У період червня 2018 – січня 2019 років спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували 1 506 випадків  використання заходів, що здійснені за кошти бюджетних ресурсів, у цілях непрямої агітації на користь народних депутатів та політичних партій. У 75,2% зафіксованих подій була використана субвенція на соціально-економічний розвиток територій, у 5,1% – Дорожній фонд та 2,7% – Державний фонд регіонального розвитку. Ще у 17% випадків були використані інші бюджетні кошти, а також медичні чи освітні державні програми.

Як відзначає голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, проблемою у виділенні державних субвенцій на соціально-економічний розвиток територій вже кілька років поспіль залишається питання способу, методу і завдання витрачання цих коштів.

«Громадянська мережа ОПОРА не має нічого проти, що фінансуються проекти на місцевий розвиток або соціально-економічні потреби громадян України. В той же час, спосіб, метод і завдання витрачання цих коштів, які загалом є, зокрема й для такої небагатої країни як Україна, потребує додаткового аналізу. Ми хочемо засвідчити, що починаючи з 2016 року до 2018 року включно з державного бюджету на місцеві програми по статті субвенції на соціально-економічний розвиток територій було витрачено понад 12 мільярдів гривень платників податків України. У 2019 році сума претензії на оплату таких проектів становить 824 млн грн, які вже розподілені. А загальну статтю витрат можна буде підбити ближче до закінчення року», – наголосила вона.

Як відзначає аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук, в минулому році в межах субвенцій було розподілено понад 4 млрд бюджетних коштів. Й окрема частина цих коштів, за рішенням Комітету з питань бюджету, є так званими перехідними. Тобто більша частина цих коштів буде освоєна в цей виборчий 2019 рік.

«Головною проблемою розподілу коштів окрім безпосередньо непрозорості є нерівномірність розподілу  між різними регіонами країни. Наприклад, фактично третій рік поспіль найбільшу суму субвенцій отримує Вінницька область – 327 млн грн, а також Київська область – понад 233 млн грн. Крім того, якщо ми порівняємо сумісні за кількістю населення та площею регіони, наприклад, Івано-Франківську та Тернопільську області, то побачимо різницю в частині витрат фактично в 3 рази. Якщо Івано-Франківська область отримала 220 млн грн, то до Тернопільської області було направлено лише 77 млн грн. Варто зазначити, що Тернопільська область, як і Луганська, до якої було направлено лише 26 млн грн, вже третій рік поспіль є аутсайдерами з отримання субвенцій», – розповів він.

Згідно з результатами моніторингу, непряму дочасну агітацію здійснювали здебільшого самі народні обранці – 65,2% випадків, у 12,3% – засоби масової інформації, у 10,1% зафіксованих подій – помічники парламентарів, у 8,5% – органи місцевого самоврядування і державної влади або їхні посадові особи та у 3,9% – представники політичних партій.

Загалом ОПОРА виділяє два основні типи використання заходів, здійснених за бюджетні ресурси, в цілях непрямої агітації: активність у ЗМІ/соціальних мережах – 46,3% (698) та публічні заходи – 42,7% (643). Частина випадків також пов’язана з офіційними інтернет-ресурсами органів влади чи публічними сторінками їхніх посадових осіб – 8,4% (126). Крім того, окремо варто виділити випадки піару з боку народних депутатів у формі зовнішньої реклами та у звітах про свою роботу – 2,6% (39).

643 випадки такої непрямої агітації під час публічних заходів, здійснені органами влади з імовірним використанням бюджетних ресурсів, пов’язані з участю народних обранців у заходах з відкриття новозбудованих чи реконструйованих об’єктів інфраструктури (школи, дитячі садочки, майданчики, спортивні споруди, ФАПи тощо), передачею закупленої техніки або обладнання (комплекти меблів, мультимедійне та комп’ютерне обладнання, музична апаратура тощо) чи інспекцією стану виконання робіт. У більшості випадків (75,2%) такі заходи профінансовані за кошти субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій.

698 випадків непрямої агітації в соціальних мережах та ЗМІ з імовірним використанням бюджетних ресурсів проявлялись у декількох формах. Зокрема, народні депутати та/або члени їхньої команди публікували на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про залучені за сприяння парламентаря бюджетні кошти для реалізації того чи іншого проекту. Також це були матеріали в засобах масової інформації, де робиться акцент на тому, що кошти на певний інфраструктурний об’єкт були залучені за сприяння народного депутата. Ще одна форма – це так звані «листи подяки» на сайтах місцевих інтернет-ресурсів від вдячних виборців, працівників бюджетних закладів за сприяння парламентаря в залученні бюджетних коштів.  

126 випадків непрямої агітації з імовірним використанням бюджетних ресурсів за участі державних органів влади та їхніх посадових осіб проявлялись у двох формах. До прикладу, посадовці беруть участь у публічних заходах із відкриття/інспекції об’єктів, під час яких наголошують, що кошти на реалізацію заходу залучені завдяки «ініціативі» чи «підтримці» народного депутата. Інші випадки – публікації на сайтах органів місцевої влади матеріалів, у яких також наголошується, що саме за сприяння конкретного парламентаря залучені бюджетні кошти на інфраструктурний об’єкт. Згідно з підрахунками ОПОРИ, близько 39,9% випадків непрямої агітації відбулись за формальної присутності посадовців різних рівнів.

Крім того, ОПОРА зафіксувала випадки непрямої агітації з боку народних депутатів у формі зовнішньої реклами та звітів про свою роботу. Коли депутати заявляли про те, скільки вони залучили бюджетних ресурсів, публікували дані в локальних ЗМІ та розміщували білборди.

За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Анатолія Бондарчука, випадки використанням бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації зафіксовані в усіх областях України. «Найбільше таких випадків було зафіксувано на Черкащині – 124 випадки, на Львівщині 119 випадків, у Волинській області 109 випадків, 100 випадків – Рівненська область і по 98 випадків – Миколаївська та Полтавська. Найменше таких випадків було зафіксовано на Запоріжжі (20), Донеччині (16), Луганщині (7) та в місті Києві (16)», – розповів він.

Переважно випадки непрямої агітації спрямовані на села – 72%, меншою мірою на міста – 21%, селища – 7% випадків. За підрахунками ОПОРИ, таким чином охоплено 1 112  різних населених пунктів у всіх регіонах України (один випадок міг стосуватися одразу декількох населених пунктів).

Випадки непрямої агітації з імовірним залученням бюджетних ресурсів зафіксовані серед 137 депутатів-мажоритарників та 24 парламентарів, які були обрані за списком партії. Інциденти зафіксовані в межах 155 виборчих округів, що становить 78% від загальної кількості або ж 88% від тих округів, які, за підрахунками ОПОРИ, регулярно отримують субвенції з державного бюджету.

Згідно з результатами моніторингу, у період червня 2018 року по січень 2019 року непряма дочасна агітація з імовірним використанням бюджетних ресурсів найбільш активно проводилась на користь наступних народних обранців: Ігоря Гузя («Народний фронт», Волинська область) – 72 випадки, Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка «Солідарність», Полтавська область) – 56, Василя Яніцького («Блок Петра Порошенка «Солідарність», Рівненська область) – 46, Олега Ляшка (Радикальна партія, обраний за списком партії) – 41, Олександра Дехтярчука («Блок Петра Порошенка «Солідарність», Рівненська область) – 40, Антона Яценка (група «Воля народу», Черкаська область) – 38 та Олега Барни («Блок Петра Порошенка «Солідарність», Тернопільська область) – 36.

Серед депутатів-списочників, окрім Олега Ляшка, найбільшу активність у цьому контексті проявляли: Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») – 21 випадок та Ігор Кононенко («Блок Петра Порошенка «Солідарність») – 14.

Окремо варто відзначити, якщо для депутатів-мажоритарників активності, в тому числі з імовірним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, є доволі традиційними, то участь парламентарів-списочників у таких процесах є достатньо новою. Проте така діяльність останніх здебільшого відбувалась у межах певних територіальних виборчих округів. Так, спостерігачі ОПОРИ зафіксували випадки системної активності Ігоря Кононенка («Блок Петра Порошенка «Солідарність») у межах виборчого округу №94 у Київській області, Хвича Мепарішвілі («Народний фронт») у ВО № 90 у Київській області, Романа Заставного («Народний фронт») у ВО № 163 на Тернопільщині, Вадима Підберезняка («Народний фронт») у ВО № 132 на Миколаївщині, Олександра Горбунова («Народний фронт») у межах Кропивницького тощо.

За період моніторингу спостерігачі ОПОРИ зафіксували ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації серед представників усіх парламентських фракцій та депутатських груп. Найбільшу кількість таких активностей зафіксовано з боку народних депутатів, які є членами «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 771 випадок та «Народного фронту» – 290. На позафракційних припало 148 випадків, нардепів з групи «Воля народу» – 119, членів групи «Партія «Відродження» – 110, депутатів Радикальної партії Олега Ляшка – 49.

У свою чергу, менше 15 випадків потенційного використання бюджетних коштів у цілях непрямої агітації ОПОРА зафіксувала зі сторони ВО «Батьківщина» (12), «Об’єднання «Самопоміч» (5) та  «Опозиційного блоку» (2).

У рамках моніторингу Громадянська мережа ОПОРА також встановила тематику заходів, здійснених за бюджетні ресурси (у розрізі спрямування 2 124 субвенцій на соціально-економічний розвиток), що, ймовірно, використані депутатами в цілях непрямої агітації. У більшості випадків тематика заходів стосувалася закладів освіти – 59,7% (1 268 об’єктів), значно менше сфери ЖКГ, благоустрою та розвитку інфраструктури – 10,7% (227) та медичних закладів – 10,6% (225). У 5,8% (124) випадків спрямовані субвенції були пов’язані з соціально-культурною сферою та лише у 3,5% (74) – з ремонтами дорожнього покриття.

У контексті зафіксованої непрямої агітації 9,7% (206) випадків стосувалися вже «традиційних заходів» із відкриття чи оновлення дитячих та спортивних майданчиків.

Згідно з результатами попередніх досліджень Громадянської мережі ОПОРА, одним із найголовніших викликів системи державних субвенцій є ефективність та результативність витрачання коштів, які б могли забезпечити сталий розвиток регіонів. Проте з року в рік перелік профінансованих проектів вражає прикладами несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Якщо у 2016 році лише 13% профінансованих державою об’єктів складали менше 50 тис. грн, то в 2018 році таких проектів стало вже 37%. Крім того, у порівнянні із 2016 роком, зменшився і середній розмір державної субвенції – з 660 тис. грн до 386 тис. грн (або на 41,5%).

Таким чином, уже не перший рік простежується відсутність обґрунтованих пріоритетів державного розвитку в частині витрачання коштів субвенцій. Ця ситуація ніким офіційно не коментується, проте принципи витрачання державних ресурсів повністю вкладаються в логіку боротьби за симпатії виборців.

Повну версію звіту щодо ймовірного використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації (червень 2018 – січень 2019 рр.) читайте за посиланням.

Також пропонуємо для ознайомлення дослідження щодо розподілу державних субвенцій:
 
За детальнішою інформацією звертайтесь:
044 591 44 44