10 січня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за урядовий законопроєкт №10337 «Про доброчесне лобіювання та адвокацію в Україні». Його ініціатором був Кабінет міністрів України, а напрацювання розробляли також представники Національного агентства з питань запобігання корупції.
За проголосували 309 народних обранців, утримались 15. Не голосували 27 нардепів, зареєстрованих на засіданні. Жодного голосу не було проти.
Необхідність прийняття закону про лобістську діяльність передбачена висновком Єврокомісії щодо України 8 листопада 2023 року та заходами з виконання Державної антикорупційної програми. Проте текст законопроєкту спочатку містив суттєві недоліки та ризики, які прирівнювали частину діяльності громадських організацій з адвокатування змін та реформ до політичного лобіювання.
ОПОРА висловлювала свою позицію, що законопроєкт є проблемним із низки причин. Зокрема, він не відповідав міжнародним стандартам та був розроблений у неіклюзивний спосіб. Крім того, більше 200 громадських організацій та благодійних фондів оприлюднили спільну заяву щодо необхідності прозорих та інклюзивних консультацій щодо цього законопроєкту. Тож, експерти ОПОРИ долучились до робочої групи з напрацювання правок до тексту.
Станом на зараз документ пропонує визначити термінологію, права та обв’язки суб’єктів лобіювання, методи їхнього впливу та правила етичної поведінки. Законопроєкт також пропонує створити Реєстр прозорості на базі Національного агентства з питань запобігання корупції та визначити порядок реєстрації в ньому та винятки, доступ до нього, а також звітність внесених до нього та механізми контролю.
Крім того, після пропозицій від громадськості документ вже чітко розмежовує, що поняття адвокації не підпадає під поняття лобіювання. Не буде також вважатися лобіюванням діяльність, яка обмежується реалізацією права на мирні зібрання, участю у публічних консультаціях тощо.
Читайте також: Гроші та політика: чи може бути лобізм законним і в чому його відмінність від адвокації?