В Європейському Союзі вже друга країна організовує загальнонаціональне голосування в умовах пандемії. Першими були Нідерланди, тепер – Болгарія. Обиратимуть 4 квітня болгари 240 членів національного парламенту. А от 6 квітня дільниці відвідають жителі острова Гренландія, який є самоврядною територією в складі Королівства Данія.
Парламентські вибори в Болгарії
Болгарія – друга держава-член ЄС після Нідерландів, яка організовує загальнонаціональне голосування умовах пандемії.
240 членів Національної асамблеї Болгарії (Народного зібрання) обираються за пропорційною системою відкритих списків у 31 багатомандатному окрузі (в розмірі від 4 до 16 місць). Виборчий поріг становить 7%. Обирається парламент раз на 4 роки.
Вибори в Народне зібрання відбуваються в Болгарії з 1879 року. Внаслідок державного перевороту 1934 року та особистого правління царя Бориса IIІ був період, коли партійна політика була заборонена (1934 – 1944 рр.). Також історія болгарського парламентаризму знає період однопартійної системи між 1945 і 1989 роками, під час Народної Республіки Болгарія. Хоча до 1945 року в Болгарії не було загального виборчого права для жінок.
Попередні вибори депутатів Народних зборів пройшли в 2017 році. До них були допущені 18 партій і дев'ять коаліцій, а виборчий бар'єр в 4% подолали чотири партії і одна коаліція. Наприкінці роботи парламенту цього скликання Болгарію охопила політична криза, яка підсилювалася світовою пандемією. Найбідніша країна-член Європейського Союзу пережила багатомісячні вуличні антиурядові акції протесту з вимогою відставки уряду Бойка Борисова. Президент Болгарії Румен Радев підтримав антиурядові протести, які, за його словами, чітко показали, що болгари хочуть змін, додавши, що парламентське голосування цієї весни буде "вирішальним". Борисов, який подавав у відставку до кінця кожного з попередніх двох своїх мандатів, заявив, що залишиться в політиці, але не претендуватиме на новий чотирирічний термін на посаді прем’єр-міністра.
Президент Болгарії Румен Радев, який критично налаштований до уряду консервативного прем’єр-міністра Бойка Борисова, спершу висловлювався за 28 березня як можливу дату виборів. Однак після консультацій із політичними партіями Радев 14 січня заявив, що дата була відсунута на тиждень, щоб дати більше часу для підготовки заходів безпеки на тлі поширення коронавірусної інфекції. Тож 4 квітня стало датою проведення наступних загальних виборів.
Офіційна виборча кампанія розпочалася в Болгарії 5 березня і завершилася 2 квітня. Всього заяви на участь у виборах подавали 31 партія і вісім коаліцій. Центральна виборча комісія (ЦВК) Болгарії відмовила в реєстрації на виборах депутатів Народних зборів (парламенту) країни восьми партіям. Основна причина – політичним силам не вдалося зібрати достатньої кількості підписів виборців, яких повинно бути мінімум 2 500.
Основні політичні гравці – коаліція між правлячою партією "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЕРБ) і Союзом демократичних сил (СДС), коаліція за участю Болгарської соціалістичної партії (БСП) – "БСП за Болгарію", Рух за права і свободи (ДПС) , ВМРО, об'єднання між партіями НФСБ і "Воля", "Атака"," Демократична Болгарія", "Встаньте. Мафія геть", "Є такий народ" і "Республіканці за Болгарію" – успішно пройшли необхідну перевірку і зареєстровані на виборах. Загалом для участі в парламентських виборах зареєстровано 6 895 кандидатів в депутати.
За останніми даними соціологічних досліджень, які були представлені в п'ятницю, коаліція в складі ГЕРБ і СДС має найбільший рівень підтримки виборців. Як стверджують експерти компанії Gallup International, за ГЕРБ і СДС проголосували б 25,8% виборців. Другою політичною силою стала б коаліція "БСП за Болгарію" – 21,9%. Нова партія "Є такий народ" – на третій позиції – 13,1%. ДПС набирає 12,4%. Права партія "Демократична Болгарія" знаходиться на п'ятій позиції з 6,8%. Об'єднання "Встаньте. Мафія геть" користується підтримкою 4,7% виборців, партія ВМРО – 4,2%. Решта партій і коаліції на даний момент 4% виборчий бар'єр подолати не можуть.
Для голосування виборців у Болгарії визначено 11 983 виборчих дільниць. 9 398 з них обладнані для машинного голосування. Як заявила Таня Цанева, членкиня Центральної виборчої комісії Болгарії: "Усі члени виборчих комісій, що працюють на місцях, будуть носити захисні костюми і маски, щоб уникнути зараження. А виборцям, що знаходяться на карантині, рекомендується здавати бюлетені поштою, щоб мінімізувати контакти". Переважна більшість виборців, у яких виявлено вірус, будуть голосувати з дому. Таких – близько 60 000 чоловік. Їм надсилають бюлетень в електронному вигляді, його потрібно підписати. Але для цього виборець повинен знати, як зробити цифровий підпис, або мати вдома принтер. Також заплановано створити 185 мобільних дільниць для голосування виборців на ізоляції, які зможуть самостійно доїхти до пункту голосування. Будуть забезпечені і 409 мобільних виборчих дільниць для людей з обмеженими можливостями пересування. У лікарнях облаштовані 88 Covid-дільниць. За кордоном будуть відкриті 465 виборчих дільниць (в 69 державах) для болгарських громадян, які бажають голосувати на парламентських виборах.
Зареєстровані 28 організацій, які спостерігатимуть за виборами, а дані екзіт-полів збиратимуть 5 соціологічних агентств. Як показують результати дослідження, проведеного агентством "Геллап Інтернешнл", явка виборців складе від 40 до 50%.
За даними Інституту розвитку суспільного середовища, учасники майбутніх парламентських виборів витратили понад 2 мільйони євро на висвітлення подій у ЗМІ. Найбільше коштів вклали партії з коаліції Воля-НФСБ, за ними слідують ВМРО і ГЕРБ. Найбільш бажаними ЗМІ для політичної реклами є великі телеканали. "Цікавим є той факт, що у Facebook реклама поширюється не стільки через головні партійні сторінки або сторінки лідерів відповідних партій, скільки через особисті сторінки кандидатів", – йдеться в дослідженні.
Напередодні голосування Громадська рада при Центральній виборчій комісії організувала у будинку Народних зборів демонстрацію пробного машинного голосування. Було також проведено порівняння даних машинного протоколу з підрахунком контрольних розписок, виданих вручну. Машинне голосування займає не більше хвилини, навіть якщо голосуючий вирішує змінити свій первинний вибір. Три державні інститути – державне агентство "Електронне урядування", Інститут метрології та Інститут стандартизації підтвердили відповідність поставлених технічних пристроїв для голосування вимогам Виборчого кодексу і державного замовлення.
Верховний адміністративний суд не дав хід справі щодо оскарження Центральною виборчою комісією рішення, яке дозволило відеоспостереження за процесом обробки бюлетенів. За оцінкою ЦВК і Комісії із захисту персональних даних, рішення залишило болгарських громадян без права на захист персональних даних. Прихильники відеоспостереження, в свою чергу, підкреслюють, що зйомка буде відбуватися після закінчення дня виборів і права виборців не опиняться під загрозою.
Вибори місцевого парламенту та ОМС в Гренландії
Гренландія – автономна установча країна в складі Королівства Данія. Гренландія стала Данською колонією в 1814 році, а після прийняття в Данії Конституції 1953 року — частиною Співдружності Королівства. В 1979 році Данія надала Гренландії самоврядування, а у 2008 році гренландці проголосували за Закон про самоуправління, який передав велику кількість повноважень від данського королівського уряду місцевому гренландському уряду. Закон про самоуправління, який набрав чинності 21 червня 2009 року, забезпечує місцевій владі законодавчу та адміністративну відповідальність у значному списку сфер, зокрема: здійснення правосуддя, включаючи створення судів загальної юрисдикції; поліція; використання мінеральних ресурсів; прикордонний контроль; робоче середовище; а також фінансове регулювання і нагляд.
6 квітня Гренландія обирає на національному рівні законодавчий орган та органи місцевого самоврядування. Парламент Гренландії (Inatsisartut) має 31 члена, що обираються на чотирирічний термін пропорційним представництвом. Гренландія має багатопартійну систему, жодна партія, як правило, не має шансів отримати владу самостійно, зазвичай формується коаліційний уряд. Місця в парламенті розподіляються за методом д'Гондта.
У листопаді 2020 року прем'єр-міністр Кім Кільсен зазнав поразки на виборах керівництва партії "Сюмут", програвши Еріку Дженсену. Однак Кільсен не пішов з посади прем'єр-міністра. Зростання суперництва між ними та розбіжності позицій щодо шахти Кванефьельд на півдні Гренландії призвели до того, що демократи вийшли з коаліційного уряду. За провладними партіями лишилося лише 12 з 31 голосу в парламенті. Кільсен не зміг сформувати новий коаліційний уряд. Парламент проголосував за проведення позачергових виборів.
Незважаючи на те, що в Гренландії проживає трохи більше 56 000 людей, наслідки виборів будуть відчуватися далеко за її межами, оскільки на острові є, за словами Геологічної служби США, найбільші в світі невикористані родовища рідкісних металів. Оскільки кліматичні зміни та танення льоду здешевлюють доступ до Арктики, міжнародні гірничі компанії борються за право використовувати ці родовища.
Але опитування громадської думки показують, що найбільшою партією в наступному парламенті може бути Атакатігійт (ІА), котра виступає проти великого проєкту з видобутку рідкісних копалин у Кванефьельді. Водночас виконуючий обов'язки міністра ресурсів Віттус Куяукіцок попередив, що якщо Гренландія відступить зараз, це може відлякати інвесторів, тож "на кону довіра до цілої країни".
Економічний ріст в Гренландії розглядається як дуже важливий етап для перспективи більшої незалежності. Адже наразі самоврядна територія Королівства Данія з валовим внутрішнім продуктом лише близько 3 мільярдів доларів, має населення, яке живе переважно за рахунок риболовлі та грантів із Копенгагена.
Підготувала Яна Золотарьова
Використані джерела: