11 липня – день позачергових виборів одразу в двох європейських державах (Болгарії та Молдові). І там, і там вибори були призначені через неспроможність парламенту сформувати уряд, хоча політичний контекст у Софії та Кишинева різний.
Болгарія
Це вже друге голосування за парламентарів у 2021 році. Парламентські вибори відбулися у Болгарії 4 квітня. Партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЄРБ) голови уряду країни Бойко Борисова отримала найбільше мандатів. 14 квітня 45-скликання Національної асамблеї розпочало свою роботу, а вже через два дні схвалило заяву про відставку уряду. У результаті жодна з партій не змогла сформувати Кабінет Міністрів. Тож у травні 2021 року президент Румен Радев видав указ про розпуск парламенту та призначив дату дострокових виборів – 11 липня.
У міжвиборчий період прокуратура Болгарії повідомила про викриття злочинного угрупування, яке займалось скупкою голосів виборців. Ця організація нібито діяла з 6 лютого по 4 квітня та фінансувалася за рахунок коштів, що знаходяться за межами території ЄС. Керівник - власник кабельного телебачення, бензозаправної станції і заводу з виробництва миючих засобів з Пловдивської області. Інші дві особи займали різні політичні посади.
240 членів Національної асамблеї Болгарії (Народного зібрання) обираються за пропорційною системою відкритих списків у 31 багатомандатному окрузі (в розмірі від 4 до 16 місць). Виборчий поріг становить 7%. Обирається парламент раз на 4 роки.
На дострокові вибори 11 липня всього зареєстровано 18 партій, які висунули кандидатів у депутати. Агітація тривала 29 днів, тобто до 9 липня. 10 липня оголошено "день тишині", коли будь-яка передвиборча агітація заборонена.
Відповідно до Виборчого кодексу, партії, коаліції, ініціативні комітети, кандидати та їх заступники можуть вільно проводити агітацію в усній та письмовій формах. Передвиборна кампанія повинна була обов'язково проходити болгарською мовою. Також у Болгарії заборонена публікація анонімних агітаційних матеріалів та таких, які могли б опорочити честь і добре ім’я кандидата. Не дозволено, щоб в цих матеріалах містилися герб і/чи прапор Болгарії, чи будь-якої іншої держави, а також будь-які релігійні зображення і знаки. Заборонена політична агітація і в суспільному державному та муніципальному транспорті, а також у державних та муніципальних установах, інститутах або підприємствах.
За попередніми даними ЦВК, у виборчі списки внесено 6 711 048 чоловік. Відповідно до Виборчого кодексу, всі виборці зобов’язані прийти на голосування, але санкції для осіб, які відмовилися від участі у виборах, не передбачені. Виборці, у яких завершився термін дії документів, що ідентифікують особу, після 13 березня 2020 року зможуть скористатися своїм правом голосу, - таке рішення прийняла ЦВК Болгарії. Як під час голосування 4 квітня, мотивом для цього рішення ЦВК став закон про Надзвичайні заходи протидії пандемії коронавірусу.
Громадяни Болгарії, які знаходяться за кордоном, мали до 15 червня подати попередню заяву про голосування там. У результаті болгари в 68 державах будуть голосувати на 784 виборчих дільницях. Найбільше дільниць буде відкрито в Великій Британії – 135, Німеччині – 117, Туреччині – 112. Кількість виборчих дільниць за кордоном, у порівнянні з голосуванням у квітні, збільшено на 70%.
ЦВК визначила, що на дострокових парламентських виборах голосування буде повністю машинним на 9401 дільниці в країні та 273 дільницях за кордоном. По два пристрої буде на 1115 дільницях у Болгарії і 148 за кордоном (зареєстровано понад 425 виборців, що проголосували на парламентських виборах 4 квітня).
Вперше на болгарському поромі, який відчалить 9 липня з рибного порту в Бургасі, буде відкрита виборча дільниця. Таке рішення було прийнято після запиту капітана плавального судна Пламена Панайотова. Дільниця обслужить 28 моряків, які працюють на борту болгарського порома "Дружба". Пором обслуговує напрямок Бургас – Батумі. У день парламентських виборів, 11 липня, паром "Дружба" буде знаходитися у відкритому морі.
7 липня Центральна виборча комісія видала дозвіл на залучення в якості обвинуваченого по досудовому виробництву одного з кандидатів у депутати в Бургасі на майбутніх парламентських виборах. Передбачене законом покарання за такого роду злочин - позбавлення волі строком на від 1 до 6 років і штраф в розмірі від 10 000 до 20 000 лв. (165 398 – 330 422 гривень).
Молдова
Цього дня позачергові парламентські вибори відбудуться також і в Молдові. Після закінчення встановленого конституцією терміну для формування нового уряду (3 місяці) 15 квітня Конституційний суд ухвалив, що обставини, що виправдовують розпуск парламенту, дотримані. І 28 квітня резидентка Майя Санду підписала указ про розпуск парламенту.
У парламент Молдови обирається 101 депутат за партійними списками на основі пропорційного представництва в єдиному загальнонаціональному виборчому окрузі. Виборчий список може містити від 51 до 103 кандидатів. Виборчий поріг залежить від типу списку: для окремих партій або організацій поріг складає 5%, для виборчого блоку з двох або більше партій — 7%, а для позапартійних кандидатів — 2%.
Попередні парламентські вибори відбулися 24 лютого 2019 року, а їх результати були встановлені 9 березня. Партія соціалістів (ПСРМ) і блок ACUM сформували коаліційний уряд на чолі з Маєю Санду. Однак Демократична партія (ДПМ) звернулася до Верховного суду із заявою щодо того, що уряд не був сформований вчасно. Суд визначив, що крайньою датою для формування уряду було 7 червня, і дійшов висновку про необхідність проведення позачергових виборів. Але президент Ігор Додон і коаліція ПСРМ-ACUM назвали цей процес незаконним. Уряди Росії, Франції, Німеччини, Польщі, Швеції та Великої Британії визнали новосформований кабінет Санду законним урядом. У листопаді 2020 року лідерка ПАС (ACUM) Мая Санду була обрана президенткою. Уряд ПСРМ-ДПМ на чолі з Йоном Кіку подав у відставку з поста прем'єр-міністра 23 грудня, за кілька годин до винесення вотуму недовіри, ініційованого ПАС.
Згідно з Конституцією Молдови, якщо парламенту двічі не вдається затвердити новий уряд протягом 45 днів після першого подання, це веде до його розпуску. Санду планувала двічі призначити Наталію Гаврилицю на посаду прем'єр-міністерки, щоб спровокувати дострокові вибори. 23 лютого 2021 року Конституційний суд ухвалив, що Санду не повинна була двічі висувати кандидатуру Гаврилиці. 16 березня Санду висунула Ігоря Гросу на цю посаду, але його не вдалося затвердити в свій уряд через бойкот голосування опозицією. 31 березня парламент проголосував за введення 60-денного надзвичайного стану для боротьби з пандемією COVID-19, протягом якого не можна було проводити позачергові вибори. 15 квітня Конституційний суд виніс рішення на користь розпуску парламенту. Тож 31 березня президентка Мая Санду підписала указ про розпуск парламенту і призначила позачергові парламентські вибори на 11 липня 2021 року.
У виборах візьмуть участь 20 політичних партій, два виборчі блоки і незалежний кандидат. Це передвиборний Блок комуністів і соціалістів, партія "Будуємо Європу дому", партія "Громадянський конгрес", передвиборний блок "Ренато Вусатий", партія "Дія і солідарність", партія "Шор", рух "Speranţa-Надія", Демократична партія, партія "Платформа Гідність і правда", партія національної єдності, партія "Демократія дому", партія "Розвитку та об'єднання Молдови", "Альянс за об'єднання румунів", партія "NOI", Зелена екологічна партія, партія "Закон і справедливість", партія "Сила народу", "Партія змін", "Партія трудящих", партія "Новий історичний вибір", партія "Патріоти Молдови", "Партія регіонів" та незалежний кандидат В'ячеслав Валько.
10 і 11 липня кандидатам на виборах заборонено брати участь в радіо- і телепередачах. Заборона не стосується інформації, яку раніше запустили в інтернеті, і передвиборних афіш на вулиці. Також за день до виборів і в день голосування кандидати не можуть користуватися грошима з передвиборного фонду або здійснювати перекази з позначкою «передвиборний фонд».
Згідно з рішенням ЦВК, за межами Молдови на виборах 11 липня відкриють 150 виборчих дільниць. Найбільше дільниць для голосування відкриють в Італії (31), Росії (17) та США (13). У Румунії, Великобританії і Німеччині відкриють 11 ВД, у Франції – 10, в Іспанії – 5, в Канаді та Ірландії – 4, в Португалії – 3. За дві виборчі дільниці відкриють в Бельгії, Ізраїлі, Туреччині і Україні. І по одній в Австрії, Азербайджані, Білорусі, Болгарії, Чехії, Китаї, Кіпрі, Данії, Греції, Об'єднаних Арабських Еміратах, Швейцарії, Естонії, Японії, Латвії, Литві, Норвегії, Нідерландах, Польщі, Португалії, Катарі, Швеції та Угорщині.
Громадяни Молдови, які проживають в невизнаному Придністров'ї, мають право голосу на президентських і парламентських виборах в Молдові, але голосують на спеціальних дільницях. Спочатку їх участь у політичному житті була незначною, але в останні роки голоси як Придністров'я, так і діаспори істотно впливають на загальний результат виборів. 8 липня суд зобов'язав Центральну виборчу комісію більш ніж в три рази зменшити кількість дільниць для голосування громадян з Придністров'я на молдавських парламентських виборах. До 12 замість 41. Рішення прийняли 8 липня – за три дні до виборів, які відбудуться 11 липня. Ще до того ЦВК скоротила кількість виборчих дільниць для жителів Придністров'я з 44 до 41, посилаючись на аргументи поліції про те, що на деяких ділянках важко буде забезпечити прозорість і законність голосування.
Для голосуючих в Молдові знадобиться майже 2,8 млн бюлетенів. З них понад 2,1 млн будуть румунською мовою, а 682,6 тис. – російською. Для дільниць за кордоном, згідно з розпорядженням ЦВК, надрукують 726,7 тис. бюлетенів. З них 622,6 тис. будуть на румунській мові, а 64,1 тис. – російською. Виборці у Молдові не роблять позначки у бюлетені за допомогою ручки чи олівця, а проставляють штамп "Votat" (означає "Проголосував") у кружечку навпроти партії.
Опитування громадської думки показують, що в парламент можуть пройти лише дві політичні сили - "Дія і солідарність" (PAS) чинної президентки Майї Санду і об'єднання їх опонентів – блок Партії соціалістів Ігоря Додона і Партії комуністів.