4 жовтня народний депутат Олександр Дануца (Слуга народу) зареєстрував проєкт закону №8097 щодо врегулювання постмортальної репродукції. Ініціатива передбачає зміни до Цивільного кодексу України та Закону “Основи законодавства України про охорону здоров'я”. Про що йдеться, з’ясовувала Громадянська мережа ОПОРА.

Перш за все, саме поняття постмортальної репродукції доволі складне і нове (сучасне). Кандидат юридичних наук Віктор Чечерський у своїй роботі наводить таке визначення цього терміна: “зачаття і народження дитини після смерті кого-небудь із батьків”. Тобто цей термін вживають тоді, коли зачаття дитини відбулося після смерті біологічних батьків чи одного з них, на відміну від посмертного народження, коли зачаття мало місце за їхнього життя. Отже, розвиток науки суттєво змінив раніше б, здавалося, непорушні аксіоми в цій сфері. На цьому наголошує й автор, який стверджує, що прийняття ініціативи адаптує українське законодавство до сучасних можливостей репродуктивної медицини.

Перш за все, ініціатор законопроєкту пропонує доповнити Статтю 281 ЦКУ “Право на життя” нормами про те, що зобов’язання закладу охорони здоров’я щодо зберігання статевих клітин, тканин, ембріонів, не припиняються смертю пацієнта (пацієнтів) у випадку, якщо за життя пацієнта (пацієнтів) надійшла заява, якою визначено порядок дій закладу охорони здоров’я у випадку смерті особи, визнання її померлою. Також з’являється важлива норма щодо самої можливості використання статевих клітин, тканин, ембріонів після смерті фізичної особи. 

Також законопроєкт доповнює норми щодо спадкоємців, зокрема, “спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути особи, які народжені живими не пізніше, ніж через рік після відкриття спадщини”. Це потрібно, щоб урегулювати можливість спадкування особами, народженими внаслідок постмортальної репродукції.

Відповідні зміни пропонують внести і до Закону “Основи законодавства України про охорону здоров'я”. Згідно з ними, фізичні особи мають подавати заяву до закладу охорони здоров’я, якою будуть визначати порядок дій із їхніми ​​статевими клітинами, тканинами та ембріонами. Заява має бути подана особисто або бути засвідчено нотаріально або в порядку, передбаченому для посвідчення заповітів і довіреностей. Крім того, повнолітні особи зможуть звернутися до закладу охорони здоров’я із заявою про згоду на отримання статевих клітин або тканин вже після смерті людини, що надала ці клітини чи тканини.

Безумовно, запропоновані законодавчі зміни новітні та неоднозначні. На цьому в пояснювальній записці наголошує й автор, який зазначає, що питання можливості продовження роду після смерті особи є дискусійним як в Україні, так і в світі протягом тривалого часу. Однак війна росії проти України значною мірою його актуалізувала.

Ця ініціатива покликана покликана забезпечити репродуктивні права не лише військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та членів їх сімей, а й також усіх інших громадян.

Наразі ініціатива перебуває на розгляді у комітетах Верховної Ради.