Український парламентаризм системно деградує. Криза довіри громадян та домінування виконавчої гілки влади знищує основи представницької демократії. Суспільна легітимність Верховної Ради України формується не тільки через інститут виборів, а й в контексті діяльності народних обранців під час їхньої каденції, впливу на політичні процеси та наявності реальних інструментів виконання депутатських повноважень. Ми об’єктивно оцінюємо ситуацію, невідворотність наслідків для держави, в разі безвідповідального чи байдужого ставлення громадян до негативних тенденцій в Раді.

Ми УСВІДОМЛЮЄМО

  • Неефективність парламенту призвела до кризи довіри, що загрожує демократичному майбутньому країни;
  • В суспільстві закріпився образ Ради як корумпованого та неефективного органу;
  • Законодавча гілка влади не здатна репрезентувати реальні суспільні потреби та захищати інтереси громадян;
  • Зруйновано баланс влад, Президент та Уряд домінують в законотворчому процесі;
  • Відсутня парламентська дискусія щодо ключових викликів розвитку країни;
  • ВРУ неспроможна забезпечувати належний контроль за виконавчою владою;
  • Поширились практики перешкоджання депутатській діяльності та втручання у повноваження.

Ми ЗОБОВ’ЯЗАНІ

  • Повернути довіру до Парламенту, як дієздатної демократичної інституції;
  • Мотивувати депутатів до невідкладних заходів;
  • Створювати умови для публічного діалогу між політичними гравцями та державними інституціями.

Це вимагає від нас відповідально та конструктивно інформувати суспільство про стан, неупереджено контролювати та пропонувати практичні інструменти для зміцнення впливовості та незалежності Верховної Ради.

ПРИНЦИПИ НАЛЕЖНОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ ТА НАШІ ДІЇ

Інституційна незалежність – здатність Верховної Ради самостійно організовувати свою роботу, здійснювати контроль та приймати якісні рішення:

  • аудит ефективності парламентського контролю за діями виконавчої влади;
  • аналіз якості законодавчих ініціатив парламенту та протидія конфлікту інтересів;
  • оцінка взаємодії депутатів із державними та місцевими органами влади;
  • розробка та впровадження системи самооцінки ефективності роботи парламенту.

Підзвітність – відповідальність парламентарів перед виборцями за результати своєї роботи та поведінку:

  • моніторинг роботи народних депутатів України у виборчих округах, комітетах, під час пленарних засідань;
  • оцінка стану виконання передвиборчих обіцянок та політичних зобов’язань;
  • інформування громадян про послідовність політичних позицій та законодавчих ініціатив;
  • підготовка пропозицій щодо посилення підзвітності народних депутатів.

Прозорість – парламент відкритий для громадян і прозоро здійснює свою роботу:

  • забезпечення суспільства повною достовірною та неупередженою інформацією щодо фінансів, прямих чи опосередкованих конфліктів інтересів, випадків порушення конституційних та законодавчих обмежень, проявів недобросовісного лобізму в парламенті;
  • моніторинг ефективності використання коштів Державного бюджету, призначених для виконання службових повноважень;
  • підготовка пропозицій до законодавчого посилення принципів прозорості у діяльності депутатів.

Відкритість – залучення до роботи парламенту громадськості, в тому числі організацій громадянського суспільства та інших громадських рухів, вільний доступ громадян до парламенту:

  • вимагати відкритої та публічної роботи ВРУ, включно з вільним доступом громадян до посадовців, депутатів та їх робочих приміщень;
  • створювати інструменти для обміну пропозиціями та ідеями щодо роботи парламенту та законодавчих ініціатив.

Консолідовані зусилля громадянського суспільства повинні змінити український парламент. За участю активних громадян ми сформуємо план дій щодо зміцнення парламентаризму в Україні.

Ми віримо, що активність громадян та відповідальність політиків дозволить парламенту:

  • Сформувати довіру громадян до інституції;
  • Задовольнити очікування виборців та реагувати на виклики;
  • Протистояти корупції та приймати якісні закони;
  • Стати прикладом відкритості та прозорості для інших органів влади.