Найбільшу кількість кандидатів до рад усіх рівнів та на посаду міських голів висунули партії «Слуга народу» та ВО «Батьківщина». Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала вік, освіту, стать, партійність тощо 271 362 кандидатів, що були висунуті 147 партіями або кандидують як самовисуванці. 

З огляду на природу виборів, 59,2% від усіх кандидатів балотуються за пропорційною виборчою системою (територіальні громади з кількістю виборців понад 10 тисяч) 18,4% осіб обираються у багатомандатних виборчих округах (громади до 10 тисяч виборців), 15,2% – змагаються за посаду депутата районної ради, 6,2% – депутата обласної ради та 1,1% – за крісло міського голови.

Загалом до рад усіх рівнів, а також на посаду міських голів, найбільшу кількість кандидатів висунули: партія “Слуга народу“ – 29 469 (10,9%), ВО “Батьківщина” – 28 491 (10,5%), партія “За майбутнє” – 26 602 (9,8%), “Європейська Солідарність” – 22 763 (8,4%), "Опозиційна платформа – За життя" – 19 176 (7,1%), 16 914 (6,2%) осіб балотуються як самовисуванці, 14 789 (5,4%) – кандидати, висунуті партією “Наш край”, 10 282 (3,8%) – ВО “Свобода”, 9 839 (3,6%) – партією “Сила і Честь” та 9 792 (3,6%) кандидують від Радикальної партії Олега Ляшка.

До обласних рад найбільшу кількість кандидатів висунули: ВО “Батьківщина” – 1 577 (9,4% від усіх), “Слуга народу” – 1 539 (9,2%), “За майбутнє” – 1 495 (8,9%), “Європейська Солідарність” – 1 446 (8,6%) та “Наш край” – 1 257 (7,5%). Загалом на ці 5 партій припадає 43,6% кандидатів до даного типу рад.

До районних рад найбільшу кількість кандидатів висунули: ВО “Батьківщина” – 4 791 (11,4% від усіх), “Слуга народу” – 4 483 (10,9%), “За майбутнє” – 1 495 (10,8%), “Європейська Солідарність” – 4 378 (10,6%) та “Опозиційна платформа – За життя” – 3 611 (8,8%). Загалом на ці 5 партій припадає 52,5% кандидатів до даного типу рад.

До територіальних громад з кількістю виборців ПОНАД 10 тисяч найбільшу кількість кандидатів висунули: “Слуга народу” – 16 013 (10%), ВО “Батьківщина” – 15 889 (9,9%), “За майбутнє” – 14 928 (9,3%), “Європейська Солідарність” – 14 693 (9,1%) та “Опозиційна платформа – За життя” – 11 648 (7,3%). Загалом на ці 5 партій припадає 45,6% кандидатів до даного типу рад.

До територіальних громад з кількістю виборців ДО 10 тисяч найбільше кандидатів балотується як самовисуванці – 15 833 (31,8%), далі йдуть представники “Слуги народу” – 7 152 (14,4%), ВО “Батьківщина” – 6 157 (12,4%), партії “За майбутнє” – 5 562 (11,2%) та партії “Наш край” – 2 664 (5,3%).

На посаду міських голів переважна більшість осіб теж кандидують як самовисуванці – 1 081 кандидат (37,1%), “Слуга народу” висунула 282 особи (9,7%), “За майбутнє” – 180 (6,2%), ВО “Батьківщина” – 157 (5,4%) та “Європейська Солідарність” – 153 (5,2%).

Також три партії висунули лише по одному кандидату: “Блок Дарта Вейдера” – на посаду міського голови Одеси (Вейдер Дарт Миколайович), партія “Народ” – до Олексіївської сільської громади Лозівського району Харківської області (Аленевський Олександр Анатолійович) та “Прогресивна соціалістична партія України” – на посаду міського голови міста Ромни (Гаврась Сергій Петрович).

Переважна більшість кандидатів є безпартійними – 76,1%, натомість лише 23,9% є членами політичних партій. Найбільша кількість безпартійних осіб балотується до рад громад з кількістю виборців до 10 тисяч – 87,4%, натомість найменше безпартійних серед висуванців до обласних рад – 65,4%.

Серед партій, які висунули понад 500 кандидатів, найбільша кількість безпартійних у списках партії “Порядок” – 99,9%, партії “Україна славетна” – 99,7%, Блок Вілкула “Українська Перспектива”, Рідне Закарпаття та Довіра – майже 99%, а найменше у партії “Блок Світличної Разом” – лише 46,2%.

У свою чергу серед парламентських партій найбільша кількість безпартійних серед висуванців партії “Слуга народу” – 95,3%, а найменша у ВО “Батьківщина” – 49,7%.

Переважна кількість кандидатів має вищу освіту – 75,1%; ще 8,8% здобули загальну середню освіту, 8,7% – професійно-технічну, а 6,8% – середню спеціальну. “Інші види освіти” або “незакінчену вищу освіту” зазначили по 0,3% кандидатів.

У розрізі видів виборів ситуація схожа. До обласних рад майже 91% кандидатів мають вищу освіту, до районних рад – 84,4%, до рад громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – 75%. Дещо менший показник осіб із вищою освітою балотується до громад із кількістю виборців до 10 тисяч – 61,2%. Натомість найвищий показник осіб із вищою освітою кандидують на посаду міських голів – 92,3%.

Серед низки політичних сил кількість осіб із вищою освітою становить понад ⅔ від загальної кількості кандидатів. Проте найвищий показник у партії “Голос” – 79,6%, а найменший – у Радикальної партії Олега Ляшка – 66,7%.

Загалом 55,5% кандидатів на місцевих виборах є чоловіками, а 44,2% – жінками. Стать ще 0,3% з технічних причин встановити не вдалося  через одруківки в ПІБ кандидатів (тому надалі показники подаються без врахування даних осіб).

До обласних рад майже 57% кандидатів є чоловіками, а 43,1% – жінками; до районних рад 56% осіб – чоловіки, 44% – жінки; як до рад громад з кількістю виборців понад 10 тисяч, так і до громад із кількістю виборців до 10 тисяч серед кандидатів теж переважають чоловіки – 54,8% та 56,1% відповідно. Проте найвищий показник кандидатів серед осіб, що кандидують на посаду міських голів, – 83,7%.

Серед низки політичних сил відсоток жінок у списках кандидатів практично однаковий і коливається від 42% до 46%.

Більшість кандидатів належить до вікової групи “35-50 років” – 44,4%. Ще 27,4% балотуються у віці “50-65 років”, а 21,1% – у віці “25-35 років”. Лише 4,1% кандидатів належать до вікової групи “25 років і молодше”, а 3% осіб – старші 65 років. Серед них лише 85 кандидатів або 0,03% є старшими за 80 років. 

Загалом віковий розподіл кандидатів є практично однаковим у випадку балотування до різних типів рад. Проте дещо старшою категорією є висуванці на посаду міських голів, середній вік яких складає майже 47 років, натомість дещо молодшою є кандидати до громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – трохи менше 44 років.

Серед партій, які висунули кандидатів понад 500, “найстаршою” є партія Партія пенсіонерів України – понад 54 роки, “Блок Кернеса – Успішний Харків” – майже 48 років, Аграрна партія України, Блок Вілкула “Українська Перспектива”, Партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!" та ВО “Черкащани” – 47 років. Натомість “наймолодшими” за середнім віком є партія “Голос” – 39 років, партія “Варта” та “Національний корпус” – 37 років, а також “Партія Шарія” – 36 років.

У свою чергу серед парламентських партій найбільший середній вік у кандидатів від ВО “Батьківщина” – 46 років, а найменший у партії “Голос” – 39 років. 

Громадянська мережа також проаналізувала найпоширеніші місця роботи кандидатів у депутати рад усіх рівнів та претендентів на посаду міських голів. Так, найбільша кількість осіб, що балотуються, працюють у сфері бізнесу (ТОВ, ПАТ, СФГ, ФОП тощо) – щонайменше 29,2%. Безробітним є кожен сьомий кандидат (14,6%). У свою чергу 10,9% висуванців працюють в органах місцевого самоврядування (обласні, міські, селищні, сільські ради), їхніх виконавчих органах, місцевих органах державної виконавчої влади (ОДА, РДА) та Верховній Раді. У сфері освіти працюють понад 6,3%, а закладах медицини – понад 3,3% кандидатів. У свою чергу пенсіонерами є 5,4% кандидатів.

Також, за підрахунками Громадянської мережі ОПОРА, за посади 362 міських голів нині борються 257 (70%) чинних очільників міст. А 56 чинних народних депутатів балотуються до місцевих рад різних рівнів, а також на посаду міських голів.

У свою чергу з ряду українських партій найменший відсоток безробітних кандидатів у списках партії “Слуга народу” – 12,2%, а найбільший – у “Партії Шарія” – 35,4%.

Переважна більшість партій повною мірою не користувалася можливістю висування від 5 до 12 кандидатів у територіальних виборчих округах за пропорційною системою. Так, партії висували по 5 кандидатів (у середньому по 31 900 осіб в окрузі у розрізі усіх видів виборів) у територіальних виборчих списках, виконуючи норму закону, в основі якого лежить сама ідея відкритих списків. Проте 6-го кандидата у списку висували вже менш охоче – таких осіб у територіальних списках було на 37% менше, у порівнянні з кількістю кандидатів під будь-яким із номерів від 1 до 5. У свою чергу сьомих номерів – на 59% менше, восьмих – на 73%, дев’ятих – на 85%, а десятих – на 90%. Іншими словами, висунутим усе далі у територіальному виборчому списку для кандидата було все менш можливим. Таким чином, партії, з однієї сторони, не хотіли створити надмірної конкуренції серед власних висуванців, а з іншої, ймовірно, знайти таку велику кількість кандидатів для кожної партії не є найлегшим завданням.

Якщо говорити про висування кандидатів партіями у мажоритарних багатомандатних округах, то в середньому цей показник становить – 1,6 кандидата від партії на один округ.

Серед парламентських політичних сил у середньому найбільшу кількість осіб в одному багатомандатному виборчому окрузі висунула партія “Слуга народу” – 2,19 кандидатів, а найменшу – партія “Голос” – лише 1,17.