Аналіз ОПОРИ у серпні публічної активності партій і потенційних кандидатів вказує на повноцінне розгортання передвиборчої агітаційної кампанії, яка на цьому етапі не регулюється вимогами виборчого законодавства.
Публічну активність, яка мала ознаки агітаційної кампанії, проявляли близько 70 політичних партій. При цьому 41 політична сила з цього переліку була активною лише в межах однієї області, а 6 – в двох областях. Одночасно в декількох регіонах (3-5 областей) агітаційні заходи розгорнули 9 політичних партій, зокрема Радикальна партія Олега Ляшка, “УДАР”, “Партія Шарія”, “Демократична сокира”, “Українська Галицька Партія”, “Національний корпус”, “Сила Людей”, “Народний Рух України”, “Громадський рух “Народний контроль”. Приблизно в третині регіонів України своїми агітаційними заходами були представлені чотири партії: ВО “Свобода”, “Голос”, “Наш край” і “Сила і Честь”. За масштабом агітаційної активності партії “Пропозиція” і “Опозиційна платформа – За життя” охопили більшу половину областей України. Повноцінну загальнонаціональну кампанію в переважній більшості областей вже на цьому етапі розгорнули п’ять політичних партій: “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Європейська Солідарність”, ВО “Батьківщина” і “Перемога Пальчевського”.
Основною формою дочасної агітації в цей період стала політична реклама на зовнішніх носіях. Її масове розміщення спостерігачі фіксували в обласних центрах і великих містах, починаючи з травня 2020 року. Іншим популярним форматом дочасної агітації стала пряма робота потенційних кандидатів з виборцями, що включала в себе проведення заходів так званої "передвиборчої благодійності".
Спостерігачі ОПОРИ відзначили помірне поширення інцидентів із ознаками матеріального стимулювання виборців або "виборчої благодійності". До таких форм фактичної агітації більше вдавалися потенційні кандидати-самовисуванці, ніж представники політичних партій. Частина потенційних кандидатів залучають до своєї реклами благодійні фонди. Традиційно масово представлені благодійні фонди, пов'язані із політичними лідерами, у Волинській області.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська зазначила: "Ці вибори унікальні тим, що вони, по-перше, будуть організовані в межах законодавства, яке визначає нову виборчу систему, нові процедури і нові обмеження щодо організації виборів, проведення агітації тощо. По-друге, вони організовуються в умовах пандемії COVID-19, відповідно формують нові виклики для організаторів виборчого процесу, його учасників і суб'єктів, встановлюють певні ризики і вимоги для того, щоб всі сектори суспільства були достатньо мобілізовані, аби вибори були безпечними для всіх учасників. Також новацією очевидно є і умови, які виникли у зв'язку із завершенням процесу децентралізації, що, на жаль, накладалися темперально на період організації цієї виборчої кампанії". Вона також зауважила, що активна передвиборча боротьба вже розпочалася, а її ознаки присутні й на рівні парламенту, і на рівні регіонів. "Вже розпочалася агітаційна кампанія, яка зараз згідно з буквою законодавства може бути розцінена виключно як політична реклама. Завтра розпочинається офіційний етап виборчого процесу, тож всі обмеження й вимоги законодавства про вибори, зміни й новації Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні порушення будуть вже поширюватись на всіх організаторів та потенційних учасників виборчого процесу і безпосередньо виборців. Тому ми закликаємо всіх учасників бути максимально уважними, адже новацій багато. Наприклад, якщо говорити про такий фактор впливу, як підкуп виборців, який для виборів поки що залишається стандартною формою передвиборчої боротьби, то нові вимоги законодавства встановлюються і щодо благодійних організацій та фондів щодо роздачі матеріальних цінностей, в т.ч. продуктів харчування, тютюнових та алгокольних виробів. Також, зважаючи на те, що парламент не спромігся внести зміни до Виборчого кодексу, будь-яка поліграфічна, сувенірна продукція навіть брендована політичною партією, вартість якої буде перевищувати 1,02 грн, може розцінюватись як підкуп. Тому навіть елементи агітації, такі як кепки, шарфи, футболки, які в ході виборів могли б надаватися виборцям, можливо не впливають досить лінійно на результат волевиявлення громадянина, але відповідно до виборчого законодавства можуть розцінюватись як підкуп, що призведе до незворотних наслідків для учасників цієї агітації", - зазначила вона.
Підготовка до виборів в умовах пандемії сприяла наданню потенційними кандидатами виборцям та закладам охорони здоров’я медичних товарів, обладнання або послуг (місцеві організації партії “Європейська солідарність”, ВО “Батьківщина”, “Опозиційна платформа – За життя”, деякі інші політичні партії). Популярною тематикою “благодійної” діяльності майбутніх суб’єктів виборчого процесу були також спортивні і розважальні заходи.
Починаючи з лютого 2020 року, у соціальній мережі Facebook спостерігалося постійне збільшення активності щодо використання політичної реклами. Якщо у лютому було опубліковано лише 6 417 оголошень, то у серпні цей показник перевищив 20 тисяч рекламних записів. Разом з кількістю оголошень, у 4 рази збільшились витрати політичних сил на рекламу в соціальних мережах, та у серпні перевищили 400 тисяч доларів США.
Серед політичних партій найбільшу кількість коштів у довиборчий період інвестувала Українська Галицька Партія, витративши на політичну рекламу 28 887 доларів США. Вся реклама партії таргетувалась виключно на користувачів з 3 регіонів України: Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Політична партія “За майбутнє” витратила на політичну рекламу 28 777 доларів США, а близько 80% витрат партії припали на серпень.
До трійки лідерів за витратами на рекламу в соціальних мережах увійшла також “Європейська Солідарність”, інвестувавши у політичну рекламу 23 916 доларів США. Також до десятки лідерів за витратами на рекламу в соціальних мережах увійшли такі партії: “Партія Шарія”, “Слуга народу”, “Пропозиція”, “Перемога Пальчевського”, “Наш край” та “Голос”.
У серпні 2020 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували інциденти із ознаками залучення кадрових ресурсів місцевих органів влади до заходів, які фактично проводились на підтримку політичних партій, їхніх місцевих організацій або потенційних кандидатів.
Такими інцидентами є активне публічне просування Блоку Геннадія Кернеса “Успішний Харків” під час офіційних заходів міської ради, районних адміністрацій міста, комунальних установ; можливе залучення співробітників пожежно-рятувальної частини та її відповідної техніки для розміщення політичної реклами партії “Слуга народу” в селищі Казанка Миколаївської області; залучення керівника апарату Буської РДА Львівської області Євгена Кичурчака до розповсюдження соціальних пакетів від потенційного кандидата на місцевих виборах від партії “Слуга народу” Ореста Кавецького; присутність представників і кандидатів місцевих організацій партії “Слуга народу” на офіційних заходах і під час робочих поїздок голови Львівської ОДА Максима Козицького; використання символіки політичної партії “Пропозиція” міським головою Миколаєва Олександром Сєнкевичем під час публічного звітування про свою діяльність; не менше половини делегатів з’їзду партії «Команда Ігоря Сапожка «Єдність», головою якої є Броварський міський голова Ігор Сапожка, є співробітниками виконавчого комітету міської ради.
Як зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев ключовим викликом для забезпечення виборчих прав громадян на цих виборах є ситуація з непроведенням перших місцевих виборів у 18 громадах Донецької та Луганської областей. "Це рішення, яке було прийнято Центральною виборчою комісією на основі висновків військово-цивільних адміністрацій, стосується приблизно 475 тисяч виборців цих 18 громад, до яких зокрема входять, по суті, найбільші міста підконтрольної частини Донецької та Луганської областей, в яких виборчий процес не розпочнеться і не відбудеться. На нашу думку, основними проблемами цього рішення, яке має ознаки порушення конституційних прав громадян - виборчого права та права на місцеве самоврядування - полягають у наступному: 1) неколегіальний процес ухвалення рішення і формування висновку військово-цивільних адміністрацій; 2) відсутність зрозумілого правового алгоритму відновлення виборчих прав громадян і права на місцеве самоврядування, фактично зараз в тих громадах не тільки не знають підстави для прийняття рішення щодо непроведення виборів, але й не розуміють, які перспективи відновлення й нормального функціонування цих громад; 3) не враховується досвід проведення попередніх виборів і проблема виборів не синхронізується з іншими сферами життя цих громад", - підкреслив він.
Спостерігачі ОПОРИ окремо оцінили діяльність голів обласних і районних ОДА в умовах наближення виборчої кампанії. Як правило, голови місцевих державних адміністрацій уникали прямої залученості до політичного та партійного процесів, крім випадків спільної участі з Президентом України Володимиром Зеленським у презентаціях Стратегій розвитку регіонів. Ці презентації, за попередньою інформацією, є заходами партії “Слуга народу”.
Крім того, напередодні місцевих виборів політична партія “Слуга народу”, її місцеві організації, народні депутати від політичної партії активно висвітлюють у власних фактично агітаційних матеріалах дані про перебіг державних інфраструктурних проєктів під загальною назвою “Велике будівництво”. Цей проєкт передбачає проведення масштабних ремонтів доріг державного значення, будівництво мостів та соціальних, медичних та освітніх закладів. Суспільну увагу до цих державних проєктів системно посилює Президент України Володимир Зеленський, який, у свою чергу, на правах політичної фігури прямо підтримує партію “Слуга народу”.
Відповідно до найкращих міжнародних практик запобігання зловживанню адміністративними ресурсами публічна промоція державних проєктів політичними партіями може трактуватися як зловживання фінансовими (бюджетними) ресурсами у виборчих цілях.
Однією з ключових подій неофіційного виборчого процесу стала активність Президента Володимира Зеленського, який під час регіональних поїздок відвідує заходи з представлення майбутніх кандидатів від партії “Слуга народу” та презентацій Стратегій розвитку регіонів. В умовах відсутності законодавчих вимог щодо політичної нейтральності Президента України, важливою проблемою є ефективне розмежування державних ресурсів та партійних інтересів під час організації таких заходів. Ключовим параметром оцінки відповідності заходів Президента України партійного характеру є залученість до їхньої організації державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування. На відміну від глави держави, вони зобов’язані постійно дотримуватися засад політичної нейтральності та неупередженості у своїй поточній діяльності у міжвиборчий і виборчий періоди. При цьому Виборчий кодекс гарантує рівне та неупереджене ставлення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових та службових осіб до суб’єктів виборчого процесу.
Також ОПОРА звернулася до Офісу Президента України, партії «Слуга народу», місцевих державних адміністрацій із закликом надати повну інформацію про організаторів і джерела фінансування заходів партійного характеру за участі Володимира Зеленського.
За словами аналітика Громадянської мережі ОПОРА Олександра Неберикута, до цього моменту основним гравцем була Центральна виборча комісія, адже під час виборчого процесу більшою мірою основна відповідальність лежатиме на територіальних комісіях. "Але виглядає так, що до Центральної виборчої комісії є надмірні очікування стосовно безпосередніх повноважень, які б вона мала виконувати. Ці очікування стосуються зокрема ситуації безпекової й епідеміологічної, що вимагає певних пропозицій і рішень від ЦВК щодо організації окремих виборчих процедур в умовах пандемії, де все ж таки для Комісії пріоритетом має бути захист виборчих прав, тоді як уповноважені інші органи в першу чергу піклуються про безпеку. Але тут має бути баланс і єдиним гарантом інтересів виборців тут є Центральна виборча комісія, тому до неї великі очікування, що безпекові виклики не переважать собою необхідність захисту виборчих прав. Так само багато очікувань щодо ЦВК стосуються певного врегулювання недосконалостей виборчого законодавства чи правових неузгодженостей. Останній місяць Комісія активно комунікувала з іншими відомствами, більше, ніж на попередніх виборчих кампаніях, адже частина процедур просто не могла бути реалізована, якщо буквально керуватися нормами законодавства. Тому ми можемо відмітити, що Центральна виборча комісія впоралась із цією комунікацією, разом із тим тиск, який на неї чинився чи може чинитись, є неприйнятним у ситуації, коли є завищені очікування до Комісії з наявністю недосконалого законодавства", - наголосив він.