Але чи готова система вищої освіти до таких завдань, чи надають вітчизняні університети конкурентноздатний рівень знань на світовому ринку? На жаль, жоден з українських ВНЗ не входить до рейтингів "топ-500" університетів світу (Academic Ranking of World Universities), що оцінює кількість статей в міжнародних наукових журналах, здобутих премій та медалей у наукових конкурсах. Також українські ВНЗ відсутні у "топ-100" світових та "топ-200" європейських ВНЗ (THE - QS World University Rankings 2008), серед критеріїв оцінки рейтингу: частка наукових публікацій, оцінка якісного рівня випускників роботодавцями, оцінка науковців, запит на послуги університету абітурієнтами, навчання іноземних студентів у ВНЗ та стажування власних за кордоном.

Занепад освіти необхідно зупинити, тому прогресивна громадськість ще у 2002 році розпочала роботу над пропозиціями до освітніх реформ. Метою нововведень є не стільки подолання корупції, скільки покращення рівня освітніх послуг, демократизація галузі, адаптація системи до міжнародних стандартів, гарантування фактичного, а не декларативного рівного доступу громадян до освіти.

22 квітня 2008 року вперше проведено загальнонаціональне безальтернативне зовнішнє незалежне оцінювання (далі - ЗНО), за результатами якого абітурієнтів зараховували до ВНЗ. Майже півмільйона випускників шкіл складали тестування навесні. Почесний ректор Національного університету "Києво-Могилянська академія" В’ячеслав Брюховецький вважає, що реформа освіти, внаслідок якої вона набула конкретних обрисів, це найкраще та найефективніше з того, що відбувалося в Україні за всі роки її незалежності.

Важливу роль у запровадженні ЗНО відігравала громадськість. Саме громадські організації мобілізували майже 6 тис. спостерігачів на пункти тестування, що відслідковували дотримання процедури зовнішнього незалежного оцінювання, провели юридичну експертизу правил прийому до 73 ВНЗ України, вели інформаційний супровід кампанії, надавали консультації абітурієнтам та їхнім батькам, підготували пропозиції до органів державної влади щодо удосконалення ЗНО в наступному році тощо.

Суть освітньої реформи

У Державній програмі розвитку освіти на 2006-2010 рр. зазначено, що вітчизняна освіта не відповідає вимогам формування громадянського суспільства, демократизації, відкритості та прозорості. Демократизація передбачає посилення ролі органів громадського самоврядування, активізацію участі професійних і громадських організацій у навчально-виховній, науково-методичній, господарській діяльності навчальних закладів, прогнозуванні їх розвитку, оцінюванні якості освітніх послуг. Існуюча модель (до початку реформи) не забезпечувала широкого впливу громадської думки на адекватне вирішення питань керівництвом навчального закладу, динамічного реагування на потреби суспільства, перерозподілу функцій управління між центральними й місцевими органами виконавчої влади. Крім того, раніше взагалі не проводився системний моніторинг якості освіти на всіх рівнях за участю учнів, студентів, батьків, представників громадських організацій.

Успішно виконаним пунктом програми можна вважати створення Українського центру оцінювання якості освіти (далі - УЦОЯО). На сьогодні Центр підпорядковується Міністерству освіти та науки України, але позиція Вакарчука І. О. залишається незмінною: "Я переконаний, що управління освітою повинно бути державно-громадським. Якщо не буде активного громадського контролю, то жодні приписи чи санкції не допоможуть. Без суспільної підтримки закони не діють. УЦОЯО повинен вийти з-під юрисдикції Міністерства освіти та науки".

Весок неурядових організацій

Введення зовнішнього незалежного оцінювання якості знань випускників шкіл є яскравим прикладом партнерської співпраці між владою та громадськістю, яка стала запорукою ефективного вирішення складних суспільних проблем.

З 2002 по 2005 роки Міністерство освіти і науки України за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" проводило експеримент із зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів, метою якого було:

- розробити й апробувати моделі зовнішнього стандартизованого тестування для забезпечення моніторингу якості освіти та рівного доступу до вищої освіти;

- створити умови для становлення системи зовнішнього тестування на національному рівні з метою забезпечення безперервного зв’язку між середньою і вищою освітою.

Технологічний цикл зовнішнього стандартизованого тестування, розроблений і апробований у проекті "Центр тестових технологій" МФ "Відродження", був покладений в основу національної системи зовнішнього оцінювання, яка запроваджена в Україні з 2006 року (відповідно до Указу Президента України від 4 липня 2005 р. № 1013/2005 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 р. "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти").

Просвітницька діяльність проекту "Центр тестових технологій" серед освітян і громадськості щодо ефективності зовнішнього тестування як чинника подолання корупції у сфері екзаменування, щорічне проведення зовнішнього тестування для більшої кількості випускників на добровільних засадах, розроблення проектів нормативних документів і планування основних заходів, пов’язаних із зовнішнім тестуванням, створили підґрунтя для впровадження системи на національному рівні. Громадськість мала можливість пересвідчитися, що існують об’єктивні механізми оцінки, здатні функціонувати на державному рівні.

2005 року Міжнародний фонд "Відродження" став співзасновником Міжнародної благодійної організації "Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти". Діяльність Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти було спрямовано на подальшу реалізацію ідеї операційного проекту МФВ "Центр тестових технологій". Упродовж 2005-2006 рр. відбувалася тісна співпраця із Секретаріатом Президента для запровадження зовнішнього оцінювання на національному рівні та створення Українського центру оцінювання якості освіти. З 2006 року національну систему зовнішнього оцінювання впроваджує Український центр оцінювання якості освіти та його дев’ять підрозділів-регіональних центрів оцінювання якості освіти, які здійснюють організаційне забезпечення проведення тестування на місцях. За експертної та фінансової підтримки Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти у березні-червні 2006 року Українським центром оцінювання якості освіти підготовлено і проведено зовнішнє оцінювання для близько 40 тис. випускників з української мови, математики та історії.

Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти передав новоствореній державній структурі досвід із підготовки та проведення зовнішнього оцінювання, а саме: з розробки та узгодження відповідної нормативної бази, підготовки специфікацій тестів, створення тестових завдань та їх стандартизації, системи реєстрації учасників зовнішнього оцінювання, організаційного забезпечення процедур, обробки та аналізу результатів тестування і провів навчання для фахівців, які працюватимуть у національній системі зовнішнього оцінювання.

Щодо антикорупційного компоненту реформи освіти в рамках Порогового плану країни, то успішна та комплексна робота Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI) заслуговує на окрему увагу. Окрім подолання корупції у вищій освіті, Програма має позитивний вплив на більш широку реформу освіти в Україні. Робота ведеться в напрямках підготовки вітчизняних фахівців із тестів та розвитку необхідної для тестування інфраструктури, веде інформаційно-просвітницьку діяльність, допомагає у підготовці законодавчої бази щодо ЗНО. Програма залучила міжнародних експертів для підтримки розробки тестів та методів адміністрування, співпрацювала з факультетами університетів, які займаються психометрією (застосування математичних методів, тестів у психологічних дослідженнях).

Окремо варто відзначити роботу в напрямку підвищення безпеки процедури проведення тестів, розробки необхідних процедур з метою запобігання корупції на всіх рівнях. Досі ведуться дискусії навколо необхідності сертифікації бази інформації УЦОЯО в Департаменті спецзв’язку та технічного захисту інформації. Також пропонується надати статус "для службового користування" тестовим зошитам, що забезпечить суворий контроль за їх виносом чи завчасного оприлюднення інформації щодо завдань, буде визначено відповідальність за порушення безпеки ЗНО та самої системи тестування. Крім того, Програма посилила інформаційно-просвітницьку складову. На жаль, рівень інформування державою населення щодо реформи досі був недостатній, а більшість новин абітурієнти отримували в самих школах, що поставило у нерівні з ними умови випускників попередніх років.

Одним з активних компонентів ЗНО була кампанія громадського спостереження, яка реалізовувалася коаліцією громадських організацій: Громадянською мережею ОПОРА, КВУ та БФ "Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти". Програмою охоплено всі регіони України. Кампанія включала два активних компоненти: навчання громадських спостерігачів та координацію самого спостереження під час написання учнями тестових завдань. Крім того, Громадянська мережа ОПОРА долучилася до розробки "Положення про громадський контроль за ЗНО", що передбачає громадське спостереження на всіх етапах кампанії (інформаційний, реєстрація учасників, транспортування тестових завдань, їх збереження на пункті тестування, проведення тестування, транспортування заповнених бланків тестових відповідей та їх перевірка, встановлення результатів ЗНО, видача сертифікатів із результатами учасникам тестування, апеляція за результатами ЗНО та прийом до вищих навчальних закладів).

Загалом Громадянська мережа ОПОРА організувала 54 тренінги для 1 800 учасників у 14 регіонах та зареєструвала 1 650 спостерігачів від ОПОРИ. КВУ провів 40 тренінгів для 1500 учасників у 13 регіонах, 700 з яких зареєстровано громадськими спостерігачами. Під час тестування з української мови та літератури 22 квітня спостерігачами було забезпечено всі пункти тестування (1 887), а на решта предметах увага акцентувалася на тих, де попередньо було зафіксовано проблеми.

Відслідковувався також процес апеляції учнями перебігу тестування. Для організації процесу збору інформації, що надходила від громадських спостерігачів, а також її подальшої обробки та аналізу Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти розробив анкету громадського спостерігача на пункті тестування. Анкета передбачала перелік основних процедур зовнішнього оцінювання, яких мають дотримуватися працівники Українського центру оцінювання якості освіти, а також правил поведінки для учнів-учасників зовнішнього оцінювання. Громадські спостерігачі також оцінювали умови проведення тестування на пунктах та в аудиторіях, загальний рівень організації зовнішнього незалежного оцінювання. На основі аналізу зібраної інформації розроблено пропозиції щодо вдосконалення процедур ЗНО, підвищення прозорості системи, що сприятиме зростанню рівня довіри суспільства до зовнішнього оцінювання.

Юридичною групою Громадянської мережі ОПОРА було зроблено експертне дослідження правил прийому до 73 ВНЗ України. Результати експертизи та широке розголошення проблеми у ЗМІ стало причиною ефективних змін в Умовах прийому МОН на 2009 рік. Однією з ключових проблем вступної кампанії 2008 року був значний перелік осіб, що поза конкурсом зараховувалися до ВНЗ відповідно до "особливих умов" (медалісти, особи, що мали успіхи в навчанні, переможці олімпіад, випускники довузівської підготовки тощо) та пільгових категорій. Зафіксовано непоодинокі випадки проблем зі вступом з боку звичайних абітурієнтів. Так, загальна кількість бюджетних місць на 2008 рік – 145 000, з них 36 877 було віддано пільговим категоріям абітурієнтів. Втім, не враховано кількість випускників, що скористалися можливістю вступу за результатами внутрішньоуніверситетського іспиту чи тесту, серед яких випускники "довузівської підготовки". Для прикладу, в Черкаському національному університеті такі абітурієнти заповнили 30% бюджетних місць і вступали за "особливими" правилами прийому.

Так, у Львівському національного університеті ім. Д. Галицького на 58 місці у списку рекомендованих до зарахування опинилася абітурієнтка, що отримала 600 балів (рекорд!) за результатами тестування з 3-х предметів. 57 місць попереду рекордсменки було зайнято особами з переліку "особливих" та пільговиків. Основною проблемою був пункт 15 Умов прийому до ВНЗ, який з оновленого документу на 2009 рік вилучено під тиском громадськості. Однак зміни щодо вступу поза конкурсом пільговиків силами МОН реалізувати неможливо, оскільки таке право їм надане постановами Кабінету Міністрів та законом. Взагалі, політику щодо надання пільг у галузі освіти конче необхідно переглянути й змінити. В розвинутих країнах світу практика пільгового прийому до ВНЗ відсутня, а держава створює сприятливі базові економічні умови, забезпечує високий рівень середньої освіти, запроваджує спеціальні стипендіальні програми. Таким чином, проблема вступу соціальнонезабезпечених верств населення, мешканців сіл, інвалідів вирішується на системному рівні. Критерій відбору абітурієнтів під час вступу до ВНЗ має бути один – знання, засвідчені сертифікатами ЗНО.

Під час вступної кампанії 2008 року Міністерство охорони здоров’я України ініціювало перевірку достовірності довідок, що засвідчували належність абітурієнта до пільгових категорій, у підпорядкованих йому медичних закладах. Потреба виникла у зв’язку з тим, що кількість абітурієнтів, які претендували на пільговий вступ до медичних закладів, у 1,7 раза перевищувала минулорічну. За результатами перевірки виявлено поодинокі сфальсифіковані, необґрунтовані експертні висновки у Львівській та Донецькій областях. Зі свого боку, ще до оприлюднення результатів перевірки довідок, ОПОРА звернулася до МОЗ та МОН з ініціативою розглянути можливість співпраці між міністерствами, з метою такої перевірки у всіх ВНЗ. Керівник Департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш офіційно засвідчив готовність МОН долучитися до заходів щодо виявлення фальшивих документів спільно з МОЗ. За словами І. О. Вакарчука, зараз відбуваються консультації щодо системної співпраці під час наступної вступної кампанії.

Крім гарячих ліній МОН, під час вступної кампанії працювала телефонна консультація Громадянської мережі ОПОРА, на яку зверталися абітурієнти та їхні батьки протягом місяця щодо роз’яснень процедурних питань та допомоги. Також юридична група ОПОРИ розглядала скарги щодо порушення прав абітурієнтів на здобуття вищої освіти, допущені приймальними комісіями ВНЗ та факти відсутності належної реакції на виявлені порушення з боку відповідальних за це органів державної влади. Загалом було надано понад 500 фахових юридичних консультацій. Всю інформацію оперативно отримувало МОН України.

З червня по жовтень 2008 року за перебігом вступної кампанії до ВНЗ спостерігали 12 громадських організацій в рамках Коаліції, яку координувала громадська організація ТОРО. Діяльність поширювалася на 14 регіонів України та охопила 34 ВНЗ ІІІ – IV рівнів акредитації. Під час проведення громадського моніторингу відстежувалися всі етапи вступної кампанії (аналіз нормативно-правових документів, які регулюють діяльність приймальних комісій, прийом документів, засідання приймальних комісій; оцінка перебігу вступної кампанії членами приймальних комісій тощо). Кампанія громадського моніторингу була першим досвідом системного моніторингу вступної кампанії до вищих навчальних закладів. Представники ВНЗ усвідомили невідворотність реформи освітньої галузі та визнали право громадськості контролювати цей процес. Налагоджено співпраця з ВНЗ, міськими та обласними управліннями освіти. Моніторинг здійснювався за підтримки проекту "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна".

Однією з громадських ініціатив щодо подолання корупції в освіті була кампанія "Антикорупційна хвиля "Чиста освіта", розпочата ВМГО "Молодий рух". Молодь вела інформаційний супровід літньої сесії 2008 року, ЗНО, вступної кампанії та планує проаналізувати результати зимової сесії 2008—2009 років. На регіональних рівнях було створено комітети, що займалися мобілізацією. На Харківщині, Львівщині, Чернігівщині, Житомирщині та Івано-Франківщині було проведено тематичні круглі столи, на яких обговорювалися питання участі органів студентського самоврядування в протидії корупції у вищій школі, пропонувалися шляхи подолання проблеми та конкретні заходи. Крім того, поширювалася антикорупційна продукція, зорієнтована на молодь та викладачів. На часі проведення всеукраїнської конференції з проблем корупції в системі вищої освіти.

Наступні кроки реформи

Рекомендації громадськості за результатами спостереження за перебігом зовнішнього незалежного оцінювання направленні до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти та науки, Українського центру оцінювання якості освіти.

Ми пропонуємо:

- КМУ: забезпечити широку інформаційну кампанію для учасників ЗНО через рейтингові загальнонаціональні та місцеві ЗМІ; передбачити достатній розмір фінансування на УЦОЯО; спільно з комітетом з питань освіти та науки ВРУ розробити повноцінну законодавчу базу та запровадити адміністративну/кримінальну відповідальність за порушення процедур ЗНО чи перешкоджання реалізації тестування;

- МОН України: регламентувати належний доступ громадських спостерігачів під час вступної кампанії до ВНЗ, створити автоматизовану систему перевірки сертифікатів за даними електронних баз УЦОЯО, з метою запобігання зловживань з боку абітурієнтів та приймальних комісій;

- УЦОЯО: інструктувати завчасно абітурієнтів щодо права апелювати порушення процедури ЗНО на пункті тестування (цим правом можна скористатися, не виходячи з ПТ), спільно з МОН розглянути можливість залучення до роботи помічниками інструкторів студентів-педагогів; розвести в часі ЗНО та навчальний процес (зроблено!), запровадити підготовчі курси для інструкторів та сертифікувати виключно успішних слухачів навчання; вдосконалити роботу гарячої лінії та забезпечити якісну технічну роботу сайту, суворо контролювати ідентифікацію випускників під час проходження на ПТ.

Незважаючи на позитивний досвід запровадження зовнішнього незалежного оцінювання, освітня реформа триває. І саме від активної участі громадськості залежить успішність наступних етапів реформи. Ми закликаємо освітянську громадськість та батьківські комітети брати активнішу участь у кампаніях громадського спостереження за НЗО та наполегливо вимагати від влади продовження освітньої реформи.