Упродовж двох років мажоритарники від Хмельниччини, голосуючи в Раді, переважно тиснули кнопки «За» та «Утримався»; з-поміж нардепів від області частіше нехтували партійною дисципліною представники депутатської групи «Партія «За майбутнє», а більш результативними у законотворчій діяльності були нардепи від партії «Слуга народу». Про це йдеться в  дослідженні Громадянської мережі  ОПОРА.

Упродовж двох років роботи Верховної Ради України 9 скликання відбулося 9 582 голосування, було зареєстровано 3 868 законопроєктів, з яких 480 депутати ухвалили. До цієї роботи долучилися нардепи з Хмельниччини – і мажоритарники, й обрані за партійними списками.

Нагадаємо, що область в парламенті представляють семеро народних депутатів, обраних в одномандатних виборчих округах. Як уже писала ОПОРА, ці парламентарі представляють дві політичні партії і в парламенті належать до фракції партії «Слуга народу» (четверо депутатів) та депутатської групи «Партія «За майбутнє» (троє депутатів).

Троє депутатів, обраних в загальнодержавному багатомандатному окрузі, так званих списочників, що позиціонують себе представниками області, також належать до фракції «Слуга народу». Зазначимо, що в дослідженні не взято до уваги діяльність першого заступника голови ВРУ Руслана Стефанчука та Міністра внутрішніх справ України Дениса Монастирського, які також є вихідцями з Хмельниччини.

Хмельницькі мажоритарники частіше голосують «за» або ж утримуються

Загалом протягом двох років роботи Ради мажоритарники від Хмельниччини частіше голосували «за» або ж утримувалися: в 30,8% та 27,1% голосувань відповідно. В 21,3% голосувань, попри реєстрацію на засіданні, не голосували, в 19,7% були відсутні на засіданнях, а от кнопку «Проти» натискали лише в 1,1% голосувань, тобто 703 рази.

Утім, якщо аналізувати голосування нардепів від Хмельниччини окремо за фракціями, можна помітити кілька тенденцій. Зокрема, більшість депутатів від фракції партії «Слуга народу», як мажоритарників, так і списочників, найчастіше при голосуваннях натискають кнопку «Утримався» (у 39–45% голосувань), а от представники депутатської групи «За майбутнє» здебільшого не голосують, хоч і присутні на засіданнях (41–51% голосувань).

Так, народний депутат Микола Стефанчук (виборчий округ №187, фракція партії «Слуга народу») за увесь час роботи Ради 9 скликання найчастіше під час голосувань натискав кнопку «Утримався», а це 4 342 рази (45,3%). У 4 072 голосуваннях (42,5%) підтримував пропозиції, які ставили на голосування, натомість «проти» голосував лише в 34 голосуваннях (0,4%). Під час 951 голосування (9,9%) нардеп був відсутній, не голосував у 183 випадках (1,9%).

Олена Копанчук (виборчий округ №189, фракція партії «Слуга народу»), так само, як її колега по фракції Микола Стефанчук, голосуючи, переважно утримувалася – 3 756 голосувань (39,2%). Кнопку «За» натискала в 3 762 голосуваннях (38,3%), «Проти» – в 86 голосуваннях (0,9%). Ще під час 1 782 голосувань (18,6%) нардепка була відсутня, а в 286 (3%) не голосувала.

У голосуваннях Олексія Жмеренецького (виборчий округ №190, фракція партії «Слуга народу») також переважають випадки, коли він натискав кнопку «Утримався». Таких голосувань було 4 587 (47,9%). «За» депутат голосував 4 005 разів (41,8%), «проти» – лише 38 (0,4%). Не голосував народний обранець, попри реєстрацію на сесійному засіданні, у 481 голосуванні (5%), а під час 471 голосування (4,9%) був відсутній.

Ігор Марчук (виборчий округ №193, фракція партії «Слуга народу») не став винятком серед колег-мажоритарників від області, які входять до фракції партії «Слуга народу». Він теж найчастіше обирав кнопку «Утримався» – 4 027 голосувань (42%). «За» голосував дещо рідше – у 3 862 голосуваннях (40,3%), проти – в 444 (4,6%). Депутат був відсутній під час 1 068 голосувань (11,2%)  і не голосував 181 раз (1,9%).

Щодо нардепів, обраних у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за списком партії «Слуга народу», які також позиціонують себе представниками області, то їхні голосування не особливо відрізняються від голосувань колег-мажоритарників від регіону.

Народний депутат Сергій Мандзій (фракція партії «Слуга народу») утримувався в 4 495 голосуваннях (54,7%), голосував «за» в 3 163 голосуваннях (38,5%), «проти» – в 61 голосуванні (0,7%). Не голосував 153 рази (1,9%), під час 346 голосувань (4,2%) був відсутній.

Володимир Ватрас (фракція партії «Слуга народу») утримувався в 4 794 голосуваннях (50%). Голосував «за» 4 248 разів (44,3%), «проти» – 125 (1,3%). Був відсутній під час 397 голосувань (4,2%), не голосував у 18 випадках (0,2%).

Єдиний представник області від фракції партії «Слуга народу», у голосуваннях якого переважали голосування «за», – Юрій Заславський. Депутат 3 423 рази (35,7%) натискав кнопку «За», 1478 (15,4%) – «Проти». Народний обранець був відсутній під час 2 567 голосувань (26,8%), утримувався у 1 785 голосуваннях (18,6%), не голосував 329 разів (3,5%).

Інакше голосували представники депутатської групи «Партія «За майбутнє». Сергій Лабазюк (виборчий округ №188) здебільшого не брав участі в голосуваннях, хоч і був присутній на засіданнях, тож депутат проігнорував 4 398 голосувань (45,9%). Однак, якщо голосував, то найчастіше обирав кнопку «За» – 2 512 голосувань (26,2%). Проти парламентар голосував лише 27 разів (0,3%). Під час 2 021 голосування (21,1%)  він був відсутній, а у 624 випадках (6,5%) утримувався від рішення за чи проти.

Співголова депутатської групи «Партія «За майбутнє» Віктор Бондар (виборчий округ №191) теж переважно не голосував – 4 897 (51,1%) голосувань. Під час 2 197 голосувань (22,9%) був відсутній. «За» голосував 1 856 разів (19,4%), «проти» – 67 (0,7%). Утримувався нардеп у 565 голосуваннях (5,9%).

Ще один представник цієї фракції Олександр Герега (виборчий округ №192) був відсутній на майже половині голосувань, в 4 722 випадках (49,3%). Попри реєстрацію на засіданнях, не натискав жодної кнопки у 3 886 голосуваннях (40,5%). Кнопку «За» нардеп обирав 702 рази (7,3%), «Проти» – 7 (0,1%). Утримувався у 265 голосуваннях (2,8%).

Найчастіше партійну дисципліну порушують представники депутатської групи «Партія «За майбутнє»

Не завжди окремі депутати голосують так, як більшість їхніх колег по фракціях чи депутатських групах. Проаналізувавши голосування фракцій, можна виявити тих нардепів, які частіше від інших нехтують партійною дисципліною і приймають власні рішення, не дослухаючись до рекомендацій партійного керівництва.

За допомогою сервісу Rada4you.org  ОПОРА з’ясувала, що серед хмельницьких нардепів- мажоритарників найчастіше врозріз із лінією групи йдуть представники депутатської групи «Партія «За майбутнє», зокрема й сам співголова групи Віктор Бондар. Проте найбільшим «бунтівником» з-поміж колег від Хмельниччини в депутатській групі є нардеп Олександр Герега. Він голосував всупереч позиції більшості з фракції в 57,6% усіх своїх голосувань. Сергій Лабазюк інакше, ніж більшість колег у групі, голосував у 48,7% голосувань, а Віктор Бондар – в 44,5% голосувань.

Значно дисциплінованішими були представники фракції «Слуга народу». Найбільший відсоток голосувань врозріз із лінією фракції в Ігоря Марчука (9%), а найменший – в Миколи Стефанчука (4%). Олексій Жмеренецький голосував інакше від колег у фракції в 7% голосувань, Олена Копанчук – в 6,9%.

Депутати-списочники з Хмельниччини, а всі вони належать до фракції «Слуга народу», також переважно демонструють високий рівень партійної дисципліни: 4,1% голосувань проти лінії фракції в Сергія Мандзія, 3,1% у Володимира Ватраса. Найбільшим «бунтівником» серед колег можна вважати Юрія Заславського, який голосував всупереч лінії фракції у 26,4% голосувань.

Лідери за кількістю ініційованих законопроєктів – представники фракції «Слуга народу»

Одним із основних прав народних депутатів є право ініціювати проєкти законів, докладаючи в такий спосіб зусиль для реалізації своїх обіцянок перед виборцями. З-поміж мажоритарників від області лідером за кількістю законопроєктів, у яких прізвище обранця вказано серед ініціаторів, є Олексій Жмеренецький. У його доробку 121 законопроєкт. Олена Копанчук разом з колегами ініціювала 84 проєкти законів, Микола Стефанчук – 69, Сергій Лабазюк – 58, Олександр Герега – 57, Ігор Марчук – 50, Віктор Бондар – 31.

Першу позицію за кількістю ініційованих законопроєктів серед нардепів-списочників, які є вихідцями з області, посідає Володимир Ватрас, який вказаний серед ініціаторів 126 законопроєктів. У Юрія Заславського 68 проєктів законів, в Сергія Мандзія – 47.

За тематикою і в мажоритарників, і в списочників з області переважають проєкти законів із економічної політики, галузевого розвитку та правової політики. Зазвичай тематика ініційованих нардепами законопроєктів значною мірою залежить від приналежності народних обранців до певних комітетів.

Закономірно, що законопроєкти Миколи Стефанчука, який є членом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, переважно стосуються правової політики (31 проєкт законів) та галузевого розвитку (16 законопроєктів). У 8 проєктах законів йдеться про державне будівництво, ще в 8 – про економічну політику. По 3 законопроєкти присвячені гуманітарній та соціальній політиці.

Більшість законопроєктів Олени Копанчук, яка посідає посаду заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, пов’язані з економічною політикою (31 законопроєкт) та галузевим розвитком (21 законопроєкт). 19 проєктів законів стосуються правової політики, 6 – гуманітарної, 5 – державного будівництва, 2 – соціальної політики.

У законотворчому доробку Олексія Жмеренецького, який є головою підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій та публічних даних Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, суттєву частку складають проєкти законів з правової політики – їх 40. Законопроєктів із галузевого розвитку та економічної політики майже порівну: 32 і 31 відповідно. Депутат ініціював також 9 законопроєктів з державного будівництва, 4 з гуманітарної політки, 3 з безпеки та оборони, 2 з соціальної політики.

Ігор Марчук, який є головою підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку,  частіше працював над проєктами законів із економічної політики (25 законопроєктів). Він також зазначений серед ініціаторів 10 проєктів законів із галузевого розвитку, 7  з правової політики, 3 з державного будівництва та 3 з соціальної політики, 1 з безпеки і оборони та 1 з гуманітарної політики.

Сергій Лабазюк, який входить до склалу Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, віддавав перевагу роботі над проєктами законів із галузевого розвитку та економічної політики, наразі в нього по 21 законопроєкту з цих тематик. Нардеп також ініціював 5 проєктів законів із соціальної політики, 4 з гуманітарної, 4 з правової та 3 з державного будівництва.

Більшість законопроєктів Олександра Гереги, а саме 31, стосуються економічної політики. Зазначимо, що нардеп є головою підкомітету з питань загального податкового адміністрування та оподаткування податком на прибуток підприємств, бухгалтерського обліку і аудиту Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Галузевому розвитку в доробку обранця присвячено 11 проєктів законів, гуманітарній політиці – 5, правовій – 4, соціальній – 3, державному будівництву – 2, безпеці й обороні – 1.

Віктор Бондар, який є членом Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, зазначений серед ініціаторів 10 законопроєктів з галузевого розвитку. Він також ініціював 8 законопроєктів з економічної політики, 5 з правової, 3 з гуманітарної та 3 з державного будівництва, 2 з соціальної політики.

Списочник Сергій Мандзій, член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, ініціював 17 проєктів законів із галузевого розвитку, по 10 із економічної та правової політики, 4 з державного будівництва, 3 з гуманітарної політики, 2 з соціальної та 1 з безпеки й оборони.

У доробку Володимира Ватраса, який обіймає посаду голови підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, більшість законопроєктів, а саме 51, стосуються правової політики. Крім того, 32 проєкти законів, серед ініціаторів яких є нардеп, пов’язані з галузевим розвитком, 23 – з економічною політикою, 11 – з державним будівництвом, 5 – з гуманітарною політикою, по 2 – з безпекою і обороною та соціальною політикою.

Юрій Заславський, що входить до складу Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, найчастіше ініціював законопроєкти з галузевого розвитку, в його доробку таких 30. Ще 20 проєктів законів, серед ініціаторів яких є нардеп, стосуються економічної політики, 11 – правової, 6 – державного будівництва, 1 – гуманітарної політики.

Найбільше підписаних законів – у доробку Миколи Стефанчука

Як відомо, шлях законопроєкту до чинного закону довгий та непростий і не всім проєктам вдається його здолати. Якщо говорити про успіхи в законотворчі хмельницьких мажоритарників, то, за підсумками дворічної роботи, найбільше підписаних законів, а саме 17 (що становить 24,6% від усіх законопроєктів нардепа), має в своєму депутатському доробку Микола Стефанчук.

Це, зокрема, законопроєкти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові; про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині; про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж та інші.

Олена Копанчук ініціювала 9 законопроєктів (10,7%), які стали законами, з-поміж яких: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції; про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»; про реабілітацію осіб з обмеженнями життєдіяльності; про основні засади молодіжної політики; про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію; про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.

Олександр Герега має 7 таких занопроєктів (12,3%), серед них: про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців; про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19); про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України.

Така ж кількість підписаних законопроєктів у Ігоря Марчука (14% від усіх його проєктів законів), зокрема це проєкти законів про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України; про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019); про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи; про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров'я).

Олексій Жмеренецький та Сергій Лабазюк ініціювали по 6 проєктів законів (5% та 10,3% відповідно), які наразі мають статус підписаних. У Олексія Жмеренецького це, зокрема, такі законопроєкти: про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців; про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів; про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною; про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій; про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

Серед підписаних законопроєктів Сергія Лабазюка – про сільськогосподарську кооперацію; про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству; про внутрішній водний транспорт; про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України.

Найменший цей показник у Віктора Бондаря, який став ініціатором 1 (3,2%) підписаного закону (про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України).

У Олександра Гереги є також 3 проєкти законів, передані на підпис президенту, в Олексія Жмеренецького та Олени Копанчук по 1 такому законопроєкту. Ще 5 проєктів законів Олени Копанчук та 2 Олексія Жмеренецького готуються на підпис.

Чи не всі депутати мають законопроєкти, які було знято з розгляду (відхилено та знято з розгляду,  заслухано та знято з розгляду чи одразу знято). Так, у Миколи Стефанчука загалом 9 таких законопроєктів, в Олексія Жмеренецького – 19, в Олени Копанчук – 8, в Ігоря Марчука – 4, в Сергія Лабазюка – 16, Віктора Бондаря – 6, Олександра Гереги – 13.

Щодо списочників, то у Сергія Мандзія 8 підписаних законів (17%) та 2 готуються на підпис, знято з розгляду загалом 4; у Володимира Ватраса 26 підписаних (20,6%) та 2 готуються на підпис, знято з розгляду загалом 17; у Юрія Заславського 21 підписаний закон (30,9%) та 3 готуються на підпис, знято з розгляду загалом 7 законопроєктів.

Решта ж проєктів законів, до створення яких долучилися хмельницькі нардепи, перебувають на різних стадіях проходження – очікують розгляду, повернуті на доопрацювання, опрацьовуються в комітетах, готуються чи очікують другого читання тощо.

Майже 4 години виступали в Раді нардепи з Хмельниччини

Упродовж двох років роботи Ради 9 скликання хмельницькі нардепи-мажоритарники виступали в сесійній залі загалом 3 години 47 хвилин 42 секунди. Найбільш балакучим виявився народний депутат Віктор Бондар, тривалість 109 виступів якого склала 2 години 55 хвилин 7 секунд. Фактично не виступав у Раді Олександр Герега, оскільки депутат лише двічі передавав слово своїм колегам, що зайняло в нього 7 секунд.

Сергій Лабазюк наговорив, виступаючи 22 рази в парламенті, 26 хвилин 12 секунд, Ігор Марчук 11 хвилин 55 секунд (14 виступів), Олексій Жмеренецький – 10 хвилин 20 секунд (7 виступів), Олена Копанчук – 3 хвилини 58 секунд 95 виступів).

Зовсім небагатослівними були нардепи-списочники, що є вихідцями з області. Володимир Ватрас говорив у Раді 5 хвилин 14 секунд (4 виступи), Сергій Мандзій – 2 хвилини 45 секунд (2 виступи), Юрій Заславський – 55 секунд (2 виступи).