Умови зміни виборчої адреси були позитивними і належними, оскільки парламент проявив готовність і спрямованість забезпечити виборчі права громадян, прийнявши Виборчий кодекс, а Центральна виборча комісія та Служба розпорядника Державного реєстру виборців на професійному рівні імплементували цю парламентську готовність. Втім, за два місяці не вдалось на достатньому рівні донести інформацію до громадян про цю опцію, тому необхідно продовжити інформаційну кампанію і після місцевих виборів.

Про це йшлося 16 вересня під час пресконференції «Місцеві вибори за новими правилами: як і навіщо українці змінювали виборчу адресу?»

«Ті громадяни, які дійсно не були фактором місцевої політики багато років, отримали зараз можливість впливати на прийняття рішень на місцевому рівні і брати участь у місцевих виборах. Чому це важливо для самих виборців, які скористались цією процедурою? Не тільки тому, що вони зможуть проголосувати за конкретних кандидатів на конкретних місцевих виборах. Вже змінюється певний контекст місцевої політики. Зараз відбувається процес висування кандидатів місцевими організаціями партій і шляхом самовисування. І вже перші тенденції свідчать про те, що питання включеності громадян, які фактично є членами громад, але мають певні бюрократичні перешкоди на шляху участі у процесах ухвалення рішень, стає більш пріоритетним для місцевих політиків, ніж це було на попередніх виборах. Той результат, який ми маємо і який був забезпечений парламентом, ЦВК і Державним реєстром виборців має значення не лише для конкретних виборів, а й має значення у довгостроковій перспективі», - сказав аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

У той же час, за його словами, жоден державний орган та жодна неурядова організація не змогли б на достатньому рівні поінформувати про цю процедуру громадян за ті два місяці, які були відведені. Втім, важливо, щоб інформування громадян про таку опцію продовжилось і після місцевих виборів.

Виконавча директорка «Громадського холдингу «Група впливу» Тетяна Дурнєва також зазначила, що два місяці є недостатніми для того, щоб люди дізнались про можливість зміни виборчої адреси.

«Рівень цифрової освіти у нас також не дуже високий, багато людей не вміють користуватись онлайн-сервісами, багато хто не має електронного підпису. Тому я вважаю, що показник у 100 тисяч – достатній, щоб показати, що потреба ця була, люди будуть довіряти і більше використовувати цю систему, але необхідна і просвітницька робота та інформаційна кампанія», - сказала вона.

Секретар Центральної виборчої комісії Олена Гатаулліна нагадала, що після прийняття Виборчого кодексу ЦВК прийняла Порядок розгляду звернень виборців щодо зміни виборчої адреси за частиною 3 статті 8 Закону про Державний реєстр виборців та Порядок визначення виборчої адреси громадян, які не мають зареєстрованого місця проживання. До розробки обох документів долучилась громадськість та експерти, зокрема і Громадянської мережі ОПОРА.

Директор програм Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Роман Любченко також нагадав про законопроєкт громадськості №6240, який враховував можливість голосування внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян та норми якого в результаті були включені у Виборчий кодекс, прийнятий у грудні минулого року.

Як розповів керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах, органи ДРВ, починаючи з 1 липня, опрацювали 105 290 звернень виборців щодо зміни виборчої адреси. З них 100 081 звернення задоволено, що складає 95% від загальної кількості звернень. 38 звернень ще опрацьовуються. 94 810 звернень, що складає 95% від усіх задоволених звернень, стосувались зміни виборчої адреси на адресу фактичного проживання. 4% виборців змінили виборчу адресу на своє зареєстроване місце проживання, а майже 1% - визначили собі виборчу адресу у зв’язку з її відсутністю. 43% від загальної кількості звернень подано дистанційним шляхом через електронні сервіси Центральної виборчої комісії. Найбільше виборчих адрес було змінено на Київську область – 25 329 виборців, що складає 25% від загальної кількості, Київ – 15 тисяч 341 виборець, що складає 15%, і Одеську область – 9 343 звернення, що складає 9%. У той же час Одеська область є лідером щодо таких звернень в межах одного регіону (з 9 тисяч звернень 7 тисяч змінили саме в межах Одеської області). За віковим розподілом, змінили виборчу адресу виборці до 30 років – 28%, від 31 до 45 років – 40%, від 46 до 60 років - 20% і більше 61 року – 12%. 53% виборців, які звернулись з заявами про зміну адреси, – чоловіки, відповідно 47% – жінки.

У той же час Олександр Стельмах звернув увагу на громади та дільниці, в яких було найбільше змін виборчої адреси. «Найбільше змін у відсотковому значенні по відношенню до загальної кількості виборців у громаді було у Кароліно-Бугазькій територіальній громаді Одеської області – 1002 виборці, що складає 22% від мешканців громади, Гатненська сільська рада Київської області – майже 17%, Золочівська сільська громада Бориспільського району – майже 10%. Це потребує прискіпливої уваги всіх, хто спостерігає за виборами. Також є дільниці, на які дуже значна кількість змінила виборчу адресу. Лідером є село Юріївка Маріупольського району Донецької області. Там 77% від загальної кількості виборців – це ті, хто змінив виборчу адресу. Рославичі Обухівського району – 44%, село Облої Скадовського району – 42%», – сказав він.

Як зазначила начальниця відділу Головного слідчого управління Національної поліції України Ольга Одинокова, за певну винагороду виборці подають до відділів органу ведення Державного реєстру виборців недостовірні відомості. Як наслідок, це може штучно вплинути на кількість виборців на тій чи іншій дільниці, та на результат голосування.

«В одному селищі на Півдні України, яке вже згадувалось, подали заяви на зміну виборчої адреси 200 виборців. На цей факт відреагувала Національна поліція, за цим фактом розслідується кримінальне провадження. Якщо врахувати те, що на цій дільниці невелика кількість виборців взагалі, і при зміні 200 виборців – це має суттєвий вплив. Інший приклад: слідчі розпочали кримінальне провадження за фактом звернення одночасно 70 осіб в одному зі східних регіонів, які зазначили виборчою адресою один і той самий будинок. Цей факт також розслідується. Класифікуємо ми ці злочини за статтею 158 Кримінального кодексу України. Вчинення таких порушень несе вагому санкцію – позбавлення волі до 5 років, у разі повторного вчинення цього злочину або визнання виборів такими, які не відбулись, на цій дільниці тягне за собою позбавлення волі до 10 років. Безпосередньо за цими фактами розслідуються 9 кримінальних проваджень: по два у Одеській області, Запорізькій, Луганській, та по одному кримінальному провадженні в Київській, Чернігівській і одне розпочато слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України», – сказала Одинокова.

В той же час Олександр Клюжев зазначив, що Нацполіція та інші правоохоронні органи, а також органи адміністрування виборів мають сповідувати один принцип: «Чесним громадянам необхідно забезпечити прозорі, зрозумілі, доступні процедури, недобросовісним  громадянам має бути гарантоване лише одне – відчуття того, що є санкція і вона до них буде застосована у разі намагань зловживати».