Приймальна комісія Київського національного університету ім. Т. Шевченка запросила спостерігача Громадянської мережі "ОПОРА" простежити за всіма етапами проведення творчого конкурсу для майбутніх журналістів. Така ініціатива з одного боку засвідчила здорове прагнення адміністрації університету до відкритості та діалогу. З іншого боку це дозволяє громадськості ґрунтовніше виявляти проблеми організації вступної кампанії та запропонувати способи їх вирішення.
Загалом, базовою метою проведення творчого конкурсу в Інституті журналістики є оцінка здатності особи відтворювати факти. Цього року абітурієнти мали справу із спеціально для них організованою прес-конференцію, предметом якої стала розмова про сучасну українську літературу. Роботи учасників оцінювалися за п’ятьма критеріями: точністю та розлогістю відтворення висловлених тез, логічністю та грамотністю викладу, а також за якістю запропонованого заголовку. На додачу до визначених критеріїв, учасники мали змогу отримати чотири додаткові бали, що надавалися за охайність оформлення, зрілість власних суджень та високу грамотність.
Задля того, аби уникнути втручання зацікавлених осіб в процес перевірки, вперше за час незалежності в Інституті журналістики роботи учасників шифрували. До кодування було залучено двох осіб – заступника відповідального секретаря приймальної комісії та заступника голови профільного комітету по роботі зі студентами. Втім, попри відчутне прагнення приймальної комісії належним чином зорганізувати творче випробування, ОПОРА не може не звернути увагу на два серйозні зауваження.
По-перше, відбіркова комісія практично не знає, ким і де саме було написано роботу, що підлягає шифруванню та перевірці. Річ у тім, що аудиторний протокол, який має фіксувати, хто саме з учасників прийшов на випробування і склав його, процедурою проведення творчого конкурсу не передбачений. Коли абітурієнти закінчують писати творче завдання, роботи складають у звичайні папки, що їх екзаменатори несуть через численні коридори. Виходить, що відбіркова комісія не може бути на 100% впевненою в тому, що конкретну роботу було написано учасником випробування в аудиторії, а не підкладено до папки на етапі транспортування. Під час підрахунку зведеної кількості робіт абітурієнтів, виявилося, що шість з них мають незрозуміле походження – кількість робіт, винесених з аудиторій не відповідає кількості робіт, принесених для шифрування.
У приймальній комісії визнають, що етап транспортування робіт в аудиторію для шифрування тримається на сумлінності екзаменаторів – а це близько шістдесяти осіб. Отже, порушується логіка організації іспиту: для чого шифрувати роботи і на цьому етапі виключати людський чинник, якщо інший етап цілковито побудований на довірі до залученого персоналу?
Другою важливою заувагою є суттєва розмитість критеріїв, що використовуються при оцінці роботи учасника. Характерною ілюстрацією є спроба екзаменаторів конкретизувати критерій грамотності: скільки балів слід ставити за певну кількість помилок. Один із екзаменаторів намагався запропонувати добре виписані правила оцінювання, що використовувались при зовнішньому тестуванні. Проте, його ініціатива не була підтримана, оскільки їх просто не змогли точно пригадати. Кінець кінцем директор Інституту журналістики запропонував «виходити з самого характеру помилки». Пам’ятаючи, що до перевірки робіт було залучено більше двадцяти екзаменаційних груп, така невизначеність критеріїв сприяє суб’єктивізму а отже неоднорідному оцінюванню абітурієнтів.
Рекомендації
Творчий конкурс на престижну спеціальність відомого університету перебуває в центрі суспільної уваги і тому потребує гранично чітких та прозорих правил проведення. Практика складання творчого конкурсу та вироблення деталізованих критеріїв успішно апробована Українським центром оцінювання якості освіти. На думку спостерігачів ОПОРИ, технологія проведення критикованих вище етапів творчого конкурсу в Інституті журналістики може бути цілком запозичена в УЦОЯО.
Проект спостереження за вступною кампанією 2011 року здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні