Яких студентів отримали львівські ВНЗ?

Розгалужена система ВНЗ, а також ліцензовані МОНМСУ обсяги підготовки фахівців дозволили усім платоспроможним абітурієнтам у 2011 році вступити на будь-яку спеціальність.

Єдиною умовою, окрім наявності коштів у батьків, був мінімальний прохідний бал – 124, що відповідає  4 за 12-бальною системою і 3 з мінусом за 5-бальною шкалою оцінювання знань. Такий комерціалізований підхід, коли студентом може стати кожен, хто має змогу платити за навчання,  вважаємо загрозою для якісної підготовки майбутніх фахівців та розвитку науки зокрема.

Мінімальний прохідний бал справді «мінімальний»

Скорочення квот державного замовлення у 2011 році ще більше ускладнило і так важку ситуацію із бюджетним фінансуванням вищих навчальних закладів. Тому, навчання студентів за кошти фізичних осіб більшість ВНЗ розглядають як одну з основних дохідних статей свого бюджету, особливо комерційні. Боячись втратити додаткові надходження, жоден з львівських вузів не підвищив мінімальний прохідний бал ні на одну позицію. Тому і спостерігаємо серед студентів-першокурсників 10-20% трійочників (за п’ятибальною системою), які були зараховані на навчання з балами в межах 128-150[1]. Мінімальним прохідним балом для участі у конкурсі при вступі до ВНЗ, незалежно від форми власності та оплати (бюджетна чи комерційна) мав би бути не менше 162 (тверде 4).

Зрештою, на деяких напрямках підготовки абітурієнти навіть не заповнили всі бюджетні місця. А ті вступники, які зайняли останні позиції в рейтингу не можуть похвалитися хорошими балами – в середньому бал сертифіката ЗНО коливався в межах 128-140 з одного предмета. Найменше користувалися популярністю такі спеціальності, як математика та фізика, а також не було високого конкурсу на спеціальностях, які дублюються у різних ВНЗ.

Для прикладу візьмемо Львівський національний університет імені Івана Франка. У ВЗН за напрямом «геологія» заповнено 32 з 50 місць державного замовлення, «фізика» - 40 з 50, «прикладна фізика» - 31 з 35, «мікро- та наноелекторніка» - 38 з 45, за напрямом «математика» квота заповнена, проте абітурієнтами з невисокими балами. Вступники на спеціальність «хімічна технологія» у НУ «Львівська Політехніка» теж будуть навчатися за кошти держбюджету, хоч і мають низькі бали (трапляється і 125).

В Українській академії друкарства ситуація схожа: за напрямом «автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології» державне замовлення виконане на 39 з 45 місць, «інженерна механіка» - 35 з 50, «видавничо-поліграфічна справа» - лише на половину.

У Львівському національному аграрному університеті найменш популярною виявилася спеціальність «процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва». Там заповнено лише 35 з 50 бюджетних місць.

Якщо подивитися з іншого боку та проаналізувати, на які ж спеціальності вступили абітурієнти з найвищими балами, то стане зрозумілим, що минулорічна тенденція престижності факультетів збереглася. Так, найбільше студентів-першокурсників із високими балами ЗНО та атестату буде навчатися на економічних спеціальностях – облік та аудит, фінанси та кредит, менеджмент, і вже на класичних - правознавство, іноземна філологія, комп’ютерні науки, програмна інженерія та комп’ютерна інженерія.

Пільговики: квоти не заповнено

Досить неоднозначна склалася ситуація із абітурієнтами, які вступали поза конкурсом  - так званими пільговиками. Основна претензія до цієї категорії вступників – це порівняно низький прохідний бал на місця державного замовлення. Різниця між найнижчим балом абітурієнта із загального рейтингу та пільговика на окремих спеціальностях сягає 100 балів. Однак нічого не можна вдіяти – соціально орієнтований закон про вищу освіту дозволяє таку поступку:

Але є й інша цьогорічна тенденція – квоти у 25% від держзамовлення, яку встановлювали ВНЗ у своїх умовах прийому на 2011 р. для пільговиків на більшості спеціальностях були незаповнені. Їх заповнювали вступники із загального рейтингу. Наприклад, у Національному університеті «Львівська політехніка» немає жодного зарахованого пільговика на такі напрямки підготовки як «правознавство», «міжнародна інформація», «прикладна математика», «інформатика». І лише по одному з 4 можливих на журналістиці, соціології, філології. Подібна ситуація і в Львівському національному університеті ім. Івана Франка - на напрямок підготовки «фінанси і кредит» оригіналів документів не подав жоден пільговик, 3 абітурієнти з 30 можливих заповнили державні місця на напрям підготовки «українська мова та література», «хімія» – 1 з 18, «біологія» – 1 з 25, по одному (з 4) пільговику на «культурології», 2 з 5 на «філософії», «журналістика» – 4 з 7. Відхиленням від цьогорічної тенденції є ситуація із заповненням квот пільговиками на таких факультетах як юридичний (100%), англійська філологія (60%).

Які спеціалісти потрібні на місцях?

Подібно до осіб, які вступають поза конкурсом ще одна категорія – цільовики, переважно абітурієнти із сільської місцевості, які мали цільові направлення від місцевих управлінь освіти, районних чи державних адміністрацій, інших центральних органів влади для здобуття вищої освіти у сфері, яка є затребуваною на території конкретного населеного пункту. Якщо критерії віднесення абітурієнтів до категорії пільговиків зрозумілі та прописані, то те, на підставі чого видаються цільові направлення окремим вступникам (відмінні успіхи у школі, досягнення у конкретній дисципліні, високе посадове становище батьків) – невідомо. Сумнівно, що проводяться дослідження скільки випускників-цільовиків пішли працювати у село, принаймні, нам такі не відомі.

Найбільше цільовиків навчатиметься у таких ВНЗ, як Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лікувальна справа – 25%, педіатрія – 24%, медико-профілактична справа – 17%),  Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (ветеринарна медицина та технологія виробництва і переробки продукції тваринництва – в межах 10-20%), Національний лісотехнічний університет України (лісове і садово-паркове господарство – приблизно 40%). Також для цільовиків передбачені місця у Львівському національному аграрному університеті (облік і аудит – 30%, менеджмент – 30%, геодезія, картографія і землеустрій – 30%, агрономія – 15%). Львівський державний університет внутрішніх справ готує кадри для МВС виключно за цільовими направленнями. Національний університет «Львівська політехніка» навчатиме цільовиків за напрямком «геодезія та землеустрій» – 7%), а Львівський національний університет імені Івана Франка -  «право» – 8%, «історія» - 10%, та «англійська філологія» – 11%.

Що МОНМС слід змінити у нових умовах прийому до ВНЗ у 2012 році

По-перше, якщо Міністерство зацікавлене у якісній підготовці майбутніх фахівців, прохідний бал для вступу до ВНЗ має зрости. Це дозволить підняти престижність вищої освіти серед абітурієнтів, яка з кожним роком все більш нівелюється за рахунок збільшення числа вузів та студентів, які там мають змогу навчатися. Саме рівень знань абітурієнтів, а не міністерські квоти, має регулювати кількість бюджетних місць для підготовки конкурентних кадрів.

Друге. Попри те, що квоти державного замовлення між вищими навчальними закладами України для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів у 2011 році для більшості навчальних закладів на деякі спеціальності були зменшені, аналіз рейтингових списків студентів-першокурсників показав, що запропоновані центральним органом зміни у підготовці кадрів не відповідає попиту серед абітурієнтів. Передусім, потрібно проаналізувати, на яких спеціальностях залишилися вільні бюджетні місця, а на яких навпаки – були зараховані студенти-платники. І враховувати критерій “попиту” під час формування державного замовлення у наступні роки.

Третє. Обов’язково треба зменшити бюджетні квоти для осіб, які вступають до ВНЗ на пільгових умовах аби зберігався принцип конкурсного відбору. Крім того, варто передбачити і прохідний бал для пільговиків, який не мав би перевищувати різницю у 50 балів між найнижчим загальним балом особи, яка вступає за загальним конкурсом, і найнижчим балом пільговика.

Четверте. Варто відмовитися від практики цільового прийому до вищих навчальних закладів України. Навіть не стільки через неефективне витрачання коштів держбюджету на підготовку кадрів для села, у яке пізніше мало хто повертається працювати за здобутою спеціальністю, як через непрозорі механізми видання таких цільових направлень. Те саме стосується і цільових скерувань абітурієнтам, які видаються центральними органами та їхніми представництвами для підготовки кадрів для Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту та зв’язку, Міністерства юстиції, Пенсійного фонду, прокуратури, судів та інших державних органів, які стають щораз закритими для людей ззовні.