Переважна більшість людей у всьому світі підтримують допомогу Україні та вважають, що держави повинні розірвати економічні зв’язки з росією, – такі дані нещодавно опублікованого Індексу сприйняття демократії. Це щорічне дослідження демократії в світі, котре проводиться у 53 країнах до Саміту демократії в Копенгагені.

З 30 березня до 10 травня опитали 52 785 респондентів.

Нині люди вважають, що найважливішим глобальним викликом є війна та збройні конфлікти, за ними – бідність і голод, COVID та зміна клімату. На національному рівні більшість людей хочуть, щоб держваи зосереджуватися на скороченні бідності, корупції та економічному зростанні – ці преференції подібні і в демократичних, і в недемократичних країнах.

Люди все ще вірять у демократію: 84% опитаних кажуть, що важливо будувати демократію в їхній країні. Найбільш віддані демократії жителі її колиски – Греції (96%), найнижчий показник серед країн, де проводилося опитування, – в Ірані (61%). 

Однак дедалі більше людей розчаровані її станом, тож 41% опитаних вважають, що в їхній країні демократія недостатня. У дослідженні також представлений показник «усвідомленого демократичного дефіциту». Це різниця між тим, наскільки важливою є демократія за словами людей і тим, наскільки демократичною, на їхню думку, є країна. Для України цей коефіцієнт становить 17 – так само, як у Сінгапурі, Данії, Австралії. Найбільша різниця простежується у Венесуелі, Туреччині, Греції.

74% опитаних вважають, що важливо мати вільні, чесні та демократичні вибори. Лише в Саудівській Аравії за ці громадянські права виступає меншість – 41 %. Разом з тим, 48% людей, які живуть у демократичних країнах, усвідомлюють загрозу зовнішнього втручання у вибори.

А ось більшість українців вважають, що демократія в їхній країні перебуває під загрозою через корупцію. Більше значення цій проблемі приділяють лише кенійці, нігерійці, перуанці, румуни, греки і бразильці. Разом з тим, українці в 2022 році значно менше погоджуються з твердженням, що обмеження свободи слова або нечесні вибори загрожують демократії в їхній країні.

Лише 16% людей у всьому світі в середньому вибирають безпеку та оборону як один із трьох головних пріоритетів для їхніх урядів. Водночас в Україні цей показник сягає 34%. Вищий він лише в Нігерії.

В усіх демократичних країнах, де проводилося опитування, більшість людей стверджують, що соціальні мережі більш позитивно впливають на демократію (55%), ніж негативно (29%). Однак у Сполучених Штатах і Західній Європі ставлення до впливу соцмереж на демократію стало негативним (у Франції коефіцієнт становить -2, Великобританії -6, Німеччині -8, США -15, Нідерландах -18). Це суттєва зміна з 2020 року, коли відповідний показник був позитивним у кожній із цих країн.

Україна вийшла на перше місце серед держав світу за рівнем позитивного сприйняття Європейського Союзу. Негативно оцінюють ЄС у рф та Китаї. Так само негативну оцінку від росіян отримала ООН. Сполучені Штати Америки, як правило, сприймаються позитивно в усьому світі (+22). Опитані громадяни 45 із 53 країн кажуть, що вони ставляться до США позитивно. В Україні цей показник – один із найвищих у світі, більший він тільки у Польщі, Нігерії та Кенії. Китай є найпопулярнішим у росії та Пакистані, багатьох країнах Близького Сходу та Африці (Марокко, Нігерія, Алжир, Кенія, Єгипет та Саудівська Аравія), а також у самій цій країні. Українці теж переважно позитивно ставляться до Китаю. Втім, сусіди КНР – Південна Корея та Японія – найбільш негативно сприймають Китай. Негативно ставляться до нього також жителі США та всієї Європи.

Більшість опитаних сприймають росію негативно. Лише в рф, Китаї, Індії, В’єтнамі, Пакистані, Алжирі, Індонезії, Саудівській Аравії, Малайзії, Єгипті, Марокко ситуація протилежна. Однак разом ці 11 країн становлять майже половину всього населення світу. Більш негативне ставлення до рф, ніж в Україні, зафіксоване в Польщі та Португалії.

На запитання, чи повинні країни скоротити економічні зв'язки з росією через її вторгнення в Україну, люди у 31 із 52 країн виступили за розрив таких зв'язків. Насамперед це західні демократії, зокрема європейські держави, США, Канада, Японія та Південна Корея. У решті світу, особливо в країнах Азії, Північної Африки та Близького Сходу, більше людей виступають за збереження зв'язків із Росією, ніж за їх розірвання. Єдині дві європейські країни, де більше людей прагнуть зберегти зв'язки з рф, – Греція й Угорщина. Серед країн БРІКС Індія і Бразилія дещо більше виступають за скорочення зв’язків з росією, тоді як у Південній Африці більша прихильність до їх збереження.

У 53 країнах близько половини респондентів (46%) стверджують, що США, ЄС та НАТО зробили занадто мало для допомоги Україні в умовах безпідставного російського вторгнення, а половина, тих, хто залишивася, стверджує, що зробили потрібну кількість (43%). Лише 11% кажуть, що було зроблено забагато.

У цьогорічному вимірюванні Індексу сприйняття демократії респондентам запропонували вибрати до трьох проблем, у яких вони вбачають найбільші виклики для світу. У всіх опитаних країнах більшість респондентів вибрали «війну та насильницький конфлікт» (50%). Занепокоєння більше в Європі (58%), ніж у решті світу. В Україні цей показник найвищий (82%). Також проблема війни актуальна в Польщі, Швеції, Японії, Данії.

Хвилюють людей і такі виклики, як «бідність і голод» (40%) та «глобальна пандемія» (33%). Крім того, п'ята частина опитаних стверджує, що вагомим викликом є тероризм. Найбільше занепокоєння ця загроза викликає в Ізраїлі (49%), Нігерії (44%), росії (40%) та Україні (40%). Лише 14% людей у всьому світі вважають, що проблемою є авторитарні режими. Серед українців так висловилися 20% опитаних.

Індекс сприйняття демократії, опублікований Латаною та Фондом «Альянс демократій», є п’ятою частиною найбільшого щорічного дослідження демократії у світі, яке охоплює понад 50 країн і репрезентує понад 75% населення світу. Його підготували до п’ятого щорічного Саміту демократії в Копенгагені 9-10 червня, на якому виступатимуть такі доповідачі, як колишній президент США Барак Обама, президент Європейського парламенту Роберта Метсола та Прем’єрміністр Литви Інґріда Шимоніте.

Країни, де проводилося опитування: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Чилі, Китай, Колумбія, Данія, Єгипет, Франція, Німеччина, Греція, Гонконг, Угорщина, Індія, Індонезія, Іран, Ірландія, Ізраїль, Італія, Японія, Кенія , Малайзія, Мексика, Марокко, Нідерланди, Нігерія, Норвегія, Пакистан, Перу, Філіппіни, Польща, Португалія, Румунія, Росія, Саудівська Аравія, Сінгапур, Південна Африка, Південна Корея, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Тайвань, Таїланд, Туреччина, Україна, Великобританія, США, Венесуела, В’єтнам.

Середня похибка для всіх країн, які ввійшли до вибірки, становить (+/-) 3,2 відсотка.