6 липня відбулася підсумкова прес-конференція Громадянської мережі ОПОРА щодо результатів громадського спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням у Черкаській області. Під час основної сесії ОПОРА спостерігала за дотриманням процедур проведення ЗНО у містах Черкаси, Умань, Шпола, Золотоноша, Канів, Сміла з чотирьох предметів (англійська мова, українська мова та література, математика, історія України). 

Зокрема, як зауважила Марина Макуха, координатор кампанії громадського спостереження за ЗНО у Черкаській області, цього року зовнішнє незалежне оцінювання пройшло на високому рівні, а усі зафіксовані процедурні порушення є несистемними і не вплинули на загальний результат учасників тестування.

Для складання ЗНО цього року в області зареєструвалося 8865 осіб. Із них  6 963 – цьогорічних випускників. Більше, ніж зазвичай, зареєструвалося випускників минулих років – 1 902.

Серед основних новацій цьогорічного ЗНО – пріоритетність тесту з української мови та літератури, адже ті, хто не пройшов «порогового балу», не мали змоги складати ЗНО з інших предметів. А результати ЗНО з української мови були зараховані як оцінка з державної підсумкової атестації в школі. Окрім того, вперше маємо тести різного рівня складності з української мови і літератури та математики. Окрім базового, можна скласти і поглиблений. Найбільше привернув увагу новий для вступників поріг «склав/не склав».  Втілилася цього року ще одна рекомендація громадськості, адже тепер сертифікат дійсний лише один рік, це у свою чергу призвело до збільшення пунктів тестування до 35 (минулого року мали лише 28).

На щастя, не підтвердилися побоювання щодо низької кваліфікації нового персоналу пунктів тестування в усій області. Маємо лише декілька окремих ситуацій в м. Умань. Так, 24 квітня,вперше зустрівши спостерігача на пункті тестування (ПТ) у м. Умань, персонал заборонив йому бути присутнім на нараді. Проте після того, як спостерігач все ж зайшов на нараду без дозволу, працівники ПТ зателефонували у ЦОЯО, після чого ситуацію було вирішено (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (корпус 2). 12 липня в Уманській філії Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет»інструктори не помітили, як 2 абітурієнти спробували винести зошити із ПТ до закінчення тестування, але черговий на виході це помітив і повернув їх назад.  Окрім того, під час тестування з математики спостерігача не хотіли впускати до аудиторії, адже він мав освіту інженера. Варто зазначити, що освіта спостерігача не є важливою, адже він не спілкується із абітурієнтами і щодо цього немає обмежень (Уманський національний університет садівництва (корпус 1). Тут же спостерігачеві зробили зауваження через те, що у нього була паста із синім, а не чорним  чорнилом (як це прийнято для абітурієнтів і персоналу).

Загалом в області підготовка персоналу пунктів тестування була на високому рівні, маємо помітний зріст якості виконання своїх обов’язків і черговими. Проте дехто ще не реагує на розмови в коридорах, наявність телефонів. Так, 24 квітня чергова не реагувала на доволі тривале спілкування по телефону у коридорах абітурієнтів, які направлялися до виходу із ПТ (Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради Черкаської області).

Загалом усі пункти тестування були добре підготовлені. Маємо лише одну загальну проблему, коли під час використання лекційних аудиторії (амфітеатрів) унеможливлюється дотримування стандарту щодо відстані між учасниками у 1,20 м і зручне пересування абітурієнтів і персоналу (наприклад, під час проставляння відміток про проходження ЗНО, виходу абітурієнтів із аудиторії).

Також маємо випадок, коли під час проведення ЗНО із української мови і літератури в аудиторії на стіні була ліпнина, яка містила інформацію про літературні роди. Як вдалося з’ясувати, питання щодо літературних родів не було (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (корпус 1).

12 червня спостерігач наприкінці тестування помітив, що двері двох великих гарно освітлювальних підсобних приміщень у туалеті (Черкаський державний технологічний університет) відчинені і завчасно не опломбовані.

Однією із ознак цьогорічного тестування стало загальне зниження явки учасників. Винятком тут є лише тестування з української мови та літератури, яке цього року було обов’язковим для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Сприяв цьому також факт централізованого довезення учнів шкіл до пунктів тестування - особливо це стосується учасників із сіл, які проходили ЗНО у районних центрах та невеликих селищах. Як розповідає Наталія Лісова,проректор із питань ЗНО та моніторингу якості освіти у Черкаській області,  загальна явка абітурієнтів на ЗНО у Черкаській області становить близько 87%.

Варто зазначити і підвищення рівня дотримання процедур тестування його учасниками. Адже спостерігачі відмічають зменшення кількості абітурієнтів, які прийшли на пункт тестування без обов’язкових документів: сертифіката, паспорта чи запрошення-перепустки. Пояснюємо цю особливість тим, що реєстрація учасників на ЗНО проходила у загальноосвітніх навчальних закладах, представники яких пізніше відповідали і за явку учнів у пункти тестування. Спостерігаємо менше фактів вилучення засобів фіксації, зчитування і відтворення інформації, завчасно підготовлених шпаргалок. Проте 12 липня спостерігачем був виявлений збірник тестових завдань із математики за умивальником у туалеті (Черкаський державний технологічний університет).

Наталія Лісова зазначила, що за останні роки вдалося досягти позитивних результатів, адже не було тих, хто прийшов на пункт тестування без обов’язкових документів, маємо лише один випадок запізнення, не було і жодної апеляції на процедуру проведення ЗНО.

– Не задоволеними залишилися лише 13 осіб, яких було вилучено через наявність мобільних телефонів і допоміжних матеріалів (шпаргалок – одна особа), – зазначає Наталія Лісова. А Марина Макуха додала, що, як і попередні роки, було зафіксовано вилучення абітурієнтів із ПТ під час перевірки їх металошукачем найбільше під час першого ЗНО (8 осіб), далі цифра зменшувалася.

Загалом, на усіх пунктах металошукачі використовували уніфіковано, а саме під час технічної перерви для проставляння відмітки у сертифікатів. 24 квітня спостерігачі зафіксували лише один випадок застосування їх на вході у приміщення (Уманський національний університет садівництва (Корпус 4) і того ж дня, коли у міліціонера був металодетектор, але він його взагалі не використовував, навіть  під час проставляння відміток у сертифікаті (Черкаський колегіум "Берегиня" Черкаської міської ради Черкаської області).

Як завжди, деякі абітурієнти надмірно переживають під час написання роботи. Так, учасниця ЗНО в Уманському національному університеті садівництва (корпус 4) не встигла заповнити бланк відповідей і, коли інструктор після закінчення часу почала забирати бланк, влаштувала у пункті тестування істерику. Проте бланк забрали і не дали на її вимогу дописати відповіді, оскільки час на виконання тесту було вичерпано. Як вдалося з’ясувати у інших абітурієнтів аудиторії, інструктор повідомляла про час, відведений для написання тесту, робила відповідні записи на дошці.

Деякі абітурієнти були змушені звертатися до медичних працівників. Але після надання допомоги всі учасники тестування поверталися в аудиторію і продовжували роботу над тестом.

Не обійшлося і без випадків неякісного друку, так у декількох ПТ Умані було виявлено проблеми із поганим друком зошитів, які були змушені замінити.

– Якщо порівняти результати ЗНО з української мови і літератури і річні оцінки, то можна позитивно оцінити роботу вчителів, адже вони об’єктивно оцінюють своїх вихованців, – наостанок зауважила Наталія Лісова. – Наступного року пропонують також зараховувати результати ЗНО як державну підсумкову атестацію і з англійської мови, а також за вибором із математики й історії України.

Цього року вступна кампанія розпочнеться 10 липня і матиме не менше новацій, ніж зовнішнє незалежне оцінювання. Зокрема, поява пріоритетності заяв, лише один етап зарахування (а не три, як минулі роки) Окрім того, у новий спосіб будуть обчислювати вступний бал. До кожної зі складових конкурсного балу – результатів ЗНО, творчих та фізичних випробувань та балів шкільного атестату –  застосовуватимуться вагові коефіцієнти. Фактично такі коефіцієнти є показниками того, який із компонентів загального конкурсного балу є найважливішим при вступі до конкретного вищого навчального закладу.

Результати усіх творчих та фізичних випробувань обраховуватимуть як середнє арифметичне за всі етапи, яких не може бути більше трьох. Таким чином, сума балів за творчі конкурси не буде перевищувати 200.

Бал атестата зі школи теж враховуватимуть, причому його знову переводять у двохсотбальну шкалу. Однак вага атестата є значно меншою, аніж решти компонентів конкурсного балу.

 

Детальніше:
Марина Макуха, координатор кампанії громадського спостереження за ЗНО у Черкаській області, тел.:063 199 68 20,  e-mail:[email protected]
Наталія Іванівна Лісова, проректор із питань ЗНО та моніторингу якості освіти у Черкаській області, тел.: (0472)64-05-90, e-mail:  [email protected]

Додаткова інформація:
Громадське спостереження за ЗНО відбувається в рамках Альянсу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETI Legacy Alliance).