99 525 виборців змінили виборчу адресу, аби вже 25 жовтня голосувати за місцем фактичного проживання. Про це повідомляє ОПОРА з посиланням на опубліковані остаточні дані Державного реєстру виборців.

Найбільше виборців, які змінили виборчу адресу, зафіксовано в Київській області, місті Києві, Одеській, Львівській та Дніпропетровській областях. 53 160 виборців звернулись до органів ведення Державного реєстру виборців із паперовими заявами. У 132 випадках виборцям відмовили, а 53 028 заяв було задоволено. Натомість 46 365 виборців звернулись із електронними заявами через "Кабінет виборця" на сайті ДРВ. З них 4432 відмов та 41 933 задоволених заяв.

Серед виборців, які не мають зареєстрованого місця проживання, з метою визначити виборчу адресу за місцем фактичного проживання звернулись 2 162 виборці: 1 125 з паперовою заявою (жодної відмови), 1 037 з електронною заявою (188 відмов, 849 задоволених).

Цього року виборці могли скористатися нововведенням у Виборчому кодексі України та змінити свою виборчу адресу, щоб на місцевих виборах 25 жовтня проголосувати за місцем фактичного проживання, а не реєстрації. Для цього слід було з 1 липня до 10 вересня подати відповідну заяву до органів ведення Державного реєстру виборців. Термін, відведений на опрацювання органами ведення Державного реєстру виборців заяв про зміну виборчої адреси, сплив 25 вересня. Тож наразі можемо говорити про підсумкові цифри.

На відміну від дещо подібної процедури із назвою "тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси", яка не діє на місцевих виборах, процедура зміни виборчої адреси має довгостроковий характер. Так, виборці, які змінили виборчу адресу зараз, зможуть не лише взяти участь у голосуванні на місцевих виборах 25 жовтня, а й надалі на всіх наступних виборах голосуватимуть за місцем фактичного проживання без необхідності звертатись із додатковими заявами. Повторне звернення знадобиться тільки якщо людина змінить місце фактичного проживання, але змінити виборчу адресу повторно можна буде не раніше, ніж через рік після попередньої зміни.

Нагадаємо, процедурою зміни виборчої адреси в Україні може користуватись близько 6 млн громадян, серед яких: внутрішньо переміщені особи, так звані внутрішні "трудові мігранти" та особи без зареєстрованого місця проживання. Але прийом заяв для зміни виборчої адреси за місцем фактичного проживання припиняється на п'ятий день від початку виборчого процесу.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців» виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якщо інше не передбачене цією статтею, а згідно з частиною 3 цієї ж статті за зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, ніж визначено відповідно до частини 2 цієї статті. Відповідно до частини 4 статті 20 Закону «Про Державний реєстр виборців» у разі звернення щодо зміни виборчої адреси на підставі частини 3 статті 8 цього Закону в заяві виборця вказується адреса житла, за якою він фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою. Однак термін звернень за зміною виборчої адреси на адресу фактичного місця проживання (за частинами 3, 4 статті 8 Закону України «Про Державний реєстр виборців») сплив 10 вересня 2020 року. 

Відповідно до частини 1 статті 20 цього Закону кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у частині першій статті 6 та пунктах 1 і 4 частини першої статті 7 цього Закону, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Заява також може бути надіслана особою в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Заява, надіслана з використанням мережі Інтернет, повинна містити адресу електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслано повідомлення, передбачене цією статтею.

Варто також зазначити, що зміна виборчої адреси на основі офіційної зміни місця зареєстрованого проживання (так званої "прописки") регулюється іншими законодавчими нормами та відбувається без прив'язки до виборчого процесу на системній основі.

Крім того, на сайті Державного реєстру виборців опублікований перелік дільниць, де кількість звернень виборців щодо зміни виборчої адреси згідно частин 3, 4 статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців" на 15% білеша відносно загальної кількості виборців на дільниці. Про аномальну кількість зміни виборчої адреси повідомляли й спостерігачі ОПОРИ, зокрема в Запорізькій, Луганській, Одеській та інших областях. Такі випадки має розслідувати Національна поліція України.

Відповідно до статті 158 Кримінального кодексу України умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців караються позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років. Такі ж дії вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, службовою особою з використанням службового становища, уповноваженим представником кандидата на пост Президента України, представником партії, представником суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму у Центральній виборчій комісії, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженими особами суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом, довіреною особою кандидата або у разі якщо такі дії призвели до неможливості встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи дільниці з референдуму, підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі чи окрузі з референдуму, чи до визнання голосування на виборчій дільниці або дільниці з референдуму недійсним караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.