Згідно з Законом України «Про комітети Верховної Ради України», комітет Верховної Ради України – це орган, який утворюється з числа народних депутатів України для роботи  за окремими напрямами законопроєктної діяльності, підготовки  та  попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України та виконання контрольних функцій. Для врахування регіонального контексту та представлення інтересів певного регіону депутати співпрацюють з представниками органів місцевого самоврядування, представниками громадського сектору та ініціативними групами, які, у свою чергу, мають змогу через депутатське представництво вносити власні напрацювання та ідеї з метою покращення законодавства. ОПОРА під час регіонального обговорення дізнавалась, як відбувається співпраця на Чернігівщині і чи враховуються пропозиції та ініціативи при розгляді комітетами.

Депутати в комітетах

Чернігівську область у Верховній Раді України ІХ скликання представляють 9 народних депутатів: 6 обрано у мажоритарних округах, 3 пройшли до парламенту за партійними списками. 8 з них є членами комітетів.

Олег Семінський, обраний на окрузі №205 від партії «Слуга народу» є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Антон Поляков (округ 206) - член депутатської групи «Партія «За майбутнє», голова підкомітету з питань дотриманням антикорупційного законодавства у сфері реформування оборонно-промислового комплексу Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Максим Зуєв (округ 207) – член фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань поштового зв’язку Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури

Анатолій Гунько (округ 208) - член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу». Не входить до складу будь-якого комітету (обраний на проміжних виборах 25 жовтня 2020 року).

Валерій Зуб (округ 209) – член фракції партії «Слуга народу». Є головою підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Борис Приходько (округ 210) - член депутатської групи «Довіра», член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Павло Халімон, обраний по списку партії «Слуга народу». Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Сергій Гривко (список) - фракція партії «Слуга народу», голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Валерій Дубіль (список) – член фракції ВО «Батьківщина», перший заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань технічного регулювання та стандартизації у сфері охорони здоров'я Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Створення локальних робочих груп для налагодження співпраці з регіональними стейкхолдерами

За словами помічниці народного депутата Сергія Гривка Олени Котенко, саме в підкомітеті з питань соціального захисту, який представляє народний депутат, створена найбільша кількість робочих груп - 36. Пані Олена наголосила, що одним з методів налагодження співпраці з регіональними стейкхолдерами є  створення  великої кількості ініціативних груп, адже на практиці  ефективно створювати робочу групу на місцях, локально. У ці групи необхідно запрошувати народних депутатів, які представляють той чи інший регіон та працюють у відповідному комітеті, залучати також місцевих депутатів, начальників департаментів та відділів стосовно певного питання. Якщо до депутата звертаються з питань, що не стосуються його комітету, є можливість залучити інших народних депутатів, які можуть лобіювати необхідне питання.

Секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко зазначив, що міськрада має досвід роботи з депутатами – представниками різних комітетів, в тому числі і з мажоритарником минулого скликання.

«На сьогоднішній день досить багато питань, які  піднімаються,  стосуються потреби органів місцевого самоврядування змін до законодавчих актів. Якщо це суттєва зміна, то її необхідно детально описати  та  вказати, що саме та в яких законах треба змінити і чому, а якщо це, скажімо, менш суттєві зміни, але на сьогоднішній день вони викликають певні незручності у роботі органів місцевого самоврядування, то це може бути звичайне повідомлення навіть на пошту, або в месенджері», - сказав він.

За його словами, рекомендації представників ради беруться до розгляду, є зворотній зв'язок, під час якого  більш детально уточнюються ті чи інші моменти.

Депутати відкриті до взаємодії, але є проблема з комунікацією

Останні 2,5 роки  відбувається активна співпраця та  навчання представників комітетів і підкомітетів, помічників народних депутатів щодо того, як взаємодіяти в округах та здійснювати законотворчу діяльність. Альона  Шешеня, представниця ГО «Об’єднання «Маю право», з власного досвіду засвідчила, що насправді депутати дуже відкриті до того, щоби взаємодія відбувалась. Але на тлі позитивних змін є проблеми  з комунікацією і з умінням використовувати ті чи інші інструменти. Дуже цікавим, на її погляд,  є інструмент комітетських слухань, або парламентських слухань (відтоді, як був введений локдаун, останні не проводились, але це було цікаве джерело інформації для депутатів).

«Депутати приходять раз на п’ять років, а парламентські слухання могли бути і шість, і сім років тому назад. І оформлена потім в постанову інформація і стенограма дають змогу провести аналіз , яку позицію і хто  зберіг, чи  хтось обрав  інші вектори. У ході ознайомлення зі  стенограмою можна побачити, хто виступає - депутати чи міністри, чи запрошені представники регіональної, місцевої  влади, які висловлюють свою позицію. І депутати можуть шукати або помічників у вирішенні тої чи іншої проблеми, написанні чи внесенні змін, чи бачити, де вже є опоненти і дивитись, як з ними вибудовувати лінію комунікації»,  - сказала вона.

Останніх 1,5 року пані Альона бере участь у двох робочих групах при різних комітетах і співпрацює ще з одним комітетом. Зокрема, у  робочій групі з розробки Закону України про політичні партії, яка працює на базі Комітету цифрової трансформації, для налагодження комунікації використовуються  всі сучасні інструменти, у тому числі спільний доступ до документів. Це суттєво скорочує час роботи та дає змогу швидше ознайомитись з усіма змінами. Проблема, за словами пані Альони, полягає в тому, що не всі комітети так добре налагоджують комунікацію, але, якщо принаймні ці інструменти застосовувати, багато питань зникає. Якщо організація дуже добре орієнтується у проблематиці і має візію, що треба змінювати,  налагодити взаємодію складно не буде. Якщо  не знати, звідки почати, то треба  починати з сайту Верховної Ради: дослідити  сторінки комітетів, вони мають предмети відання, що допоможе зорієнтуватись, до кого звертатись у тому чи іншому випадку. Ще один варіант - звернутись до приймальні депутата з пропозицією. Головне, за словами пані Альони - це почати.

Стейкхолдерам необхідно мати актуальний та цікавий продукт для роботи комітету

Президент ГО «Поліський фонд міжнародних і регіональних досліджень»  Максим Корявець розповів, що  2013 року  організація реалізувала ряд масштабних проектів, результатом яких були рекомендації, що направлялись  на розгляд народних депутатів і відповідних комітетів. У 2013-2016 роках аналітики направляли рекомендації на комітети у письмовому вигляді. Відповіді організація  не отримувала. Інший формат  досвіду співпраці – запрошення на загальнонаціональні конференції депутатів та представників депутатів. Це більш позитивний досвід і пов'язаний він з тим, що ці заходи  проводились у місті Києві, що, за словами пана Максима, дуже важливий аспект - географічне розташування. Втім нинішній досвід взаємодії приносить кращі результати.   Так, одна з аналітичних робіт, яку робила організація через партнерів, була представлена Комітету цифрової трансформації і викликала зацікавлення.

«Перше, що треба робити, це як рекомендація для  регіональних громадських організацій – треба мати продукт, який є актуальним, цікавим і необхідним для роботи комітету», - сказав Максим Корявець.  

Депутати мають більше спілкуватись з людьми та бачити їхні потреби

 Громадська організація ГО «Агенція міських ініціатив», яку представляє Тетяна Романова, займається більше локальними, регіональними питаннями, співпрацює з місцевими депутатами та громадами й не часто звертається до народних депутатів. Втім, ділиться досвідом роботи в експертній раді при Міністерстві інфраструктури, де були напрацьовані різні пропозиції з приводу роботи громадського транспорту і формування інфраструктури загалом. Однак, за її словами, з боку народних депутатів не було зацікавленості, тому все залишилось на рівні напрацьованих нормативних документів.

 «Я в принципі слідкую за діяльністю деяких народних депутатів у Чернігівській області, і мені здається, що не все так райдужно в плані комунікації з народними депутатами. Сьогодні  на обговоренні присутня лише одна помічниця народного депутата, хоча це дуже важливий захід, коли можна висловити свою власну думку і почути тих людей, ті громадські організації, представників органів місцевого самоврядування і поговорити про важливі питання в регіоні. Я працюю багато з громадами і часто від них чую, що вони дуже рідко бачать своїх депутатів. Було б доречно депутатам інколи «спускатись» із Києва в маленькі громади, невеличкі населені пункти. Там більше спілкуватись з людьми і дивитися, які там є потреби. Існує проблема, що на рівні країни приймаються рішення, які невідповідні для регіону. І коли представники громадських організації спілкуються з людьми в регіонах, отримують інформацію про нереальність впровадження тих чи інших процесів з огляду на невідповідність потребам і можливостям».

Рекомендації, напрацьовані  учасниками обговорення

Народним депутатам варто:

  • більш ретельно підходити до підбору помічників на місцях, залучаючи представників ГО, бізнесу та академічної спільноти
  • переглянути комунікацію в регіоні, адже вона є дуже слабкою та не дає змоги враховувати  важливі для регіону речі 
  • налагодити спілкування на рівні найменших населених пунктів
  • створювати локальні робочі групи з відповідних питань та опрацьовувати інформаційну складову роботи таких груп. 

Стейкхолдерам необхідно:

  • для внесення пропозицій залучати всі можливі ресурси: сайт Верховної Ради України, сторінки відповідних комітетів, сайти народних депутатів, партійних осередків, які представляють депутати, безпосередньо приймальні депутатів, куди вносити свої пропозиції
  • мати реальний продукт, який буде цікавим для комітетів та буде затребуваний, виходячи з вимог часу
  • шукати партнерів, чиї зв’язки дозволять розширити коло спілкування та допоможуть знайти підхід до необхідного комітету чи його представників

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.