Вступна кампанія: досягнення і прорахунки

Цьогорічна вступна кампанія є першим кроком до ліквідації прозорої системи зарахування абітурієнтів, вважають експерти.

Добігає кінця вступна кампанія 2010 року. 5 серпня закінчився прийом документів, 15 серпня були зараховані студенти на денну форму навчання за державним замовленням. А до 25 серпня повинні бути затверджені списки контрактників. Цьогорічна вступна кампанія супроводжувалася давно не баченим ажіотажем та критикою певних нюансів, наприклад, термінів вступних змагань. Перебіг вступної кампанії-2010, її досягнення і прорахунки «Главреду» прокоментували голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, екс-міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко, а також голова правління Центру освітнього моніторингу, колишній перший заступник міністра освіти і науки України Павло Полянський.

Цьогорічна вступна кампанія пройшла з системними проблемами, які вплинули на її результат, переконана голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. «Вступна кампанія – не виборча. Якщо право хоча б однієї дитини на здобуття вищої освіти порушено, то вступна кампанія була невдалою. А таких випадків було багато», – зазначила експерт.

 

 

Найголовніша з цих системних проблем, на думку пані Айвазовської, не порівнюється ні з чергами, ні з виявленими неперевіреними документами, що стосувалися «олімпіадників» і переможців Малої академії наук, ані з будь-якими іншими проблемами. Вона пов’язана із цьогорічним нововведенням – «двома чергами».

«Через плутанину зараховані не ті абітурієнти, які мали на це право відповідно до умов прийому і рівня своїх знань, а ті, які швидше добігли з оригіналами документів», - наголосила фахівець.

Нагадаємо, умовами вступної кампанії-2010 передбачалося, що 6 серпня мають бути оприлюднені списки рекомендованих до зарахування. Потім упродовж п’яти днів абітурієнти повинні принести оригінали документів. Якщо абітурієнт цього не зробив, то його місце звільнялося і складалися скориговані списки рекомендованих до зарахування. До них потрапляли абітурієнти за другою чергою, котра формувалася із тих, хто мав непогані бали і не потрапив до першого списку. Цих дітей упродовж п’яти днів так само потрібно було сповістити про необхідність донесення оригіналів документів.

«Коли приймальні комісії 10 серпня о 18.00 завершили прийом оригіналів документів, склалася така ситуація. Вони вирішили: «У нас є оригінали документів абітурієнтів з будь-якої частини списку, і ми можемо зараз закрити цю тему». І вищі навчальні заклади майже стовідсотково її закрили. Коли 11 серпня абітурієнти, які знаходилися одразу за рискою у списках, але не були поінформовані про кількість наданих оригіналів і про звільнені місця, побачили, що абітурієнт з набагато нижчим балом, ніж у них, був зарахований», - розповіла Ольга Айвазовська.

Вона переконана, що Міністерство освіти і науки знає про цю проблему, але через те, що 100% ВНЗ «зробили таку дурницю», воно закриватиме на неї очі. «Це доля кожної дитини: здобути чи не здобути право на безплатну освіту в цій державі. І можна забути про багато огріхів цієї вступної кампанії, але про цю проблему – не можна. Поки нам важко сказати, скільки було таких дітей. Але електронних звернень та телефонних дзвінків з цього приводу у нас дуже багато», - зауважила пані Айвазовська.

Вступна кампанія 2010 року відбулася саме так, як вона «була сконструйована і скроєна», вважає Павло Полянський. «Цьогорічна вступна кампанія є першим кроком до ліквідації прозорої системи зарахування абітурієнтів, біля витоків якої стояв Станіслав Ніколаєнко і яка дістала схвалення суспільства. Це, насамперед, стосується зовнішнього незалежного оцінювання, яке за останні роки досягло ключової мети: люди повірили, що дитина з бідної родини, без статків, яка добре навчалася, може чесно вступити до вищих навчальних закладів», - розповів пан Полянський.

На його думку, цьогорічна особливість полягала в тому, що на відміну від попередніх років Міністерство не зверталося до громадських організацій із закликом робити ретельний моніторинг вступної кампанії. «Цього року інтерес з боку громадських спостерігачів вступу незрівнянно нижчий. На загал маємо факт апатії з боку громадськості до процедурних питань вступної кампанії», - додав фахівець.

Крім того, за словами Павла Полянського, адміністрування вступних змагань було організоване неналежним чином. Так, наприклад, сайти більшості вищих навчальних закладів не оприлюднили списки зарахованих, а відтак багатотисячні потоки вступників змушені були розриватися між містами України, щоб побачити традиційні друковані списки.

Якість української освіти стрімко падає, вважає екс-міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко. Він порівняв освіту з жінкою: «Жінка-освіта на сьогодні застаріла – її потрібно омолоджувати, оновлювати, їй потрібно допомагати».

Вихід із кризи, в яку потрапила українська освіта, на думку екс-міністра освіти і науки, знаходиться «між трьох сосен» – між урядом, парламентом і Президентом. «Саме вони повинні стратегічно визначитися, що робитимуть для омолодження освіти, її порятунку і поліпшення якості», - наголосив експерт.

Крім того, Станіслав Ніколаєнко вважає, що найближчим часом в Україні не буде «якісного студента». «Якщо цього року 85% випускників шкіл вступлять в університети, то якою б не була система відбору, якісного студента не буде. Тому що менше половини дітей здатні опанувати програму вищої школи», - пояснив він.

Пан Ніколаєнко звернув увагу на організаційні проблеми, які супроводжували вступну кампанію-2010. Він переконаний, що потрібно переходити до електронної форми подання документів абітурієнтами, раніше починати вступну кампанію, а середній бал атестату вираховувати не у приймальній комісії, а ввести окрему графу в атестаті, куди б записувався середній бал.

Станіслав Ніколаєнко також наголосив, що освіту не можна політизувати. «Освітою потрібно просто, по-державному та по-патріотичному, опікуватися», - додав він.

Впровадження електронного прийому документів до вищих навчальних закладів, які б дозволили уникнути черг абітурієнтів, в Україні є проблематичним, вважає Ольга Айвазовська. «В Україні немає електронного документообігу, як і електронного підпису. Тож для того, щоб прийняти документ через Інтернет, потрібно буде сканувати документи. На цьому етапі можливе втручання додаткових програм, підмальовування певних печаток та цифр», - пояснила експерт. В результаті в приймальних комісіях можуть виникнути проблеми з перевіркою надісланих даних, а це, на думку пані Айвазовської, «породить новий хаос».

Експерт переконана, що наразі через Інтернет можна здійснювати виключно он-лайн реєстрацію, «щоб абітурієнт міг спокійно, знаючи дату, час і місце, прийти і бути впевненим, що у нього візьмуть документи». «Це – поширена практика в Європі. І стосується вона не лише вступної кампанії чи освіти, але й інших процесів. Називається це електронною чергою», - розповіла Ольга Айвазовська.

Крім того, може виникнути інша проблема, пов’язана з перевіркою даних медичних довідок та довідок, які дають право на позачерговий та позаконкурсний вступ. «Діагноз і медична довідка – це прихована інформація, не призначена для громадського обговорення. Тож виникне проблема – або ми порушуємо право конфіденційності і створюємо електронні бази, де будуть вказані всі діагнози, аби приймальна комісія могла перевірити дані. Або залишається єдиний вихід – робити електронні черги», - зазначила голова правління Громадянської мережі «Опора».

Керівництво Міністерства освіти і науки цього року поставилося до ЗНО, «як до пізно виявленої вагітності», вважає Павло Полянський. «МОН змушене було визнати, що ця «дитина» народиться. Але надто вже сильно її не любило», - додав він.

«Зовнішнє незалежне оцінювання стало вузенькою хвірточкою, яка дозволяє політично і публічно казати, що зберігається курс на рівний доступ до якісної освіти. Водночас були широко прочинені безліч великих воріт, які дозволяли оминати цей курс», - зазначив пан Полянський.

Голова правління Центру освітнього моніторингу також зауважив, що зовнішнє тестування цього року відбулося нормально. «Але це «нормально» зовсім не завдяки, а всупереч позиції керівництва МОН. Тому що жодної наради з цього приводу МОН не провело. Вперше», - додав Павло Полянський.

Крім того, фахівець вважає, що формально зовнішнє оцінювання не ліквідують і наступного року. «В цьому немає жодної потреби, оскільки його значення практично нівельовано, і воно служить непоганим публічним і політичним прикриттям того, що є рівний доступ до якісної освіти», - пояснив пан Полянський.

відео:

Ольга Айвазовська