ОПОРА вже декілька років поспіль досліджує тему розподілу державних субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між одномандатними виборчими округами в Україні. Аналіз даних у 2016 – 2018 роках засвідчує наявність політичних факторів у процесі адміністрування державних субвенцій, непрозорий та нерівномірний розподіл субвенцій.
Крім того, кошти субвенцій регулярно витрачаються на дріб’язкові придбання на зразок закупівлі принтерів, м’ясорубок, ліжечок та дитячих майданчиків.
Такі речі відбуваються не без участі народних депутатів, які лише за період червня 2018 – січня 2019 понад 1506 разів використовували різні бюджетні програми в якості інформаційного приводу для власного самопіару.
З метою забезпечення більш прозорого та рівномірного розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також попередження випадків зловживання адміністративним ресурсом під час загальнонаціональних виборів 2019 року, Громадянська мережа ОПОРА у грудні 2018 року звернулася зі спеціальними рекомендаціями до Кабінету Міністрів України та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.
Загалом активісти ОПОРИ отримали дві відповіді від Міністерства фінансів України, які проте виявилися лише формальними відписками. В обох відповідях урядовці перерахували вже й так відомі законодавчі механізми розподілу державних субвенцій на соціально-економічний розвиток та зазначили, «що пропозиції Громадської мережі «ОПОРА» будуть опрацьовуватися у встановленому порядку з урахуванням рекомендацій Рахункової палати та вимог Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
Таким чином рекомендації, які також були нещодавно підтверджені у спеціальному експертному опитуванні, наразі були проігноровані.
Громадянська мережа ОПОРА вкотре закликає Кабінет Міністрів врахувати опубліковані рекомендації. Адже в контексті наближення парламентських виборів проблеми у розподілі субвенцій на соціально-економічний розвиток не лише можуть стати справжньою загрозою для забезпечення рівних прав, умов та можливостей усім кандидатам у виборчий період, але й потенційним інструментом бюджетного адміністративного ресурсу.