Херсонська область є дивним регіоном з точки зору електоральної географії. Довгий час перебувала у «червоному поясі», а потім змінила свої вподобання на виборчий печворк – украй строкату структуру без чіткого домінуючого кольору.
В 2004 в регіоні були як прорегіональні райони, так і яскраво помаранчеві, а всі наступні вибори стабільно демонстрували чи не найнижчі результати для партії влади у регіоні. Фактично Херсонщина на даний момент складається з певних анклавів прихильників КПУ, ПР, Об’єднаної опозиції. На цих виборах долучився «УДАР» та «Україна - вперед!», але це так і не вплинуло на єдність у виборі херсонців. Херсонщина традиційно дає шанси кандидатам усього спектру – від лівих до націоналістів і від влади до опозиції.
Округи: маніпуляції із нарізкою та складності в комунікаціях
Дані вибори ще більш додали строкатості майбутнім перегонам. Адже міські виборчі округи є чи не найменшими (Суворовський виборчий округ №182 -164,2 тис. виборців та Комсомольський виборчий округ № 183 з 169,8 тис.), а сільські навпаки сформовані з максимально можливими нормами (Цюрупинський виборчий округ № 186 - 180,2 тис. виборців, Каховський виборчий округ № 185 - 179,6 тис. виборців та Новокаховський виборчий округ № 184 - 177,9 тис. виборців). Також автори даного розподілу творчо підійшли і до меж округів – населені пункти, які входили до Дніпровського району м.Херсона, опинилися в одному окрузі з Білозерським, а Чаплинський район взагалі опинився відразу у двох округах – 186 і 185. Це навіть дало підстави експертам заявити про спробу нарізати округи під кандидатів від влади. Зокрема було вибито з передвиборчої гонки незалежного та авторитетного Антонівського селищного голову Ігоря Семенчева, перекинувши приязні до нього селища з Дніпровського району до іншого виборчого округу, та дещо ускладнено перегони для народної депутатки від КПУ Катерини Самойлик, бо великий шмат традиційно червоного Чаплинського району опинився не в її окрузі.
Більшість організацій та аналітиків, які відслідковують виборчу ситуацію у області заявили про суттєві проблеми, які постануть перед комісіями під час організації виборів. Адже в результаті реалізації цього принципу території сільських округів дорівнюють територіям окремих держав світу. Зокрема Каховський виборчий округ № 185 за своєю площею (10,6 тис. кв км) більше території Лівану (10,4 тис. кв. км), територія Цюрупинського виборчого округу (8,8 тис кв. км) більше, ніж площі Брунею (5765 тис. кв. км), Люксембургу (2586) та Ліхтенштейну (166), разом узятих. Як в таких умовах комісії зможуть комунікувати та здійснювати синхронну діяльність з забезпечення законності виборів - не зрозуміло.
Концентрація влади в одних руках
Вибори 2012 року стануть чи не першими на Херсонщині при яких уся вертикаль влади та механізми прийняття рішень належать виключно регіоналам. Микола Костяк як обласний керманич біло-синіх з червня 2010 року поступово концентрував владні важелі у своїх руках. І нехай призначених ним голів РДА затримують за мільйонні хабарі, він може похвалитися і здобутками. Наприклад, Костяк єдиний, хто зміг розпочати успішне витіснення чинного мера Херсона Володимира Сальдо та його команди з обласного центру. Замість статусу господаря міста Володимир Васильович вимушений пакуватися до почесного заслання у Верховну Раду. Варто зазначити, що заяви про «звільнення» Херсону від Сальдо за його три каденції мера робили і губернатори, і впливові однопартійці, прем’єри та навіть Віктор Янукович, який після візиту до міста заявив про те, що «з Сальдо треба зняти шкуру», але вдалося це лише пану Костяку. Залишилося Сальдо лише виграти вибори.
Партійна ситуація
Водночас не все так безхмарно для регіоналів, бо з 2010 року партія влади має чи не найнижчий рівень довіри виборця.
Так само не може похвалитися високим рейтингом і Об’єднана опозиція. Підібрані біло-сердешними фронтовиками кандидати викликають більше питань, ніж відповідей, а ліві партнери регіоналів по коаліції поступово перехоплюють пальму першості з опозиційності. Попри велику кількість можливостей для набрання балів, яку надавали їм ПР на національному та обласному рівні, об’єднані опозиціонери продовжують свою сіру та мляву кампанію. Чи зможуть вони змобілізуватися та набрати голоси покаже жовтень, але у експертів регіону лишаються багато сумнівів з цього приводу. Представники інших партій поки окрім білбордів, наметів та поодиноких прес-конференцій не відзначилися нічим.
Обласний центр здається регіонам, але є і простір для «УДАРУ»
Діючий губернатор доклав усіх зусиль для того, щоб навіть не проводячи виборчу кампанію міський голова Херсону таки пішов на «підвищення». Володимиру Сальдо дістався чи не найкомфортніший округ, який включає у себе 2 міські райони, в якому його всі знають. Адже в 182 округ входять лише 2 міський райони обласного центру, мером якого Володимир Васильович є вже більше 10 років. Навіть критично налаштовані виборці готові віддати йому свій голос, «аби тільки він пішов», що ж казати про прихильників ПР у такому випадку. Виграти у Володимира Васильовича цей округ украй важко. Може саме це і призвело до найменшої кількості кандидатів з усіх 5 херсонських округів – 8. Єдиним активним опонентом мерові є офіційний мільйонер перегонів – Олексій Урсуленко. Він представляє Об’єднану опозицію та проводить доволі нетрадиційну кампанію. То замість себе починає бігбордами рекламувати продукцію своєї фірми, то проанонсує видання книги, яку перекладав 5 років, то промоцію здорового способу життя влаштує (при тому що є виробником напівфабрикатів).
Інший округ, куди також входить обласний центр та 1 сільський район – Білозерський (183 виборчий округ) має всі шанси стати ареною боротьби двох промислових груп, адже тут зіштовхнулися інтереси промисловців Василя Федіна та Андрія Путілова. Перший після активної роботи в БЮТ вже представляє ПР, а другий за 5 років встиг дострибатися від НСНУ і «Третьої сили» до «Удару». Кандидат від Об’єднаної опозиції поет Анатолій Кичинській попри впізнаваність у вузьких колах особливою інтенсивністю роботи з виборцями похвалитися не може. Ймовірно, головна причина низької активності є слабкі фінансові потужності кандидата.
У зв’язку з високими амбіціями лідерів та наявними ресурсами округ характеризується доволі високим рівнем технічних кандидатів та вже розпочатих «чорних» технологій. Жовті бойові листки, при чому під символікою руху «Чесно», листівки з інформацією про зраду Федіним БЮТ - вже пішли у хід. Очікуємо збільшення як їх кількості, так і накалювання перегонів. Не забувають кандидати і про виборців та подарунки. Зокрема тільки за останній тиждень серпня прес-служба регіонала відзвітувала про допомогу виборцям на суму близько мільйона гривень. Окрім грошей Федін проанонсував широкомасштабну програму розвитку півдня України. Попри те, що її презентація пройшла на початку серпня ніхто з журналістів чи експертів текст цієї програми так і не побачив, хоча епізодично у ЗМІ з’являються повідомлення про її «одобрямс» то сільгоспвиробників то суднобудівників.
Маятник степової Херсонщини: від комуністів і до «Свободи»
Новокаховський 184 округ сміливо можна вважати найбільш опозиційним з усіх херсонських. Адже тільки про власний нонконформізм заявили чотири доволі серйозні кандидати – головний лікар районної лікарні та екс-голова районної ради Юрій Терлецький («Об’єднана опозиція»), екс-віце мер Ігор Литвин(«УДАР»), екс-губернатор Борис Сіленков («Єдиний центр») та чинний народний депутат Володимир Стретович(лідер ХДС).
Також родзинку округу додає і його строкатість – від більш заможної Нової Каховки до депресивних сільських районів. Тому боротьба буде запеклою і точитися навіть не на рівні влада-опозиція, а більше всередині альтернатив Партії регіонів. Має всі шанси долучитися до змагань і самовисуванець Іван Вінник, який репрезентує в області Альфа груп, яка нещодавно намагалася інтегруватися у ЖКХ та мала високий рівень зацікавленості в українських облгазах. Поки даного кандидата не змогла переконати у бажанні балотуватися, ні кампанія в пресі, ні маски-шоу на виробництві.
Регіоналу Миколі Дмитруку, попри офіційне представлення губернатором та поширені газетами дифірамби від голови обласної ради, боротися буде важко. Розуміючи це, його штаб розгорнув роботу більше у сільських і підконтрольних районах, ніж у Новій Каховці. Зовсім інакший поглядів притримується представник Комуністичної партії – Григорій Севрюков. Активно поєднуючи можливості посади ректора гуманітарного інституту з «напрацьованими» стосунками з ЗМІ він активно агітує виборців, але обмежуючись такою комфортною для нього Новою Каховкою.
Найдепресивнішим округом сміливо можна назвати 185. Він об’єднав здебільшого степові райони області, які традиційно вважаються дотаційними. Лідерами перегонів поки залишаються декілька кандидатів. Представник Партії регіонів Михайло Опанащенко, який ще навесні «закидував» всю область своєю газетою та обіцянками, нарешті отримав округ, на якому він зможе вести боротьбу.
Окрім Опанащенка в окрузі є ще один фальстартник – Сергій Хлань, фермер та підприємець, який ще півроку тому почав окучувати райони, тільки не ті що треба. Після оприлюднення меж округу намагався отримати погодження від Партії регіонів, але не успішно. Експерти навіть очікували припинення його участі, але він знайшов новий партійний дах – «Україну - вперед!». Тільки під час візиту до Каховки Наталії Королевської чомусь вона повністю оминула у своїх виступах свій штик у 185 окрузі, не згадавши про Хланя взагалі.
Конкурентами регіонала, яким ще прийдеться ділити одне електоральне поле, є колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко та лідер херсонських комуністів Анатолій Тарановський.
Для даного округу вже властиве застосування адмінресурсу та тиску на кандидатів. На традиційні «сходки» під регіонала Опанащенко стабільно згоняться місцеве населення без огляду на виробничі чи особисті потреби. Так нещодавно ЗМІ повідомили, що заради зустрічі з кандидатом у Новотроїцькій гімназії навіть перервали педагогічну нараду перед 1 вересня. А кандидати не від влади вимушені потерпати від різних перепон. Так, Ніколаєнко повідомляв про суттєві проблеми з орендою приміщень та тиском, який здійснює місцева влада.
Також відзначився округ і серією партійних скандалів.
Комуністи Генічеська не спромоглися поділити ветеранське майно - у результаті скандалу райком партії був ліквідований.
З парламентськими виборами активізувався конфлікт мера Генічеська Олександра Пінаєва (одночасно й кандидату народні депутати) та голови РДА Сейтумер Неметуллаєв, якого нещодавно виключили з меджлісу. Мер активно використав можливості кандидата і досяг своєї мети: з допомогою кампанії привернув увагу до конфлікту та навіть звинуватив РДА та УМВС у чиненні «тиску на підприємців міста Генічеськ Херсонської області змушуючи останніх створювати умови для провокацій та дачі хабарів працівникам апарату виконавчого комітету Генічеської міської ради».
186 округ з центром у Цюрупинську перетворився на поле бою двох титанів – чинної народної депутатки від КПУ Катерини Самойлик та народного депутата від ПР Олексія Журавка. Якщо доволі одіозний та не публічний Журавко обрав для себе характерну роль Санта Клауса – подарунки, які розвозять його помічники, грошові премії, ремонти обладнання та інші форми прямого та непрямого підкупу виборців, про які регулярно звітує його штаб на сайті та прес-релізах при майже цілковитій відсутності обранця. То комуністка вирішили згадати історію революційної боротьби власної партії. Фактично, вона одна робить роботу і за себе і за опозицію. Починаючи з літа Катерина Самойлик систематично намагається довести, що з такими партнерами по коаліції жодних ворогів регіоналам не треба. То вона стращала ліквідацією Херсонської області, то голодною зимою, а нещодавно заявили про загрозу системі освіти.
Місцевим регіоналам нічого не лишається, як услід спростовувати її заяви. Тільки поки вийде їх спростування від Катерини Семенівни вже готова нова порція страхітливого апокаліпсису. Червоний півень запущений комуністами дає таке віддзеркалення у області, що Тігіпко, Азаров та інші лідери ПР під час візиту на Херсонщину були вимушені спростовувати матеріали КПУ, а голова ОДА Микола Костяк позабувши про всі норми етикету та банальної ввічливості публічно обізвав депутатку «сивою кобилою». Всі інші кандидати мають змогу отримати певну частину голосів лише у своєму професійному секторі (Федір Негой, Іван Гончаровський). Поки головна боротьба за округ йде між двома депутатами і конкуренція ним абсолютно відсутня.
Попри концентрацію влади у одних руках, ресурсні можливості регіоналів області, експерти зазначають доволі високий рівень вірогідності того, що результати виборів аж ніяк не потішать Миколу Костяка та його одно партійців. Реальні шанси на гарантовану перемогу має тільки Херсонський міський голова Володимир Сальдо у виборчому окрузі № 182. Всі інші округи лишають простір та можливості для перемоги іншим кандидатам. В умовах падіння рейтингів та довіри партії влади такі шанси ще зростають. Але як вважають експерти, Херсонському губернатору не треба украй перейматися можливою поразкою, адже потенційні переможці мають досвід гри з регіоналами в одні команді, або навпаки всю свою політичну кар’єру демонструють «партійну мобільність», отже лишитися опозиційними та нейтральними в Херсонській області у них просто не вийде.
Родіон Банар, координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА в Херсонській області