Об’єктивність проведення творчих випробувань у вищих навчальних закладах вже не одну вступну кампанію турбує абітурієнтів та їхніх батьків. Основне застереження – чи може ВНЗ забезпечити рівні можливості усім вступникам.
Щоб на власному досвіді переконатися в тому, наскільки прозоро відбуваються випробування, кодуються та перевіряються роботи, спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА присутні на таких іспитах. Винятком не став Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. Для спостереження я обрала творчі випробування з журналістики.
За два дні до творчого випробування у ХНУ ім. В. Н. Каразіна була проведена роз’яснювальна робота серед членів екзаменаційної комісії, а за день - консультації для вступників. Самі абітурієнти були об’єднані у групи, а в день іспиту їх розподілили по двох аудиторіях приблизно по 150 чоловік.
Пропуск абітурієнтів до аудиторій розпочався за півгодини. На вході вступникам одразу видавався комплект зошита для творчого випробування, а також зошит для чорнової роботи. Допуск до творчого випробування відбувався лише за наявності паспорту та екзаменаційного листа. Явка в двох аудиторіях склала приблизно 65 % (всього абітурієнтів з’явилося на іспит 207 з 319 тих, які подали заявки на вступ).
Дисципліну в аудиторіях забезпечували 3 екзаменатори, в коридорах - двоє чергових. Після розсадки абітурієнтів о 9:00 Голова екзаменаційної комісії провела 10-хвилинний інструктаж з написання творчого конкурсу, подання апеляцій, а також жеребкування тем творчого випробування.
Жеребкування проходило за допомогою трьох запечатаних конвертів. В кожному з конвертів знаходилися по три різні теми. Далі одному із абітурієнтів була надана можливість обрати один із конвертів. Для того, щоб усі абітурієнти, які складали цього дня творче випробування, мали рівні можливості, в іншій аудиторії вступникам запропонували вже обрані теми. В процесі творчого випробування кожен абітурієнт мав право обрати одну тему із запропонованого переліку.
Користування додатковими матеріалами та допомоги зі сторони екзаменатора зафіксовано не було. Прецеденти виникали тільки під час спроби спілкування між вступниками. В цьому випадку екзаменатори робили попередження та розсаджували таких абітурієнтів.
Одразу після закінчення творчого випробування роботи забрав Відповідальний секретар Приймальної комісії і відніс їх до кабінету Ректора. Там, у присутності громадського спостерігача та Ректора, Відповідальний секретар прокодувала усі 207 робіт (в тому числі титульну сторінку, чистовий варіант та чорновий варіант). Кодування відбувалося за схемою буква алфавіту та число (з 1 по 207). Процес кодування зайняв 2 години. Після закінчення процесу кодування з усіх робіт були зняті титульні сторінки з метою збереження анонімності і передані до екзаменаційної комісії. Титульні сторінки було покладено на збереження до сейфу у кабінеті Ректора.
Сама екзаменаційна комісія складалася з 12 чоловік та Голови комісії. Голова комісії розподілив між членами комісії зошити з розрахунку 18 робіт на перевіряючого. У разі виникнення спірних питань стосовно роботи, екзаменатор просив допомоги у свого колеги та Голови комісії. Така перевірка тривала два дні: 21 липня з 15:05 до 21:30 (по закінченню дня роботи були закриті у сейфі Голови комісії з метою їх цілісності) та 22 липня з 8:30 до 21:00 (по закінченню другого дня були складені відомості про присвоєні бали шифрам, які разом з роботами були повторно закриті у сейфі). На кожній роботі одразу ставилися відмітки про помилки, а також коментарі з обґрунтуванням тієї чи іншої кількості балів. У разі отримання абітурієнтом балів нижче 124 та вище 170, робота віддавалася на додаткову перевірку Голові комісії (таких було 49). Також для додаткової перевірки Голова комісії в довільному порядку обрав 10 % робіт. Варто зазначити, що жоден абітурієнт не отримав оцінки вище за 175.
23 липня о 9:00 перевірені письмові роботи, а також заповнені відомості із шифрами з підписами членів екзаменаційної комісії у супроводі громадського спостерігача були передані до Відповідального секретаря з метою їх затвердження. Далі роботи були знову «одягнені» у титульні сторінки задля того, щоб члени екзаменаційної комісії внесли до відомості прізвище, ім’я та по-батькові абітурієнта (відповідно вказаного шифру). Після цього бали були рознесені по екзаменаційним листам. Об 11:00 роботи та відомості були передані до відбіркової комісії профільного факультету для подальшого їх оприлюднення - з 15:00 до 17:00.
За ці дні я не помітила явних загроз об’єктивності процесу перевірки знань абітурієнтів. Важливо, що до процесу перевірки робіт залучалися не тільки кваліфіковані спеціалісти зі сфери мовної граматики, але й літератори, аби об’єктивно оцінювати роботи – як зі сторони грамотності, так і ерудиції вступників.
Безперечно, позитивним моментом є кодування робіт, що забезпечує анонімність виконавця роботи. Фактично до процесу кодування залученні 3 особи: Ректор, Відповідальний секретар Приймальної комісії та громадський спостерігач. До етапу розкодування інші особи - громадський спостерігач, екзаменатори та Голова екзаменаційної комісії. На мою думку, це знижує ризик «підтасування» балів, бо на кожному етапі окремий суб’єкт володіє тільки частиною інформації. Також членами екзаменаційної комісії була проведена робота із запобігання списування абітурієнтами у аудиторії: всі особисті речі та мобільні телефони були покладені у відведених для цього місцях.
Але серед загроз можна відмітити ймовірний витік інформації щодо тем на творчому випробуванні. Хоча, вірогідність того, що абітурієнту випаде тема, з якою він попередньо був ознайомлений, складає 1 до 9. Тому, загальний перебіг творчого конкурсу у ХНУ ім. В.Н. Каразіна можна охарактеризувати як відкритий та прозорий.