Зважаючи на суспільний резонанс навколо теми стандартизованого тестування та намагання окремих політиків дискредитувати систему зовнішнього незалежного оцінювання, Громадянська мережа ОПОРА впродовж червня 2013 р. проводила незалежне спостереження за процедурами ЗНО, аби мати змогу об’єктивно оцінити процес перевірки знань. Адже лише результати комплексного спостереження дають можливість робити висновки про ефективність існуючої системи моніторингу якості освіти, її прозорість, рівність та справедливість по відношенню до різних категорій учасників.
Цьогоріч представники Громадянської мережі ОПОРА спостерігали за проведенням ЗНО з семи предметів: хімія, українська мова та література (дві сесії), іноземні мови, математика (дві сесії), географія, історія України (дві сесії) та біоілогія. Усього за дотриманням процедур ЗНО з хімії слідкувала 71 особа, з української мови та літератури – 260 осіб, з іноземних мов – 79, з математики – 207, географії – 55, історії України – 155, біології - 82. Громадське спостереження охоплювало усі 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти та проходило у 16 регіонах України.
Предметом спостереження стало дотримання процедур стандартизованого тестування як персоналом пунктів тестування (перевірка документів під час пропуску учасників в пункт тестування та аудиторію, розпакування/запакування контейнера з тестовими матеріалами, реагування на порушення обов’язків абітурієнтами, дотримання процедури застосування металодетекторів під час оголошення технологічної перерви тощо), так і його учасниками (наявність необхідних документів для участі у ЗНО, відсутність додаткових предметів, технічних засобів під час роботи над тестом, дотримання норм, що забороняють списувати, консультуватися, складати тест за іншого учасника ЗНО).
- Загальні висновки щодо організації та проведення ЗНО у 2013 р.
Загалом, спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА позитивно оцінюють організацію та безпосередній процес перевірки знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у 2013 р. Серед найважливіших критеріїв, на підставі яких здійснюється оцінка проведення стандартизованого тестування, є такі:
1. Тестові завдання, а також теми власних висловлювань не були відомими учасникам ЗНО до початку основних сесій. У жодному з пунктів тестування спостерігачі не зафіксували розкриття контейнера з тестовими матеріалами чи пакетів із комплектом тестових матеріалів до початку роботи над тестом.
Випадок пошкодження контейнера з тестовими матеріалами було зафіксовано 6 червня на тестуванні з української мови та літератури у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 міста Могилів-Подільський Вінницької області. Один з контейнерів було доставлено до пункту тестування ушкодженим. Однак, пакети із комплектами завдань та бланків відповідей залишилися цілими, а відповідальний за доставку написав пояснювальну записку, де зазначив, що під час перевезення була пошкоджена кришка контейнера.
2. Зафіксовано належний рівень підготовки персоналу пунктів тестування, які проводили незалежне оцінювання. Помилки та порушення, які все ж таки зафіксували громадські спостерігачі, загалом не впливатимуть на визначення результатів оцінювання знань учасників.
Найбільше, на що варто закцентувати увагу Українського та регіонального центрів оцінювання якості освіти, так це на необхідності донесення до відома інструкторів та чергових умови про неможливість використання ними мобільного телефону під час виконання своїх обов’язків. На жаль, такі непоодинокі випадки було зафіксовано у різних регіонах України: 3 червня – Рівненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 – під час тестування в інструктора задзвонив телефон, тому він вийшов і почав голосно розмовляти в коридорі; 5 червня – у Дніпропетровському гуманітарному університеті; 6 червня – в ЗОШ № 20 м. Луцьк помічені випадки, коли черговий читав книжку та користувався телефоном; у Хотинській ЗОШ № 5 в аудиторії, де був присутній громадський спостерігач, у інструктора задзвонив телефон, однак після зауваження спостерігача ОПОРИ його вимкнули. Під час тестування з географії, 15 червня, не вимкнула мобільний телефон та відправляла смс-повідомлення старший інструктор у школі І-ІІІ ступенів № 78 Печерського району м. Київ. Після зауважень апарат було вимкнено. Натомість, під час тестування з біології, в одній з аудиторій Херсонської гімназії № 3 інструктор демонстративно користувався мобільним телефоном і не бажав припиняти порушення. Тому відповідальному за пункт тестування довелося відсторонити інструктора від виконання своїх обов’язків та попросити залишити приміщення гімназії взагалі.
Найбільше проблем у роботі персоналу пунктів тестування зафіксовано під час нумерування бланків відповідей та аудиторного протоколу за допомогою штрих-кодів, а також під час запакування пакета із заповненими бланками відповідей. Трапляються випадки помилкового наклеювання наліпок із невідповідними номерами, наприклад, зошит із тестовими завданнями № 7, а штрих-код для бланків відповідей під № 8. Крім того, спостерігачі інформують про невчасне наклеювання наліпок на бланки відповідей «Б» – вже після того, як учасники розпочали роботу над тестом. Однак найпоширенішими є випадки незапакування аудиторного протоколу до пакету з бланками відповідей чи невикористаних зошитів та бланків. Більшість порушень вдається виявити вчасно та виправити їх, там де є необхідність – інструктори детально описують випадок чи пишуть пояснення.
Наступним зауваженням до роботи персоналу пунктів тестування, зокрема інструкторів, є те, що вони роздають учасникам зошити із тестовими завданнями ще до закінчення роботи над тестом у цілому пункті. Тому, дуже часто після зауважень спостерігачів черговим доводиться «виловлювати» абітурієнтів із зошитами на виході з пункту тестування та просити повернути їх назад.
Гірше, порівняно з іншим персоналом пунктів тестування, виконують свої обов’язки чергові. Це стосується не лише супроводження учасників оцінювання до рекреаційних зон та виходу з пункту тестування, але й перевірки туалетних кімнат щодо виявлення заборонених технічних засобів зв’язку, друкованих чи рукописних матеріалів, що непередбачені процедурою зовнішнього незалежного оцінювання тощо. Часто, такі предмети фіксують громадські спостерігачі. Причому, чергові та інші відповідальні особи не завжди належним чином реагують на подібні знахідки та не вживають заходів для виявлення порушників.
Наприклад, у Чернівецькій ЗОШ № 24, 12 червня, під час тестування з математики, громадський спостерігач помітив, як в чоловічий туалет зайшло по черзі двоє учасників і одночасно там перебувають тривалий час. Спостерігач зайшов до туалету і побачив у руках учасників папірці, схожі на шпаргалки. Чергова-жінка, якій було повідомлено про порушення, відмовилася заходити до чоловічого туалету. Інформацію про випадок передали Уповноваженій особі та Відповідальній за пункт тестування, однак, поки вони прийшли до місця подій, учасники вже покинули туалет. Одного з учасників вдалося ідентифікувати, Уповноважена та Відповідальна перевірили його на наявність шпаргалок і нічого не знайшли, відповідно, прийняли рішення залишити учасника в пункті тестування.
Ще один випадок, який заслуговує на увагу, був зафіксований 12 червня у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», навчальний корпус № 1 (Секція Б). Після початку тестування була проведена перевірка туалетів на наявність допоміжних технічних та паперових носіїв. Так, було вилучено в туалеті увімкнений мобільний телефон, калькулятор та посібник. Після закінчення тестування власник телефону звернувся до відповідального за пункт тестування з проханням повернути засіб зв’язку, бо, за його словами, загубив телефон.
Очевидно, що подібні ситуації потребують комплексного врегулювання на рівні інструкцій про те, як треба діяти у подібних ситуаціях, але найважливіше – розв’язання проблеми має бути ідентичним у різних пунктах тестування по всій території Україні.
3. Усі учасники тестування були забезпечені зошитами із тестовими завданнями та бланками для відповідей із якісним друком. Навіть у випадку виявлення поліграфічного браку у бланку «А», як це трапилося на оцінюванні знань з української мови та літератури в Новояворівському професійному ліцеї Львівської області – бланк було замінено на новий (абітурієнта з іншої аудиторії, який не з’явився на тестування). Ідентична проблема була виявлена у пункті тестування Донецький промислово-економічний коледж, про що був складений відповідний акт.
Крім того, у 2013 р. спостерігачі не виявили помилок чи неточностей у завданнях ЗНО, які б могли впливати на зміст тесту та вибір правильних варіантів відповідей. Не було зафіксовано упущень і під час перекладу тестових завдань на мови національних меншин, які, на жаль, траплялися минулого року.
4. У пунктах тестування фактично не було зафіксовано сторонніх осіб, які не мали права там перебувати. Процедура проведення ЗНО чітко регулює можливість бути присутніми у пункті тестування визначеної категорії осіб, до таких належать персонал пункту тестування, залучений до проведення ЗНО, представники українського та регіонального центрів оцінювання якості освіти, працівники Державної служби охорони, а також медпрацівники. Крім того, у пункт тестування за наявності відповідного посвідчення та документа, що посвідчує особу, можуть бути допущені громадські спостерігачі та спостерігачі уповноважені для проведення державного контролю. Однак у приміщення Івано-Франківської ЗОШ № 17, незважаючи на попередження чергових, незаконно прийшла працівниця Прокуратури (жінка так представилася). Після оперативного втручання у ситуацію уповноваженої особи УЦОЯО та відповідального за ПТ, жінка негайно покинула приміщення тестування. На жаль, не завжди дотримуються процедури проходження до ПТ і представники засобів масової інформації, через що виникають конфліктні ситуації.
- Висновки щодо дотримання прав та процедур проходження ЗНО учасниками тестування.
Під час спостереження представниками ОПОРИ було зафіксовано дві основні причини недопуску та позбавлення абітурієнтів права роботи над тестовими завданням. Перше стосується появи у пункті тестування без необхідних документів – Сертифіката чи документа, який посвідчує особу. Наприклад, під час тестування з української мови та літератури, спостерігачі зафіксували 79 випадків недопуску абітурієнтів до пунктів тестування через брак таких документів. На жаль, більшість з них не змогли розпочати роботу над тестом через відсутність документа, що посвідчує особу, трохи менше тих, які не подбали про наявність Сертифіката, де мають проставлятися позначки про участь у тестуванні. Натомість, були і такі, які задля перестраховки брали з собою на пункт тестування паспорт батьків, а також і свідоцтво, і паспорт, хоча достатньо було одного документа, за яким проходила реєстрація. Ще менше було зафіксовано осіб, які запізнилися, або прийшли здавати певний предмет не у той день сесії: 5 червня замість 6-го і навпаки – 6-го замість 5-го. Були й такі абітурієнти, які приходили не у свій пункт тестування, чи зовсім не на той предмет, який був передбачений графіком. У всіх випадках ці особи не змогли взяти участі у тестуванні.
Ще однією причиною, але вже позбавлення права продовжувати роботу над тестовими завданнями, стало порушення процедури учасниками. Передусім маються на увазі спроби використання додаткових письмових та технічних засобів для покращення результату оцінювання власних знань.
За оперативними даними Українського центру оцінювання якості освіти, завчасно роботу над тестами, у зв’язку із виявленням фактів порушень порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2013 році, було припинено 524 особам. Під час тестування з хімії 62 абітурієнти були позбавлені права подальшої роботи над завданнями, з української мови та літератури – 125, з іноземних мов – 66, з математики – 31, з географії – 66, з всесвітньої історії – 5, історії України – 115, фізики – 49, біології – 5:
Перш за все учасники вилучалися із пунктів тестування через наявність у них заборонених процедурами ЗНО технічних приладів для фіксації, відтворення чи передачі інформації: мобільних телефонів, плеєрів, навушників. Причому наявність цих засобів фіксувалася як під час технологічної перерви за допомогою металодетекторів, так і без застосування цих пристроїв. Учасники діставали телефони із кишень, щоб перевірити годину, ховали їх у зошитах із завданнями, намагалися користуватися в аудиторіях та туалетах, ховали у вбиральнях.
Беззаперечно, під час оголошення технологічної перерви ймовірність виявлення мобільних пристроїв зв’язку в учасників тестування зростає. Це показало тестування з хімії та історії України, коли металодетектори застосовувалися у більшості пунктів тестування – відповідно і відсоток вилучень учасників із пунктів тестування став більшим.
Набагато менше, але все ж таки позбавлялися права подальшої роботи над тестом учасники, які використовували шпаргалки або мали їх при собі. Поширеними стали випадки, коли допоміжні письмові засоби знаходили в обкладинках паспорта, контурні карти в кишенях, рукописні шпаргалки та підручники у вбиральнях.
Разом з тим, попри наявність випадків порушення учасниками правил під час оцінювання своїх знань, в цілому немає підстав стверджувати про дискредитацію процедури стандартизованого тестування чи нівелювання основних засад ЗНО.
- Використання металодетекторів.
Нова процедура застосування металодетекторів сприяла дотриманню процедур ЗНО, хоча для недобросовісних абітурієнтів вона закінчувалося позбавленням права продовжувати участь у тестуванні. На відміну від минулорічної практики, коли використання цих пристроїв у пунктах тестування не було належним чином врегульоване, а тому й не стало гарантією дотриманню процедур зовнішнього незалежного оцінювання, в цьому році Український центр оцінювання якості освіти передбачив окремий формальний порядок застосування таких пристроїв.
Зокрема, було введено поняття «технологічної перерви», яка оголошується в аудиторії під час роботи абітурієнтів над тестовими завданнями. Саме тоді представники Державної служби охорони можуть використати металодетектори для контролю за дотриманням правил та процедур проходження ЗНО учасниками тестування. Час, відведений на таку перерву, додається до загального часу роботи над завданнями.
На тестуванні з хімії, у більшості регіонів України, де були присутні спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА (Івано-Франківська, Харківська, Луганська, Львівська, Рівненська, Волинська, Миколаївська, Чернівецька, Вінницька, Черкаська, Дніпропетровська, Закарпатська області, а також м. Київ), металодетектори застосовувалися за визначеною процедурою та цілком виконали свою функцію. У Донецькій області металодетектори застосовувалися лише у частині пунктів тестування, що загалом не сприяє забезпеченню рівних умов для проходження ЗНО усіма абітурієнтами. Адже у тих пунктах, де технологічна перерва оголошувалася і працівники ДОС використовували пристрої для контролю за дотриманням процедур ЗНО, ймовірність вилучення абітурієнта з пункту тестування за наявність мобільного телефону зростає. Не до кінця була дотримана процедура і у Луганській області. Спостерігачі ОПОРИ були присутні у п’яти пунктах тестування, в кожному з яких оголошувалася технологічна перерва. Однак виявлені у ЗОШ № 30 та ЗОШ № 42 в трьох абітурієнтів технічні засоби (вимкнутий мобільний телефон та два плеєри з навушниками) не стали причиною для позбавлення абітурієнтів права подальшої роботи над тестовими завданнями.
На відміну від тестування з хімії, де усі учасники ЗНО перевірялися на наявність технічних засобів, під час сесій з української мови та літератури спостерігачі ОПОРИ зауважують нерівномірне використання металошукачів різними регіональними центрами оцінювання якості освіти. Так, прилади застосовувалися на ПТ, де були присутні спостерігачі, у Львівській, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Харківській областях. У Києві, Черкаській, Донецькій та Луганській областях технологічна перерва взагалі не оголошувалася. В окремих пунктах абітурієнтів перевіряли на вході у пункт тестування, а також на коридорах, після виходу з туалету (Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Херсонська області). Зважаючи на таку непропорційність та вибірковий підхід у застосуванні металодетекторів, Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності забезпечити уніфікований підхід до контролю за дотриманням процедур ЗНО його учасниками в частині, що стосується використання металошукачів.
Позитивним прикладом боротьби із порушеннями в частині використання мобільних телефонів є практика, зафіксована 6 червня у ЗОШ № 126 з поглибленим вивченням французької мови (м. Дніпропетровськ), де перед початком роботи з тестом Уповноважена особа разом з працівником ДСО заходили в аудиторії і попереджали абітурієнтів про можливу перевірку металодетектором і пропонувала тим, хто все-таки має телефон, покласти його на спеціально відведене місце для особистих речей учасників. В аудиторії, де був спостерігач, декілька учасників тестування скористалися цією пропозицією і поклали телефони до своїх речей.
Натомість, під час оцінювання знань абітурієнтів з української мови та літератури, у пункті тестування Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі у двох абітурієнтів були знайдені мобільні телефони у вимкненому режимі, однак їх не позбавили права подальшої участі у ЗНО. Різні підходи під час виявлення пристроїв зв’язку були застосовані персоналом пунктів тестування і в Херсонській області. 20 червня, під час тестування з історії України у Новокаховській спеціалізованій загальноосвітній школі з поглибленим вивченням англійської мови № 8 було оголошено технологічну перерву та позбавлено права подальшої роботи над тестом абітурієнтку, у якої виявлено мобільний телефон, хоч і у вимкненому стані. Натомість у Херсонській спеціалізованій школі № 12 з поглибленим вивченням французької мови під час технічної перерви у одного з учасників теж було виявлено вимкнутий мобільний телефон, однак абітурієнт не залишив пункт тестування. Подібні випадки є порушенням процедури проведення стандартизованого тестування та прикладом застосування подвійних стандартів, адже у більшості подібних ситуацій абітурієнтам доводилося залишати пункти тестування.
Підбиваючи підсумки першого дня тестування, Громадянська мережа ОПОРА позитивно оцінює новий порядок застосування металодетекторів, який сприяє дотриманню процедур проходження зовнішнього незалежного оцінювання його учасниками. Разом з тим, звертаємо увагу УЦОЯО на потребу довести до відома усіх регіональних центрів оцінювання якості освіти, а також Уповноважених УЦОЯО інформацію про уніфікований порядок дій у випадку виявлення допоміжних технічних засобів у абітурієнта під час технологічної перерви. Адже один із основних принципів проведення ЗНО – рівність – має бути дотриманий по відношенню до всіх учасників.
- Сприяння роботі громадських спостерігачів.
Загалом спостерігачі ОПОРИ не зафіксували випадків перешкоджання їхній роботі персоналом пунктів тестування та констатують приязне ставлення до себе працівників регіональних центрів оцінювання якості освіти.
Попри те, організація зауважує тенденції, які не сприяють повноцінній реалізації своїх прав та обов’язків спостерігачами у пунктах тестування. Адміністрація пунктів тестування, представлена зазвичай Уповноваженою особою та Відповідальним за пункт тестування, у випадках нестандартних ситуацій чи під час виявлення порушень, навіть незначних, дбають більше про відсутність зауважень з боку спостерігачів, аніж про попередження чи відсутність порушень з боку учасників та дотримання дисципліни з боку персоналу, зокрема – чергових. А тому, мережа стикається з ситуаціями, коли Відповідальна та Уповноважена особи намагаються відмовити громадського спостерігача від фіксації порушень у Протоколі про завершення процедури тестування (Дніпропетровська та Чернівецька області). Випадки заборони виходити з аудиторії та продовжувати спостереження у коридорі та інших рекреаційних зонах на початку кампанії спостереження були зафіксовані у Волинській області та Автономній Республіці Крим, одна з часом ситуація нормалізувалася і персонал не перешкоджав роботі громадських спостерігачів.
Цікавий випадок однак стався 6 червня у Свердловську (Свердловська загальноосвітня школа I-III ступенів № 8), де відповідальна за пункт тестування вимагала від спостерігача анкету, яку представники ОПОРИ заповнюють під час спостереження. Після того, як анкету було надано, відповідальна особа її відкопіювала і запакувала до контейнера з заповненими бланками відповідей та відправила до одного з регіональних центрів оцінювання якості освіти. Громадянська мережа ОПОРА наголошує, що веде своє спостереження відкрито, а тому за потреби може надати будь-які матеріали, які стосуються змісту та процедури спостереження.