У Києві відбувся Форум прихильників виборчої реформи, покликаний сформувати спільні підходи та план дій щодо захисту здобутків 10-річної кампанії із запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Форум відбувся 15 та 16 лютого у форматі фахових онлайн-обговорень представників громадянського суспільства та місцевого самоврядування, а також коротких виступів про здобутки виборчої реформи та дискусій за участі політиків.
Збір прихильників виборчої реформи є реакцією всіх зацікавлених прихильників демократичної виборчої реформи на спроби дестабілізації виборчого законодавства (два зареєстровані законопроєкти щодо щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України (№6444 і №6444-1 та заяву лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії).
Перший день Форуму зібрав на онлайн-обговорення більше 100 представників експертного середовища, громадянського суспільства, державних органів та місцевого самоврядування, які у форматі роботи у чотирьох тематичних групах сформували концепцію захисту виборчої реформи. Результати цих напрацювань були презентовані під час другого дня форуму.
Другий день Форуму став платформою думок різних груп (експерти, громадські активісти, політики) про те, чому повернення до старого закону буде фатальною помилкою.
Як зазначила у вітальному виступі голова правління ОПОРИ Ольга Айвазовська, належний і якісно конкуретний виборчий процес є питанням безпеки України, бо якщо суспільство не приймає результатів виборів, то реагує агресивно.
«Ми б дуже не хотіли, щоб в 2023 році, коли мають в конституційні терміни відбутися наступні парламентські вибори хтось проводив комунікацію щодо відтермінування на невідомий термін окремих положень Виборчого Кодексу», - сказала вона.
Також Ольга Айвазовська навела свіжі соціологічні дані опитування Громадянської мережі ОПОРА, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Як свідчать його реультати, питання виборчої системи не ключове для пересічних громадян, але ті, які цікавляться, знають про пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Більшість із них (42%) виступають за відкриті списки, і лише 5,6% вважають, що краще голосувати тільки за кандидатів у мажоритарних округах (як в 1990 та 1994 роках). Повне дослідження за посиланням.
Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза підкреслила важливість дотримання вибраного курсу і продовження співпраці з українськими партнерами для захисту демократії в Україні, адже заможна, стабільна і демократична країна є одвічним страхом сусіднього авторитаризму.
«Ми зібралися сьогодні, щоб захистити важливі надбання електоральної реформи в Україні. На даний момент світ відзначає ваш демократичний рух вперед. І маємо триматися на цьому рівні», - сказала пані Посол.
Пітер Ербен, головний міжнародний радник з виборів IFES та Старший директор IFES в Україні наголосив на тому, щоб фахівці у сфері виборчої реформи мобілізували зусилля та консолідувались, а недавно прийнятий Виборчий Кодекс був використаний під час наступних парламентських виборів.
«Деякі політичні сили подали законопроєкт із ідеєю відновити попередню систему виборів. Якщо все відбудеться саме так, це буде істотний відкат назад у справі демократичних перетворень в Україні. Ці намагання отримали критичну оцінку з боку міжнародних експертів і громадянського суспільства, оскільки мажоритарна система, коли депутата обирають більшістю голосів, відкриває двері до маніпуляцій, корупції і підкупу виборців. У багатьох країнах використовується саме пропорційна система для виборів депутатів парламенту, і приблизно в половині з них використовуються відкриті списки», - сказав Пітер Ербен.
В свою чергу, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко нагадала обіцянку Володимира Зеленського щодо закріплення в Конституції пропорційної системи з відкритими списками.
«Як експерт із конституційного права можу сказати, що це не є сталою практикою. Але з огляду на те, як ми можемо шарахатись у різні боки, коли ми вже нарешті стали на правильну позицію, що спроможний парламент набагато спроможніший є за пропорційної системи з преференціями і раптом мати ініціативи від парламентської більшості про повернення назад. І очевидно, і соціологія про це говорить, що це тимчасовий політичний інтерес. Я нагадаю в день єдності, що має бути єдність державної політики, єдність позиції влади і громадянського суспільства, яке завжди підставляло своє плече владі, і має бути єдина позиція з українським народом», - сказала вона.
Під час заходу присутні наголосили на важливості окремих норм Виборчого кодексу, які дозволили хоч частково, але уникнути дискримінації груп виборців, чий виборчі права довгий час залишались поза увагою законодавців. Зокрема, йдеться про гендерну квоту, можливість зміни виборчої адреси, а також облаштування виборчих дільниць відповідно до потреб маломобільних виборців.
Заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк висловила публічну підтримку Маніфесту прихильників виборчої реформи.
«Я є послідовною прихильницею виборчої реформи, парламентаризму та загалом парламентської форми правління. Те, що в Україні після майже 10 років дискусій, я б сказала, боротьби за більш нові і справедливі виборчі правила, з’явився цей дієвий Виборчий кодекс - це велике досягнення для розвитку демократії, парламентаризму, і народовладдя», - зазначила вона.
Перша заступниця Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова, відзначила позитивні норми Виборчого кодексу у забезпеченні виборчих прав переселенців, яких і вона в тому числі була позбавлена після окупації півострову.
«Ще в березні 2017 року за участі експертів був розроблений та зареєстрований законопроєкт, який розширив виборчі права на всіх мобільних всередині країни громадян, зокрема й ВПО. Пізніше, за результатами роботи кожного на своєму фронті, норми законопроєкту були імплементовані до тексту нового Виборчого кодексу. Розв’язання цього питання на законодавчому рівні у підсумку призвело до захисту прав не лише ВПО, а й великої кількості осіб, які фактично проживають не за адресою свого зареєстрованого місця проживання”, - сказала Дар’я Свиридова.
Комунікаційниця організації Fight For Right Таня Герасимова відзначила переваги певних норм Виборчого кодексу і у забезпеченні прав людей з інвалідністю, в тому числі і у питанні відповідальності за їх невиконання.
«Завдяки адвокації з боку громадянського суспільства до Плану дії з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року був внесений пункт щодо того, що держава визнала і вивела у публічну площину необхідність створити умови для забезпечення виборчих прав людей з інвалідністю. До Виборчого кодексу вперше увійшли положення, які зобов’язували державу забезпечити виборчі дільниці доступом для маломобільних громадян. Більше того, було передбачено юридичну відповідальність за невиконання цих норм», - сказала вона.
Старша радниця ОПОРИ з юридичний питань Ольга Коцюруба зазначила, що чесні та справедливі вибори неможливі без системи оскарження. Вона порівняла статистику судових рішень судів щодо виборчих порушень у 2014 році та 2021, коли вже працюють зміни до Кримінального кодексу.
«Коли ми в 2014 році вперше почали системно аналізувати рішення судів, за результатами виборів президента в 2014 році до суду було доведено 13 кримінальних проваджень. Ми аналізували, чи справді так мало порушень, чи так мало справ доводять до їх логічного завершення. Уже у 2019 і 2021 роках таких справ є 73. Звичайно, нас не вражає ця цифра сама по собі, але потрібно розуміти, що починалася вона з 13. Вже у 2021 році ми маємо 12 вироків, які стосуються притягнення відповідальності за підкуп виборців. З моменту запровадження нової статті у Кримінальному кодексі, яка стосується фальсифікацій, у нас є 20 вироків по цій статті», - сказала вона та додала, що поки не можна стверджувати про подолання безкарності, однак є поступальних рух, щоб кількість притягнень до відповідальності зростала.
Попри реєстрацію двох законопроєктів про повернення мажоритарної системи на виборах, у парламенті поки нема дискусії щодо цього, а представники чотирьох парламентських партій під час заходу одноголосно виступили за Виборчий кодекс та відкриті списки, як діючу виборчу систему, на яку є запит від суспільства.
Голова партії «Слуга народу» та заступниця голови фракції Олена Шуляк назвала себе адептом відкритих списків та запевнила, що зареєстровані законопроєкти про повернення мажоритарної системи не розглядались ні у підкомітеті, ні у комітеті, а активної фахової дискусії з цього приводу не відбувалось.
«Нам потрібно сфокусуватися над тим, щоб поліпшити чинний Виборчий кодекс, до якого дуже довго йшли. Варто заручитися підтримкою експертного, фахового середовища, громадянського суспільства. Позиція партії “Слуга народу”, висловлена в наших передвиборчих обіцянках, - в нас не було бажання повертатися до мажоритарки. Чи можуть бути думки стосовно повернення мажоритарки в окремих народних депутатів навіть від нашої фракції? Можуть. Чи точиться активна дискусія в комітеті? Не точиться. Моя особиста позиція - відкриті списки і пропорційна система», - сказала Олена Шуляк.
Народний депутат та один з авторів Виборчого кодексу Андрій Парубій (“Європейська Солідарність”) зазначив, що у парламенті минулого скликання більшість партій були проти виборчих списків, але сьогодні важливо зберегти цю систему:
“Майже жодна з партій насправді непублічно не виступала за відкриті списки. У нас завжди була частина, яка виступала за, і в кожній партії була значна частина, яка були проти. Натомість завжди були прихильники мажоритарної системи і завжди були прихильники системи закритих списків. Для політичних партій це найбільш оптимальні системи. В одній системі політичний лідер може у своєму кабінеті визначати послідовність, обіцяти спонсору, куму, сватові сьоме, 11 і 15 місце. Мажоритарна система, навпаки, дозволяла з допомогою “гречки” скуповувати округи. Направду система відкритих списків - була вимога загальносуспільна і за підтримки західних партнерів. І сьогодні потрібно не допустити ключової ревізії відкритих списків».
Заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв наголосив, що здобутком Виборчого кодексу є можливість розвивати партійні структури на місцях, а не виключно партії вертикального типу. Також він підкреслив, що політична частина Угоди про асоціацію з ЄС містить запис про виборчу систему із відкритими списками. Тому всі ті, хто просувають повернення до змішаної виборчої системи або чисто мажоритарної, торпедують договір про Асоціацію, що вплине на інші позиції, зокрема стосовно так званої зони вільної торгівлі чи безвізового режиму.
«Позиція фракції «Батьківщина» - не дивлячись на недоліки, Виборчий кодекс дає можливість розвивати партії і підтримувати зв'язок із виборцями. Ключове зараз - унеможливити елементи підкупу в будь-якій формі при будь-якій виборчій системі», - сказав Соболєв.
Роман Лозинський, народний депутат від партії «Голос», розповів, що в профільному комітеті юридично немає предметної дискусії щодо повернення мажоритарки, хоча в кулуарах про це постійно говорять.
«На сьогодні в Комітеті предметної дискусії де-юре немає. Де-факто ж у парламенті дуже мало квадратних метрів і дуже багато депутатів, і кожен раз, коли ти проходиш, то хочеш ти чи не хочеш, ти чуєш якісь розмови, в тому числі як колеги обговорюють потенційні наступні вибори. Здається, це обговорення триває з 29 серпня 2019 року, коли ці народні депутати присягу склали. Тому чи актуальне це питання в кулуарах? Точно актуальне, мегаактуальне. Лунають гіпотези про квітень-травень як «дата ікс», коли певні рішення мають викристалізуватися», - зазначив нардеп.
Також народний депутат парламенту VIII скликання Юрій Левченко ("Народовладдя") назвав мажоритарну систему злом для розвитку країни.
«Якщо говорити про вигідність, то враховуючи, які бар’єри вставили у пропорційну систему, суто вигідною була б мажоритарка мені як голові партії. Але ми думаємо не про те, що нам вигідно, а про те, що вигідно країні. Якщо вигідно в розвитку країни, то, беззаперечно, мажоритарка - це зло. Як людина, яка була мажоритарником 5 років, можу сказати, наскільки це жахлива річ. Для нормальної людини, щоб стати мажоритарним депутатом, треба пройти такі кола пекла, що нікому не побажаєш. Треба дуже багато працювати, щоб побороти той підкуп, те гречкосійство, що для більшості людей - це практично неможливо», - сказав Юрій Левченко.
Старший юридичний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко привів у приклад глобальний зарубіжний досвід, зазначивши, що більшість європейських країн відмовились від мажоритарної системи.
«Якщо ми подивимось на досвід відмов від мажоритарної системи, то він досить багатогранний - фактично вся Європа та багато інших країн світу, які застосовували мажоритарні системи, поступово від них відійшли і перейшли на інші системи голосувань. Теза про те, що нібито це ідеальна система, яка ніким не переглядається, і країни, в яких вона застосовується, це прекрасні країни - не дуже обгрунтована. Країни прекрасні, але не тому, що там мажоритарна система, - там є певні інші фактори в плані економіки та інших речей», - сказав він.
Питання стабільності законодавства найцікавіше з юридичної точки зору, зазначив Володимир Венгер, керівник Центру дослідження верховенства права. Він наголосив, що законодавча мінливість - недолік з погляду міжнародних демократичних стандартів виборів. Як визначено в Кодексі належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії, законодавство не може змінюватися орієнтовно не менше, ніж за рік до старту виборчого процесу. Стабільність потрібна в непорушності не лише самої системи, а й її ключових елементів. Адже і суспільству (виборцям), і партіям, і органам адміністрування виборів потрібен час на ознайомлення з нововведеннями, адаптацію та низку підготовчих заходів (зокрема, бюджетний запит на витрати на організацію виборів). Тому будь-які ймовірні зміни можуть підірвати саму легітимність виборчого процесу.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, підсумовуючи, зазначила, що виборча реформа в Україні – це вже певний символ. І якщо її можна розвернути лише законопроєктом про відтермінування, це означає, що зворотною є будь-яка реформа. За її словами, перегляд виборчого законодавства може бути у контексті довіри до виборчого процесу.
«Стратегія - це те, як виглядатиме законодавча гілка влади. Пропорційна система популярна тому, що парламент, обраний на основі інституцій - партій, які висунули в своїх списках кандидатів, які ще й змагаються між собою, - є більш сталий. Це не самодостатні 450 осіб, а партійні інституції, які йдуть до влади, щоб реалізовувати програму. Інституційно - це стратегічна реформа. Якщо партії йдуть з програмами, а не з комплексом побажань окремих мікрорайонів окремого міста, ми маємо шанс розуміти, яку державу ми будуємо», - зазначила Ольга Айвазовська.
Усі фото з заходу за посиланням
Захід організувала Громадянська мережа ОПОРА разом з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади (GAC) та британської допомоги (UK aid) від уряду Великої Британії. Думки, висловлені на заході, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів, Міністерства міжнародних справ Канади чи Уряду Канади, та Уряду Великої Британії.