Проміжний звіт Громадянської мережі ОПОРА за результатами тестувань з історії України, біології, фізики, географії та української мови і літератури

У 2009 році вдруге проводиться загальноукраїнське зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) навчальних досягнень випускників шкіл та абітурієнтів.

Громадянська мережа ОПОРА другий рік поспіль проводить громадське спостереження за проведенням тестування. Основною метою громадського спостереження є запобігання порушенню процедур зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та інформування громадськості щодо перебігу тестування. У 2009 році від Громадянською мережі ОПОРА зареєстровано і беруть участь у спостережені 940 підготовлених громадських спостерігачів які в переважній більшості мають досвід спостереження за ЗНО у 2008 році і пройшли відповідні навчання. Спостерігачі від ОПОРИ здійснюють спостереження у 18 регіонах України та покривають 30% пунктів тестування (ПТ) під час кожного тестування.

Станом на 20 травня було проведено тестування з 5 предметів.

Підготовка приміщень до тестування. Спостерігачі найчастіше фіксують такі недоліки підготовки приміщень до тестування: відсутність вказівників до туалетів; неопломбовані приміщення, які не використовувались для проведення тестування; відсутність в аудиторіях годинників, за якими учасники могли б звіряти час, що залишився до закінчення іспиту.

Було виявлено поодинокі випадки, коли на вході до ПТ не було вивішено списки учасників тестування або їх було розміщено на невеликих інформаційних стендах, що утруднювало пошук учасниками своїх прізвищ та номерів аудиторій, в яких вони повинні проходити тестування. На декількох ПТ в аудиторіях не було дотримано температурного режиму.

Пропуск учасників на ПТ та початок тестування. Зрідка, персонал на ПТ був надміру прискіпливим та намагався не пропустити на тестування учасників, які забули вдома запрошення або у випадку розбіжності між даними паспорту та запрошень. У таких випадках чергові орієнтувались на паспортні дані і здійснювали пропуск учасників на ПТ.

Учасників не допускали на ПТ у разі відсутності у них документа, що посвідчує особу (паспорт або учнівський квиток встановленої форми з свідоцтвом про народження), проте такі випадки не носили масового характеру.

Під час тестування з історії зафіксовано випадок на ПТ №243 (ЗОШ №9, м. Черкаси), коли третину учасників пропустили без перевірки документів на вході в пункт тестування. У Львівській області за участю відповідальної особи та уповноваженого від РЦОЯО з аудиторії було виведено учасників, що мали замість посвідчення особи довідки з сільської ради.

Спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА було зупинено спробу затримати початок тестування в ЗОШ № 48, м. Луганська. Керівник ПТ заявила, що тестування почнеться об 11.30, щоб дочекатись дівчину, яка забула паспорт та повинна до цього часу його принести. Спостерігачі повідомили уповноваженого по Луганській області від Донецького РЦОЯО про намір почати тестування на півгодини пізніше, той передзвонив на ПТ та пояснив, що так робити не можна. Тестування розпочалось вчасно.

Така строгість щодо одночасного початку тестування в ПТ усіх регіонів країни гарантує, що учасники не мали змоги отримати інформацію щодо запитань в тестових завданнях від інструкторів чи учасників, що почали тестування раніше. Таким чином, це є важливою вимогою, що гарантує прозорість та рівні права для усіх учасників тестування.

Персонал пунктів тестування. Спостерігачі констатують, що інструктори та відповідальні за пункти тестування прискіпливо ставляться щодо дотримання усіх пунктів, прописаних у технологічних картках. Часом це трохи уповільнювало процедуру, проте гарантує, що кількість можливих технічних помилок буде мінімізовано.

Інструктори не завжди дотримувались правил щодо поводження із зошитами з тестовими завданнями. Зошити повинні залишатись на партах до завершення тестування. Разом з тим, інструктори часто збирали зошити та складали їх у себе на столі. Таким чином, вони могли ознайомитись з тестовими завданнями та передати їх зацікавленим учасникам з інших аудиторій чи пунктів тестування. Проте, попри формальне невиконання вимоги щодо зошитів, спостерігачі не зафіксували жодного випадку, коли інструктори скористались можливістю передати тестові завдання назовні.

Спостерігачі ГМ ОПОРА зафіксували кілька випадків нетипових порушень з боку персоналу ПТ. Так, у Херсонській області під час тестування з історії уповноважена особа від РЦОЯО з`явилася на пункт тестування №4 (Фізико-технічний ліцей) з запізненням майже на 2 години (о 10:15). Це є організаційним порушенням, адже, за відсутності цієї особи відповідальний за пункт самостійно проводив жеребкування інструкторів, їх помічників, спостерігачів.

В одній з аудиторій ПТ у Київському механіко-технологічному коледжі запис про ознайомлення з правилами учасники робили після закінчення роботи з тестом з біології. Надиктовування тексту відволікало учасників, котрі продовжували роботу.

Учасники тестування. Деякі учасники не були досить уважними щодо перевірки правильності заповнення їх даних у запрошеннях або забували взяти із собою документи, що посвідчують особу.

Спостерігачі ГМ ОПОРА фіксували випадки списування, намагання скористатися підручниками, довідковими матеріалами, отримати інформацію, скориставшись мобільними телефонами. Інколи ситуація видавалася просто курйозною. Так, під час тестування з історії України у Київському муніципальному педагогічному університеті ім. Б. Грінченка учасники намагалися списати одне у одного, хоча згодом зрозуміли, що кожен має персональний варіант.

Зафіксовано факти коли учні намагалися скористатися телефонами та іншими електронними засобами. З аудиторії ПТ 147 (м. Черкаси, тестування з історії України) було вилучено учасницю, яка через блютуз зачитувала питання вголос та не реагувала на зауваження.

Під час наступних тестувань інструктори були суворішими щодо учасників, спроб списування в аудиторіях фактично не було виявлено. Водночас, під час тестування з української мови та літератури спостерігачі частіше зауважували, що учасники намагались списати чи проконсультуватись один з одним чи по мобільному телефону в туалетах. Саме на останньому тестуванні учасники встановлювали рекорди щодо часу, проведеного в туалеті. Так, на ПТ у Чернігівській області учасник провів у туалеті 20 хвилин, а у Середнянській ЗОШ Закарпатської області - 25 хвилин. Одна з учасниць тестування у Львівській області втопила в туалеті мобільний телефон, вочевидь, під час користування ним.

Громадські спостерігачі. Серед громадських спостерігачів є представники органів виконавчої влади (управління освіти різного рівня), що не передбачено Положенням про громадський контроль. Державні службовці, які проводять громадський контроль, можуть впливати на адміністрацію пункту тестування. Для прикладу, у пункті тестування в Чернівецькій гімназії № 1 було зафіксовано присутність громадського спостерігача із офіційним посвідченням, що мав П.І.Б. ідентичне Начальнику Головного управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації - Деркач Борис Євгенович (його підпису в підсумковому протоколі немає, на сайті Івано-Франківського регіонального центру спостерігача з Чернівецької області з таким прізвищем не зареєстровано http://test.if.ua/sp/stat/). Такі ж випадки є непоодинокими у малих містах та районних центрах.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

1. створення та поширення фільму-інструктажу для персоналу, задіяного в проведенні ЗНО - це дозволить візуалізувати для інструкторів та інших людей, задіяних в організації тестування, ключові процедури тестування, особливо ті, що пов`язані з відкриттям контейнерів з тестовими матеріалами та аудиторних пакетів, правилами поводження із зошитами та бланками відповідей в аудиторії, заповнення актів та протоколів, запакування сек`юр-паків та контейнерів.

2. покращення фінансування ЗНО - оплата праці персоналу пунктів тестування залишилась на рівні минулого року, що не може бути достатнім фінансовим стимулом для інструкторів зважаючи на рівень відповідальності, що на них покладається.

3. прийняття в цілому законопроекту №4241 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запровадження ЗНО якості освіти і встановлення відповідальності за порушення порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань та використання його результатів". Прийняття даного законопроекту може стати вирішальним кроком для усунення деяких суперечностей між чинними нормативними актами щодо ЗНО та законом. Так, потребує врегулювання на рівні закону питання законного статусу сертифікату зовнішнього тестування, визначення правової відповідальності за порушення залученими до проведення тестування людьми, затвердження результатів ЗНО як вступних іспитів до вишів та деякі інші питання.

4. покращення умов складання тестування людьми з обмеженими можливостями - на тестуванні цього року було виявлено кілька випадків, коли через непродуманість процедури тестування людям з обмеженими можливостями було утруднено складання іспиту. Для уникнення подібних ситуацій необхідно чітко прописати особливості складання іспиту такими учасниками і при реєстрації учасника на тестування вказувати особливі потреби.

5. внесення змін до «Регламенту роботи пункту тестування» щодо поводження в рекреаційних зонах - необхідно прописати можливість нагляду за учасниками в рекреаційних зонах та збільшити кількість чергових для уникнення списування та консультування в рекреаційних зонах.

ЗАГРОЗИ

13 травня - у розпал проведення зовнішнього незалежного оцінювання - у Верховній Раді було зареєстровано законопроект депутата від фракції БЮТ Андрія Портнова «Про внесення змін до статті 44 Закону України "Про вищу освіту" щодо умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів». Ним пропонується проводити прийом осіб на навчання до вищих навчальних закладів за кошти фізичних або юридичних осіб незалежно від результатів зовнішнього незалежного оцінювання. У пояснювальній записці вказано, що головна мета прийняття такого законопроекту - усунути дискримінацію українських громадян при вступі до українських вишів на платній основі порівняно з іноземцями, котрі вступають до українських вишів без складання ЗНО.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА переконані, що внесення законопроекту є намаганням перекреслити досягнення ЗНО як ефективного засобу викорінення корупції на етапі вступу до ВНЗ. Використовувана при цьому аргументація не витримує жодної критики, адже випускники отримують однакові дипломи незалежно від форми навчання (платної чи за бюджетним замовленням). Тому не можна допускати ситуації, коли рівень знань абітурієнтів буде суттєво різнитися - це знижуватиме загальний рівень вимог до майбутніх студентів та дає можливість «протягнути» до отримання диплому осіб, кваліфікація яких є відверто нижчою за загальну. Також, розробник законопроекту доводить, що вступ на платні відділення тільки за результатами ЗНО зменшить загальну кількість таких студентів та негативно вплине на фінансовий стан вишів.