Незабаром місцеві вибори-2020.  У пам’яті ще  свіжий спогад про поганий досвід із відкріпними талонами у 2004 році та аномальне зростання так званої “прописки” в Затоці у 2015 році. Ми замислилися, а чи змінилося щось у процедурі зміни місця голосування? Чи потрібна ця процедура і хто та на яких виборах нею може користуватись? Інша частина питання – нові форми голосування за допомогою Інтернету або пошти – чи можуть вони замінити традиційне голосування на дільницях в умовах пандемії коронавірусу? Відповіді у черговому випуску програми «Вибори навиворіт» за участі старшого аналітика Громадянської мережі ОПОРА Олександра Клюжева.

Запис програми також можна переглянути на сторінці ОПОРИ у Facebook

Сьогодні ми поговоримо про те, наскільки мобільними є українські виборці. Наше завдання з’ясувати, наскільки поєднуються між собою наші потреби в пересуванні і вибори.

За законом виборці в Україні мають голосувати там, де вони зареєстровані. Але є дані, що більше 3 млн осіб не проживають за зареєстрованою адресою. Сюди ж плюсуємо 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб і 700 тис. людей, що живуть без реєстрації. Загалом проблема проголосувати може бути актуальною для 5,5 млн українців. Ігнорувати таку кількість виборців не можна. Тож держава має придумати спосіб, як забезпечити виборчу мобільність для своїх громадян. Спосіб цей має бути достатньо простим, щоб не відбити бажання йти на вибори, і достатньо складним, щоб уникнути зловживань.

Апогеєм мобільного голосування стали відкріпні талони під час історичної президентської кампанії 2004 року Ющенко-Янукович. Тоді відкріпні стали одним з найбільших порушень, яке суттєво вплинуло на результати голосування. Через масові фальсифікації було проведено повторний другий тур.

Сам відкріпний талон був папірцем, який можна було взяти на своїй дільниці, та йти голосувати на будь-яку іншу. Зловживаючи такою можливістю,  за провладного кандидата Януковича організовували цілі автобуси виборців, які з пачками фальшивих відкріпних їздили голосувати від дільниці до дільниці. Центральна виборча комісія так і не оприлюднила кількість виданих тоді відкріпних посвідчень і кількість виборців, які за ними проголосували. За оцінками експертів – це сотні тисяч. Наприклад, були дільниці, де за відкріпним голосував кожен третій, або такі, що показали неймовірну явку в 100% виборців. Після перемоги Віктора Ющенка за багатьма фактами були порушені кримінальні справи. Але показових покарань не було. То ж чи не єдиною сатисфакцією залишилося те, що усі ці фальсифікації не допомогли і Янукович президентом не став, принаймні тоді.

Відкріпні після тих виборів скасували. Зловживати стало складніше, але спроби теж були. Наприклад, напередодні місцевих виборів 2015 року в Затоці Одеської області помітили аномальне зростання реєстрації місця проживання. В одному зі спортивно-оздоровчих комплексів села зареєструвалося майже 300 студентів Одеської юридичної академії, ректором якої є ексрегіонал Сергій Ківалов. Одеська прокуратура навіть порушувала за цим фактом кримінальну справу.

Повернемося до мобільності «здорового» виборця. Скільки людей законно користуються можливістю голосувати деінде напередодні кожних виборів? Їх 300 тис., серед них і члени комісій, які голосують не на своїй домашній дільниці, а на тій, де працюють.  Це небагато, але це – найзавзятіші. Детальніше про них і їх «забаву». Спочатку – чекати останніх днів для подачі заяви для зміни місця голосування, а тоді – всім гуртом іти у відділи ведення державного реєстру виборців.  А там – черги, крики, багатогодинні очікування.

У грудні минулого року ЦВК зазіхнула на цю «святу традицію». Тепер подавати заяву про тимчасову зміну місця голосування можна буде онлайн.  Крім того, під час виборів Президента виборці зможуть змінювати місце голосування одразу на два тури. Для того, щоб це все працювало, у Держреєстрі виборців мали розробити і впровадити відповідний електронний сервіс.

Несправедливо обмежені до недавнього були і права внутрішньо переміщених осіб. Їм також перед кожним голосування потрібно було подавати заяву. Але гірше було те, що люди, які через анексію Криму чи військовий конфлікт на Донбасі були змушені переїжджати і обживатися на нових місцях, були позбавлені права обирати місцеву владу у своїх нових громадах. З 2016 року ВПО відстоювали своє право брати участь у місцевих виборах. Справедливість відновив новий Виборчий кодекс. Що змінилося? Стандартна виборча практика для України: ваша виборча адреса дорівнює вашій адресі за місцем реєстрації. Змінювати можна було лише місце голосування. Разово, перед кожним голосуванням. Тепер виборець зможе звернутися із заявою у Відділ ведення ДРВ, надати документ на підтвердження і встановити свою виборчу адресу там, де він фактично мешкає. Радіємо разом з мільйонами виборців, яких принагідно закликаємо не нехтувати наданими правами, змінювати виборчі адреси і активно користуватися своїми виборчими правами. Тим більше, що вже прийняла новий порядок зміни виборчої адреси, який дає можливість ВПО голосувати на місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Змінити виборчу адресу можна з 1 липня і до п’ятого дня з початку виборчого процесу.

«На щастя, Виборчий кодекс нарешті вирішив проблеми з виборчими правами внутрішньо переміщених осіб, «трудових мігрантів» та осіб, які проживають не за місцем реєстрації, – розповідає старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев. – З липня з’явиться можливість змінювати виборчу адресу на підставі заяви громадянина до органу ведення державного реєстру. Безумовно, ця заява має бути підтверджена документально. Наприклад, для ВПО потрібна довідка про взяття на облік, яка видається управлінням соціального захисту. Є певні обмеження для зміни виборчої адреси. Вона може бути змінена у міжвиборчий період, але не пізніше ніж на п’ятий день після початку виборчого процесу. Такі жорсткі обмеження пов’язані з намаганням законодавця не допустити зловживання виборчими процедурами. І тому всі громадяни мають бути свідомі тому, що ліберальні процедури передбачають суттєву відповідальність за їх недотримання».

Тепер головне не помилитися у виборі свого варіанту мобільного голосування. Скажімо, Ви зареєстровані з батьками у Волочиську (Хмельницька область). А самі вже давно переїхали до Києва, працюєте і винаймаєте житло. У такому випадку краще один раз змінити виборчу адресу, аніж перед кожним голосуванням бавитися у сумнівної насолоди виборчі ігрища. Якщо ж Ви – студент і зараз зареєстровані у гуртожитку, з якого ймовірно вже переїдете до наступних виборів, або ж на день голосування просто перепадає ваше відрядження чи відпустка в іншому місті, то Ваш варіант – разова зміна місця голосування. Процедура голосування за кордоном особливо не змінилася. Якщо Ви постійно мешкаєте не в Україні і перебуваєте на консульському обліку, то Ви автоматично є там у списках. Якщо Ви плануєте бути за кордоном у день виборів і хочете проголосувати там, то треба заздалегідь подбати про відповідну заяву.

У світі є різні моделі забезпечення мобільності виборця. В Естонії, щоб проголосувати не за місцем реєстрації виборця, теж потрібно попередньо подати заяву. Цікаво, що мобільне голосування там відбувається до офіційного дня виборів – з понеділка по середу на тижні перед виборами. На обране місце перебування до виборця приходять двоє членів комісії, видають бюлетень, який після запечатується в конверт та передається на ту дільницю, за якою виборець офіційно закріплений.

Зважаючи на нові реалії поширення коронавірусу та запровадження карантинів, багато країн змінюють правила голосування, дозволяючи виборцям віддавати голоси віддалено. Наприклад, поштою.

«Незважаючи на пандемію, самоізоляцію, припинення виборчих процесів в окремих країнах, я не бачу підстав вважати, що держави масово чи глобально перейдуть до нових дистанційних форм голосування. Це пов’язано з тим, що ризики, які висловлювалися щодо інтернет-голосування чи голосування поштою, залишаються актуальними. Наприклад, втручання в систему електронного голосування може призвести до того, що ніхто в суспільстві не довірятиме результатам голосування, що навіть може призвести до кривавого громадянського конфлікту в тій чи іншій країні. І тому маємо усвідомлювати, що рішення серйозних викликів не завжди прості, тому необхідно їх шукати. Але пандемія не є найкращим періодом для переходу на нові форми голосування, – вважає Олександр Клюжев. – Турбує не лише технологічна частина і захищеність нових способів голосування. А й зміна парадигми підходу до цієї проблеми. Якщо раніше інтернет-голосування чи голосування за допомогою пошти розглядалося як спосіб розширити виборчий корпус та можливості громадян брати участь у виборчому процесі, посилити інклюзивність, то зараз пропонується використовувати ці форми голосування як спосіб ізолювати громадян. А тут – яку мету поставиш, таку ситуацію і отримаєш. Ми не можемо перед собою як демократичне суспільство, яке думає про перспективу, ставити перед собою за мету ізолювати громадян і поставити перед ними завдання вирішувати важливі питання, не комунікуючи між собою. Тому з точки зору філософського підґрунтя не все в порядку з вимогами запровадити дистанційне голосування для громадян, які ізольовані у зв’язку зі страхом, викликами для життя і здоров’я».  

Способи можуть бути різні. Головне – забезпечити можливість бути мобільними і користуватися своїми виборчими правами.

 

Трансляція програми «Вибори навиворіт» відбувається в ефірах hromadske.ua та 24 каналу. Нагадаємо, що програма мала перший та другий сезон.

Програма «Вибори навиворіт» підготовлена завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), в рамках проєкту USAID «Місцеве спостереження за політичними процесами в Україні». Позиція USAID може не співпадати з думками, висловленими у програмі.