Три роки роботи мажоритарників від міста Києва у парламенті ІХ скликання

Громадянська мережа ОПОРА дослідила роботу мажоритарників від столиці у поточному скликанні Верховної Ради. Про те, хто найчастіше «прогулював» та  працював над законопроєктами і якими темами найчастіше опікувалися депутати  —  читайте у нашому новому тексті. 

29 серпня 2019 року відбулося перше засідання Верховної Ради України IX скликання. Відповідно, у серпні 2022 року виповниться 3 роки з повноцінного початку її роботи. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як народні обранці від Києва виконували свої повноваження протягом цього часу. Дослідження охоплює участь в голосуваннях, кількість поданих законопроєктів та результативність їх ухвалення, а також виступи на пленарних засіданнях.

Зазначимо, що у зв’язку з воєнним станом, введеним 24 лютого 2022 року, Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних про роботу народних депутатів, що могло вплинути на точність дослідження.

У дослідженні враховані результати роботи 13 нардепів-мажоритарників від партії “Слуга народу”, яких обрали мешканці Києва. Це Олександр Юрченко — ОВО №211, Максим Перебийніс — ОВО №212, Артем Дубнов  — ОВО №213, Сергій Швець — ОВО №214, Богдан Яременко — ОВО №215, Леся Забуранна — ОВО №216, Мар'яна Безугла  — ОВО №217, Дмитро Гурін  — ОВО №218, Микола Тищенко — ОВО №219, Ганна Бондар  — ОВО №220,  Анна Пуртова — ОВО №221, Роман Грищук — ОВО №222, Людмила Буймістер — ОВО №223. 

Спершу серед депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах Києва, було 13 представників партії «Слуга народу». Втім, ще у 2020 році з фракції виключили обранця 211-го виборчого округу Олександра Юрченка. Решта парламентарів із моменту отримання мандатів не змінювали своєї фракційної належності.

Голосування й активність київських мажоритарників

За три роки роботи Верховної Ради цього скликання зареєстровано 5167 законопроектів, із яких ухвалено 898. Найчастіше парламентарі підтримують ініціативи Президента (150 або 73,5%), на другому місці — уряду (160 або 25,3%), на третьому — депутатів (588 або 13,6%). Зауважимо, що депутатам доступні три кнопки: «за», «проти» чи «утримався», але деякі народні обранці мають практику взагалі не голосувати, тобто не приймати жодного рішення, при цьому будучи присутніми в залі парламенту.

Найчастіше підтримувала питання, що розглядалися в сесійній залі, Мар'яна Безугла, яка голосувала “за” щодо понад 6 тис. рішень. Кількість її голосів “за” у відсотковому відношенні становить 47,6%. Натомість найменше голосувала “за” Людмила Буймістер — лише 3010 разів (23,3%).

Найчастіше серед київських мажоритарників голосує “проти” Сергій Швець — 2655 разів або 20,7%. Друге місце за цим показником посів Богдан Яременко, якийне підтримав 1983 голосування (15,5%). Відсоток натискання кнопки “проти” інших мажоритарників Києва становить менше 6% у кожного. Найрідше натискали червону кнопку (менш ніж 1% від загальної кількості голосувань) Леся Забуранна, Роман Грищук та Анна Пуртова.

Найчастіше не впливають на прийняття рішення  Роман Грищук (44,3%), Мар'яна Безугла (43,9%) та Максим Перебийніс (41,6%) — кожен із них утримався у понад 40% голосувань.

Головною прогульницею серед київських мажоритарників є Людмила Буймістер, яка пропустила 7099 голосувань (54,9%).

Теми законопроєктів

Оскільки парламент є законодавчим органом влади, його основною функцією є законотворчість. Депутати мають можливість реалізувати свої обіцянки перед виборцями шляхом розробки законодавчих ініціатив, а також їх ухвалення. У таблиці з даними, наведеній нижче, можна прослідкувати, що найпопулярнішою темою серед розроблених мажоритарниками з міста Києва законодавчих ініціатив був галузевий розвиток. Законодавчі ініціативи на цю тему також найчастіше підписував Президент. 

Попри те, що законопроєктів на тему економічної політики зареєстровано чимало, лиш 65 із них підписав Президент. Найчастіше в парламенті ухвалювали ініціативи, що стосувалися галузевого розвитку. Так, із 333 поданих проєктів 114 стали законами. Своєю чергою, найменше київські мажоритарники подавали законопроєкти, що стосуються гуманітарної політики (38) та соціальної політики (56). Однак, попри таку невелику кількість цих ініціатив, Президент підписав 12 та 15 проєктів із кожної теми відповідно. 

Депутатські виступи з трибуни

За три роки роботи у Верховній Раді народні депутати-мажоритарники Києва брали слово 186 разів. Найактивнішою ораторкою в парламенті серед київських мажоритарників була Мар’яна Безугла. Вона брала слово 53 рази, а загальний час її виступів становить 1 годину 16 хвилин. На другому місці — Леся Забуранна, яка виступала 45 разів протягом 55 хвилин. Третім за кількістю та часом виступу став Богдан Яременко, який брав слово 14 разів (29 хвилин). Четвертим за активністю був Роман Грищук — 19 виступів сумарною тривалістю 20 хвилин. Пʼятірку найактивніших ораторів закриває Людмила Буймійстер, яка користувалась правом виступу 12 разів. Найменш активно висловлювалися з трибуни парламенту Олександр Юрченко і Максим Перебийніс. 

З-поміж усіх депутатів-мажоритарників Києва за два роки своєї каденції жодного разу не виступала з трибуни ВР України Анна Пуртова. Також варто згадати Максима Перебийноса, чотири виступи якого були зафіксовані, але сукупно зайняли 56 секунд. Ймовірно, депутат використав їх, щоб передати слово.