Все частіше першоджерелом офіційної інформації стають сторінки соцмереж, тому для політичних сил вже не обов’язково планувати, як розмістити релізи у пресі. Може бути достатньо написати про себе у соцмережі. На Закарпатті осередки партій почали створювати свої офіційні сторінки у мережі “Фейсбук” ще у 2013 році. ОПОРА проаналізувала наскільки вони були активні у період березня – початку квітня 2020 року. В огляд включено політичні сили, які набрали на парламентських виборах більше 2 відсотків голосів, або ж ті, які наразі представлені і у Закарпатській обласній, і в Ужгородській міській радах.
Сторінки окремих партій не оновлюються з 2019 року
Якщо спостерігати за активністю осередків партій у фейсбуку в часі, то у березні 2013 в онлайн-просторі соцмережі “засвітився” обласний осередок ВО “Батьківщина”. Щоправда, як група для обговорень “Батьківщина – Закарпаття”. Спільнота активна і зараз, нараховує 552 учасники. Пояснимо значення, які вкладаємо в терміни “група” та “сторінка”. Група – це майданчик для дискусій за певними інтересами, тут учасники можуть ініціювати певні обговорення або ж ділитися посиланнями на вебсайти, дописи інших учасників мережі тощо. Сторінка – це майданчик, перш за все, для її власника, за яким інші стежать, коментують дописи.
У листопаді 2013 році свої сторінки створили Закарпатська обласна та Ужгородська міська організації партії “Єдиний Центр”. Сьогодні і перша, і друга – не активні. Ужгородський “ЄЦ” перестав оновлювати сторінку у липні 2019 року, закарпатський осередок – так само, за винятком двох повідомлень у жовтні 2019 року.
2014 рік став роком старту для сторінок обласного та міського осередку партії ВО “Свобода” та “КМКС. Партії угорців України”. На сторінці “Свободи” у період березня – початку квітня з’явилося 7 власних постів та 1 репост. Активнішою в рази була сторінка “КМКС”, де зафіксовано 72 власні дописи та 9 репостів.
На початку 2015 року з’явилася сторінка обласного осередку “Батьківщини”, у вересні – обласної організації “Відродження”. На сторінці “Батьківщини” за досліджуваний період опубліковано 5 власних дописів та 7 репостів. Сторінка обласного осередку “Відродження” не оновлювалася із травня 2019 року.
У 2016 році для аудиторії свої сторінки у соцмережі запускають обласний осередок “Європейської солідарності”, міська організація ВО “Батьківщина”, обласні осередки “Опозиційного блоку” та “Радикальної партії Олега Ляшка”. Дві останні сторінки наразі “у відпустці”: у Опозиційного блоку найсвіжіші пости датуються липнем 2019 року, у Радикальної партії – останній допис-репост здійснений у лютому. Сторінка обласної “Європейської солідарності” у період березня – початку квітня 2020 року мала 5 власних постів та 30 репостів, сторінка міської “Батьківщини” – лише два власні дописи.
У 2017 році було створено сторінку представництва в області “Аграрної партії”. Втім враховуючи, що востаннє сторінку оновлювалася ще у 2018 році, лишається відкритим питання, чи нині вона має реальне відношення до обласного осередку цієї політичної сили.
Сторінку обласного осередку партії “Опозиційна Платформа “За життя” було створено у 2018 році. Ця сторінка активізувалася нещодавно. В той же час з 1 січня і до 1 квітня 2020 року на сторінці не було жодного ні допису, ні репосту.
У 2019 році з’явилися сторінки “Команда Зеленського в Закарпатті”, “Слуга народу – Команда Зеленського в Ужгороді”, “Партія Шарія Закарпаття”, “Українська Стратегія Закарпаття”, “Голос. Закарпатська область”, а також група – “Президент – Слуга Народу! Команда Зеленського в Закарпатті”. Усі ці сторінки стосуються нових всеукраїнських політичних проєктів, однак обласних осередків цих партій на той час створено ще не було. З юридичної точки зору ці сторінки не мають відношення до конкретних політичних сил. Втім саме на них можна було дізнатися про позицію чи активність схожих за назвою партійних проєктів чи конкретних політичних лідерів. У березні та на початку квітня сторінка “Команда Зеленського в Закарпатті” була не активною: 1 власний пост та 8 репостів; “Слуга народу – Команда Зеленського в Ужгороді” нараховувала лише 1 власний пост. У “Голос. Закарпатська область” було опубліковано лише 1 власний пост; на сторінці “Українська Стратегія Закарпаття” розміщено 2 власних записи та 11 репостів. На сторінці “Партія Шарія Закарпаття” зафіксовано 27 власних постів та 12 репостів. У групі “Президент — Слуга Народу! Команда Зеленського в Закарпатті” нараховується 1 638 учасників, група активна.
Лідери лайків – “Слуга народу”, “КМКС”, “Батьківщина”
За кількістю уподобань трійка лідерів серед закарпатських осередків станом на початок квітня 2020 року складалася так: “Слуга народу”, “КМКС. Партія угорців України”, “Батьківщина”.
Рейтинг сторінок, пов’язаних із політичними силами, за кількістю уподобань (станом на початок квітня 2020 року):
1. “Слуга народу – Команда Зеленського в Ужгороді” – 14 495
2. Обласна організація “КМКС. Партія угорців України” – 7 618
3. Обласна організація ВО “Батьківщина” – 6 216
4. Обласна організація Єдиного Центру – 1 685
5. “Команда Зеленського в Закарпатті” – 1 330
6. “Голос. Закарпатська область” – 1 184
7. Обласна організація “Опозиційного Блоку” – 1 170
8. Обласна та міська організація ВО “Свобода” – 960
9. “Партія Шарія Закарпаття” – 579
10. Обласна організація “Відродження” – 569
11. “Українська Стратегія Закарпаття” – 430
12. Обласна організація “Європейської солідарності” – 367
13. Обласна організація “Аграрної партії” – 259
14. Обласна організація “Радикальної партії Олега Ляшка” – 238
15. Обласна організація партії “Опозиційна Платформа “За життя” – 203
16. Ужгородська міська організація Єдиного Центру – 178
Більшість лідерів осередків віддають перевагу особистому профілю, а не публічним сторінкам
Як відомо, у соціальній мережі “Фейсбук” можливе функціонування не лише особистого профілю людини, а й її офіційної сторінки. Такою функцією, як правило, користуються публічні люди, включаючи й політиків. Часто практикується, що особистий профіль людина веде як приватна особа, а от сторінку – як офіційний представник (наприклад, депутат парламенту, лідер партійної чи громадської організації тощо). Публічна сторінка є більш офіційним майданчиком, у тому числі і як джерело інформації для подальшого публічного поширення. Саме тому у процесі моніторингу ми звертали увагу, насамперед, чи мають лідери закарпатських партійних осередків публічні офіційні сторінки.
Вдалося виявити лише три сторінки керівників обласних організацій партій. Це Олександр Кеменяш (ВО “Батьківщина”), Іван Чубирко (“Опозиційна платформа “За життя”) та Йосип Барто (“КМКС. Партія угорців України”).
На сторінці Олександра Кеменяша за період моніторингу – березень-початок квітня – зафіксовано 5 власних постів. Цю сторінку вподобали 2 238 користувачів. На сторінці Івана Чубирка було 16 власних постів та 2 репости. Сторінку вподобали 908 користувачів соціальної мережі. На сторінці Йосипа Борто останній допис оприлюднено у липні 2019 року. Цю сторінку вподобали 3 807 користувачів.
Особисті профілі – як майданчики приватних осіб – ми виявили у Володимира Шубця (обласний осередок “Радикальної партії Олега Ляшка”), Ігоря Ващенка (обласний осередок ВО “Свобода”), Томаша Лелекача (міський осередок ВО “Свобода”), Антона Ліврінца (міський осередок ВО “Батьківщина”), Василя Кошелі (обласний осередок “Відродження”), Йосипа Борто (обласний осередок “КМКС. Партії угорців України), Івана Чубирка (обласний осередок “Опозиційної платформи “За життя”). Тож наразі лідери політичних організацій краю віддають перевагу бути в мережі як власники приватних профілів, а не офіційних публічних сторінок.
Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних. Матеріал підготовлений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та може не відображати позицію USAID чи Уряду США.