Більш ніж рік у Верховній Раді поточного скликання працюють народні депутати, обрані по 14 одномандатним виборчим округам Харкова та області 27 листопада 2014 року. Усі вони мали досить розгорнуту програму дій та обіцяли населенню вирішити гострі проблеми, в разі потрапляння до парламенту. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала законодавчу активність нардепів від моменту набуття депутатських повноважень до 15 лютого 2016 та порівняла з проблематикою виборчих програм мажоритарників.
Як відомо, на позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року на Харківщині було обрано 13 самовисуванців та представник політичної партії «Народний Фронт» Олександр Кірш. Впродовж роботи у Верховній Раді шість нардепів увійшли до складу депутатської групи «Партія «Відродження» (Валерій Писаренко, Дмитро Святаш, Віталій Хомутиннік, Володимир Кацуба, Віктор Остапчук та Олександр Біловол), три приєдналися до депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок» (Дмитро Шенцев, Дмитро Добкін, Євгеній Мураєв) та один став членом депутатської групи «Воля народу» (Анатолій Гіршфельд).
Громадянська мережа ОПОРА розглянула відповідність передвиборчих програм народних депутатів Харкова та Харківської області та їх законодавчих ініціатив за рік та три місяці роботи у Верховній Раді. Слід зауважити, що рішучі програми дій усіх кандидатів-мажоритарників передбачали вирішення гострих регіональних проблем, з яких частіше за все згадувалися необхідність розвитку місцевого самоврядування, покращення системи охорони здоров’я, соціальне та економічне реформування. Найменше уваги приділялося змінам у правоохоронній та правовій діяльності в регіонах.
Від моменту набуття депутатських повноважень до 15 лютого 2015 нардепи Харківської області 312 разів виступали ініціаторами законодавчих ініціатив. 13 депутатів приділяли увагу податковій та фінансовій політиці, також найчастіше народні обранці згадували про соціальні проблеми. Економічні проблеми та питання охорони здоров’я згадувалися у законопроектах, поданих сімома нардепами (Валерій Писаренко, Олександр Кірш, Дмитро Святаш, Анатолій Денисенко, Олександр Фельдман, Віктор Остапчук та Євгеній Мураєв) та двома (Олесандр Кірш, Олександр Біловол) відповідно.
За час роботи у складі Верховної Ради VIII скликання найбільше законопроектів було подано від Олександра Кірша (55), Олександра Фельдмана (45) та Анатолія Гіршфельда (29). Чинними актами стали 4, 2 та 6 законопроектів від кожного з кандидатів відповідно. Серед законодавчих ініціатив, які отримали підтримку серед народних депутатів переважають законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України, розвиток підприємництва та формування етнонаціональної політики єдності.
Пасивністю у законотворчій діяльності відрізняються народні депутати Дмитро Добкін (0 законопроектів), Володимир Кацуба (3), Віталій Хомутиннік (10).
Шляхом проведення порівняльного аналізу передвиборчих програм та законопроектів народних депутатів Харківської області слід зазначити, що соціальні, економічні проблеми, а також необхідність змін у системі охорони здоров’я, які найчастіше згадувалися нардепами у передвиборчий період та підтверджуються місцевим населенням, залишаються відкритими та невирішеними.
Довідково:
У 2016 році по всій Україні – у 24 областях та м. Києві Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.