Частина депутатів-мажоритарників регіону та осередки парламентських політичних партій не інформують виборців про свої громадські приймальні, що не сприяє публічній комунікації з виборцями. Про це представники ОПОРИ розповіли 4 жовтня у прес-центрі «Чернігівський вибір».

Координаторка Громадянської мережі ОПОРА у Чернігівській області презентувала Всеукраїнську мапу контактів приймалень парламентських партій та депутатів-мажоритарників в населених пунктах України. За її словами, цей інструмент сприяє покращенню взаємозв’язку між виборцями та партіями і депутатами на місцях.

«На мапі можна побачити інформацію щодо того, коли працює громадська приймальня, де знаходиться, контактні дані. Тобто всю інформацію, яку ми отримали через офіційні запити та пошук і перевірку інформації з відкритих джерел, ми внесли на мапу. Цей онлайн-інструмент буде поповнюватися і, відповідно, хто ще не встиг надати цю інформацію, просимо звертатися, ми відкриті для комунікації», - розповіла координаторка.

 

У липні-вересні 2021 року ОПОРА здійснювала пошук громадських приймалень народних депутатів Чернігівській області та регіональних організацій політичних партій, фракції або групи яких утворені у поточному скликанні Верховної Ради України. Представники ОПОРИ збирали інформацію шляхом офіційних запитів, аналізу публічних джерел та особистих комунікацій з суб’єктами. Зазначимо, що інформаційні запити надсилалися у всі регіональні представництва політичних партій на електронні пошти, вказані на офіційних сайтах партій.

У результаті отриманих відповідей стало зрозуміло, що найбільш розгалужена мережа громадських приймалень у партії ВО «Батьківщина» - 29 приймалень, по одні приймальні є в партії «Європейська Солідарність» та депутатської групи «Партія «За майбутнє». У партії «Голос» приймальня не функціонує у зв'язку із пандемією коронавірусу, а партія «Слуга народу» на запит не відповіла.

Серед народних депутатів інформацію про свої приймальні надали Анатолій Гунько (округ 208), Борис Приходько (округ 210), Максим Зуєв (округ 207) та Олег Семінський (округ 205). Отже, у Олега Семінського працює одна приймальня у місті Чернігові. У Бориса Приходька функціонують три громадські приймальні: у Бобровиці, Козельці та Прилуках. Анатолій Гунько має 7 громадських приймалень, що розміщені в центрах колишніх районів 208 округу. У Максима Зуєва працюють три громадські приймальні: у Семенівці, Сосниці та Сновську. Крім того, зв'язатися з депутатом можна за допомогою «гарячої лінії». Решта нардепів-мажоритарників відповіді на інформаційні запити не надали.

Щодо приймалень інших двох народних обранців, то представники ОПОРИ перевірили інформацію з відкритих джерел. На сайті Верховної Ради України є інформація про приймальню  Антона Полякова. На жаль, не вказані час роботи та дні прийому, але є адреса. Народний депутат Валерій Зуб відповіді на інформаційний запит не надав. На сайті Верховної Ради України інформації про громадські приймальні депутата станом на вересень не було.

Координаторка нагадала про те, що діяльність народних обранців включає не лише законотворчу діяльність, а й важливу комунікаційну складову. І громадські приймальні – це саме той місток, який може допомогти народним депутатам налагодити інформування виборців про свою діяльність, вивчати запити та потреби виборців. І чималу роль у цьому процесі відграють помічники народних депутатів.

Представниця ОПОРИ також розповіла про розподіл субвенції наприкінці липня нинішнього року. Чернігівщина отримала з цих коштів понад 60 мільйони гривень.

«Це 3,5% від усієї суми субвенції по країні і майже 62 грн на кожного мешканця області. Десята частина коштів надійде до обласного бюджету. Найменше отримає  Новгород-Сіверська міська територіальна громада – лише 100 тисяч грн. Щодо округів, то левову частку спрямували до округу №209 – 17,45 млн грн, округ №205 отримав найменше – 3,5 млн грн», - зазначилаКоординаторка.

Вона також додала, що ОПОРА і надалі продовжить моніторинг діяльності народних депутатів та парламентських партій у Чернігівській області.

Нагадаємо, що впродовж останніх років ОПОРА неодноразово вказувала на проблеми й ризики, що супроводжували розподілення субвенцій між регіонами. З-поміж найбільш гострих – нерівномірне виділення коштів на різні області та вплив нардепів на цей процес, а відтак використання ними теми субвенцій для власного піару.

Детальніше читайте: