 |
| Хоча нові вікна у міністерстві Табачника намагаються робити дуже схожими на старі, різниця помітна. На першому поверсі - нові віконні блоки, на другому - старі |
ФІНАНСОВА ЗАВІСА МІНІСТЕРСЬКИХ ВІКОН
Хоча історія з заміною вікон у міністерстві освіти давня, у ній і досі залишається багато невідомих. Світло на неї трохи пролив тепер уже в.о. ректора Вінницького національного технічного університету Борис Мокін. 25 червня 2010 року він оприлюднив на своєму персональному веб-сайті відкритий лист до Табачника, у якому скаржився на затримку проведення конкурсу на заміну посади ректора ВНТУ.
“У мене склалося враження, що затримка в оголошенні конкурсу на заміщення вакантної посади ректора Вінницького національного технічного університету обумовлена тим, що я ще не перерахував благодійний внесок у сумі 59 тисяч гривень на рахунок Харківської фірми «Модерн ХХІ», що мені запропонував зробити після прийняття мого звіту за попередні 7 років роботи на посаді ректора заступник міністра Євген Миколайович Суліма”, – пише ректор.
Отже, за словами Мокіна, 19 травня Суліма “запропонував” йому проплатити заміну вікон у міністерстві і вручив відповідну платіжку, продиктувавши контакти посередника, з яким треба було зв’язатися, щоб здійснити оплату. На платіжці був зазначений і дедлайн внесення коштів – 31 травня 2010 року, і печатка ТОВ “Модерн XXI” м. Харків.
“Я, до речі, запропонував Євгену Сулімі послуги нашого університету з виготовлення вікон за ціною, на порядок дешевшою від харківської, але він відмовився і попросив оплатити виготовлення вікон харків’янами”, – зазначив Борис Іванович.
За словами Мокіна, аналогічні платіжки отримали в той день також ректор Харківського національного автодорожнього університету професор Туренко, ректор Одеського національного морського університету професор Морозова, ректор Криворізького державного педагогічного університету професор Буряк, ректор Тернопільського національного педагогічного університету професор Кравець, та ще кілька ректорів, які у той день (19 травня) звітували. Борис Іванович зустрів керівників вишів у приймальні Суліми.
“Вони виходили від нього через 2–3 хвилини, загадково усміхаючись і відповідаючи на запитання: «Що хоче Суліма?» – однією й тією ж фразою: «Зайдеш, узнаєш!», – зазначає Мокін.
Але зрозуміло, що ректори неохоче розповідатимуть про якісь фінансові зобов’язання перед МОН, тим паче якщо вони їх врешті-решт виконали. Приміром, ректор Тернопільського національного педагогічного університету професор Кравець категорично заперечував нам, що отримував таку платіжку. І стверджував, що про це вперше почув від нас.
Джерела в МОН розповіли нам про відпрацьований механізм перевірок вузів за нинішнього керівництва. Інспектору, який їде перевіряти той чи інший виш, іноді завчасно дають установку привезти негативний звіт. Потім представники МОН звертаються до ректора, наголошуючи на поганому стані справ в університеті, але кажуть, що ситуацію можна “зам’яти”, якщо цей ректор зробить “добру справу” – і заплатить за “ремонт вікон, дверей” і т.д.
До речі, 59 тисяч у платіжці Мокіна – це вартість лише 4-х вікон. Водночас у одній зі столичних фірм з виготовлення вікон нам повідомили, що вікно 1,5 на 2 м (приблизно такого розміру вікна в будівлі МОН) коштує від 4-х тисяч гривень (з сосни, дубові – порядку 6 тисяч гривень).
9 червня Суліма зателефонував Мокіну й зауважив, що платити за виготовлення вікон потрібно “не університетськими коштами”.
30 червня зранку Мокіну зателефонував Табачник, “вибачився за дії свого заступника й пообіцяв розібратись та визначити міру його покарання після того, як той повернеться з відрядження”.
Цього ж дня народний депутат від “Єдиного центру” Леся Оробець, яка опікується питаннями освіти, направила депутатське звернення до Генпрокуратури та МОН з проханням розібратися в ситуації з Мокіним і Сулімою. Прокуратура передала звернення до МВС. А в МОН за наказом Табачника від 6 липня створили комісію з проведення службового розслідування. Цікаво, що цю комісію очолив директор департаменту персоналу та керівних кадрів МОН Сергій Баранов-Мохорт. Виходить, що підлеглий, тобто директор департаменту, перевіряє своє керівництво, тобто заступника міністра.
ЩО ЧЕКАЄ КЕРІВНИКІВ ВУЗІВ У РАЗІ НЕПОКОРИ
8 липня Мокіна на запрошення Баранова-Мохорта викликають у міністерство. У “профілактичній бесіді”, окрім Баранова-Мохорта беруть участь інші члени комісії з проведення службового розслідування, а саме – директор адміністративно-господарського департаменту МОН Олег Ворошиловський та директор департаменту професійно-технічної освіти Тимофій Десятов.
За словами Мокіна, Ворошиловський зачитав йому довідку, “у якій мене звинувачено ревізорами КРУ в нецільовій витраті 11 мільйонів гривень, та інформацію про те, що моя дружина купила в салоні іномарку й подарувала сину. Він же висловив припущення, що, можливо, мої нападки на заступника міністра Євгена Сулиму обумовлені моєю спробою в такий спосіб відвернути увагу від себе за допущені нецільові витрати бюджетних коштів”.
Ректор відповів, що ревізори КРУ вважають нецільовим використанням бюджетних коштів на підготовку студентів за держзамовленням, 70% з яких після закінчення університету йдуть працювати не в державні структури. Але це безглуздий закид, адже МОН зазвичай не опікується працевлаштуванням випускників у державний сектор економіки.
“Що ж стосується того, що за мої гроші дружина купила автомобіль, який подарувала сину, то, я пояснив, що в цьому нічого незаконного немає, і гроші я маю цілком легальні – це пенсія народного депутата України, яка є набагато більшою від ректорської зарплати й достатньою для того, щоб за рік зібрати на автомобіль”, – зазначив колишній народний обранець.
Отримуючи цього року держзамовлення для свого вишу, Мокін був здивований його скороченням на 7%, порівняно з торішнім. Хоча раніше Табачник заявляв, що буде збільшено замовлення на підготовку за інженерно-технічними напрямами й високотехнологічними спеціальностями.
“Оскільки план державного замовлення для ВНТУ на 2010 рік підписав заступник міністра Євген Суліма, то складається враження, що має місце його помста мені за те, що я оприлюднив інформацію про вимогу сплатити 59 тисяч гривень харківській фірмі «Модерн ХХІ» за виготовлення вікон для міністерства й відмовився здійснити цю проплату”, – вважає Мокін.
Слід зазначити, що власником ТОВ “Модерн XXI”, від імені якого вручали платіжки ректорам, є Сергій Калмиков. ЗМІ писали, що це давній бізнес-партнер Олександра Кагановського – зятя покійного Євгена Кушнарьова. А Кушнарьов і Табачник мали дружні стосунки...
– Ми не займаємося встановленням вікон у міністерстві. Це якась помилка, – упевнено повідомили нам у фірмі “Модерн XXI”.
А ТИМ ЧАСОМ РЕМОНТ ІДЕ ПОВНИМ ХОДОМ: РЕШТА РЕКТОРІВ ТАКИ ЗАПЛАТИЛИ?
У розпал розслідування і вступної кампанії головний фігурант цієї історії Євген Суліма йде у відпустку (деякі наближені до МОН люди дуже сумніваються, що він повернеться після відпустки в міністерство). На телефонні дзвінки він не відповідає. Тож ми вирішили поцікавитися в його безпосереднього шефа – пана Табачника, чи відомо йому, що Суліма вимагав у ректорів оплачувати платіжки харківській фірмі “Модерн XXI” за виготовлення вікон для міністерства, чи справді в будівлі Міністерства освіти планують міняти вікна, яке покарання чекає на Суліму й чому цього року вінницькому вузу зменшили державне замовлення.
Але на всі ці питання ми отримали одну єдину відповідь про те, що комісія з проведення службового розслідування створена, її робота триває.
Водночас МВС відреагувало більш оперативно. Вінницькі правоохоронці встановили, що Мокіну в МОН таки вручили платіжку “з метою перерахування як благодійний внесок коштів для проведення ремонтних робіт”.
Але притягнути до відповідальності начебто нікого неможливо.
“У зв’язку з тим, що на момент прийняття рішення в матеріалах перевірки відсутні докази, які вказують на ознаки злочинів, ГУМВС України у Вінницькій області прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 (за відсутністю в діянні складу злочину) ст. 6 ККУ”, – ідеться у відповіді МВС народному депутату Лесі Оробець.
Але... вікна у міністерстві таки міняють. Причому перший поверх будівлі вже весь оновлений. Робота триває. А навкруги по периметру будівлі МОН робітники риють якусь канаву.
– Схоже, навколо міністерства встановлюватимуть огорожу? – цікавлюся в них.
– Так, – відповідають робітники.
– А яку заввишки?
– Та ми не знаємо, наша справа маленька – вирити. А далі інші працюватимуть.
Слід зауважити, що бюджетом-2010 фінансування жодних ремонтних робіт у МОН не передбачено. Ми вирішили поцікавитися, звідки в міністерстві гроші на ремонт. Але в приймальні знайомого вже нам Олега Ворошиловського, який опікується господарськими питаннями, спочатку відповідали, що начальника нема на місці. А наступного дня взагалі перестали піднімати слухавку. Директор департаменту фінансів МОН Світлана Даниленко весь час зайнята, тож не змогла надати нам потрібну інформацію. Нарешті ми додзвонилися до заступника міністра Ірини Зайцевої.
– Я не маю жодного відношення до фінансового забезпечення, – почули ми у відповідь. – Телефонуйте в адміністративно-господарський відділ.
– Але другий день поспіль Ворошиловського неможливо застати на робочому місці.
– Нема Ворошиловського, то має бути його заступник. Там доволі великий штат. У мене зовсім інші галузі, у яких я є куратором, сказала пані Зайцева.
Коли ми зателефонували по інших номерах адміністративно-господарського відділу, то або не почули жодної відповіді, або щось на кшталт “я не знаю, це не моє питання”.
Тож пане міністре, за який кошт робите ремонт? Решта ректорів таки скинулася на “вікна-двері”?
P.S. Нещодавно в ЗМІ з’явилася публікація про те, як Суліма особисто здійснював “ревізію” в республіканському вищому училищі фізкультури, звинувачуючи колектив у незадовільній роботі й вимагаючи звільнення директора. Тим часом викладачі припускають: міністерство хоче замінити нинішнього директора на “свого”, аби “роздерибанити” майно навчального закладу.