Громадянська мережа ОПОРА вже п’ятий рік поспіль організовує кампанії спостереження за перебігом зовнішнього незалежного оцінювання в Україні. У 2012 році на 1200 пунктах тестування активісти організації здійснювали системний громадський контроль. Найбільше покриття моніторингу (50% пунктів тестування) організація забезпечила під час складання обов’язкового для всіх абітурієнтів предмету – української мови та літератури. Спостерігачі традиційно збільшили свою присутність у кожному другому пункті тестування і під час математики та хімії. Останній предмет хоч і не є масовим, втім, цьогоріч складався першим. Представники ОПОРИ дослідили дотримання правил участі у тестування абітурієнтами та роботу персоналу, відповідальних за проведення зовнішнього оцінювання, проаналізували ефективність нововведень, зокрема, використання металошукачів тощо. Приклади описані у звіті дають можливість визначити основні тенденції, але не є вичерпним переліком фактів, зафіксованих організацією. ОПОРА підготує розгорнутий аналітичний матеріал для УЦОЯО, який допоможе інституції під час підготовки до ЗНО 2013 року.
Громадські спостерігачі відслідковували:
ВИСНОВКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЗНО 2012
Мережа ОПОРА загалом позитивно оцінює організацію та проведення стандартизованого тестування в Україні. Втім, спостерігачі відзначають ряд недоліків та негативних тенденцій, які не дозволяють високо оцінити процес перевірки знань абітурієнтів - 2012. Зокрема:
- Персонал пунктів тестування, який працює тимчасово, не завжди чітко дотримувався визначених процедур щодопорушень з боку абітурієнтів. ОПОРА відзначає вплив «людського фактору», який можна мінімізувати за умови організації роботи пунктів тестування та їх працівників на постійній основі.
- Неготовність Українського центру оцінювання якості освіти оперативно реагувати на виклики та загрози, пов'язані з розвитком новітніх технологій, що уможливлюють оприлюднення змісту завдань під час тестування. Для подолання вище зазначеного виклику робота УЦОЯО повинна фінансуватися на належному рівні з урахуванням постійної необхідності у покращенні технічної бази.
- Відсутність процедури та стандантизованих підходів до застосування металодетекторів, які б мали мінімізувати використання додаткових засобів учасників у пунктах тестування. Уніфікований порядок застосування металошукачів та інших засобів безпеки створить передумови для ефективного їх використання.
- Брак нових підходів та методик формування і відбору тестових завдань, спричинив до появи значної кількості технічних помилок утестах з історії України. УЦОЯО повинен вдосконалити систему відбору питань та перевірки тестів, водночас, забезпечуючи конфіденційність їх змісту.
Більшість перелічених недоліків роботи Українського центру оцінювання якості освіти можна мінімізувати, передбачивши достатнє фінансування потреб розвитку стандартизованого оцінювання Державним бюджетом.
1. Робота регіональних центрів оцінювання якості освіти та персоналу пунктів тестування
Організацію та безпосереднє проведення перевірки знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів по всій території України забезпечує 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти. З поміж іншого, до їхніх основних функціональних обов’язків входить: реєстрація осіб, які виявили бажання пройти зовнішнє оцінювання; формування мережі пунктів тестування, де здійснюється перевірка знань абітурієнтів; добірта навчання залучених до проведеннязовнішнього оцінювання осіб; організація у межах відповідних регіонів доставки та охорони контейнерів (пакетів) із тестовими матеріалами; здійснення обробки бланків відповідей абітурієнтів, перевірка завдань з розгорнутими відповідями.
Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА позитивно оцінюють роботу регіональних центрів, зокрема в частині забезпечення цілісності контейнерів із тестовими завданнями. Так, у жодному з 1200 пунктів тестування, де були присутні спостерігачі, не виявлено фактів завчасного розпакування контейнерів чи витоку інформації про зміст тестових завдань, що являється основною умовою для забезпечення рівності стандартів для усіх учасників тестування.
Наступним критерієм, за яким здійснювалася оцінка роботи регіональних центрів оцінювання якості освіти є підготовка персоналу пунктів тестування, який власне і забезпечує проведення тестування: уповноважених осіб, відповідальних за пункти тестування, інструкторів, чергових. Загалом, спостерігачі від «ОПОРИ» зафіксували достатній рівень компетенції персоналу, який давав змогу не лише виконувати поставлені під час тестування завдання, але й вчасно та професійно реагувати на виклики та технічні помилки, які траплялися на етапі перевірки знань (наприклад, піч час тестування з історії України, коли була змінена послідовність варіантів відповідей у завданні №56, чи пакети для відправки бланків відповідей мали маркування для іншого предмету, чи коли виникли запитання щодо різної послідовності варіантів відповідей у зошитах російською та угорською мовами, порівняно із аналогічними завданнями в україномовних зошита). Фактично, виважена професійна поведінка персоналу на місцях дозволилауникнути частини ризиків, які мали місце на пунктах.
Поряд з тим, були і труднощі у роботі персоналу пунктів тестування. До основних недоліків слід віднести відсутність належного реагування на порушення процедури з боку абітурієнтів під час роботи над тестовими завданнями. 21 травня, під час тестування з математики, у пункті тестування Харківська ЗОШ № 51 спостерігачем від «ОПОРИ» був зафіксований випадок використання мобільного телефону абітурієнткою під час складання тесту. Про це був повідомлений старший інструктор, однак, як виявилося, вона не знала, як повинна реагувати на порушення процедуру. І лише за рекомендацією спостерігача, про інцидент була повідомлена уповноважена особа, після чого у ПТ був складений акт про порушення, а абітурієнтку позбавили права продовжувати роботу над тестом.
Подібна ситуація мала місце і в пункті тестування Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» м. Дніпропетровська. В аудиторії, де проходило оцінювання знань 30 учасників, абітурієнтки що сиділи поряд (відстань між ними була менше 1 м) перешіптувались між собою і списували одна в одної. Спостерігач повідомила інструкторів про порушення, але вони не вжили жодних заходів, щоб унормувати ситуацію відповідно до процедури. Повідомлення про інцидент уповноваженій особі теж не приніс жодного результату. Після закінчення тестування спостерігач ще раз повідомила уповноваженій особі про грубі порушення під час перебігу іспиту, на що отримала відповідь, що спостерігач повинна була самостійно вилучити абітурієнток з аудиторії. Однак, прийняти рішення про вилучення учасника з пункту тестування за порушення процедури під час ЗНО має право лише уповноважена особа, а громадський спостерігач зобов’язаний повідомити про порушення, однак жодних інших дій вчиняти не може. Такими кроками, а фактично бездіяльністю, персонал пунктів тестування ставить під сумнів чесність процедури перевірки знань, а також порушує принцип рівності умов для учасників. Саме тому, рекомендуємо регіональним центрам оцінювання якості освіти під час проведення навчання персоналу акцентувати увагу на тих процедурах, яких зобов’язані дотримуватися відповідні особи у разі виявлення порушення з боку учасників ЗНО. Крам того, закликаємо не залучати таких працівників освіти до роботи в пунктах тестування в майбутньому.
Чи не найбільше зауважень громадські спостерігачі висловлюють до роботи чергових у пунктах тестування. Зокрема спостерігаємо відхилення від регламенту на етапі супроводження (утримання в полі зору) абітурієнтів до вбиральні, перевірки туалетів на предмет наявності заборонених технічних засобів зв’язку, фіксації та відтворення документів, а також шпаргалок та навчальних посібників. Більшість чергових не поінформовані про те, що в туалеті не може одночасно знаходитися кілька осіб, і лише після зауважень спостерігачів процедура починає виконуватися. Крім того, дуже часто факт порушення процедури ЗНО учасниками фіксується власне у вбиральнях, за якими чергові не надто слідкують. Причин існування такої проблеми є дві. Перша – це те, що чергові не проходять спеціальної підготовки чи навчання для того, щоб виконувати свою функцію на пункті тестування. Єдине, чим вони керуються у своїй роботі – це технологічна картка, яку отримують перед тестуванням уже в пункті, фактично не маючи до того можливості ознайомитися із завданнями, які мають виконувати. Іншою причиною є недостатня кількість чергових, передбачена регламентом роботи пункту тестування: до 50 абітурієнтів – дві особи, від 51 до 100 абітурієнтів – чотири особи, понад 100 абітурієнтів – чотири особи і додатково по одній особі на кожні наступні 100 абітурієнтів. Такі розрахунки є вкрай малими та особливо загрозливими для великих пунктів тестування, таких як університети, коледжі, училища. Адже план споруди не дозволяє тримати у полі зору одночасно абітурієнтів, які йдуть до вбиральні чи залишають пункт тестування взагалі. Зокрема, подібні проблеми мали місце у Макіївському професійному електротехнічному ліцеї №87, Сумському національному аграрному університеті, Луганському університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. Рекомендуємо Українському центру оцінювання якості освіти внести зміни до регламенту роботи пунктів тестування та збільшити в двічі кількість чергових у пунктах тестування, де проходить оцінювання більше 200 осіб, зокрема в корпусах університетів, технікумах, великих школах.
Проблемою для деяких представників ГМ «ОПОРА» став факт не допуску їх до пунктів тестування, чи обмеження права на спостереження на різних етапах проведення ЗНО. Крім випадку в Херсоні (17 травня ЗНО з російської мови), де громадського спостерігача попросили покинути пункт тестування, нібито через запізнення, 22 травня, у ЗОШ №74 м. Києва спостерігачів не допустили до наради персоналу пункту тестування, під час якої відбувається розподіл інструкторів по аудиторіях за допомогою жеребкування.Також 22 травня, у пункті тестування Харківський ліцей № 149 громадському спостерігачу від ГМ «ОПОРА» відповідальна особа не дозволила бути присутнім на підготовчій нараді з персоналом і лише після клопіткого вияснення ситуації процедуру було дотримано. У Криворізькому медичному коледжі відповідальний за пункт тестування заборонила спостерігачеві самостійно пересуватись пунктом, зазначивши, що спостерігач повинен ні на крок не відходити від неї або уповноваженої особи. У Дніпропетровській ЗОШ №75 уповноважена особа теж намагалася довести, що спостерігач не має права самостійно ходити коридорами пункту, а повинен знаходитися лише у кабінеті директора. Проте після того, як у положенні про громадських спостерігачів, вона не знайшла підтвердження своїм словам та сконтактувалася з директором регіонального центру, ситуація унормувалася.
Крім того конфліктні ситуації траплялися і під час того, як громадські спостерігачі намагалися зафіксувати будь-які зауваження до протоколу, що складається після закінчення процедури оцінювання знань у пункті тестування. Найбільш конфліктні інциденти сталися у Чернівецькій ЗОШ № 6 (фізика, 5 червня), Рівненській НВК №2 (математика, 21 травня), гімназія №17 м. Черкаси (історія України, 31 травня), де персонал пункту тестування переходив на особисті образи та упереджено ставився до спостерігачів. Прикро, що працівники освітньої галузі, які б мали розуміти значення громадянської освіти та ідеї спостереження, не здатні сприймати конструктивної критики чи спокійно реагувати на зауваження до їхньої роботи.
Рекомендуємо Українському центру оцінювання якості освіти передбачити у Регламенті роботи пункту тестування конкретний час (10:50), після якого громадський спостерігач не може бути допущений до пункту тестування, а також внести відповідні зміни до технологічної картки уповноваженої особи, а також відповідального за пункт тестування, які мінімізують такі конфлікти. Крім того, висловлюємо прохання до Регіональних центрів оцінювання якості освіти, під час навчальних семінарів для персоналу пунктів тестування не використовувати інститут громадських спостерігачів як спосіб посилення дисципліни та забезпечення дотримання процедур проведення ЗНО.
2. Робота Українського центру оцінювання якості освіти
Український центр оцінювання якості освіти координує діяльність регіональних центрів здійснює організаційно-технологічну підготовку та проведення зовнішнього оцінювання; розробляє і видає методичні та інформаційні матеріали з питань зовнішнього оцінювання; забезпечує розроблення тестових завдань, у разі необхідності здійснює їх переклад мовами національних меншин; здійснює підготовку та тиражування тестових зошитів, необхідних для проведення зовнішнього оцінювання; здійснює розподіл абітурієнтів між сесіями тестування, надсилає їм поштою запрошення-перепустки для участі в зовнішньому оцінюванні; визначає результати зовнішнього оцінювання;організовує розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього оцінювання.
Чи не найбільше зауважень до роботи Центру спостерігачі від ОПОРИ зафіксували під час проведення тестувань з історії України (31 травня та 1 червня), коли були виявлені технічні помилки в тестових завданнях і не тільки
Практично у всіх областях траплялися випадки, коли на пакетах, до яких мали вкладатися після завершення тестування бланки відповідей з історії України, було написано «математика». Очевидно, що під час підготовки контейнерів було допущено технічну помилку і замість пакетів із написом «історія України» для зворотньої відправки вкладені пакети для математики. Таку технічну неточність було виправлено шляхом заклеювання неправильної назви новими надрукованими наліпками чи пакування бланків відповідей до окремих конвертів. Загалом помилка у назві пакетів для бланків відповідей не вплине на результат учасників ЗНО, оскільки не стосується змістової частини тесту.
Чи не найбільше запитань виникло в абітурієнтів під час роботи над завданням №56, де пропонувалося розмістити у хронологічній послідовності зазначені варіанти відповідей. Проблема полягала у тому, що вони були зазначені у зворотному алфавітному порядку (Г, В, Б, А замість А, Б, В, Г). Дехто з абітурієнтів помітив недолік одразу і почав вимагати роз’яснення в інструкторів, як чинити у такому випадку, однак частина учасників тестування не звернули увагу на недоліки і розставляли варіант відповідей дотримуючись алфавітного порядку. Очевидно тому, Український центр оцінювання якості освіти прийняв рішення про зарахування двох варіантів можливої розстановки правильних відповідей – в алфавітному та зворотному алфавітному порядку. Тому сподіваємося, що незважаючи на послідовність розміщення варіантів відповідей, на яку орієнтувався абітурієнт, його бал не буде втрачено.
Іншою проблемою, яку довелося вирішувати під час тестування, стала різна послідовність варіантів відповідей у зошитах російською та угорською мовами, порівняно із аналогічними завданнями в україномовних зошитах. Так, на Закарпатті, тим абітурієнтам, які вказали на неточності, було дане роз’яснення – у виборі правильних відповідей орієнтуватися на угорськомовний варіант тестового зошита. В інших областях, де абітурієнти отримали зошити з завданнями російською мовою, регіональні центри радили давати відповіді, користуючись українським варіантом тестів, адже перевірка бланків відповідей відбуватиметься відповідно до україномовних завдань. Без сумніву, в обох випадках УЦОЯО має вжити усі необхідні заходи задля забезпечення справедливого обрахунку результатів тестування, адже хиба була допущена саме з вини Центру, а не абітурієнтів.
Крім того, нагадаємо, що для тих вступників, які сумніватимуться в об’єктивності оцінки їхніх знань під час зовнішнього оцінювання, передбачено можливість податиапеляцію на результат ЗНО впродовж трьох днів після оприлюднення балів на персональних інформаційних сторінках на сайті УЦОЯО.
За роз’ясненнями Українського центру оцінювання якості освіти, такі технологічні проблеми зумовлені, в першу чергу, необхідністю забезпечити конфіденційність усіх тестових завдань, тобто обмежити доступ людини до кінцевого варіанту тестового зошита. Особливо це стосується тестів, які перекладаються мовами національних меншин, адже ймовірність витоку інформації тоді збільшується в декілька разів. Незважаючи на це, ОПОРА радить Центру вдосконалити методику відбору та перевірки тестових завдань на предмет технічних неточностей та помилок. Допущення таких хиб не сприяє підвищенню суспільної довіри до проведення зовнішнього оцінювання серед абітурієнтів та їхніх батьків та ставить під сумнів компетентність органу, відповідального за організацію ЗНО.
Потребує вдосконалення й інформаційна політика та діяльність Українського центру оцінювання якості освіти по відношенню до основних споживачів його послуг –абітурієнтів, які виявили бажання проходити стандартизоване тестування. Передусім, йдеться про роботу офіційної інтернет-сторінки, де б мали бути розміщені інформаційні матеріали з питань організації і проведення зовнішнього оцінювання. Сумно, але найпоширенішим запитанням на різних форумах та в соціальних мережа є про час отримання сертифікату ЗНО. Тобто учасники, які пройшли тестування досі не розуміють, що вони володіють запитуваним документом і що в ньому робиться відмітка про проходження ЗНО кожного разу, як вони приходять у пункт тестування.
На жаль, не було офіційних роз’яснень від керівництва чи експертів Центру і з приводу різної послідовності дистракторів (варіантів відповідей) на питання з історії України для абітурієнтів, які користувалися зошитами, перекладеними мовами національних меншин. Відсутні також коментарі та роз’яснення щодо закидів про неякісні та різної складності тестові завдання з окремих предметів. Очевидно, що Центр мав би працювати на випередження, інформуючи про підходи до формування тестових завдань, методику відбору та апробацію. Такі кроки сприятимуть підвищенню авторитетності його роботи та звузять поле для маніпуляцій в подальшому.
3.Порушення з боку учасників ЗНО
Попри те, що незалежне оцінювання в цьому році проходило вп’яте, більшість абітурієнтів слабо орієнтуються упроцедурах та правилах проходження тестування. Частково причиною цієї проблеми є власне слабка інформаційна діяльність Українського центру оцінювання якості освіти на загальнонаціональному рівні. Як результат, спостерігаємо такі безглузді причини не допуску абітурієнтів на пункт тестування, або позбавлення права подальшої роботи над тестом як поява на тестування з грудною дитиною, вихід «на перекур», пошук вбиральні за межами пункту, запізнення, намагання скласти тест за день до визначеної дати,чи навпаки – пізніше, відсутність одного з обов’язкових документів чи наявність паспорта батьків. Очевидно, щоб запобігти подібним випадкам в майбутньому, Український центр оцінювання якості освіти має активізувати інформаційну роботу щодо процедур та правил походження ЗНО серед потенційних учасників, використовуючи різні канали поширення інформації, як традиційні – лекції, радіо та телепередачі, так і більш сучасні – інтернет-портали, соціальні мережі, інтерактивні комп’ютерні програми, електронні брошури тощо.
Попри те, основною проблемою для значної кількості абітурієнтів у 2012 році стала наявність мобільних телефонів під час тестування. Відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, учасники тестувань не можуть мати при собі будь-яких засобів зв’язку, пристроїв зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування. Незважаючи на це, частина абітурієнтів не лише не взяли до уваги цього факту – справжнім викликом для системи оцінки знань цьогоріч стало сплановане використання засобів зв’язку групою осіб для передачі інформації про зміст завдання та оприлюднення її у мережі Інтернет.
Такий випадок був зафіксований під час тестування з української мови та літератури у Донецькому професійному металургійному ліцеї імені І.П.Ткаченка, де в абітурієнта вилучили ввімкнений телефон з підключенням до мережі Інтернет. Як з’ясувалося, абітурієнт зареєстрований в соціальній мережі, в групі, учасники якої в онлайн режимі обмінюються завданнями та відповідями. Інструктори, чергові та громадські спостерігачі, які працювали у пункті тестування були заздалегідь повідомлені про ймовірне порушення процедури, адже подібна схема вже апробовувалася на тестуванні з географії. Тому, за інформацією УЦОЯО, до тих «абітурієнтів», яких вдалося викрити, була прикута особлива увага, і їх перевірили на наявність допоміжних засобів. Після зафіксованого порушення учасник ЗНО був змушений покинути пункт тестування.
Однак частина тестових завдань таки з’явилася у мережі Інтернет одразу після початку роботи з тестовими зошитами, що сталося вперше за п’ять років існування системи ЗНО. Попри те, що Центру оцінювання якості освіти вдалося виявити проблему та запобігти її поширенню під час інших тестувань, варто більше уваги приділити власне застосуванню дієвих механізмів протидії та використання мобільних телефонів.
4. Горе-новації цьогорічного ЗНО
Чи не найбільшого інформаційного розголосу під час підготовки до ЗНО стали заяви Українського центру оцінювання якості освіти про використання металодетекторів та обладнання пунктів тестування камерами відеоспостереження. Металодетектори мали б допомагати у виявленні технічних допоміжних засобів, таких як мобільні телефони, комунікатори, фотоапарати та інші пристрої фіксації та перенесення інформації у абітурієнтів під час тестування. На жаль, у своїх повідомленнях Центр не вказував, що фінансування на забезпечення такими пристроями пунктів тестування регіональним центрам оцінювання якості освіти не виділяється. В основному тут мали покладатися на наявність металодетекторів у відділеннях державної служби охорони, представники якої охороняють контейнери з тестовими матеріалами та слідкують за дотриманням порядку у пунктах тестування.
Однак, вже перше тестування (15 травня, хімія) показало відсутність єдиних підходів та порядку застосування металодетекторів у тих пунктах тестування, де вони справді були. Так, не було зафіксовано жодного такого пристрою у тих пунктах тестування, де були спостерігачі ОПОРИ, а це 50%, у Луганській області, Івано-Франківській, Закарпатській, Херсонській, Миколаївській, Чернівецькій, частково у Харківській та АРК.
У Рівненській та Донецькій областях, навіть у тих пунктах тестування, де охоронці мали металодетектори, їхнє застосування зафіксувати не вдалося. У тих пунктах тестування, де детектори все ж таки знайшли своє застосування (ЗОШ №99 м. Львова, Уманський національний університет садівництва), спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА не побачили такої доцільності, бо це відбувалося здебільшого на вході у пункт тестування. Оскільки на вході в пункт тестування пристрій реагував на всі металеві предмети, які були в абітурієнтів (ключі, телефони, застібки, годинники), то виявити мобільні телефони в такій ситуації було неможливо, а тому усі учасники проходили у пункт тестування з особистими речима. Єдиним ефектом від наявності такого пристрою є психологічний вплив на абітурієнтів, які б мали боятися використовувати мобільний телефон надалі. Швидше винятком із правил стали окремі пункти тестування, де охоронці намагалися застосовувати металодетектори кожного разу, як абітурієнт залишав аудиторію (Сумський державний університет, ЗОШ №10 та №31 м. Вінниця, Харківський автомобільно-дорожній технікум). Однак, перевірити усі випадки, коли учасник тестування виходив до вбиральні, насправді вкрай важко, адже на пункті знаходиться один охоронець, а оцінювання відбувається одночасно на 2-3 поверхах, тому встигнути перевірити кожного практично неможливо.
На перших тестуваннях, випадків, коли абітурієнта позбавляли права проходити ЗНО через наявність мобільного телефону, виявленого з допомогою металодетектора спостерігачам виявити не вдалося. Достатньо суперечливий випадок був зафіксований у ЗОШ №10 м. Вінниця, де охоронцем в присутності чергового та спостерігача за допомогою металодетектора був виявлений вимкнений телефон в учасника тестування при виході із туалету. Про інцидент терміново були повідомлені відповідальний за ПТ, уповноважений з УЦОЯО та спостерігачі. Сам учасник тестування пояснив, що телефон дорогий, тому він його вимкнув, але не залишив на місці для сторонніх речей в аудиторії. Оскільки факт користування мобільним не був зафіксований, по коридору він йшов в супроводі чергового, в туалеті знаходився близько 3 хвилин і телефон був вимкненим – роботу не анулювали. Засіб зв’язку залишили на місці для речей в аудиторії, в самій аудиторії повторно наголосили про заборону користування телефонами та іншими допоміжними засобами. Фактично учасник мав телефон при собі під час проходження оцінювання, а це вже є підставою для складання акту про порушення процедури проходження ЗНО. Однак, оскільки персонал пункту тестування підтвердив невикористання мобільного телефону, а лише його наявність, і державний інспектор теж не мав зауважень до процедури, тому ситуація була вирішена на користь абітурієнта.
Що стосується камер відеоспостережень, то їх не встановлювали спеціально на час організації процесу перевірки знань. Відеоспостреження велося на тих пунктах, де камери були встановлені раніше за кошт навчальних закладів (Львів, Сімферополь, Ужгород). Окрім цього, на багатьох пунктах тестування, попри відсутність автоматизованого відеонагляду, спостерігачі виявили попереджувальні таблички про те, що таке спостереження таки ведеться.
Після інцидентів із розміщенням тестових завдань з української мови та літератури у мережі Інтернет, використання метало детекторів дещо активізувалося. Так, в Закарпатській області перевірку абітурієнтів на наявність мобільних телефонів здійснювали вперше 28 травня. В ЗОШ №11 м. Мукачево та Лінгвістичній гімназії м. Ужгорода металодетектори використовувалися безпосередньо у аудиторіях під час написання тесту. Працівник Державної служби охорони, відповідальний за пункт тестування та уповноважена особа УЦОЯО заходили в кожну аудиторію та по черзі перевіряли вступників металодетекторами. Рейд результату не дав – у жодного з абітурієнтів телефону не виявили.
У Івано-Франківській області пішли ще далі: там створено спеціальну мобільну групу, яка за допомогою металошукачів здійснювала перевірку на наявність мобільних телефонів. Про таку перевірку всі пункти області попередньо попереджувались листом від Регіонального центру оцінювання якості освіти, а абітурієнти – отримали смс-повідомлення. Перевірку абітурієнтів металодетектором проводили працівники підрозділу «Титан» у присутності директора РЦОЯО чи відповідальних осіб. Під час роботи над тестом мобільна група заходила у аудиторію та протягом 3 хвилин проводила перевірку. Час витрачений на перевірку абітурієнтам компенсовувався. Так, протягом двох сесій мобільними групами було перевірено близько 40 пунктів тестування, з них мобільні телефони були виявлені лише в одному – у Івано-Франківській загальноосвітній школі-інтернаті № 1 (7 порушників).
Попри те, Громадянська мережа «ОПОРА» звертає увагу на вибірковий підхід до застосування металошукачів, що не дозволяє забезпечити рівні умови для всіх учасників ЗНО. Адже на противагу нововведенням в Івано-Франківській та Закарпатській областях, на жодному з пунктів тестування у Луганській, Херсонській, Миколаївській та Чернівецькій областях, де вели спостереження представники ГМ «ОПОРА», взагалі не зафіксовано використання металошукачів. Відповідно, кількість виявлених порушень за допомогою металодетекторів та, як результат, вилучень абітурієнтів з пунктів тестування є значно меншою.
Якщо центр оцінювання якості освіти вбачає єдиною можливою протидією у порушенні процедур ЗНО застосування металодетекторів, то для цього має бути виконано ряд умов. Для забезпечення рівних умов під час проведення тестування Громадянська мережа «ОПОРА» рекомендує Українському центру оцінювання якості освіти забезпечити застосування металошукачів на усіх пунктах тестування. Крім того, звертаємо увагу на відсутність єдиної процедури використання цих пристроїв. Зокрема, врегулювання потребує порядок перевірки абітурієнтів та спосіб реагування у випадку виявлення заборонених технічних пристроїв.Саме тому закликаємо уніфікувати процедуру застосування металодетекторів на пунктах тестування, а також чітко визначити покарання абітурієнтів за порушення правил проходження ЗНО в частині, що стосується наявності та використання мобільних телефонів.