28 квітня 2017 року закінчився 5-річний термін перебування на посаді Уповноваженої з прав людини Валерії Лутковської. На сьогодні є три кандидати на посаду Омбудсмена: нардепи Людмила Денісова та Сергій Алєксєєв, а також адвокат Андрій Мамалига.
Згідно із законодавством Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні.
Пропозиції щодо кандидатури на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради України або не менше однієї четвертої народних депутатів України (112) від конституційного складу Верховної Ради України. Відповідний парламентський комітет за результатами спеціальної перевірки подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, її відповідності вимогам та відсутності причин, які б перешкоджали займанню нею цієї посади.
Як відбувалося обрання Омбудсмена у попередні роки
За історію незалежної України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини обирався 4 рази у 1998, 2003, 2007 та 2012 роках. Посаду Омбудсмена в усіх випадках обіймали жінки. В період з квітня 1998 по квітень 2012 року на цій посаді була Ніна Карпачова, з квітня 2012 року – Валерія Лутковська, термін повноважень якої сплив ще у квітні цього року. У двох випадках Верховна Рада обрала Омбудсмена з другої спроби (2003 та 2012 роки). Двічі кандидатом на посаду Уповноваженого з прав людини був Євген Захаров (2007 та 2012 роки), але в обох випадках депутати віддавали більше голосів його конкуренткам, спершу Карпачовій, потім – Лутковській. У двох випадках (у 1998 та 2007 роках) Омбудсменкою ставала народна депутатка України, яка після обрання складала депутатський мандат.
- 15 березня 2012 року
Під час голосування в парламенті жоден із кандидатів не набрав достатньої кількості голосів для обрання на цю посаду. За кандидатуру Валерії Лутковської, яку підтримали фракції парламентської більшості (Партія регіонів, Блок Литвина та КПУ) проголосувало 212 депутатів. За кандидатуру голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, якого підтримали опозиційні фракції «БЮТ-Батьківщина» та «Наша Україна – Народна Самооборона», проголосували 134 народні депутати.
За декілька днів до голосування, 6 березня, Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин підтримав кандидатуру Захарова на посаду Уповноваженого ВР з прав людини. Як зазначено у стенограмі засідання, Лутковська не отримала підтримки через відсутність у неї досвіду правозахисної діяльності.
- 27 березня 2012 року
До Верховної Ради надійшла пропозиція від 261 парламентаря щодо висунення Валерії Лутковської повторно на дану посаду, а 24 квітня її було обрано. За підсумками таємного голосування її кандидатуру підтримали 252 депутати. При цьому кандидатура Валерії Лутковської, яка на той час обіймала посаду урядового уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини, знову не була підтримана Комітетом з питань прав людини із формулюванням відсутності в неї досвіду правозахисної діяльності.
- 8 лютого 2007 року
Верховна Рада втретє обрала Уповноважену з прав людини Ніну Карпачову, яка на той момент була народною депутаткою України від фракції Партії регіонів, а у період з квітня 1998 р. по листопад 2006 р. вже працювала на посаді Уповноваженої з прав людини. Її кандидатура отримала підтримку 255 депутатів. За кандидатуру її опонента Євгена Захарова проголосувало 153 народні обранці. Кандидатуру Ніни Карпачової підтримували фракції «Антикризової коаліції», до якої, окрім Партії регіонів, входили СПУ та КПУ. Євгена Захарова підтримали дві опозиційні фракції – «БЮТ» та «Наша Україна», а також низка громадських організацій. На його підтримку в 2006-2007 роках відбувалася громадська кампанія «Захарова – в омбудсмени!», метою якої було висунення та подальше обрання Євгена Захарова Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.
Разом з тим як Ніна Карпачова, так і Євген Захаров отримали схвальний висновок від профільного парламентського комітету про відсутність причин, які б перешкоджали заняттю ними цієї посади.
- 19 червня 2003 року
Ніну Карпачову з другої спроби парламент переобрав на посаду Омбудсменки. За єдину кандидатуру в бюлетені проголосували 280 депутатів. Перша спроба повторно обрати Ніну Карпачову на посаду Уповноваженої, яка була 15 травня, виявилася невдалою. Тоді за кандидатуру Карпачової проголосувало 208 парламентарів при 226, необхідних для позитивного рішення кількості голосів.
- 14 квітня 1998 року
За кандидатуру на той час народної депутатки Ніни Карпачової проголосувало 276 парламентарів, яка стала першим в історії незалежної України Уповноваженою Верхової Ради України з прав людини.
Кандидати на посаду Уповноваженого з прав людини
Фракція «Народний фронт» за 125 підписами висунула кандидатуру народного депутата Людмили Денісової. Фракція «Блок Петра Порошенка» узгодила кандидатуру нардепа Сергія Алєксєєва, зібравши 123 підписи народних обранців. Разом з тим за ініціативи фракції Радикальної партії Олега Ляшка та підписами 116 народних депутатів було висунуто адвоката Андрія Мамалигу.
Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин під час засідання 24 травня ухвалив висновок, що усі подані кандидатури відповідають вимогам законодавства, та наголосив, що причини, які б перешкоджали зайняттю ними цієї посади, відсутні.
Людмила Денісова
Двічі Міністерка соціальної політики в урядах Тимошенко та Яценюка, депутатка Верховної Ради 5, 6, 7, 8 скликань. У 90-х роках очолювала Управління пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, Міністерство економіки та Міністерство фінансів АР Крим.
У 2001 році була головою управління Державного казначейства АР Крим, обиралась до Верховної Ради Криму (2000-2002 рр.). З 2005 року - членкиня партії ВО «Батьківщина». У 2007 році після формування парламентської коаліції БЮТ і НУНС Денісова була призначена міністеркою праці та соціальної політики в уряді Юлії Тимошенко. Після перемоги Віктора Януковича залишила посаду.
В 2014 році очолила Міністерство соціальної політики в уряді Арсенія Яценюка. Наразі є депутаткою Верховної Ради 8 скликання від Народного фронту та головою Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
"Я у разі обрання на посаду Уповноваженої буду керуватися Конституцією та законодавством України й захищатиму права і свободи громадян України", — Людмила Денісова.
Згідно з даними сайту rada.oporaua.org під час роботи у парламенті 8 скликання депутатка подала 269 проектів законів та постанов, які здебільшого стосуються тематики соціального забезпечення населення. Денісова відвідала 89% засідань Верховної Ради, була присутня на 96% засідань свого комітету, а також брала участь у 77% голосувань у парламенті.
Сергій Алєксєєв
З1992 по 2000 рік працював юристом у «ТОВ Вербіс-ЛТД», згодом продовжив роботу в АБ «Енергобанк», пізніше перейшов до «Київенерго», де очолював юридичний департамент.
У 2003 році Алєксєєв спільно з юристом Сергієм Боярчуковим створили адвокатське об'єднання, а двома роками пізніше заснували юридичну компанію.
У 2014 році Алєксєєва обрано депутатом Верховної Ради за списком партії «Блок Петра Порошенка». Він є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Очолює Кіровоградську обласну організацію партії «УДАР».
"Ключовими пріоритетами в разі мого обрання Омбудсменом стануть: захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які залишилися на тимчасово окупованій території; виконання рішень ЄСПЛ; захист персональних даних; постійне представництво офісу Омбудсмена в регіонах", — Сергій Алєксєєв.
За даними сайту rada.oporaua.org, народний депутат із початку каденції зареєстрував 92 постанови та законопроекти, які здебільшого стосуються судової реформи, реформи правоохоронних органів. Алєксєєв був присутнім на 92% засідань Верховної Ради, відвідав 96% засідань свого комітету та брав участь у 95% голосувань у парламенті.
Андрій Мамалига
Захисник ув'язнених учасників акції «Україна без Кучми», представляв народних депутатів у Конституційному Суді за поданням 50 народних депутатів, захисник нардепа Ігора Мосійчука, Віти Завірюхи та бійців батальйону «Айдар».
У 1993 році працював юрист-консультом комерційно-торгової фірми «Бізнес-клуб», а також юридичним консультантом приватного підприємства «СІЧ» у місті Шпола. З 1996 року був юристом у низці підприємств та фірм міста Києва. В 1998 році отримав Свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю. У 2003 році представляв народних депутатів у Конституційному Суді за поданням 50 народних депутатів України. З 2013 року Голова адвокатського об'єднання «Міжрегіональна колегія адвокатів».
"Я на посаді Омбудсмена буду домагатись змін до Кримінального процесуального кодексу України, а також сприяти звільненню українських політв'язнів, які знаходяться в Росії, Криму та на Донбасі", — Андрій Мамалига.
Як кандидати голосують за політики, які стосуються прав людини
Громадянська мережа ОПОРА за допомогою онлайн-сервісу «Rada4you: Вони голосують для тебе», проаналізувала, як народні депутати Людмила Денісова та Сергій Алєксєєв, які є кандидатами на посаду Омбудсмена, голосують в парламенті за політики, які безпосередньо стосуються захисту прав людини.
Даний онлайн-сервіс розуміє під терміном «політика» - перелік голосувань за пакет пов'язаних між собою законопроектів, які в сукупності впроваджують у дію конкретну позицію з певного питання.
Для аналізу було виокремлено 5 політик: за протидію дискримінації, за доступ до публічної інформації, за підвищення соціального захисту військовослужбовців та ветеранів АТО, за "узурпацію" місцевої влади Президентом, за поліцейську державу.
Виявилося, що Сергій Алєксєєв «максимально голосує» за протидію дискримінації, за «узурпацію» місцевої влади Президентом, а також за поліцейську державу. «Послідовно голосує» за підвищення соціального захисту військовослужбовців та ветеранів АТО. Депутат «переважно голосує» за доступ до публічної інформації.
Людмила Денісова «переважно голосує» за підвищення соціального захисту військовослужбовців та ветеранів АТО, за «узурпацію» місцевої влади Президентом, за поліцейську державу. Депутатка «послідовно голосує» за протидію дискримінації та має «суміш за та проти» під час голосувань за доступ до публічної інформації.
«Максимальне голосування за» означає голосування депутатом за певну політику на рівні між 95% та 100%, «послідовне голосування за» – на рівні між 85% та 95%, «переважне голосування за» – на рівні між 60% та 85%, «суміш за та проти» – на рівні між 40% та 60%.
Громадянське суспільство про кандидатів
Кандидатури, висунуті фракціями, вже встигли викликати обурення в низки громадських організацій, які вийшли на протест з вимогою проведення прозорого конкурсу для призначення незалежного Омбудсмена. Свої зауваження щодо процедури обрання Уповноваженого виразили і міжнародні організації.
Європейська мережа національних інститутів з прав людини опублікувала відкрите звернення до голови Верховної Ради, голови Комітету з прав людини, міністра закордонних справ, в якому закликає не допустити політизації обрання Омбудсмена і залучити до консультацій громадськість та правозахисників.
Крім того, БДІПЛ/ОБСЄ рекомендує Верховній Раді змінити порядок обрання і призначення Уповноваженого з прав людини, який суперечить Паризьким принципам і робить процес призначення залежним від політичного впливу.
Разом з тим, як пише «Лівий берег» з посиланням на власні джерела у «Народному фронті», фракція Яценюка готова поступитись місцем голови Рахункової палати, щоб БПП підтримав Денісову. У той же час Алєксєєв, за словами співрозмовника видання у БПП, не горить бажанням зайняти цю посаду.
Закон «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачає, що голосування за Омбудсмена проводиться під час пленарних засідань парламенту бюлетенями для таємного голосування, але не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через 20 днів після закінчення строку для висування кандидатів для участі у виборах. Беручи до уваги календарний план Верховної Ради, голосувати за кандидатів народні депутати можуть до 6 червня.