Огляд законотворчої активності ВРУ у лютому 2013 року

Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання. В щомісячному огляді організація пропонує розглянути зміст законотворчої діяльності депутатів, активність їх роботи в розрізі фракцій та теми, якими найбільше переймались політики.

Найактивнішими законотворцями стала Партія регіонів України, яка зареєструвала 105 законопроектів та постанов різного спрямування і забрала лідерський статус у «Батьківщини». Найбільша опозиційна фракція два місяці поспіль виявляла найвищу активність, втім, у лютому її представники виявили 57 законотворчих ініціатив. На третьому місці комуністи – 32 законопроекти.

Галузі та політики, якими найбільше переймались депутати відрізнялись залежно від фракції. Партія регіонів була зорієнтована на законотворчу діяльність у сфері економіки, фінансів та господарювання і зареєструвала 45 профільних законопроектів. У пріоритетах «Батьківщини» (15 законопроектів) та «УДАРу» (4 законопроекти) реформування правоохоронної системи та зміни в системі судочинства. «Свобода» в лютому опікувалась питаннями політики та державного управління (13 законопроектів). Комуністична партія України законотворчу активність зосередила на питаннях соціальної політики та стандартів (45 законопроектів), як і позафракційні депутати (9 законопроектів).

Втім, на показники активності депутатів впливає і розмір фракції, тому у чисельніших політичних утвореннях природно більше ініціатив. ОПОРА запровадила показник «корисності» депутатів для власної фракції, який засвідчує, скільки депутатів у відсотковому співвідношенні брали участь у законотворчості. Відповідно, фактор чисельності парламентського утворення дещо нівелюється.  У лютому 2013 року найбільше «корисних» парламентарів зафіксовано у фракції «Свобода» (66,67 %), а найменше – серед депутатів Партії регіонів (32,69 %). Показники свідчать про те, що лише третина членів фракції ПРУ брали участь у підготовці законопроектів протягом лютого, тоді як більше половини від складу фракції ВО «Свобода» виступили в ролі законоробів. Середній відсоток активних депутатів Верховної Ради України зафіксовано на рівні 41,35 %, решта – не були помічені у авторстві чи співавторстві над законопроектами.

ФРАКЦІЯ ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Правосуддя та правоохоронна система

Фракція «Батьківщина» протягом 3-х місяців роботи ВРУ VII скликання найбільше переймалась темами правосуддя та правоохоронної системи. 15 законопроектів, або 27,27 % від загальної чисельності зареєстрованих законопроектів є орієнтованими на вирішення проблем, які також є актуальними для опозиції та її лідерів.

Позбавлений 6 березня рішенням ВАСУ депутатського мандату Сергій Власенко у лютому зареєстрував законопроект щодо внесення змін до статті 364 Кримінального кодексу України. Таким чином, парламентар вкотре подав ініціативу щодо декриміналізації статті, відповідно до якої було засуджено Юлію Тимошенко. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство і законодавство про державну службу. Відповідно, рішення голови уряду носить політичний характер та не повинно тягнути за собою кримінальної відповідальності. Парламентар пропонував внести відповідні зміни і до ККУ.

Тетяна Слюз пропонує визначити час провадження виконавчих дій рішень судів: у робочі дні не раніше 6 ранку і не пізніше 22 години вечора; у святкові дні, якщо зволікання неможливе, то в режимі будніх. У нічний час виконання провадження можливе, якщо зволікання створює загрозу життю та здоров’ю громадян. На думку автора, такі зміни допоможуть запобігати «нічному рейдерству», яке на практиці використовується в Україні. Втім, законопроект не вирішує проблеми використання судів з метою незаконного заволодіння власністю громадян.

Найбільше галузевих ініціатив спродукував депутатський тандем Арсенія Яценюка та Павла Петренка. Депутати пропонують внести зміни до Кримінального кодексу України та посилити відповідальність за катування, незаконні затримання, примушення давати покази. Автори посилаються на рішення Європейського суду з прав людини від 17 січня 2013 року, який визнав порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час побиття 17 засуджених Ізяславської колонії працівниками підрозділу спеціального призначення Державного департаменту України з питань виконання покарань. Депутати пропонують передбачити більш жорстку відповідальність за вчинення незаконних дій, що супроводжуються катуванням затриманих чи ув’язнених громадян від 7 років до довічного ув’язнення, залежно від рівня тяжкості злочину. Іншим законопроектом депутати пропонують внести зміни до статті 105 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», посилаючись на резолюції 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року. Відповідно до міжнародної практики, закріпленої в резолюції рішення про дисциплінарне покарання, усунення від посади чи звільнення судді повинні бути предметом незалежної перевірки. Цей принцип може не застосовуватися до рішень Верховного суду або до рішень законодавчих органів, прийнятих при розгляді справ у порядку імпічменту або при дотриманні аналогічної процедури. Українським законодавством передбачено, що парламент звільняє суддів за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції у зв’язку з порушенням ним присяги. Парламентарі відзначають факти прийняття суддями завідомо неправосудних рішень, а також вчинення дій, що викликають сумнів у їх об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів. Яценюк та Петренко звертають увагу на судове рішення від 8 лютого 2013 року ВАСУ у складі колегії: Кравцова О.В. (головуючий суддя), суддів Блажівської Н.Є., Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., Масло І.В., Цвіркуна Ю.І., Шведа Е.Ю. щодо скасуваня постанови ЦВК від 23 листопада 2012 року № 1980, в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 11 Домбровського О.Г. та № 1978, в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 71 Балоги П.І. Суд також визнав відсутність у Домбровського та Балоги статусу і повноважень народних депутатів і зобов’язав ЦВК провести повторні вибори. Автори пропонують надати право ВРУ звільняти суддів чи приводити їх до дисциплінарної відповідальності без проведення відповідної перевірки фактів Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. Ще одна ініціатива Арсенія Яценюка та Павла Петренка стосується внесення змін до законодавчих актів щодо забезпечення рішень міжнародних організацій, з метою захисту прав людини. Депутати пропонують закріпити норму, відповідно до якої підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України повинно бути рішення не тільки міжнародної судової установи, а і органу міжнародної організації, якою встановлено порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Депутати Яценюк та Петренко пропонують також внести зміни до деяких законодавчих актів та привести КПК України до європейських стандартів судочинства. Проектом пропонується для органів прокуратури скасувати функції досудового слідства, позбавити можливості керувати слідчими та процесом, обмежити право прокурора скасовувати слідчі дії. Останнім пропонується виключити з КПК кримінальну відповідальність за невиконання вказівок прокурора. Також справи проти національної безпеки і щодо тяжких злочинів повинні розглядатись судом присяжних. Автори розширюють права захисників і повертаються до теми декриміналізації вчинків, здійснених посадовими особами, які можна прирівняти до політичних: Президентом, Прем’єр-міністром, суддями КСУ. Депутати також внесли законопроект щодо гуманізації законодавства про попереднє ув’язнення та забезпечення конституційних прав і свобод осіб, взятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, а також засуджених, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я за межами установ виконання покарань. Цей законопроект можна пов’язати і з бажанням парламентарів покращити умови утримання Юлії Тимошенко.

Геннадій Москаль пропонує внести зміни до КПК та скасувати відеоконференції під час судового засідання, які, на думку автора, порушують таємницю спілкування між засудженим та адвокатом, не забезепчують можливості подання письмових клопотань, доказів та інших процесуальних документів. Іншим законопроектом парламентар пропонує скасувати положення про здійснення оперативно-розшукової діяльності органами державної митної служби у зв‘язку із декриміналізацією товарної контрабанди та відсутності підстав і реальних кадрово-ресурсних можливостей для наділення Держмитслужби правом проводити оперативно-розшукову діяльність.

Тетяна Слюз зареєструвала зміни до Цивільно-процесуального кодексу України щодо підсудності справ, яким пропонує скасувати норму щодо розгляду позовних заяв позивача за місцезнаходженням відповідача. Спори стосуються процесів щодо позбавлення батьківських прав. Депутат пропонує їх розглядати за місцем проживання дитини та місце знаходженням органів опіки. Іншим законопроектом Тетяна Слюз пропонує внести зміни до КПК в частині надання судам права на об’єднання в одне провадження кримінальних справ, які стосуються одного і того ж злочину, вчиненого групою осіб, і які надійшли до суду за нормами КПК України в редакції 1961 року та КПК України 2012 року і розгляд таких справ за положеннями КПК України в чинній редакції.

Юрій Одарченко, Андрій Павловський, Степан Курпіль, Олександр Чорноволенко пропонують ліквідувати Вищий адміністративний суд України, у зв’язку з порушенням законності у його діяльності. Автори наводять приклади порушень, на їх думку, законів України, звинувачують суд в умисно підмінених поняттях «конституційність» та «законність» нормативно-правового акту і пропонують вирішити проблему розформуванням судової інстанції.

Господарство, економіка, гроші

Протягом лютого 2013 року опозиційна фракція «Батьківщина» зареєструвала самостійно 13 законопроектів, що галузево дотичні до теми економіки, фінансів та господарювання. Таким чином, 23,64 % законотворчої активності депутатів були спрямовані на вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням, веденням підприємницької діяльності, банківськими установами, операціями тощо.

Серед законопроектів, зорієнтованих на питаннях, що можуть мати суспільний резонанс, встановлення межі для зменшення золотовалютних резервів Національного банку України, зареєстрований депутатом Арсеном Аваковим. Останній пропонує з 1 березня 2013 року визначити граничну межу на рівні 10 % протягом останніх 12 місяців, на два роки – до 18 %, 36 місяців – 24 %, 48 – 28 %, 60 місяців – 30 %. Дискусія навколо теми актуалізувалась парламентарями під час призначення голови Національного банку України 10-11 cічня 2012 року. Опозиційні депутати стверджували, що золотовалютні резерви за поточний період зменшились на 30 %, зокрема, в жовтні – на 1,5 мільярди, листопаді – 1,5 мільярди, грудні – 1 мільярд, що, з їх слів, свідчить про приховану девальвацію гривні. Втім, попередній голова НБУ Сергій Арбузов так і не прозвітував перед парламентарями щодо результатів своєї роботи та поточної ситуації з золотовалютними запасами.

Олександра Кужель в лютому опікувалась темою підприємницької діяльності, зокрема, бізнес структурами, засновниками яких виступають громадські організації інвалідів. Депутат пропонує внести зміни до Податкового кодексу України та спростити адміністрування отримання податкових пільг для таких підприємств. В Україні зареєстровано 2,64 мільйони інвалідів, або 5,7 % від загальної чисельності населення. Автор посилається на міжнародні документи, зокрема Конвенцію ООН про права інвалідів, яку Україна ратифікувала ще 2009 року та вважає, що національне законодавство з питань соціального захисту, зайнятості та працевлаштування людей з особливими потребами суперечить міжнародним зобов’язанням країни. Втім, депутату також варто звернути увагу на запобіжники, які б не дали можливість недобросовісним підприємцям отримувати формально пільги, з метою уникнення оподаткування підприємницької діяльності в повному обсязі, використовуючи людей з особливими потребами. Олександра Кужель також іншим законопроектом пропонує внести зміни до законів України щодо забезпечення державної підтримки підприємницької діяльності самозайнятих осіб у сфері послуг. Депутат пропонує надати право таким особам брати самостійно участь у системі загальнообов’язкового державного страхування, якщо обсяг доходу протягом року не перевищує 100 000 гривень. Крім того, депутат зареєструвала проект Закону про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами в сфері послуг. Кужель пропонує забезпечити законодавчу базу для одноразових трьох річних податкових канікул для нових зареєстрованих фізичних осіб – підприємців для здійснення діяльності у сфері послуг. Потенційне нововведення може позитивно вплинути на сферу послуг та зменшення показників нелегальної підприємницької діяльності.

Депутат Тетяна Слюз пропонує внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо посилення бюджетної дисципліни. Парламентар планує зменшити ризики нецільового витрачання коштів шляхом перерозподілу чисельності Державної фінансової інспекції України (територіальних підрозділів) та територіальних органів Державної казначейської служби України. Органи державного фінансового контролю відслідковують фактичне використання бюджетних коштів, а не в процесі закупівель товарів, послуг та робіт. Депутат пропонує залучити територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади до контролю за всіма етапами проведення бюджетних видатків. Наступною законодавчою ініціативою Тетяни Слюз є зміни до Бюджетного кодексу України щодо застосування фінансових векселів. Проект спрямовано на зменшення ризиків щодо ненаповнення бюджету «живими» коштами за рахунок негрошових розрахунків в усіх галузях економіки та бюджетних сферах. Постановою Кабінету Міністрів від 01.10.98 № 1573, а також наказом Міністерства фінансів від 01.10.98 № 199 було створено «Українське спеціалізоване фінансове підприємство «Укрспецфін». Завдяки функціонуванню державної структури планувалось зменшити заборгованість за податками та зборами перед державним бюджетом через альтернативні негрошові взаємозаліки. Після перевірки Рахунковою Палатою діяльності «Укрспецфін» виявилось, що монополістами в обігу та погашенні векселів, стали виробники високо ліквідної продукції, спроможні проводити платежі до бюджету «живими» грошима: горілчані заводи, тютюнові фабрики, підприємства з видобутку та постачанню нафти, газу, залізниця тощо. У зв’язку з вище зазначеними альтернативними розрахунками було зменшено обіг коштів в бюджеті та послаблено дисципліну розрахунків. Хоча «Укрспецфін» було ліквідовано, до статті 45 Бюджетного кодексу у грудні 2012 року внесено зміни, що надають право КМУ, НБУ визначати порядок обігу, обліку та розрахунків із застосуванням фінансових векселів для сплати узгоджених грошових зобов'язань, заборгованості перед   бюджетом та бюджетного фінансування. На думку автора законопроекту, зміни приведуть до повернення практик, які застосовувались на початку 2000-х, зокрема, в «Укрспецфіну». Депутат пропонує скасувати цю норму.

Олег Лукашук зареєстрував проект Закону «Про внесення змін до Державного бюджету на 2013 рік». Депутат пропонує передбачити фінансування під реалізацію Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» у розмірі 273,5 млн грн. Програма повинна реалізуватись протягом 2011-2020 років, але на діяльність у поточному році не виділено належного бюджетного забезпечення.

Депутат Віталій Немілостівий у лютому опікувався питаннями оптової та роздрібної торгівлі секонд-хенду, митним тарифом для вживаного одягу та експортним митом на деревину. Загалом окремі ініціативи парламентаря можуть мати значний суспільний резонанс, зважаючи на те, що спроби заборонити секонд-хенд були і серед депутатів VI скликання, що призвело до протестних виступів громадян. Законопроект «Про заборону оптової та роздрібної торгівлі, крім комісійної, уживаних текстильних виробів, одягу та взуття». Парламентар вважає, насиченість внутрішнього ринку вживаним одягом становить загрозу легкій промисловості України. Так, у 2012 році обсяг товарів, ввезених на територію держави, становить 98,6 тисяч тонн. На думку автора, щодо такого типу експорту не проводиться належна державна санітарно-епідемілогічна експертиза, а реалізація товарів на ринках оптової та роздрібної торгівлі несе загрозу життю людей та довкіллю, створює негативний імідж України в світі. Така ініціатива не гарантує конкурентоздатність виробів легкої промисловості національного виробника порівняно з дешевим товаром, імпортованим з Китаю та не вирішує проблему галузі комплексно. Друга законодавча ініціатива пропонує зміни до ЗУ «Про митний тариф України» щодо одягу та інших вживаних виробів. Законопроект пропонує збільшити митну вартість за 1 кг з 1,2 доларів США до не менш ніж 10 у.о. Крім того, в сфері вивізного мита депутат зареєстрував законопроект щодо встановлення ставок на деревину. За даними парламентаря в Україні значно скоротились обсяги внутрішнього виробництва продукції з деревини з високою доданою вартістю, яка з 2000 по 2007 роки мала значний приріст до 20 % на рік, а у 2008-2012 роках стагнує. Немілостівий пропонує встановити тарифні обмеження на експорт деревини і таким чином стимулювати інвестиційну активність в деревообробній промисловості.

Федорук Микола ініціює призупинити дії частини 3 та 4 статті 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», які набули чинності 1 січня 2013 року. Відповідно до вище зазначених норм, у разі відсутності зонування або детального плану території «передача земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, також забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території». Через брак коштів в місцевих бюджетах відсутність відповідної містобудівної документації призводить до блокування зміни форми власності земельних ділянок, що перешкоджає, перш за все, будівельним кампаніям та організаціям. Депутат пропонує відтермінувати дію норми до 1 січня 2015 року. Прийняття закону може сприяти хаотичним забудовам, практика яких поширена в великих містах.

Микола Катеринчук пропонує внести зміни до деяких законів щодо ліквідації монополії на ринку оцінки майна. На думку автора, рішення Фонду державного майна України та Мін’юсту щодо обмеження кола суб’єктів, що мають право здійснювати оцінку майна та майнових прав, що є обмеженням та звуженням права підприємців і суперечить статтям 8, 22, 41, 64 Конституції України. Парламентар зареєстрував зміни до законів України «Про Фонд державного майна України» та «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 – 2014 роки» і виключити окремі норми.

Тетяна Слюз зареєструвала проект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо зміни вартості предмета закупівлі). Парламентар пропонує проводити тендер, знизивши поріг для процедури закупівлі товарів і послуг зі 100 тисяч гривень (у будівництві – 300 тисяч гривень) до 50, а робіт – з 1 мільйону гривень до 300 тисяч.

Соціальні проблеми та стандарти

9 ініціатив (16,36 %) зареєстровано народними депутатами в темі соціальної політики та стандартів. Зокрема, депутати Олександр Турчинов та Андрій Павловський пропонують встановити державні гарантії забезпечення молоді житлом. Парламентарі передбачити в профільному законі «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» фінансування заходів щодо надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством України. Крім того, пропонується встановити джерела фінансування бюджетних призначень на виконання таких заходів та розподілити зобов’язання забезпечити їх фінансування у частках 75 % від необхідного обсягу з Державного бюджету України та 25 % з місцевих бюджетів.

Тетяна Слюз зареєструвала законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють за кордоном, членів особистих селянських господарств та працюючих  в’язнів». За даними НБУ у 2011 році, обсяг приватних грошових перерахувань з-за кордону збільшився на 19,7 %, та досяг 7,02 мільярдів доларів. Депутат пропонує внести зміни до чинного законодавства, надавши можливість збільшувати розмір пенсії громадянам України, які працювали за кордоном, з врахуванням суми перерахованої іноземної валюти. Підтвердженням проведення зазначених платежів є довідки, видані банківськими установами України. Метою законопроекту є удосконалення питань щодо пенсійного забезпечення громадян України, які працюють за кордоном, членів особистих селянських господарств та працюючих в’язнів.

Немілостівий Віталій зареєстрував законопроект щодо декриміналізації відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій тощо. На думку автора, завищені вимоги до роботодавців – суб’єктів господарювання призводить до зниження підприємницької активності населення.

Олександра Кужель опікувалась питаннями підвищення соціальної захищеності інвалідів та зареєструвала законопроект, метою якого є урегулювання першочергових проблем у сфері державного соціального захисту інвалідів та докорінне реформування діючої системи їх державної соціальної підтримки і забезпечення (системи МСЕК, Фонду соціального захисту інвалідів, процедур надання різних видів фінансової допомоги підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів і роботодавцям). Депутат пропонує створити спеціалізовану державну службу з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації; розширити права всеукраїнських громадських організацій інвалідів на участь у проведенні медико-соціальної експертизи; ліквідувати МСЕК; запровадити конкурсний механізм надання Фондом соціального захисту інвалідів різних видів фінансових допомог для виконання цільових проектів працевлаштування та соціально-трудової реабілітації інвалідів; встановити граничний норматив (не менше 75 відсотків від суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету) використання коштів Фондом соціального захисту інвалідів на фінансову підтримку працевлаштування і соціально-трудової реабілітації інвалідів.

Арсеній Яценюк, Андрій Іванчук, Павло Петренко та Максим Бурбак зареєстрували зміни щодо порядку формування та перегляду розміру прожиткового мінімуму. В Україні прожитковий мінімум продовжує обчислюватись відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» N656, яка була затверджена в 2000 році. Основним завданням законопроекту є стимулювання перегляду та розширення споживчого кошика (продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг), достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, а також необхідного для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості людини.

Ігор Бриченко пропонує внести зміни до ЗУ «Про заборону нарахування та стягнення з громадян України пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги». В той же час, депутат Олександр Дубовой вніс зміни до ЗУ «Про морські порти України» щодо гарантування трудових прав та прав на власність громадян. Вище зазначений закон передбачає, що зміна керівництва морським портом дозволяє його приватизацію, що ставить під загрозу звільнення працівників цієї галузі. Законопроектом гарантується збереження робочих місць і заробітної плати працівників портів, встановлюється заборона на відчуження майна морських портів.

Денісова Людмила та Сенченко Андрій зареєстрували зміни до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії за віком, у разі переходу з пенсії по інвалідності, відповідно до законопроекту, буде визначатись з урахуванням розміру заробітку, без обмежень по набутому страховому стажу працюючого інваліда. Розмір пенсії інваліда залежатиме від страхового стажу та від заробітної плати, яку він отримував протягом трудової діяльності та з якої було сплачено внески до Пенсійного фонду без будь-яких додаткових умов.

Політика та державне управління

9 ініціатив (16,36%) депутатами фракції «Батьківщина» було зареєстровано в сфері політики та державного управління у лютому. Законопроекти та постанови стосувались як резонансних подій, так і організаційних потреб, зокрема, окремих місцевих довиборів.

Юрій Одарченко вніс постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії ВРУ щодо розслідування фактів застосування тортур до лідерів опозиційних політичних партій України та причетності керівництва Партії регіонів до вчинення цих та інших резонансних злочинів (вбивства Євгена Щербаня та Євгена Кушнарьова).  А Сергій Сас запропонував внести зміни до Регламенту ВРУ та доповнити статтю 17, в якій говориться про електронну систему підрахунку голосів картками, термінами сенсорні клавіші, фотознімок, ідентифікація пальця, щоб не виникало потреби вносити зміни до Регламенту, а лише модифікація Положення на перспективу. Іншою постановою парламентар Сас пропонує затвердити Положення про програмно-технічний комплекс – електронна система Рада-3, за допомогою якого забезпечуватиметься організація та ведення пленарних засідань Верховної Ради України, а також здійснюється інше інформаційно-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України.

В’ячеслав Кириленко, Ксенія Ляпіна, Олег Медуниця зареєстрували пропозиції щодо змін до ЗУ «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та пропонують надати статус суб’єктів виборчого процесу офіційним спостерігачам від громадських організацій. Таким чином законотворці пропонують поширити прогресивну норму ЗУ «Про вибори народних депутатів» на місцеві вибори. Тетяна Слюз сформувала пропозицію до закону щодо проведення обов’язкового навчання для кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови з питань, пов’язаних зі здійсненням місцевого самоврядування, організацію якого забезпечують обласні державні адміністрації, Уряд Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах відповідної територіально-адміністративної одиниці у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Ця ініціатива може позитивно вплинути на якість місцевої політики, втім, перспектива залучення фінансування з Державного бюджету є досить сумнівним.

Окремі народні депутати підготували постанови щодо призначення чергових та позачергових місцевих виборів. Зокрема, Олександр Турчинов зареєстрував проект Постанови про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2014 році, які автор пропонує провести восени 2014 року. Олег Медуниця та Купрейчук Ірина пропонують призначити позачергові вибори Охтирського міського голови (Сумська область) на 21 квітня 2013 року, у зв’язку зі складеними повноваженнями посадової особи за власним бажанням від 15 квітня 2011 року.

Валерій Дубіль та Руслан Книзевич зареєстрували зміни до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» щодо врегулювання процедури формування депутатських груп і фракцій у місцевих радах усіх рівнів. Депутати пропонують формувати депутатські фракції на партійній основі у складі, не менш ніж 2 особи, для депутатів, яких на етапі реєстрації було висунуто політичними партіями; передбачити для позафракційних депутатів право входити до депутатських груп, у назві яких не може міститися назва партії; кількісний склад депутатських груп не може складатись з менш ніж 3 осіб. Проектом пропонується встановити порядок формування депутатської фракції шляхом прийняття відповідного рішення на установчих зборах фракції за попереднім погодженням з керівним органом відповідної місцевої організації політичної партії. Керівний орган відповідної партійної організації, який попередньо погоджував утворення депутатської фракції у місцевій раді, може прийняти рішення про розпуск фракції або проведення перереєстрації її членів.

Ксенія Ляпіна зареєструвала законопроект, яким пропонує запровадити спрощену процедуру припинення реєстрації юридичних осіб та реорганізувати державних установ.

Гуманітарні проблеми

3 законопроекти фракції стосуються гуманітарної політики та спрямовані на вирішення ряду проблем галузі. Лілія Гриневич зареєструвала зміни до ЗУ «Про освіту» щодо використання будівель, споруд, приміщень навчальних закладів та установ системи освіти для надання освітніх та пов’язаних з ними послуг. На думку автора проблема великих міст, в яких на одне місце претендують декілька дітей, брак приміщень для ясельних та молодших груп дитячих садочків можна вирішити, якщо заборонити використання будівель, споруд, які були передані з державної чи комунальної власності, в тому числі, в оренду (користування) органам державної влади, органам місцевого самоврядування та використовуються не за цільовим призначенням органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями різних форм власності, діяльність яких не пов’язана з наданням освітніх та пов’язаних з ними послуг.

Депутати Григорій Немиря та Андрій Шевченко виявили законодавчу ініціативу внести зміни о деяких законодавчих активі України щодо вдосконалення окремих положень системи захисту персональних даних та привести законодавство до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу у частині функціонування незалежного державного органу контролю у сфері захисту персональних даних. Необхідність прийняття законопроекту випливає з положень Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22 квітня 2011 року № 494, та Порядку денного асоціації Україна - ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. Законопроектом пропонується покласти функції органу державного контролю у сфері захисту персональних даних на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як орган, що має достатній рівень незалежності від органів виконавчої влади та інших державних органів для належного виконання відповідних обов’язків.

Володимир Яворівський пропонує розглянути ВРУ проект постанови щодо заборони політичної реклами Митного союзу в Україні, яка, на його думку, може нести антидержавний характер, суперечить Конституції України та законодавству. Таким чином депутат пропонує впливати на громадську думку щодо міждержавного утворення.

Оборона та безпека

Віталій Ярема та Віталій Немілостівий подали по одному законопроекту, які стосуються питань оборони та безпеки. Депутат Немілостівий пропонує визнати таким, що втратив чинність ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі». Метою законопроекту є створення, на державному рівні, належних умов для функціонування та розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України, здійсненню військово-технічного співробітництва з іноземними замовниками, належного виконання зобов’язань з державного оборонного замовлення шляхом гармонізації законодавчого забезпечення зазначеної сфери з іншими нормативно-правовими актами країни. Це дозволить Адміністрації Президента України та Кабінету Міністрів України вирішити питання підпорядкованості підприємств оборонно-промислового комплексу центральному органу виконавчої влади та розмежувати функції нормування, керування та контролю. А Віталій Ярема пропонує зміни до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо переліку посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона. У разі наявності загрози життю чи здоров'ю така охорона може здійснюватися щодо народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та Верховного Суду України, Голови Національного банку України, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Автор пропонує скоротити  витратну частину Державного бюджету України за рахунок скорочення переліку посадових осіб, щодо яких здійснюються заходи державної охорони.

Партія регіонів України

Всього народними депутатами з фракції Партії регіонів в лютому подано 103 законопроекти від імені 63 членів парламенту. Жодного законопроекту з фракції не подало 145 народних депутатів (70 %). Більше всіх законопроектів вніс Антон Яценко, який працює у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності (13 проектів/13 %) у чотирьох різних галузях: економічній, правоохоронній, соціальній та у галузі оголошення святкових дат. Найбільше подано у економічній (42 %), правоохоронній (19 %) та соціальній (14 %) галузях. Жодного проекту закону не подано у галузях зовнішньої політики та оборони.

ОПОРА відзначає велику кількість випадків, коли народні депутати реєструють законопроекти, які не мають стосунку до комітетів, у яких вони працюють. Більше того, є випадки, коли ініціативи народних депутатів є дуже віддаленими від їх профільної діяльності.

Господарство, економіка, гроші

Подані законопроекти стосуються багатьох тем: є законодавчі ініціативи про дозвіл на створення казино у 5 зіркових готелях та впорядкування лотерейних ігор; спрощення процедур передачі землі державної і комунальної форм власності у користування громадян і юридичних осіб та зменшення платежів державі за це; посилення захисту прав споживачів через підвищення відповідальності суб’єктів господарювання; звільнення від оподаткування інвесторів які працюють в АР Крим; зміни до державного регулювання цін на сільськогосподарську продукцію.

У лютому подав свої напрацювання, що стосуються депозитів Сігал Євген, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин: він пропонує дозволити депозитні вклади лише у валюті України та обов’язково встановити оподаткування депозитів.

Вартими уваги можна назвати дві ініціативи народного депутата Антона Яценка, котрий пропонує на 7 років звільнити від ПДВ видавництва, які друкують книжки української мовою. Інша його ініціатива стосується деталізації вимог до якості питної води та дозволу на оренду, концесію та інвестиційні проекти на об’єкти водопостачання.

Соціальна сфера

У даній галузі подано один фундаментальний законопроект: Соціального кодексу. Він напрацьований народним депутатом Антоном Яценком, членом комітету з питань фінансів та банківської діяльності. Проект Соціального кодексу пропонує надати центральним органам влади можливість визначати та регулювати значну кількість соціальних термінів та процедур. Також Антон Яценко напрацював зміни до Сімейного кодексу, якими вважає за потрібне дозволити роз’єднувати при всиновленні рідних одне одному дітей.

Декілька законодавчих ініціатив цієї галузі стосуються пенсійного забезпечення військових та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, та пільг для дітей військових інвалідів та військовослужбовців, що загинули на поза конкурсний вступ до ВНЗ.

ГУМАНІТАРНІ ПРОБЛЕМИ

В цій галузі одразу три законопроекти подала Віталіна Дзоз. Два з них направлені на впорядкування ситуації із проїздом педагогічних працівників до закладів освіти і компенсації їх витрат, та на те, щоб почати безкоштовне підвезення вихованців дитячих садків. Ще один законопроект містить пропозиції об’єднати заклади позашкільної і дошкільної освіти в одну систему із загальною освітою.

Народний депутат Вадим Колесніченко хоче створити державне підприємство Національного військового меморіального кладовища «Національний воїнський Пантеон» та його філії в регіонах України і встановити процедури дозволу на поховання у ньому. В пояснювальній записці Вадим Колесніченко звертається до досвіду США, та як приклад наводить Арлінгтонське національне військове кладовище.

ПОЛІТИКА І ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

Народний депутат Володимир Олійник, котрий працює у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності подав два вартих уваги документа. Перший, це зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України» та Кодекс адміністративного судочинства України, які роз’яснюють процедури припинення повноважень відкликаного депутата, який пройшов до Верховної ради по одномандатному виборчому округу. Також встановлює порядок та підстави відкликання депутата. Громадянська мережа ОПОРА вважає, що деякі з пунктів законопроекту мають дуже загальні формулювання, що може призвести до багатостороннього трактування. Іншим законопроектом Олійник пропонує дозволити дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради за зверненням політичної партії яка провела його по списку. Також уточнює процедуру відкликання депутата місцевої ради у зв’язку із зміною виборчої системи.

Ще два законопроекти, які стосуються перш за все АР Крим подала Олена Нетецька. Вона пропонує вдосконалити формулювання у Водному кодексі України, яким максимально обмежити перелік осіб, які мають право будувати у санітарній зоні моря і дозволити це лише для побудови військових об’єктів. Ще одна законодавча ініціатива даного народного депутата стосується змін до Кодексу України про надра, якими дозволити органам місцевого самоврядування погодження списання запасів корисних копалин місцевого значення з обліку гірничодобувного підприємства.

ПРАВОСУДДЯ, ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА

Народний депутат Вадим Колесніченко підготував два законопроекти, що стосуються корупції та дотримання громадського порядку під час футбольних ігор. Першим він пропонує встановити процедури для боротьби з договірними результатами та корупційними правопорушеннями у футболі та встановити відповідальність за них. Також ним зареєстровано законопроект про низку змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (про відповідальність за використання піротехнічних виробів і використання ксенофобських, расистських чи політичних гасел та атрибутики) та Закону України «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів».

Законодавчі ініціативи Антона Яценка (голови підкомітету з питань цінних паперів та ін.) направлені в декілька тематик. Одним із законопроектів він пропонує змінити покарання за зберігання, збут чи купівлю наркотичних, психотропних засобів чи їх аналогів на довічне. Інша законодавча ініціатива депутата спрямована на те, щоб змінами в Кодекс про адміністративні правопорушення та інші законодавчі акти дозволити замість воєнізованої, простій охороні затримувати порушника та доставляти його в міліцію. Даний законопроект розширює права приватних охоронних структур, доповнює перелік об’єктів, які обов’язково потрібно охороняти і дозволяє це здійснювати приватній охороні.

Ще два законопроекти Антона Яценка направлені на введення суворішого покарання за керування транспортними засобами у стані сп’яніння або під впливом психотропних засобів та про виключення можливості користуватись транспортним засобом за довіреністю.

Народні депутати Віталій Журавський та Володимир Олійник подали два документи, які стосуються досудового розслідування – вони пропонують припиняти оперативно-розшукову діяльність після початку досудового розслідування та заборону спеціальним підрозділам по боротьбі з корупцією починати та здійснювати досудове розслідування, відповідно.

ОГОЛОШЕННЯ СВЯТКОВИХ І ПАМЯТНИХ ДАТ

Народні депутати Вадим Колесніченко та Володимир Олійник запропонували чотири законопроекти про відзначення подій, які стались під час Другої світової війни: три з них, Володимира Олійника, стосуються боротьби Червоної армії із фашистськими загарбниками та один, Вадима Колесніченка – це пропозиція відзначити як і «у світі річницю Сталінградської битви» ( з тексту пояснювальної записки).

Також зареєстровано законопроекти про святкування днів народження двох українських поетів: Тараса Шевченка, та Василя Симоненка.

ЕКОЛОГІЯ

Народними депутатами внесено дві важливих пропозиції. Перша стосується дозволу на екологічний та мисливський туризм у біосферних заповідниках (Барвіненко Віталій, Комітет з питань будівництва, містобудування і ЖКГ), а друга – це законопроект який забороняє в Україні виробництво та розповсюдження  з 1 липня поліетиленових пакетів та інших упаковок з поліетиленом об’ємом менше 35 літрів, якщо вони тривалого розщеплення (Ігор Циркін, Комітет з питань податкової та митної політики).

Законотворчість позафракційних депутатів

Законотворча активність позафракційних депутатів має тенденцію до зростання. Якщо у грудні 2012 року вони разом  внесли 30 проектів (з них 20 проектів належали авторству лише одного депутата), у січні-17 проектів, то  протягом лютого  у парламенті було зареєстровано вже 24 законопроекти позафракційних обранців. На початку роботи Верховної Ради України VII скликання  активність проявляли лише декілька позафракційних депутатів, але зараз включеність «незалежних» обранців до законотворчості  значно помітніша.

Протягом трьох місяців функціонування позафракційні депутати найвищу увагу  приділяли соціальним проблемам та гарантіям для окремих груп громадян. Зокрема, у лютому 2013 року з 24 законопроектів  позафракційних депутатів  9 стосувалися соціальних проблем та гарантій, економічної сфери – 5, гуманітарних проблем – 5, правоохоронної системи та правосуддя – 3, політичних проблем та державного управління – 2. Окремо необхідно звернути увагу на те, що значна частина соціально спрямованих законопроектів позафракційних депутатів потребують перерозподілу видатків державного бюджету. Без підтримки уряду та провладної більшості ці ініціативи характеризуються низькою імовірністю  практичної реалізації. У той же час, позафракційні парламентарі активно беруться за вирішення резонансних гуманітарних проблем. До прикладу, протягом січня-лютого 2013 року вони зареєстрували три альтернативних проекти щодо мовної політики в Україні, прийняття яких неможливе без широкого міжфракційного компромісу.

У лютому 2013 року серед позафракційних депутатів найбільше законопроектів зареєстрував  Сергій Міщенко (13). Він вже три місяці поспіль є найбільш активним позафракційним  законотворцем.

Економіка, гроші, господарство

У лютому 2013 року позафракційні депутати зареєстрували 9 законопроектів соціальної напрямку.

Народний депутат України Сергій Міщенко пропонує запровадити обов’язкове  проведення місцевих референдумів щодо передачі природних водойм та земель водного фонду у приватну власність фізичних чи юридичних осіб. Іншим законопроектом Міщенко ініціює заборону передачі в оренду міжнародних аеропортів, аеродромів та  аеродромних об’єктів. Як зазначає депутат, цей проект розроблено, насамперед, з метою заборони передачі в  оренду майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Народний депутат України Сергій Міщенко також вніс законопроект щодо  убезпечення товариств з обмеженою відповідальністю від недобросовісних спроб блокувати їх діяльність. Передбачається запровадження автоматичного обрахунку кількості голосів в учасників товариств з обмеженою відповідальністю у відповідності до їх реальних внесків до статутного капіталу.

Народний депутат Лев Миримський  ініціює  відтермінування на один рік набрання чинності окремих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де заборонено передавати у державну чи приватну власність земельні ділянки, якщо населений пункт немає детального плану території. Позафракційні депутати Ігор Єремеєв, Степан  Івахів,  Сергій Мартиняк, Сергій Лабазюк у своєму законопроекті мають намір вирішити проблему несвоєчасної компенсації витрат транспортних перевізників, що пов’язані із пільговим проїздом громадян. Депутати пропонують звільнити транспортних перевізників від  штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, якщо ці підприємства не отримали в повному обсязі субвенцію з державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд.  Передбачається, що для застосування такої норми  пільгові  перевезення повинні складати більше 40 % від усіх транспортних послуг підприємства.

Соціальні проблеми та гарантії

Народний депутат України Олег Ляшко ініціює скасування частини положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», якими були змінені соціальні гарантії різних категорій громадян. На думку депутата, Верховна Рада України не мала права  здійснювати ці зміни шляхом прийняття Закону України «Про державний бюджет України», оскільки пільги та компенсації закріплені у інших законодавчих актах із особливим порядком їх перегляду. Натомість, Сергій Міщенко пропонує збільшити фінансування соціальних статей Державного бюджету шляхом скорочення витрат на обслуговування державного апарату. Обранець вважає, що його варіант перерозподілу видатків бюджету  дозволить додатково направити на потреби соціальної сфери 360 млн грн.

Позафракційні депутати активно вносять законопроекти, які спрямовуються на посилення або врегулювання соціального захисту окремих категорій громадян. Сергій Міщенко пропонує надати право мешканцям службових квартир проводити їх приватизацію. У той же час, депутати Ігор Єремеєв, Степан  Івахів,  Сергій Мартиняк, Сергій Лабазюк у своєму проекті ініціюють запровадження соціального захисту у разі настання безробіття  для членів особистих селянських господарств. Олег Ляшко пропонує змінити порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам. Ці зміни передбачають врахування актуального показника середньої заробітної плати працюючого пенсіонера, а не лише розміру заробітної плати, дійсного на момент призначення пенсії. Колишній голова парламенту Володимир Литвин вніс законопроект щодо виділення додаткових 36 млн грн. для лікування закордоном онкологічних хворих. За оцінками більшості з цих депутатів, їх соціальні проекти не потребуватимуть додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.

Популярними серед законотворців залишаються соціальні проблеми, пов’язані із  здоров’ям нації. Народні депутати України Ігор Єремеєв та Степан Івахів пропонують заборонити продаж алкогольних та тютюнових виробів в радіусі менше ніж 300 метрів від навчальних закладів та лікарень, особам, які перебувають у нетверезому стані, жінкам з видимими ознаками вагітності. Крім цього, депутати ініціюють заборону продажу цієї продукції з 21 години вечора до 10 години ранку (крім ресторанів). У цій ініціативі парламентарі посилаються на ефективний досвід місцевих рад щодо обмеження продажу  алкоголю, що сприяло зниженню рівня асоціальної поведінки та злочинності.

Гуманітарні проблеми

У лютому 2013 року позафракційні депутати внесли 5 законопроектів гуманітарної спрямованості.

Залишається актуальною мовна ситуація в країні: депутат Олесь Доній  вніс проект Закону України «Про використання мов в Україні». Нагадаємо, що у минулому місяці позафракційні депутати презентували два законопроекти щодо мовної політики.

Популярною проблемою для позафракційних депутатів є  освітня сфера.  Депутати Ігор Єремеєв, Степан Івахів, Сергій Мартиняк ініціюють  встановлення мораторію на  закриття загальноосвітніх закладів. Їх колега Олесь Доній пропонує аналогічний мораторій щодо закриття сільських шкіл.  Натомість, Сергій Лабазюк підготував проект Постанови Верховної Ради України «Про повернення у державну власність приміщень дитячих садочків». Згідно задуму депутата, Верховна Рада України  має постановити повернення у державну  власність незаконно ліквідованих та приватизованих приміщень дошкільних начальних закладів. У той же час, обранець не визначає практичних механізмів виконання цього рішення парламенту.

Достатньо специфічну проблему у своєму законопроекті підіймає Сергій Міщенко, який хоче заборонити передачу музейних цінностей для оздоблення приміщень в будівлях органів влади.

Правоохоронна система та правосуддя

Позафракційні депутати підготували три законопроекти, які стосуються реформування правоохоронної системи та правосуддя. Враховуючи незадовільний стан виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини,  достатньо актуальним виявився законопроект Сергія Лабазюка щодо усунення прогалин національного законодавства в цій проблематиці. У свою чергу, Сергій Міщенко пропонує  посилити  кримінальну та адміністративну відповідальність за самовільне захоплення земельних ділянок, насамперед ці  пропозиції стосуються  прибережних захисних смуг. Оригінальністю виділяється пропозиція Льва Миримського щодо заборони в курортний період тимчасових обмежень руху на дорогах АРК, які здійснюються для проїзду  посадових осіб. Миримський окремо зазначає, що ця сезонна заборона не може стосуватися Президента України.

Політика та державне управління

У лютому позафракційні обранці зареєстрували  два законопроекти, які стосувалися політичних проблем або  державного управління.

Найбільш резонансний проект підготував Лев Миримський, який пропонує наділити громадян правом мати подвійне громадянство. Депутат вважає, що  можливість отримання другого паспорту збільшить шанси українців на достойний заробіток громадян за кордоном, полегшить отримання іноземної освіти, надасть їм можливість вільно подорожувати та убезпечить  від «політичних криз, потрясінь та дефолтів». Змінами до Закону «Про громадянство України» пропонується наділити громадян України правом набуття громадянства  іноземної держави, без втрати громадянства України. У той же час, іноземці матимуть можливість набувати українського громадянства, не відмовляючись від громадянства іншої  держави.  У то же час, Сергій Міщенко пропонує підпорядкувати  Верховній Раді України уповноважений орган з питань захисту персональних даних .

Законопроекти Комуністичної партії України

Протягом лютого 2013 року депутати Комуністичної партії зареєстрували у Верховній Раді 32 проекти нормативних актів. Це суттєвий поступ порівняно з попереднім місяцем, коли комуністи зуміли спродукувати лише 6 законопроектів і лише на один документ менше, ніж у грудні 2012 року. Переважна більшість (24) законодавчих ініціатив КПУ стосується соціальних проблем та стандартів, декілька законопроектів (а саме 4) присвячені фінансово-економічним питанням і не має жодного законопроекту в сфері державної управління, зовнішньої політики та оборони.

Беззаперечним лідером-законотворцем фракції КПУ став Петро Цибенко – парламентар з майже 20-літнім парламентським стажем. Його авторство формально зазначено на 17 проектах нормативних актів зареєстрованих у лютому. Однак така активність П. Цибенка є суто умовною і зумовлена тим, що він є головою Комітету з питань соціальної політики та праці і документи його авторства насправді є продуктом діяльності цілого комітету. Більші того, проекти постанов Верховної Ради зареєстровані П. Цибенком за своїм змістом не можна розцінювати як повноцінні законодавчі акти, підготовка яких потребує часу та значних зусиль. Зокрема, це проекти постанов про прийняття за основу, відхилення або повернення на доопрацювання наданих профільному комітету законодавчих актів. Таким чином, якщо не враховувати подібних документів (а їх 15), то депутат П. Цибенко долучився до розробки лише 2 законопроектів, а реальний показник законотворчої активності КПУ за лютий становить 17 законопроектів.

До категорії лідерів-законотворців серед парламентських комуністів належать ще троє депутатів – Спірідон Кілінкаров, Олександр Голуб і Сергій Гордієнко. Кожен з них долучився до розробки 4 законопроектів.  Як і у випадку з «УДАРом», рівно половина депутатів КПУ (16 осіб) не зареєстрували у лютому жодного проекту нормативного акту.

Мабуть найбільш контроверсійним виявився Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про психіатричну допомогу» № 2217 від 07.02.2013 року. Депутати комуністи Петро Цибенко та Ірина Спіріна (номер 2 і 3 у виборчому списку КПУ відповідно), пропонують дозволити госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку осіб неспроможних усвідомити шкоду вживання алкоголю та наркотичних речовин. Автори законопроекту наполягають на тому, що вживання алкоголю, наркотичних та не внесених до державного переліку наркотиків речовин потрібно класифікувати як психічний розлад, виявлення якого дає підстави для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку. При цьому вони стверджують, що «при значній непопулярності заходів примусового характеру, у 80-ті роки минулого століття рівень алкогольних психозів знизився у 10 разів, значно зменшилась смертність від захворювань, пов’язаних з алкоголізмом». Про продуманість законопроекту може свідчити те, що Ірина Спіріна є професором, доктором медичних наук  «Дніпропетровської медичної академії».   

Комплексний підхід до законотворчої роботи демонструють депутати Олександр Присяжнюк та Олександр Зубчевський, які пропонують прийняти спеціальний Закон «Про раціоналізаторську діяльність в Україні» (№ 2193 від 05.02.2013 р.), що повинен регулювати систему правових, організаційно технічних, та фінансово-економічних відносин в сфері раціоналізації[1]. На думку авторів документу прийняття цього Закону дозволить поступово здійснювати економію усіх видів ресурсів, особливо імпортних енергоносіїв, підвищувати конкурентоздатність вітчизняних товарів та послуг на внутрішньому і світових ринках, а також сприятиме створенню нових робочих місць в державі.

Депутат Олександр Зубчевський, історик та менеджер-економіст за освітою, зареєстрував Проект Постанови (№ 2195 від 05.02.2013 р.) про проведення парламентських слухань на тему: «Зовнішнє незалежне оцінювання якості освіти в Україні: надбання, проблеми, шляхи вдосконалення». На думку ініціатора документу метою слухань має стати напрацювання пропозицій та рекомендацій вищому законодавчому органу, органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які б були спрямовані на законодавче унормування зовнішнього незалежного оцінювання та його вдосконалення. Питання ЗНО дійсно потребує врегулювання на рівні Закону України, однак подання такої ініціативи саме КПУ викликає здивування, адже партія комуністів не є прихильником системи ЗНО.

Депутатка Вікторія Бабич зареєструвала законопроект (№ 2202 від 06.02.2013 р.) націлений на припинення практики невиконання банком своїх зобов'язань за умовами договору банківського вкладу (депозиту). Законопроектом передбачено відповідальність банків  за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) щодо своєчасного повернення вкладів (депозитів), у вигляді сплати вкладнику пені  у розмірі одного відсотка від суми вкладу (депозиту) за кожен день прострочення виконання зобов'язання.          

Законопроектом (№ 2366 від 21.02.2013 р.), поданим депутатами Ольгою Михайленко, Сергієм Гордієнко та Ольгою Боритою, пропонується встановити пенсії за особливі заслуги перед Україною депутатам п’яти і більше скликань міських рад міст районного значення, селищних та сільських рад в Україні та в колишній  Українській РСР. На думку ініціаторів, в такий спосіб вдасться подолати несправедливість, коли депутатам чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР передбачено виплату пенсій за особливі заслуги – на відміну від депутатів решти місцевих рад. 

Достатньо популістським, хоча і цілком актуальним виглядає Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування предметів розкоші» (№ 2343 від 20.02.2013 р.). Так, депутат Спірідон Кілінкаров пропонує запровадити податок на майно, відмінне від земельної ділянки (податок на розкіш). Відповідно до законопроекту оподаткуванню, зокрема, підлягають: легкові автомобілі вартістю понад 450 розмірів мінімальної заробітної плати з об’ємом циліндрів двигуна понад 3 990 куб. сантиметрів (крім тих, що використовувалися понад 5 років); мотоцикли вартістю понад 150 розмірів мінімальної заробітної плати з об’ємом циліндрів двигуна понад 995 куб. сантиметрів (крім тих, що використовувалися понад 5 років); судна (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, зазначені у товарній позиції 8 903 згідно з УКТ ЗЕД), оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт, в тому числі такі, що ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення; літаки і вертольоти, в тому числі такі, що ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення; вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, обробленого та необробленого дорогоцінного каміння вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати; годинники, мобільні телефони та зброя вартістю понад 20 розмірів мінімальної заробітної плати; взуття, вироби з хутра, шкіри, килимові, швейні, трикотажні, текстильні вироби, а також вироби з деревини, що відповідають товарній позиції 4 420 згідно з УКТ ЗЕД, вартістю понад 30 розмірів мінімальної заробітної плати; предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату вартістю понад 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законопроекти «Свободи»

Протягом лютого депутати фракції ВО «Свобода» зареєструвала у Верховній Раді 18 законопроектів, що на 4 більше, ніж попереднього місяця. Лише ударівці подали дещо менше законопроектів. Левова частка ініціатив «Свободи» (а саме 13) – стосується сфери політики та державного управління, 2 законопроекти щодо оголошення свят та пам’ятних дат і по одному законопроекту в сфері економічної, соціальної та гуманітарної політики. Натомість питання зовнішньої політики, оборони чи природокористування – не потрапили в поле зору свободівців. А в сфері економіки та фінансів зареєстровано лише 1 законопроект проти 6 документів в січні місяці.  

Формальним лідером лютого у парламентській законотворчій роботі став Олег Тягнибок, який долучився до розробки 11 законодавчих актів. Однак, жодного з них очільник партії не ініціював самостійно, а разом з іншими депутатами. Більше того, Олег Тягнибок взагалі не брав активної участі в законопроектній роботі своєї фракції, концентруючи основні зусилля на міжфракційній співпраці – усі його 11 законодавчих ініціатив були напрацьовані спільно з депутатами «Батьківщина» та «УДАРу». Зокрема, це документи щодо вшанування на державному рівні пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років у 80-і роковини трагедії; забезпечення прозорості здійснення державних закупівель; створення Національного антикорупційного бюро; порядку усунення Президента з посади шляхом імпічменту. Натомість фактичним лідером-законотворцем ВО «Свобода» у лютому став заслужений журналіст України Ігор Мірошниченко, який долучився до розробки 6 законопроектів, 4 з яких він ініціював самостійно. Майже усі законопроекти І. Мірошниченка націлену на реалізацію депутатом його контролюючих функцій, як наприклад ті, що стосуються звільнення зі своїх посад членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення чи створення Тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України із розслідування фактів правопорушень. По 3 законопроекти зареєстрували депутати Андрій Міщенко та Руслан Зелик. Натомість 13 депутатів свободівців в лютому не подали до парламенту жодного проекту нормативного акту, серед них другий номер партійного списку Богдан Бенюк і рідний брат головного свободівця Андрій Тягнибок.

Однією з найулюбленіших законопроектних тем лютого для депутатів ВО «Свобода» стало ініціювання створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради – ними було зареєстровано аж 5 відповідних проектів постанов. Зокрема свободівці хочуть розслідувати: причетність міністра освіти і науки, молоді та спорту України Табачника Дмитра Володимировича до розкрадання цінностей історико-культурних фондів України та цільового й ефективного використання бюджетних коштів (№ 2331 від 19.02.2013р.); корупційні правопорушення з боку членів Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (№ 2337 від 19.02.2013 р.); випадки рейдерського захоплення українських підприємств (№ 2378 від 22.02.2013 р.); факти незаконного впровадження транспортної мережі у місті Львові та нецільового використання грантових коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (№ 2383 від 25.02.2013 р.); факти порушень чинного законодавства України міським головою міста Винники Львівської області та виконавчими органами Винниківської міської ради (№ 2391 від 25.02.2013 р.). Ймовірність створення запропонованих слідчих комісій є досить високою, з огляду на те, що на підтримку таких рішень необхідно, щоб за низ проголосували не менш як третина складу Верховної Ради. Тобто голосів трьох опозиційних партій для цього цілком вистачить.

Окрім того, депутати фракції ВО «Свобода» переймалися проблемами місцевого самоврядування. Так, свободівці пропонують (Проект Закону № 2283 від 12.02.2013 р.) надати право місцевим радам самостійно визначати фінансову установу, яка буде здійснювати обслуговування місцевих бюджетів за доходами і видатками загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів та доходами і видатками спеціального фонду місцевих бюджетів. Сьогодні ж для місцевих бюджетів застосовується виключно казначейське обслуговування, що останніми роками часто призводило до блокування платежів органів місцевого самоврядування через запізнілі проплати з боку Державної казначейської служби.

Народний депутат Олег Махніцький зареєстрував у ВРУ законопроект (№ 2296 від 14.02.2013 р.), яким передбачено внесення змін до ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Зокрема, йдеться про закріплення і за депутатами місцевих рад норми про зобов’язання особисто приймати участь у голосуванні на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради. У разі ж неможливості бути присутнім на засіданні, депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган. Як вважає народний обранець, такий законопроект закріпить за депутатами місцевих рад зобов’язання нести персональну відповідальність за прийняті рішення.

Ще один законопроект у сфері місцевого самоврядування, зареєстрований Іриною Сех, стосується змін та доповнень до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Документом пропонується закріпити на законодавчому рівні фінансування проміжних місцевих виборів за рахунок коштів Державного бюджету України. Чинним Законом передбачено фінансування проміжних місцевих виборів виключно за рахунок коштів місцевих бюджетів. Очевидно така ініціатива депутатки з Львівщини виникла внаслідок проблем спричинених не готовністю депутатів Львівської обласної ради фінансувати проміжні місцеві вибори до облради коштом місцевого бюджету. 

В сфері гуманітарної політики ВО «Свобода» ініціювала лише один, але показовий законопроект.  Депутати Руслан Кошулинський, Ірина Фаріон і Андірй Міщенко пропонують внести зміни до статті 8 «Кримінально-виконавчого кодексу України» та зобов’язати адміністрації органів і установ виконання покарань, їхніх найвищих органів, органів прокуратури надавати відповіді на звернення засуджених державною мовою. Відповіді ж на звернення засуджених іноземців та осіб без громадянства мають надаватися мовою звернення. Чинна норма кодексу передбачає надання відповідей усім засудженим, незалежно від громадянства, мовою звернення.

Порівняно з попереднім місяцем напрямок законотворчої активності ВО «Свобода» змістився від фінансово-економічної тематики до політики та проблем державного управління. Нагадаємо, що в січні 2013 року майже половину законопроектів «Свободи» були економічного змісту. Єдиний в лютому законопроект свободівців в сфері економіки (ініційований Анатолієм Вітівом) стосувався включення підприємства «Волиньторф» до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Законопроекти УДАРу

Протягом лютого 2013 року депутати фракції «УДАР» самостійно (без інших фракцій) ініціювали лише 10 законопроектів, що є найменшим показником серед усіх парламентських фракцій. Очевидно треба брати до уваги той об’єктивний факт, що основні зусилля ударівців досить успішно були спрямовані на блокування Верховної Ради, а не на розробку проектів нормативних актів. Крім того, така місячна кількість зареєстрованих законопроектів є типовою для «УДАРу» – в грудні депутати партії теж зареєстрували 10 законопроектів, а в січні – 16 документів. Пріоритетними для ударівців стали питання правосуддя та правоохоронної діяльності (4 законопроекти), а також фінансово-економічні проблеми (3 законопроекти). Натомість, питання гуманітарної політики, зовнішньої політики та оборони, а також природокористування не цікавили депутатів «УДАРу» цього місяця. 

Віталій Кличко став формальним лідером фракції за кількістю законопроектів в розробці яких він взяв участь – всього 15 документів. Це різко контрастує з попереднім місяцем, коли В. Кличко долучився до розробки лише 2 законопроектів. В лютому 11 проектів нормативних актів В. Кличко ініціював спільно з депутатами з інших фракцій, а 3 законопроекти – разом з колегами ударівцями. Самостійно Кличко вніс лише один законопроект – про обрання представника «УДАРу» Наталії Новак членом Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Лідер-законотворець «УДАРу» минулого місяця (6 документів) Віктор Пинзеник в лютому працював над розробкою 4 законопроектів, один з яких (про внесення змін до Бюджетного кодексу) ініціював самостійно. Рівно половина депутатів фракції «УДАРу» (21 особа) не зареєстрували в лютому жодного проекту нормативного документа.  

Тріо депутатів ударівців – Віталій Кличко, Віктор Пинзеник і Віталій Ковальчук зареєстрували три взаємопов’язаних законопроекти (№ 2161, № 2162, № 2163 від 01.02.2013 р.), які містять дуже сміливі пропозиції щодо реформування міліції, прокуратури та судового устрою. Автори законопроекту, посилаючись на закордонний досвід (але не конкретизуючи) пропонують змінити підхід до обрання місцевих прокурорів, суддів та керівного складу міліції – і обирати їх відповідними територіальними громадами. Впровадження такої практики, на думку ударівців, сприятиме захисту прав та основоположних свобод громадян у взаємовідносинах з органами міліції та прокуратури, а також унеможливить здійснення постійного диску на судову владу. Нагадаємо, що на сьогодні, начальники районних, районних у містах, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті призначаються на посаду і звільняються з посади Міністром внутрішніх справ України. Місцеві прокурори, їх заступники, персональний склад колегій у прокуратурах призначаються Генеральним прокурором України. Голови та заступники голови місцевих судів, апеляційних судів, вищого спеціалізованого суду призначає Вища рада юстиції. Попри слушність багатьох пропозицій, для реалізації такої серйозної реформи в «УДАРу» сьогодні очевидно бракує потрібних політичних важелів. Тому  такі голосні пропозиції виглядають дещо популістськими.

Аналогічним чином можна трактувати Проект Постанови про скасування необґрунтованих привілеїв Голови Верховної Ради України та Президента України (№2209 від 06.02.2013 р.). Ударівці (Павло Розенко, Ірина Геращенко, Олександр Мочков, Ростислав Павленко, Наталія Агафонова) пропонують скасувати необґрунтовані, як вони вважають, привілеї, які має Голова Верховної Ради України як на час виконання його повноважень, так і після їх припинення, та необґрунтовані привілеї для Президента України після його виходу у відставку. Зокрема, пропонується взагалі скасувати чинну Постанову Президії Верховної Ради Української РСР «Про забезпечення і обслуговування Голови Верховної Ради Української РСР» № 98-ХII від 1 серпня 1990 року, відповідно до якої голова парламенту має таке державне забезпечення і обслуговування: заміську резиденцію; квартиру в м. Києві; транспортне обслуговування (легковий автомобіль, літак); витрати на представницькі цілі як в республіці, так і під час відвідань зарубіжних країн за рахунок Державного бюджету; медичне та санаторно-курортне обслуговування його та дружини. А після припинення повноважень йому довічно: встановлюється пенсія в розмірі 70 процентів посадового окладу; надається державна дача з необхідним обслуговуванням і транспортним забезпеченням; зберігається медичне та санаторно-курортне обслуговування його та дружини. Щодо привілеїв Президента, то після виходу у відставку ударівцями пропонується залишити для нього лише довічну державну охорону. Натомість позбавити посадового окладу; державної дачі з необхідним обслуговуванням і транспортним забезпеченням; медичного та санаторно-курортного обслуговування його та дружини.

Три законопроекти фракції «УДАР» стосуються фінансово-економічних питань. Це законопроект (№ 2155 від 01.02.2013 р.) В. Пинзеника, яким пропонується скасувати норму щодо зарахування до доходів місцевих бюджетів надпланових надходжень податку на прибуток і акцизного податку. Законопроект (№ 2334 від 19.02.2013 р.), фінансиста за освітою, Руслана Сольвара – яким пропонується зараховувати державне мито за вчинення нотаріальних дій з відчуження майна до бюджету місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна. І законопроект Романа Ванзуряка та Віталія Чугуннікова націлений законодавче вирішення проблеми тіньового імпорту вантажопасажирських автомобілів-фургонів в Україну, їх переобладнання без відповідної нормативно-технічної документації та погоджень з виробником і зумовленої цим небезпеки на автомобільних шляхах України.

Ще один законопроект Руслана Сольвара (№ 2334 від 19.02.2013 р.) стосується соціальної політики. Цей документ є конкретним і цілком реалістичним, хоча традиційно соціальні законопроекти перенасичені популізмом. Автор пропонує внести зміни до Сімейного кодексу України і передбачити, що при поділі майна подружжя рішенням суду частка майна дружини/чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживає навіть одна дитина. Адже сьогодні судова практика з розгляду цивільних справ, що стосуються поділу майна подружжя, надає можливість суду призначити стороні при поділі майна більшу частку, якщо з нею проживає два та більше дітей, а також два та більше непрацездатної повнолітньої сина або дочки.

Міжфракційні законопроекти    

У лютому 2013 року членами різних фракцій було спільно підготовлено 29  законодавчих проектів. Найчастіше вони стосувалися політичних проблем та державного управління (10 проектів), економічних проблем (8), соціальних проблем (4), правоохоронної системи (4). Менш активно депутати визначали єдині підходи щодо вирішення гуманітарних проблем (2 проекти).  Один проект стосувався оголошення свят та пам’ятних дат.

Законодавчі проекти, над якими разом працювали представники різних політичних таборів, можна умовно  поділити на  три види. По-перше,  максимального поширення набула практика спільного внесення фракціями ВО «Батьківщина», партії «УДАР» та ВО «Свобода» проектів законодавчих змін, що публічним вираженням консолідації опозиційного депутатського корпусу. У лютому три опозиційних фракцій внесли значну кількість узгоджених законопроектів. Ці документи отримали достатній резонанс в суспільстві (проекти щодо порядку проведення імпічменту Президента України, створення Національного антикорупційного бюро, обмеження пільг державних службовців тощо). Але,  імовірність прийняття цих законопроектів є достатньо низькою. По-друге,  вже сформовано неписане правило щодо спільного внесення лідерами усіх фракцій законопроектів, які вирішують актуальні політичні протиріччя між ними. Останнім успішним прикладом такого міжфракційного документу є Закон України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» , що  розблокував роботу парламенту та був підписаний Президентом України.  У парламенті  широких компромісів значно менше ніж прикладів внутрішньої опозиційної  консолідації. По-третє,  члени різних фракцій  спільно працюють над проектами законів, які не мають  широкого суспільного резонансу та стосуються  окремих галузевих, групових чи територіальних інтересів. Враховуючи  складність досягнення широких компромісів, саме остання форма взаємодії між депутатами із різних фракцій може мати найвищу результативність.

Політика та державне управління

У лютому 2013 року  було зареєстровано 10 міжфракційних законопроектів, які вирішують політичні проблеми та регулюють різні аспекти державного управління.

Найбільшого резонансу отримала законодавча ініціатива усіх фракцій парламенту щодо внесення змін до Регламенту України, спрямованих на забезпечення персонального голосування народних депутатів України та врегулювання парламентської кризи. Зміни до Регламенту, які були прийняті в перший день другої сесії Верховної Ради України, вже підписані Президентом України.  Не дивлячись на неоднозначні суспільні та експертні оцінки прийнятого рішення, не можна применшувати значення цього парламентського компромісу.

Представники фракцій ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАРу»  спільно внесли  резонансні проекти.  За авторством лідерів цих фракцій Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока та Віталій Кличка зареєстровані проекти Законів України «Про імпічмент Президента України» та «Про скасування необґрунтованих пільг та привілеїв для осіб, уповноважених на виконання функцій держави». Опозиційний проект щодо проведення  імпічменту Президента України намагається усунути наявні зараз нормативно-правові  прогалини в практичній реалізації цієї процедури. Ініціатива щодо пільг  та привілеїв державних службовців передбачає скорочення  апарату Президента України (з 550 до 200 осіб), Верховної Ради України ( з 1 120 до 500 осіб), Секретаріату КМУ ( з 700 до 400 ). Крім цього,  опозиція пропонує позбавити колишніх Президентів України довічної державної охорони, встановити заборону на перекриття руху для вищого керівництва країни,  обмежити пенсійне забезпечення колишніх  Президентів України, членів КМУ, народних депутатів України десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. 

Представники опозиційних фракцій спільно намагаються вирішити актуальні проблеми виборчого процесу в Україні. Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок пропонують  ЦВК встановити результати виборів в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 і 22 на підставі протоколів дільничних виборчих комісій. Автори проекту також передбачають скасування попередньої Постанови парламенту (листопад 2012 р.), у якій ЦВК було рекомендовано провести повторні вибори в цих округах. Опозиція також намагається виконати свої післявиборчі обіцянки щодо розслідування фальсифікацій на парламентських виборах, пропонуючи створити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України. Натомість, Максим Бурбак, Микола Федорук, Павло Петренко  (ВО «Батьківщина»), Роман Ванзуряк («УДАР»),  Руслан Зеляк (ВО «Свобода») зареєстрували проект Постанови Верховної Ради України щодо призначення на 2 червня 2013 року позачергових виборів міського голови Чернівців.

Народні депутати Микола Томенко (ВО «Батьківщина»),  Ірина Геращенко,  Валерій Карпунцов, Ростислав Павленко, Павло Розенко («УДАР») пропонують оприлюднювати на веб-сайті парламенту тексти усіх запитів народних депутатів України. Як зазначають члени фракцій ВО «Батьківщина» та  партії «УДАР», цей крок значно знизить ризики лобіювання депутатами вузько партійних та бізнес інтересів.

Депутати, які обрані у виборчих округах Києва, намагаються послідовно  вирішувати проблеми місцевого самоврядування столиці. Зокрема, Члени фракції ВО «Батьківщина» Володимир Бондаренко та Андрій Павловський, позафракційний депутат Сергій Міщенко внесли законопроект щодо розподілу повноважень між органами  місцевого самоврядування міста Києва та Київською міською державною адміністрацією. Дана ініціатива передбачає наділення Київської міськдержадміністрації лише контрольними функціями, позбавивши її статусу виконавчого органу міської ради.

Економіка, гроші, господарство.

Члени різних фракцій спільними зусиллями розробили 8 законопроектів, які  стосуються економічної проблематики. Частина з цих проектів регулюють специфічні  галузеві процеси,  інші мають більш широкий контекст. До прикладу, Віталій Кличко, Віктор Чумак («УДАР»), Арсеній Яценюк, Олеся Оробець (ВО «Батьківщина»), Олег Тягнибок,  Михайло Головко (ВО «Свобода») підготували проект змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Проект передбачає, що підприємства, утворені органами державної влади та органами місцевого самоврядування, мають оприлюднювати інформацію про усі без виключення закупівлі, а не лише ті, що здійснені за рахунок державних коштів. Віце-спікер Верховної Ради України, позафракційний депутат Руслан Кошулинський, члени фракцій ВО «Свобода» Андрій Іллєнко, Юрій Михальчишин пропонують законодавчо дозволити Верховній Раді Автономної Республіки Крим та місцевим радам самостійно визначати через які фінансові установи будуть обслуговуватися місцеві бюджети. Ця ініціатива викликана хронічними проблемами в обслуговуванні Державною казначейською службою  платежів органів місцевого самоврядування.

Правоохоронна система та правосуддя

Проблеми правоохоронної системи та правосуддя вирішуються у чотирьох міжфракційних проектах. 

Лідери опозиційних фракцій Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок внесли проект Закону України «Про Національне антикорупційне бюро». Зокрема, опозиціонери передбачають, що Національне антикорупційне бюро займатиметься  правопорушеннями з боку вищого керівництва країни, суддів,  народних депутатів України, посадових осіб державних органів влади та органів місцевого самоврядування. Це  спеціальний орган підпорядковуватиметься  Верховній Раді України, а його голову  за пропозицією 150 депутатів  призначатиме парламент.  З метою забезпечення майбутньої діяльності Національного антикорупційного бюро Яценюк, Тягнибок та Кличко  навіть вже розробили проект Закону «Про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів». Пропонується наділити Бюро повноваженнями щодо проведення перевірок відповідності  офіційних доходів Президента України, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, Генерального Прокурора, Голови СБУ та інших посадових осіб їх реальним витратам та фактичному матеріальному стану. Крім цього, лідери опозиції ініціюють прийняття парламентом звернення до Генерального прокурора України щодо припинення практики перешкоджання діяльності народних депутатів України шляхом несанкціонованого втручання в роботу операторів мобільного зв’язку. Мова йде про  події 31 січня 2013 року, коли депутати-опозиціонери нібито отримали підроблені смс-повідомлення щодо скасування спільного засідання їх фракцій.

У той же час, депутати Сергій Ківалов (Партія регіонів) та Роман Романюк («УДАР») ініціюють законопроект щодо удосконалення діяльної Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Серед іншого, ця комісія визначається головним розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності та діяльності Національної школи суддів України.

Соціальні проблеми та гарантії

Протягом лютого 2013 року зареєстровано чотири міжфракційних законопроектів щодо соціальних проблем та гарантій для різних верств населення. До прикладу, позафракційний депутат Олег Ляшко та член фракції Партії регіонів Іван Куровський  у своєму законопроекті наполягають на введені мораторію щодо ліквідації чи реорганізації закладів охорони здоров’я.

Артур Палатний («УДАР»), Ельбрус Тедеєв, Микола Жук (Партія регіонів),  Олександр Присажнюк (КПУ),  Ігор Янків (ВО «Свобода») пропонують провести  у 2013 році парламентські слухання  щодо оздоровлення та відпочинку дітей та молоді.

Член фракцій КПУ Оксана Калетник та Ігор Калєтнік внесли законопроект щодо скорочення кількості документів, необхідних для оформлення  державної допомоги при  народженні дитини. Пропонується такий алгоритм: один із батьків новонародженої дитини подає лише заяву. Натомість, органи праці та соціального захисту  самостійно звертаються до інших установ за даними, які необхідні для оформлення державної допомоги.

Гуманітарні проблеми

Депутати з різних фракцій спільно розробили лише два законопроекти, які можна віднести до гуманітарної проблематики. Депутати Андрій Деркач, Дмитро Шенцев,  Григорій Смітюх, Олександр Волков, Артем Пшонка, Євген Мураєв (Партія регіонів) та Олександр Голуб (КПУ) підготували проект щодо збільшення бюджетної підтримки загальноосвітніх закладів у сільській місцевості.  Натомість, законопроект членів фракції ВО «Свобода» Ірини Фаріон та Андрія Міщенка, позафракційного депутата Руслана Кошулинського пропонує скасувати обов’язковий переклад відповідей на заяви засуджених тією мовою, на якій вони звернулися до органів влади та установ. На думку депутатів, існуюча норма створює можливість тиску на адміністрацію установ виконання покарань з боку засуджених, які, володіючи українською, звертатимуться зі скаргами та заявами іншою мовою та вимагатимуть перекладу відповіді.

Один міжфракційний проект стосується оголошення свят та призначення пам’ятних дат. Позафракційний депутати Олег Ляшко та член фракції «УДАР» Марія Матіос пропонують відзначити на державному рівні 45-річчя з дня смерті українського поета, письменника, літературного критика Євгена Маланюка.