Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам (IDEA) презентував свій цьогорічний Звіт про стан демократії у світі. Експерти оцінили Україну як «демократію середнього рівня» через покращення демократичних показників. Зокрема, однією з яскравих точок демократичного зростання України експерти IDEA називають парламентську спроможність. Варто зазначити, що до цього Україна перебувала у категорії країн із нижчим рівнем демократії.

Згідно з висновками експертів, зараз як ніколи багато країн переживають етап «ерозії демократії», тобто зниження рівня демократичних процесів навіть у демократичних країнах. Вони вважають, що більше чверті населення світу наразі проживають у країнах, які дещо відступають від демократичних процесів. Відповідно, разом із відверто недемократичними країнами, це вже дві третини населення світу.

«70% населення світу проживає в країнах, які є або недемократичними, або демократично відступними. Лише 9% населення світу живуть у високоефективних демократіях», — йдеться у Звіті.

Та для України цей Звіт демонструє відчутний поступ вперед, адже в ньому експерти оцінили країну як «демократію середнього рівня». Варто зазначити, що до цього Україна перебувала у категорії країн із нижчим рівнем демократії, а зміну оцінки викликало покращення демократичних показників.

Однією з яскравих точок демократичного зростання України експерти IDEA називають парламентську спроможність. На їхню думку, саме комбінація української політичної волі та міжнародної підтримки дозволили нашій країні досягти значних успіхів після Революції Гідності. Серед них міжнародна допомога в реформуванні парламенту, прийняття низки важливих законодавчих рішень, стабільна робота з початком пандемії COVID-19 тощо.

Експерти також визнають, що хоча останніми роками було досягнуто значного прогресу, Україна все ж стикається з багатьма проблемами, прагнучи зробити свій парламент більш ефективним. Однією з таких перешкод є парламентсько-президентська форма правління, яка в багатьох ситуаціях надає президенту більше повноважень, ніж парламент. Тож подальше нарощування спроможності парламенту має відбуватися в політичному контексті, який має значні внутрішні інституційні виклики та нагальні зовнішні загрози.

Експерти IDEA відзначають у Звіті покращення роботи в українському парламенті:

«Парламентська здатність була однією з яскравих точок демократичного зростання України. Поєднання української політичної волі та міжнародної підтримки дозволило країні досягти значних успіхів. Після революції 2013–2014 років в Україні стало очевидним, що Верховна Рада — її парламент — готова до реформи, які б трансформували інституцію та адаптували її до європейських стандартів.

У період з вересня 2015 року по лютий 2016 року Місія з оцінки потреб Європейського парламенту тісно співпрацювала з українським парламентом і розробила дорожню карту внутрішньої реформи та розвитку потенціалу. Також було створено Проект парламентської реформи (реалізується ЄС та Програмою розвитку ООН (ПРООН)), який з березня 2016 року зміцнив український парламент у сферах прозорості, ефективності та підзвітності. У 2019 році спільна програма ЄС-ПРООН вийшла на новий етап, оскільки було затверджено новий робочий план проекту парламентської реформи. До нього увійшли експерти, які допомагатимуть у широкому колі питань — від розробки парламентської освітньої програми до написання законопроектів про державні послуги парламенту та впровадження цифрових інструментів у законодавчий процес. До 2020 року Верховна Рада ухвалила два важливих нові Закони: Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю та Про парламентську службу. Перший забезпечив кращий потік інформації від чиновників, а другий допоміг Секретаріату парламенту більш ефективно організувати служби законодавчої підтримки.

Коли пандемія вразила країну, парламент зберіг стабільність і шляхом політичного консенсусу прийняв закони для стримування COVID-19. Верховній Раді також вдалося зберегти прогрес у боротьбі з корупцією, зокрема завдяки роботі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та системі е-декларування (антикорупційна інновація, запроваджена у 2014 році).

Хоча останніми роками було досягнуто значного прогресу, Україна стикається з багатьма проблемами, прагнучи зробити свій парламент більш ефективним. Однією з таких перешкод є парламентсько-президентська форма правління, яка наразі має тенденцію надавати президенту більше повноважень, ніж парламенту у багатьох ситуаціях. Подальша розбудова спроможності парламенту має відбуватися в політичному контексті, який має значні внутрішні інституційні проблеми та важливі зовнішні загрози».

Із повним текстом Звіту про стан демократії за 2021 рік англійською мовою можна ознайомитись за посиланням.

Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам (International Institute for Democracy and Electoral Assistance) — це міжурядова організація, яка підтримує стійку демократію в усьому світі. Членство в ній відкрите для урядів, які демонструють на прикладі у своїй власній державі, свою прихильність до верховенства права, прав людини, основних принципів демократичного плюралізму та зміцнення демократії.

Звіт про стан демократії у світі заснований на індексах IDEA Global State of Democracy (GSoD) — базі даних, яка щорічно оновлюється. Індекси GSoD базуються на 29 секторах виборчого контролю та на 116 індикаторах. Вони охоплюють 165 країн світу. Дані збиралися впрождовж 1975–2020 років. У Звіті проаналізовано, наскільки ефективно країни дотримуються демократичних принципів. Останній такий Звіт був опублікований у 2019 році.