Для участі у місцевих виборах 2020 року кандидати та організації партії, які є суб’єктами виборчого процесу, платитимуть грошові застави. Їхні суми визначила Центральна виборча комісія, про що йдеться у постанові ЦВК №246 від 10 вересня.
Щоб взяти участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, кандидати в депутати чи на посаду сільського, селищного, міського голови, а також організації партій, які висунули кандидатів, повинні сплатити грошову заставу. Сума виборчої застави різниться в залежності від кількості виборців у селі, селищі, місті, районі та області.
Відповідно до частини 2 статті 225 Виборчого кодексу України, організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, районної, районної у місті, а також міської, селищної, сільської (громади з кількістю виборців 10 тис. і більше) ради, кандидати на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тис. і більше) або організація відповідної партії вищого рівня та особа, яка висувається на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тис. і більше) вносить грошову заставу в розмірі 4 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців.
Зазначимо, що станом початок виборчого процесу мінімальна місячна заробітна плата в Україні встановлена в розмірі 5 тисяч гривень.
Отже, найбільшу заставу доведеться заплатити осередкам партій за висування списку кандидатів до обласної ради. Оскільки у Вінницькій області кількість виборців становить 1 209 272 осіб, то сума грошової застави для висування партійного списку становить 268 727 гривень.
Для висунення списку кандидатів до Вінницької районної ради партійним осередкам доведеться сплатити по 112 700 гривень застави (507 148 виборців); до Гайсинської районної ради - 41 882 гривень (188 468 виборців); до Жмеринської районної ради - 29 519 гривень (132 834 виборців), до Могилів-Подільської районної ради - 25 060 гривень (112 768 виборців); до Тульчинської районної ради - 26 661 гривень (119 975 виборців); до Хмільницької районної ради - 32 906 гривень (148 079 виборців).
А що стосується висунення виборчого списку кандидатів у депутати сільської, селищної, міської (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) ради, то найбільше доведеться сплатити осередкам за висунення списків до Вінницької міської ради - 65 444 гривень (кількість виборців тут становить 294 498 осіб). А найменше - до Піщанської селищної ради - 2 250 гривень (кількість виборців - 10 127 осіб).
Оскільки ч. 2. статті 225 Виборчого кодексу України передбачає, що кандидат у депутати до ради громади з кількістю виборців до 10 тисяч, який висувається шляхом самовисування, вносить грошову заставу з розрахунку 20% відсотків мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому на день початку виборчого процесу, то розмір грошової застави для кандидата в депутати сільської, селищної, міської громад, у яких менше 10 тисяч виборців, встановлено в сумі 1000 гривень. Загалом в області таких громад 25.
Розмір грошової застави для кандидата на посаду Вінницького міського голови становить 65 444 гривень, а на посади всіх інших сільських, селищних та міських голів у Вінницькій області - по 5000 гривень.
Нагадаємо, що Громадянська мережа ОПОРА розробила калькулятор, за допомогою якого можна розрахувати заставу для висунення кандидатів та списків кандидатів на місцевих виборах.
Стаття 225 Виборчого кодексу визначає, що грошова застава вноситься після початку виборчого процесу та до подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації.
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямоване на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за черговими місцевими виборами, які відбудуться 25 жовтня. До спостереження залучено 188 спостерігачів по всій країні, а в день голосування до них долучаться короткотермінові спостерігачі. Крім того, ОПОРА також моніторить використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, а громадські омбудсмени досліджують вільний доступ до виборчих дільниць та захищають виборчі права громадян.
(#вибори; #opora; #опора)