Раніше науковці, які працюють в галузі природничих і технічних наук, були змушені щоразу при публікації матеріалів подавати акти експертизи, котрі б засвідчували право і можливість опублікування наукових розробок. Акти експертизи надавали спеціальні експертні комісії, створені при вищих навчальних закладах та наукових установах.
Така практика встановилася ще в радянські часи і, по суті, була проявом цензури, неприйнятної для демократичної держави. Зважаючи на це, і спираючись на чинний закон «Про інформацію», Міністр Іван Вакарчук наголосив, що цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, накладання заборони чи перешкоджання публікаціям в будь-якій іншій формі, заборонена.
Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового чи іншого характеру, одержаною за власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого інтересу, і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційності, та встановлюють для неї систему захисту.
Відтак редакційні колегії наукових журналів, вісників, збірників статей не вправі вимагати від авторів обов`язкового надання додаткових документів, які б підтверджували можливість друку, зокрема й згаданих актів експертизи.
Також Міністр нагадав у листі, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
Детальніше з текстом листа Міністра освіти і науки України № 1/9 –22 можна ознайомитись на інтернет-сторінці МОН
Прес-служба МОН