ОПОРА підрахувала, що депутати-мажоритарники, які представляють Тернопільщину у Верховній Раді,  були ініціаторами 87 законопроєктів у 2021 році. З них до 33 (38%) долучився Андрій Богданець. Поза тим, ОПОРА встановила, що протягом року Володимир Гевко найчастіше “утримувався” під час голосування — у 56% випадків, Микола Люшняк найрідше тиснув кнопку “проти” — 9 рішень (0,2%), а в Івана Чайківського найвищий показник голосувань “проти лінії фракції” — близько 38%.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала основні показники роботи народних депутатів протягом 2021 року, зокрема участь у голосуванні на пленарних засіданнях та тривалість виступів, законодавчі ініціативи, а також кількість голосувань “проти лінії фракції” за весь період роботи парламенту ІХ скликання. Об'єктом дослідження стали депутати, обрані до Верховної Ради у мажоритарних виборчих округах Тернопільщини: Андрій Богданець (округ №163, фракція партії “Слуга народу”), Ігор Василів (округ №164, фракція партії “Слуга народу”), Іван Чайківський (округ №165, депутатська група “Партія “За майбутнє”), Микола Люшняк (округ №166, депутатська група “Довіра”) та Володимир Гевко (округ №167, фракція партії “Слуга народу”).

Голосування депутатів, у тому числі “проти лінії фракції”

Загалом, відповідно до досліджень ОПОРИ, депутати-мажоритарники з Тернопільської області протягом 2021 року голосували “за” у 44% випадків, “утримувалися” — у 35%, були відсутні — у 10,5%, голосували “проти” у 2,1%  і не голосували у 8,4% випадків.

Андрій Богданець віддав свій голос “за” 34,7% разів, а “проти” — у 3,6% випадків. До того ж він “утримався” у 35,8% випадків і не голосував у 9,4%. Ще 16,5% разів нардеп був відсутній під час ухвалення рішень. ОПОРА також проаналізувала голосування Андрія Богданця порівняно з лінією його фракції і встановила, що парламентар голосував “проти фракції” у 27,6% випадків.

Позиція Ігоря Василіва щодо проєктів 2021 року: “утримався” — 42,6% разів, “за” — 35,8%, “проти” — 5,4% і не голосував — 7,1%. У 9,1% випадків депутат був відсутній. Щодо голосувань “проти лінії фракції”, то ОПОРА визначила, що рішення нардепа не збігалися з рішенням більшості фракції у 25% випадків.

В Івана Чайківського найвищий показник голосувань “проти лінії фракції” — близько 38%. Загалом голосування нардепа протягом 2021 рокувиглядає так: “за” — 37,3%, “утримався” — 33,2%, не голосував — 14,4%, був відсутній — 14,8% і “проти” — 0,3% (17 рішень Верховної Ради).

Одним із лідерів з-поміж усіх нардепів за найбільшою кількістю голосів “за” (72,5%) є депутат із Тернопільщини Микола Люшняк. Порівняно з іншими мажоритарниками регіону, Люшняк найрідше тиснув кнопку “проти” — 9 рішень (0,2%). Ще 9,1% разів нардеп не голосував, “утримався” — у 7,7% випадків і був відсутній у 10,5%. За весь період роботи парламентар голосував “проти лінії фракції” у 29,2% випадків.

Депутат Володимир Гевко під час прийняття рішень найчастіше “утримувався” — 55,9% випадків. Крім того, він віддав свій голос “за” у 39,7% випадків, “проти” — 0,9%, не голосував — 2% і був відсутній — 1,5%. За період роботи у парламенті ІХ скликання нардеп переважно дотримувався “лінії фракції”. Його розбіжність із позицією більшості становить 5,6%. 

Виступи на пленарних засіданнях

Громадянська мережа ОПОРА встановила, що депутати-мажоритарники з Тернопільщини протягом 2021 року на пленарних засіданнях Верховної Ради виступали 35 разів, витративши сумарно близько 25 хвилин. Лідером серед них за кількістю виступів є Володимир Гевко.

Нардепа Гевка запрошували до слова 15 разів, з них 12 разів він доповідав з трибуни, раз ставив запитання з місця та двічі передавав слово іншому парламентарю. На сторінці “Володимир Гевко” в соціальній мережі Facebook розміщено кілька відповідних відеозаписів, зокрема його виступ 29 січня, який стосувався проєкту Закону №4672 про внесення змін до Державного бюджету України щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію; виступ 15 липня щодо проєкту Закону №5460 про внесення змін до Державного бюджету, а саме збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій; виступ 18 листопада щодо проєкту Закону №6297 про внесення змін до Державного бюджету, пов'язаних із надання допомоги застрахованим особам на період здійснення протиепідемічних заходів через COVID-19. Загалом доповіді Володимира Гевка у 2021 році тривали 14 хвилин.

Своєю чергою, протягом року Андрій Богданець тричі виступав з місця та двічі передавав слово, що у сумі зайняло близько 5 хвилин. На сторінці “Андрій Богданець” в соціальній мережі Facebook розміщені відео із двома його коментарями: перше — від 3 лютого — щодо проєкту Закону №3335-1-д про вдосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а друге — від 18 лютого — щодо проєкту Закону №4643-д про внесення змін до Податкового кодексу України, які стосуються податків і зборів із власників транспортних засобів.

Депутат Ігор Василів протягом 2021 року виступив лише один раз. 4 листопада він як голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів із трибуни парламенту закликав нардепів включити проєкт Постанови №4445 про звіт комісії до порядку денного та  проголосувати. Відповідний відеозапис розміщений на сторінці “Ігор Василів” у соціальній мережі Facebook.

На рахунку Івана Чайківського 8 виступів з місця із загальною тривалістю 2 хвилини. Із них 7 разів нардеп передавав надане йому слово іншому парламентарю. Коментар депутата Чайківського від 19 лютого можна знайти у стенограмі засідання.

Миколі Люшняку слово надавали 6 разів. Раз він ставив запитання з місця, 4 рази передавав слово та один раз доповідав з трибуни, витративши на все три хвилини. Виступ із трибуни стосувався проєкту Закону №5090 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів. Його відеозапис поширений 21 травня на сторінці “Микола Люшняк” у соціальній мережі Facebook.

Законотворчі ініціативи

Протягом 2021 року роботи Верховної Ради депутати-мажоритарники з Тернопільщини були ініціаторами 87 законопроєктів. У цьому напрямку Андрій Богданець став лідером серед колег, ставши співавтором 33 проєктів. Із них 13 стосувалися питань галузевого розвитку,  10 — економічної політики, 6 — правової політики, 3 — державного будівництва та 1 — соціальної політики.

Щодо результативності ініціатив Андрія Богданця, то 4 з них стали чинними законами (12%). Серед них проєкти законів №5464 про внесення змін до Закону України “Про альтернативні види палива” щодо розвитку виробництва біометану, який прийнято 21 жовтня; №5495 про особливості надання електронних публічних послуг, який ухвалено 15 липня; №6297 про внесення змін до Державного бюджету України щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів через COVID-19, а також №6298 про внесення змін Державного бюджету України щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об'єктів соціально-культурної сфери, за які Рада проголосовала 2 грудня.

Ще 14 проєктів, до яких долучився нардеп Богданець, опрацьовуються в комітеті, один очікує на друге читання, п’ять готуються на друге читання і стільки ж очікують розгляду. Три проєкти знято з розгляду, а один — повернуто на доопрацювання. 

Найменше законопроєктів ініціював Ігор Василів. Він є співавтором 9 проєктів, з яких 4 стосуються правової політики, 3 — галузевого  розвитку, 2 — економічної політики. 8 проєктів опрацьовуються в комітеті, а 1 готується на друге читання.

Іван Чайківський долучився до 19 законодавчих ініціатив, серед яких 8 у сфері економічної політики, 6 — галузевого розвитку, 3 — правової політики та 2 — державного будівництва. Жоден із проєктів поки не став законом. Більша половини, 11 проєктів, опрацьовуються в комітеті.  Ще 2 готуються до розгляду, а 1 очікує на друге читання. 3 проєкти знято з розгляду, 1 очікує на розгляд і 1 перебуває у статусі “пропозицію враховано”.

Микола Люшняк був співініціатором 15 законопроєктів, з яких 7 стосувались економічної політики, 3 — галузевого розвитку, 2 — правової політики, а також по одному — безпеки і оборони, державного будівництва та гуманітарної політики. Із них 6 опрацьовується в комітеті, 3 готуються на друге читання й 1 — на повторне перше, ще 3 проєкти знято з розгляду, а 1 очікує на розгляд. Проект Закону №4672 про внесення змін до Державного бюджет України щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію, серед співавторів якого є Микола Люшняк, було прийнято 29 січня.

Володимир Гевко взяв участь у роботі над 11 законопроєктами, із яких 8 — з економічної політики, 2 з правової політики та 1 — із питань галузевого розвитку. 6 законопроєктів депутата опрацьовується в комітеті, 2 готуються на друге читання,1 було заслухано і знято з розгляду. Крім того, Верховна Рада підтримала та ухвалила два проєкти Закону про внесення змін до Державного бюджету України: 29 квітня —  №5308 щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом та 4 листопада — №5416 щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій.

Детальніше про роботу парламенту ІХ скликання протягом 2021  можна прочитати у звіті Громадянської мережі ОПОРА “Робота парламенту в 2021 році: “Довіра” — лідер у голосуваннях “за”, “ОПЗЖ” найбільше прогулює, “Слуга народу” найдисциплінованіша, “Батьківщина” найдовше виступає”.