До нового скликання Закарпатської обласної ради 2020-2025 років увійдуть 64 особи, серед них 16 жінок, що становить 25% від складу. 24 новообраних кандидв є членами партій, 40 - безпартійні. Також до нової ради проходять 22 чинних депутати Закарпатської обласної ради та одна народна депутатка України. Проаналізувавши протокол Закарпатської обласної ТВК про результати виборів до Закарпатської обласної ради, ОПОРА дізналася, хто увійшов до нового скликання обласної ради, ким працюють ці люди, яку мають освіту тощо.
Зазначимо, що дані актуальні станом на початок листопада, оскільки склад ради може змінитися, так як кандидати чи кандидатки мають право скласти свої повноваження. Наприклад, у зв’язку із обранням до іншої ради, том що окремі люди балотувалися одночасно і до міської, і до обласної рад. Одна кандидатка, як уже згадано, є чинною депутаткою Верховної Ради.
До Закарпатської обласної ради проходять 8 політичних сил: «Рідне Закарпаття» - 59 845 голосів (17,78%); «Слуга народу» - 58 783 (17,47%); ВО «Батьківщина» - 42 432 (12,61%); «КМКС «Партія угорців України» - 39 049 (11,60%); «Команда Андрія Балоги» - 36 583 (10,87%); «Європейська солідарність» - 30 407 (9,03%); «За майбутнє» - 30 214 (8,98%); «Опозиційна платформа – За життя» - 26 980 (8,02%). Всього кандидатів у депутати Закарпатської обласної ради висували 10 політичних сил.
Найбільше депутатів у новій раді буде від партії «Рідне Закарпаття», найменше – від політсил «Європейська солідарність», “За майбутнє” та «Опозиційна платформа – За життя». Відтепер у новій облраді представництво депутатів від партій виглядатиме так:
Назва партії |
Кількість депутатів |
«Рідне Закарпаття» |
12 |
«Слуга народу» |
11 |
«КМКС «Партія угорців України» |
8 |
ВО «Батьківщина» |
8 |
«Команда Андрія Балоги» |
7 |
«Європейська солідарність» |
6 |
«За майбутнє» |
6 |
«Опозиційна платформа – За життя» |
6 |
Всього в Закарпатській обласній раді налічуватиметься 64 депутати, 34 обрані за територіальними виборчими списками (перемогли у своїх конкретних округах), 30 – в єдиному багатомандатному виборчому окрузі (пройшли за списком партій-переможців). Серед них – 16 жінок, що становить 25%. В раді 2015-2020 років було лише 7 жінок, що становило 11%. Найбільше жінок наразі представлятимуть партію «КМКС «Партія угорців України».
Партія |
Кількість жінок серед обраних кандидатів |
«Європейська солідарність» |
3 |
ВО «Батьківщина» |
1 |
«КМКС «Партія угорців України» |
4 |
«Команда Андрія Балоги» |
3 |
«За майбутнє» |
1 |
«Слуга народу» |
1 |
«Рідне Закарпаття» |
2 |
«Опозиційна платформа – За життя» |
1 |
Серед майбутніх депутатів 40 людей не є членами будь-якої партії, 24 – є членами політичних сил. Зокрема, усі шестеро депутатів “Європейської солідарності” є її членами, а от жоден із 11 депутатів “Слуги народу” не є членом цієї партії.
Партія |
Кількість партійних |
«Європейська солідарність» |
6 |
ВО «Батьківщина» |
3 |
«КМКС «Партія угорців України» |
4 |
«Команда Андрія Балоги» |
4 |
«За майбутнє» |
1 |
«Слуга народу» |
0 |
«Рідне Закарпаття» |
2 |
«Опозиційна платформа – За життя» |
4 |
До оновленої Закарпатської обласної рали знову обралися 22 чинних депутатів облради та одна народна депутатка – Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також депутатом обласної ради став і чинний голова Закарпатської ОДА Олексій Петров.
- Петро Добромільський наразі обраний від партії «Слуга народу», у 2015 обрався від партії «Єдиний центр»;
- Михайло Кіш обрався до облради від партії «Рідне Закарпаття», у 2015 – від партії «Єдиний центр»;
- Іван Савко наразі обраний від партії «Команда Андрія Балоги», у 2015 – від цієї ж партії, яка тоді називалася «Єдиний центр».
- Федір Яринич обрався до облради від партії «Рідне Закарпаття», у 2015 – від політсили «Єдиний центр»;
- Мирослав Білецький пройшов до ради від партії «Рідне Закарпаття», у 2015 – від політсили «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;
- Денис Ман обраний наразі від партії «Європейська солідарність», у 2015 році обирався від цієї ж політсили, однак тоді вона називалася «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;
- Ірина Мацепура пройшла до ради від партії «Європейська солідарність», під час 2015-2020 років представляла в раді цю ж партію, однак тоді вона називалася «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;
- Михайло Рівіс наразі обрався від партії «Європейська солідарність», у 2015 році був обраний від цієї ж партії, однак тоді вона називалася «Блок Петра Порошенка «Солідарність, чинний голова Закарпатської обласної ради;
- Василь Федурцьо цьогоріч обрався від партії «За майбутнє», у 2015 – від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»;
- Андрій Андріїв проходить до ради від партії ВО «Батьківщина», у 2015 році – був обраний від партії «Відродження». Також Андрій Андріїв проходить і до Ужгородської міськради від ВО «Батьківщина»;
- Юрій Гуледза обраний від ВО «Батьківщина», у 2015 став депутатом облради від партії «Відродження»;
- Іван Чубирко цьогоріч проходить до ради від партії «Опозиційна платформа – За життя», у 2015 обрався від партії «Відродження»;
- Йосип Борто обраний в облраду від партії «КМКС «Партія угорців України», у 2015 році був обраний від цієї ж політсили;
- Гейза Гулачі обраний від партії «КМКС «Партія угорців України», у 2015 році був обраний від цієї ж політсили;
- Ільдіко Орос обрана від партії «КМКС «Партія угорців України», у 2015 році була обрана від цієї ж політсили;
- Чаба Пейтер обраний від партії «КМКС «Партія угорців України», у 2015 році був обраний від цієї ж політсили;
- Олександр Кеменяш проходить до ради від ВО «Батьківщина», у 2015 став депутатом від цієї ж партії;
- Андрій Шекета проходить до облради від ВО «Батьківщина», став депутатом від цієї ж політсили і у 2015 році;
- Олександр Антал наразі проходить до обласної ради від партії «За майбутнє», у 2015 став депутатом від партії «Опозиційний блок»;
- Олександр Ледида обрався цьогоріч від політичної сили «За майбутнє», у 2015 – від «Опозиційного блоку»;
- Віктор Русин проходить до обласної ради від «Опозиційної платформи – За життя», у 2015 був обраний від «Опозиційного блоку»;
- Василь Якубець обрався цьогоріч від політичної сили «За майбутнє», у 2015 – від «Опозиційного блоку».
Відповідно до частини 3 статті 257 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія встановлює кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота). Виборча квота обчислюється як ціла частина результату ділення загальної кількості голосів, поданих на підтримку всіх територіальних виборчих списків організацій партій, які мають право на участь у розподілі депутатських мандатів, встановленої відповідно до частини другої цієї статті, на кількість депутатських мандатів, встановлену шляхом віднімання від кількісного складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), сумарної кількості гарантованих для кожної партії мандатів відповідно до частини першої статті 260 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 258 для визначення кількості депутатських мандатів, отриманих територіальним виборчим списком кандидатів від організації партії, кількість голосів виборців, поданих у територіальному виборчому окрузі на підтримку відповідного територіального виборчого списку (пункт 9 частини першої статті 256 цього Кодексу), ділиться на виборчу квоту, визначену відповідно до частини третьої статті 257 цього Кодексу. Ціла частина отриманої частки становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати, включені до відповідного територіального виборчого списку від цієї організації партії. Згідно із частиною 4, територіальна виборча комісія підсумовує кількість мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до територіальних виборчих списків усіх організацій партій, у відповідному територіальному окрузі, встановлюючи сумарну кількість мандатів, розподілених у відповідному територіальному окрузі.
Відповідно до частини 4 статті 259 обраними депутатами від організації партії у відповідному територіальному виборчому окрузі вважаються кандидати у депутати у кількості, яка відповідає кількості мандатів, отриманих кандидатами у депутати, включеними до територіального виборчого списку цієї організації партії, зазначеній у пункті 1 частини шостої статті 258 цього Кодексу, в порядку черговості у територіальному виборчому списку цієї організації партії, визначеному відповідно до частини другої цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 260 для визначення кількості мандатів, отриманих єдиним виборчим списком кандидатів від організації партії, загальна кількість невикористаних голосів виборців, поданих у єдиному багатомандатному окрузі на підтримку єдиного виборчого списку кандидатів від відповідної організації партії, визначена відповідно до частини другої цієї статті, ділиться на виборчу квоту, визначену відповідно до частини третьої статті 257 цього Кодексу. Ціла частина отриманої частки становить кількість депутатських мандатів, яку отримали кандидати у депутати, включені до відповідного єдиного виборчого списку від цієї організації партії. Дробові залишки до трьох знаків після коми враховуються при розподілі відповідно до частини четвертої цієї статті решти депутатських мандатів. У частині 4 йдеться, що організації партій, єдині виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини третьої цієї статті, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з єдиного виборчого списку кандидатів від організації партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках кандидатів від організацій партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список організації партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців у єдиному багатомандатному окрузі.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.
(#вибори; #opora; #опора)