. І важливо, щоб такий формат комунікації був не формальним і до пропозицій, рекомендацій та зауважень стейкхолдерів дослухались.  

Рекомендації для взаємодії комітетів Верховної Ради з регіональними стейкхолдерами:

  • в умовах пандемії розробити безпечні і дієві дистанції формати зустрічі із стейхолдерами.
  • крім безпосередніх завдань (проведення засідання), дотримуватися форматів «круглих столів», конференцій та інших зустрічей
  • пильнувати, щоб на кожну з таких зустрічей була розроблена зручна форма реєстрації учасників та учасниць
  • покращити навігацію сайтів Комітетів з метою зручного відстеження активностей депутатів у співпраці із зацікавленими особами 

На Житомирщині рівень інформування стейкхолдерів про принципи роботи комітетів, особливості законотворчої діяльності і загалом роботи нардепа досить не високий. Значна кількість виборців не має точного розуміння, який шлях проходить законопроєкт від ідеї до підписання президентом і не розуміє своєї ролі в цьому процесі. 

Змінити ситуацію може налагодження ефективної комунікації, просвітницькі заходи та співпраця нардепів та стейкхолдерів. Готовності зацікавлених сторін долучатись до законотворчої діяльності замало, про це варто говорити нардепам, відвідувати прийоми, засідання та ефективно комунікувати. 

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.