Особливості виборчих систем для місцевих виборів в Україні

На місцевих виборах в Україні для обрання депутатів будуть застосовуватися дві різні виборчі системи, залежно від типу виборів та величини адміністративно-територіальних одиниць: 1) мажоритарна система відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах – для виборів депутатів сільських, селищних, міських і районних у містах рад (в містах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), рад відповідних ОТГ, а також районних рад і 2) пропорційна система з відкритими партійними списками – для виборів депутатів обласних, міських рад і міських ОТГ (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим. В запропонованому вигляді ці виборчі системи раніше в Україні не використовувалися.

Для обрання місцевих голів також будуть застосовуватися дві різні виборчі системи, залежно від величини адміністративно-територіальних одиниць: 1) мажоритарна система відносної більшості з голосуванням в єдиному одномандатному окрузі – для виборів сільських, селищних, міських голів, а також старост і 2) мажоритарна система абсолютної більшості – для виборів міських голів у містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб. Обидві системи є добре знайомими виборцям і використовувалися на останніх чергових місцевих виборах в Україні.  

Вибори депутатів обласних, міських рад (з кількістю виборців понад 90 тис.) і Верховної Ради АР Крим

Вибори відбуватимуться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати у багатомандатних виборчих округах. Право на участь у розподілі депутатських мандатів матимуть лише ті місцеві організації партій, які подолають 5-відсотковий виборчий бар’єр у межах єдиного багатомандатного округу. Виборча система, яка застосовується для проведення цих виборів, є аналогічною до системи, за якою обиратимуться депутати Верховної Ради України. 

Кількісний склад місцевих рад

Кількість депутатів місцевих рад, які мають бути обрані відповідно до положень нового Виборчого кодексу, залишається незмінною. Так, загальний склад рад варіюється і визначається на основі наявної в області чи місті кількості виборців. Найменший можливий склад місцевої ради може становити 12 депутатів (до 1 тис. виборців), а максимально можливий – 120 депутатів (при наявності понад 2 млн виборців). 

Територіальна організація 

Область чи місто являє собою єдиний виборчий округ, територія якого поділяється на багатомандатні виборчі округи. Орієнтовна кількість багатомандатних округів визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. Для прикладу, у Львівській області, де нараховується близько 1 948 000 виборців, а склад обласної ради становитиме 84 депутати – має бути утворено 8 багатомандатних округів (84 / 10 = 8,4). Разом з тим Кодекс допускає відхилення від середньої орієнтовної кількості багатомандатних округів – не більше ніж на два округи. Таким чином, на практиці число багатомандатних виборчих округів у Львівській області може варіюватися від 6 до 10. І впливатиме на кількість депутатів, які обиратимуться в кожному з цих округів – їх може бути від 8 до 14 депутатів. У цілому ж кількість депутатських мандатів у регіональних округах буде в діапазоні від 5 до 12 мандатів.   

При утворенні багатомандатних виборчих округів з виборів депутатів обласної ради територія району, міста обласного значення не може бути поділена між двома такими округами. Однак на території міста обласного значення може бути утворено більше ніж один багатомандатний округ. Так само при утворенні багатомандатних виборчих округів з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом територія району в місті не може бути поділена між двома такими округами. Однак у межах району в місті може бути утворено більше ніж один багатомандатний округ. Таким чином багатомандатні округи можуть об’єднувати в собі кілька цілих адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст обласного значення, районів міста), але не їх окремі частини. Іншим важливим критерієм при утворенні багатомандатних виборчих округів є дотримання принципу неперервності їх меж (зв’язності територій). 

Висування кандидатів

Право висування кандидатів у депутати обласних, міських рад (більше 90 тис. виборців) і Верховної Ради АР Крим закріплено виключно за місцевими організаціями політичних партій, можливість самовисування не передбачена.

Висування кандидатів у депутати, формування та затвердження виборчих списків здійснюються партією на її зборах (конференції). Особа може бути висунута кандидатом на відповідних місцевих виборах лише в одному виборчому окрузі й лише від однієї місцевої організації партії. Організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина. 

Кожна місцева організація партії формує два типи списків: 1) єдиний виборчий список (обласний, міський чи республіканський в АРК), який не повинен перевищувати кількісний склад депутатів відповідної ради та 2) регіональні виборчі списки у кожному багатомандатному виборчому окрузі (повинен включати не менше п’яти і не більше дванадцяти кандидатів у депутати). Кожен кандидат/-ка включений/-на до єдиного списку партії обов’язково має бути віднесений/-на до одного з регіональних виборчих списків. При цьому кандидат/-ка не може бути включений/-на до єдиного виборчого списку партії більше ніж один раз, а також – одночасно до двох чи більше різних регіональних виборчих списків. 

Черговість усіх кандидатів в єдиному виборчому списку і в регіональних списках визначається місцевою організацією партії на своїх зборах. При формування списків партії зобов’язані дотримуватися гендерного балансу – у кожній п’ятірці кандидатів не менше двох осіб кожної статі. 

Грошова застава для місцевих організацій партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати обласної чи міської ради (з кількістю виборців більше 90 тис.) розраховується як результат множення чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 10 тисяч виборців. Наприклад для партій, які б сьогодні висували списки кандидатів до Львівської обласної ради, сума грошового внеску склала би близько 3,3 млн грн; для партій, кандидати яких балотувалися б до Чернігівської обласної ради – близько 1,7 млн грн; для партій, які висували кандидатів до Ужгородської міської ради – близько 150 тис. грн (суми вказані з разрахунку мінімальної заробітної плати станом на 2019 рік, яка становить 4173 гривень). 

Форма виборчого бюлетеня

Текст виборчого бюлетеня включає в себе перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах (розміщуються у порядку, визначеному жеребкуванням) і порожній квадрат праворуч навпроти назви кожної партії. Під назвою кожної партії розміщується перелік прізвищ та номерів кандидатів з регіонального виборчого списку цієї партії (він може нараховувати від п’яти до дванадцяти осіб). У нижній частині бюлетеня великими літерами зазначається текст "Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати" праворуч від якого розміщується прямокутник, в якому зазначається знак "№" з вільним полем для написання номера кандидата в депутати з регіонального списку.

Спосіб переведення голосів виборців у мандати 

У розподілі депутатських мандатів беруть участь лише ті партії, які в межах єдиного багатомандатного округу отримали 5 і більше відсотків дійсних голосів виборців. Встановлення результатів та розподіл місць між партіями і кандидатами відбувається в кілька етапів, головними з яких є визначення виборчої квоти (кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата), визначення кількості отриманих партією мандатів та визначення конкретних переможців спочатку на рівні регіональних виборчих списків, а потім на рівні єдиного виборчого округу.

Крок 1. Встановлення загальної кількості дійсних голосів за всі партії, які подолали виборчий бар’єр. Для цього підраховуються сумарна кількість голосів, поданих на підтримку регіональних списків організацій партій у всіх багатомандатних виборчих округах у межах єдиного багатомандатного округу. 

Крок 2. Визначення виборчої квоти. Квота обчислюється шляхом ділення загальної кількості голосів, поданих за регіональні списки партій, які подолали виборчий бар’єр на загальну кількість депутатських мандатів, що дорівнює кількісному складу відповідної місцевої ради. 

Якщо взяти за аналогію останні місцеві вибори до Львівської обласної ради, де партії, які подолали прохідний бар’єр (5%) отримали 927 657 голосів, а кількісний склад ради 84 депутати, то виборча квота в межах єдиного багатомандатного округу склала б трохи більше 11 тис. голосів (927 657 / 84 = 11 043). Саме такою була б вага одного депутатського мандата на виборах до Львівської обласної ради.

Крок 3. Встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих кожною партією у регіональних виборчих округах (на рівні регіональних виборчих списків). Для цього кількість голосів виборців, поданих за партію у конкретному виборчому окрузі, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить ту кількість депутатських мандатів, яку отримали кандидати у депутати, включені до відповідного регіонального виборчого списку від цієї партії.

Крок 4. Визначення переліку конкретних кандидатів, які отримали мандати в регіональних виборчих округах. На цьому етапі формується рейтинговий регіональний виборчий список кандидатів кожної партії у відповідному регіональному окрузі. Фактично список складається з двох частин: у верхній частині розташовуються лише ті кандидати, які отримали не менше чверті голосів виборців (25%) від розміру виборчої квоти і вони всі розміщується у порядку зменшення відсотка голосів виборців, які їх підтримали; у нижній частині списку розміщуються інші кандидати у черговості, визначеній організацією партії при висуванні кандидатів. Обраними від партії в кожному регіональному окрузі стають кандидати, які розміщені вище у цьому списку в кількості, яка відповідає кількості мандатів, отриманих партією. 

Крок 5. Встановлення сумарної кількості мандатів, розподілених у кожному виборчому регіоні. Комісія підсумовує кількість мандатів, уже отриманих кандидатами в депутати, включеними до регіональних виборчих списків усіх партій у кожному регіональному багатомандатному окрузі.

Крок 6. Визначення кількості залишкових мандатів, які підлягають розподілу в єдиному багатомандатному окрузі. Шляхом віднімання кількості мандатів вже розподілених у багатомандатних округах (див. крок 5), від загальної кількості депутатських мандатів встановлюється кількість мандатів, які підлягають розподілу в єдиному багатомандатному окрузі.

Крок 7. Встановлення кількості невикористаних голосів виборців. Спочатку виборча комісія встановлює кількість невикористаних голосів виборців, поданих за регіональні виборчі списки партій (окремо по кожній партії, яка бере участь у розподілі мандатів). Для цього виборча квота множиться на кількість вже отриманих партією мандатів в окрузі. Різниця між загальною кількістю голосів виборців, поданих на підтримку відповідного регіонального виборчого списку партії і щойно отриманим числом і є тим залишком невикористаних при розподілі мандатів голосів виборців.  Далі комісія встановлює сумарну кількість невикористаних голосів виборців, поданих на підтримку усіх регіональних виборчих списків партії.  

Крок 8. Визначення кількості депутатських мандатів, отриманих кожною партією в єдиному багатомандатному окрузі. На цьому етапі загальна кількість невикористаних голосів (крок 7) ділиться на виборчу квоту. Ціла частина числа становить кількість депутатських мандатів, отриманих кандидатами, включеними до відповідного єдиного виборчого списку від цієї партії. Дробові залишки (до трьох знаків після коми) враховуються при розподілі решти депутатських мандатів. Партії, які мають найбільші дробові залишки, – отримують додатковий мандат (процедура відбувається до моменту вичерпання мандатів). Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках кандидатів від партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує виборчий список тієї партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців у єдиному багатомандатному окрузі. Кандидати від партії стають обраними у порядку їх черговості в єдиному списку цієї організації партії у кількості, що дорівнює кількості отриманих партією мандатів, розподілених на рівні єдиного багатомандатного округу.