Громадянська мережа ОПОРА досліджує різні аспекти щодо підготовки перших повоєнних виборів, аби визначити всі логістичні проблеми, з якими стикнеться держава Україна перед їх проведенням. Великий пласт питань виникає щодо виборів за кордоном, адже кількість українців у різних країнах значно виросла й логістично організувати все за тими алгоритмами, що використовувались раніше, ймовірно буде фізично неможливо. Зокрема, так народилася ідея організувати поштовий експеримент.

Але питань та проблем дуже багато. Юристи ОПОРИ підготували відповіді на частину з них в якості ідей для напрямків подальших правових уточнень, щоб побачити, які законодавчі аспекти необхідно буде врегулювати під час підготовки до перших повоєнних виборів. 

  1. Чи існують процедури участі у виборах для вимушених переселенців з України після 24 лютого за кордоном? Чи потрібно буде запроваджувати додаткові нормативні уточнення, питання консульського обліку тощо? Чи процедура голосування для цих громадян стандартна, як це було і під час попередніх виборів для громадян, які до того перебували за кордоном?

Для шукачів тимчасового захисту окремої процедури законодавством не визначено. На них поширюються стандартні процедури для голосування за кордоном.

Авжеж, з урахуванням масштабу переміщення виборців за кордон існують ризики для належної організації закордонних виборів, насамперед:

  1. матеріально-технічна складова, недостатня кількість виборчої інфраструктури за кордоном, яка була б спроможна забезпечити реалізацію виборчих прав усім виборцям протягом дня голосування (шляхи вирішення різні: від збільшення кількості дільниць до збільшення тривалості голосування або ж запровадження нових способів голосування);
  2. фінансова складова, для належної організації таких виборів потрібні значні бюджетні витрати;
  3. юрисдикційна складова, без двосторонніх домовленостей з іншими державами ми матимемо значні труднощі у забезпеченні законності на закордонних виборах;
  4. інформаційна складова, оскільки нормальне здійснення за кордоном як інформаційного забезпечення виборів, так і передвиборної агітації буде складно забезпечити, особливо якщо виборців не є компактно розселеними;
  5. безпекова складова, яка обумовлена складністю забезпечення безпеки процедури голосування, виборців, членів виборчих комісій у післявоєнний період.

Конкретні законодавчі зміни залежатимуть від того, чи буде узгоджено зміну підходів щодо голосування за кордоном. Наприклад, запровадження нових способів голосування, голосування протягом кількох днів, зміна виборчої системи, утворення ДВК поза межами дипломатичних установ тощо обумовлюватимуть відповідні зміни до законодавства. Оскільки поки відсутнє єдине бачення щодо забезпечення права голосу громадян за кордоном, пропонувати будь-які нормативні зміни неможливо.

  1. Чи потрібно якось регламентувати відкриття додаткових приміщень для голосування в межах дії однієї виборчої комісії за кордоном? Чи ці приміщення мають бути чітко розміщені біля посольств-консульств?

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ВК України закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК:

  • при закордонних дипломатичних установах України;
  • у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ВК України закордонна виборча дільниця має приміщення для голосування у приміщенні закордонної дипломатичної установи України або у місці дислокації військової частини (формування) за межами України.

Тому чинна редакція ВК України не передбачає можливості відкриття приміщень для голосування навіть біля посольств-консульств, а лише безпосередньо у них. Це пов'язано з екстериторіальним статусом дипломатичних установ, які, згідно зі ст. 22 Віденської конвенції про дипломатичні зносини та ст. 31 Віденської конвенції про консульські зносини, є недоторканими. Тому Україна може повною мірою здійснювати власну юрисдикцію щодо організації та проведення виборів лише у своїх дипломатичних установах. 

Практика проведення виборів за традиційного способу голосування (заповнення бюлетеня у кабінці в приміщенні для голосування відповідної виборчої дільниці) поза межами дипломатичних установ не є поширеною. Наприклад, її використовувала Молдова під час президентських виборів 2020 року та позачергових парламентських виборів 2021 року.  Проте можливість голосування виборців Молдови поза межами дипломатичних установ забезпечувалося не у всіх державах (зокрема, й в Україні), а місії спостереження ОБСЄ наголошували на проблемах юридичної визначеності процедур утворення не екстериторіальних виборчих дільниць та пов’язаними з цим судовими процесами.

Отже, чинне правове регулювання передбачає проведення голосування виключно у приміщеннях закордонних дипломатичних установ України або у місцях дислокації військових частин (формувань) за межами України. Поза межами дипломатичних установ принцип екстериторіальності не діятиме, що вимагатиме укладання міжнародних договорів та тісної співпраці з країною перебування закордонних громадян України. Також зміна чинного підходу вимагатиме внесення парламентом змін до ВК України.

  1. Як кількісний склад ДВК на закордонній виборчій дільниці залежить від чисельності виборців?

За ч. 3 ст. 34 Виборчого кодексу до складу виборчої комісії не можуть входити, зокрема, посадові та службові особи органів державної влади, якими власне і є дипломатичні працівники. Водночас членами комісії можуть бути інші працівники посольств, консульств та інших дипломатичних установ, які не мають статусу посадової та службової особи органу державної влади. Власне так зазвичай і відбувається, коли такі працівники входять до складу комісії, що організовують вибори на відповідній закордонній виборчій дільниці.

Що ж  до кількісного співвідношення членів ДВК та виборців на дільниці звертаємо увагу на таке.

За загальним правилом виборчі дільниці утворюються з чисельністю від двадцяти до двох тисяч п’ятисот виборців та поділяються на:

1) малі - з чисельністю виборців до 500 осіб;

2) середні - з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб;

3) великі - з чисельністю виборців понад 1500 осіб.

Однак, по відношенню до закордонних виборчих дільниць законодавство передбачає одне виключення, що вони можуть утворюватися з чисельністю більше, ніж 2500 виборців (ч. 5 ст. 28 ВК України). Разом з цим, граничної максимальної межі кількості виборців на одну закордонну виборчу дільницю Виборчий кодекс не встановлює.

Що ж до кількості членів ДВК, вона залежить від типу виборів. 

Так, для президентських виборів незалежно від розміру виборчої дільниці встановлено, що мінімальна кількість членів ДВК має становити 9, натомість максимальна кількість ДВК може відповідати кількості кандидатів на пост Президента. Наприклад, якщо на виборах Президента 2019 року було 39 кандидатів, потенційно склад комісії міг дорівнювати 39 особам. Те ж саме стосується ДВК закордонних виборчих дільниць (ч. 4 ст. 85 ВК України).

Натомість на парламентських виборах трішки інший підхід. Так, чисельний склад ДВК залежить від розміру дільниці (тобто кількості виборців):

1) для малих дільниць - 10-14 осіб;

2) для середніх дільниць - 12-16 осіб;

3) для великих дільниць - 14-18 осіб (ч. 1 ст. 85 ВК України).

На виборчих дільницях, на яких кількість виборців не перевищує двісті осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії (ч. 3 ст. 85 ВК України).

Таким чином, підсумуємо:

  • на президентських виборах чисельність ДВК ніяким чином не привʼязана до розміру виборчої дільниці, встановлена лише мінімальна кількість (9), а максимальна кількість потенційно може дорівнювати кількості кандидатів на пост Президента.
  • на парламентських виборах кількісний склад відповідної ДВК залежить від розміру дільниці; 
  • для закордонних виборчих дільниць передбачено виключення з можливістю утворювати дільниці з чисельністю виборців понад 2500, при цьому законодавство не встановлює верхню межу такої кількості виборців. З урахуванням значного росту українських виборців за кордоном через російську збройну агресію, кількість виборців, яка припадатиме на одну ДВК за кордоном, з високою ймовірністю буде не співмірна її спроможності забезпечити реалізацію права голосу для всіх бажаючих виборців протягом одного дня.  
  1. Які статистичні дані стосовно приміщень для голосування за кордоном? Скільки їх було до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, на яку кількість виборців вони розраховані, наскільки гнучкими є нормативи кількості виборців?

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ВК України закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК:

  • при закордонних дипломатичних установах України;
  • у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Чинна постанова ЦВК “Про утворення закордонних виборчих дільниць на постійній основі” передбачає існування 102 закордонних виборчих дільниць у:

  • закордонних дипломатичних установах України (100 дільниць);
  • військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України (2 дільниці).

Чинна редакція ВК України не передбачає верхньої межі (максимальної) чисельності виборців на закордонній виборчій дільниці, а лише містить положення, що вони можуть налічувати більше ніж 2500 виборців (ч. 5 ст. 28 ВК України). Більше того, постанова ЦВК “Про Порядок утворення виборчих дільниць на постійній основі, їх тимчасового закриття, ліквідації та внесення змін до відомостей про утворені виборчі дільниці” не передбачає урахування чисельності виборців при утворенні закордонної виборчої дільниці, на відміну від звичайної виборчої дільниці на постійній основі.

Це дає своєрідну “гнучкість”, проте дозволяє зробити висновок, що визначені законодавцем “нормативи” не грунтуються на реальній спроможності забезпечити нормальну процедуру голосування, а обумовлені лише фактами існування закордонних дипломатичних установ та військових частин (формувань) у певних країнах (наявністю дипломатичних зв’язків), а також, можливо, на презумпції низької явки у закордонному окрузі. Останнє судження засноване на тому, що окремі закордонні виборчі дільниці налічують аномальну високу кількість виборів. Наприклад, під час повторного голосування (“другий тур”) на виборах Президента України 2019 року до списків виборців були включено таку кількість осіб:

  • 52 тис. 035 - дільниця № 900055 (Кишинів, Молдова);
  • 26 тис. 191 - дільниця № 900062 (Мюнхен, Німеччина);
  • 23 тис. 893 - дільниця № 900091 (Сан-Франциско, Сполучені Штати Америки);
  • 23 тис. 383 - дільниця № 900105 (Прага, Чехія).

Очевидно, що навіть при 50-відсотковій явці забезпечення голосування такої кількості виборців виглядає нереалістично.

Голосування в закордонному окрузі дійсно характеризується нижчою, порівняно з округами на території України, явкою. Наприклад, за даними ЦВК під час повторного голосування (“другий тур”) на виборах Президента України 2019 року в межах закордонного виборчого округу до списків виборців було включено 449 тис. 174 особи, а взяли участь у голосуванні 59 тис. 830 осіб (тобто близько 13.32%). На позачергових виборах народних депутатів України у 2019 році в межах закордонного виборчого округу до списків виборців було включено 450 тис. 680 осіб, а взяли участь у голосуванні 32 тис. 764 особи (тобто близько 7.27%). При цьому припускаємо, що абсентеїзм виборців закордонного округу зумовлений не стільки свідомим небажанням (хоча можливість втрати зв’язків із країною громадянської належності також існує), а й об’єктивними чинниками, зокрема необхідністю долати значну відстань для участі в голосуванні, вартістю проїзду тощо.

Проте, незважаючи на рівень явки, ще у звіті за результатами спостереження на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ОПОРА наголошувала, що окремим напрямком посилення інклюзивності виборчого процесу має стати вдосконалення процедур та інфраструктури участі в голосуванні громадян України, які перебувають за кордоном. Наявна кількість закордонних виборчих дільниць не дозволяє створити сприятливі умови для голосування значної кількості громадян, натомість паралельна виборча система не забезпечує рівність голосів виборців, які перебувають за межами України.

Так, під час повторного голосування (“другий тур”) на виборах Президента України 2019 року на окремих закордонних виборчих дільницях кількість виборців, які взяли участь в голосуванні, становила:

  • 4 тис. 217 - дільниця № 900069 (Варшава, Польща);
  • 4 тис. 181 - дільниця № 900105 (Прага, Чехія).

Очевидно, після повномасштабної агресії росії та масового переміщення громадян України за кордон статистика участі в голосуванні як точки зору кількості виборців, так і явки буде нерелевантною.

Отже, наразі існує 102 закордонні виборчі дільниці, а чинне правове регулювання не містить “нормативів” чисельності виборців при їх утворенні. Це дає певну “гнучкість”, однак може призводити до аномально великої кількості виборців, включених на окремих закордонних виборчих дільницях, та неможливості нормального забезпечення реалізації права голосу на них.

  1. Чи враховуються особливості у приміщеннях для голосування в ДВК за кордоном щодо людей з інвалідністю, представників маломобільних груп (приміром, виїхало багато людей з інвалідністю, які можуть знаходитися на лікуванні та ін.). Чи тут стандартні законодавчі унормування?

Виборчий кодекс встановлює вимогу виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах рад, іншим органам (посадовим особам), які відповідно до закону здійснюють їх повноваження, забезпечити у межах коштів державного та відповідних місцевих бюджетів, власних доходів та за рахунок коштів з інших джерел, не заборонених законодавством, до 1 січня 2025 року доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування. Утім така вимога стосується лише звичайних виборчих дільниць та через війну її повноцінна реалізація є малоймовірною.

Крім того, уряд постановою від 9 жовтня 2020 р. № 962 затвердив критерії доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування. Як і у попередньому випадку, ця постанова стосується лише звичайних виборчих дільниць.

Разом з цим, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 62 ВК України керівники закордонних дипломатичних установ України, військових частин (формувань), дислокованих за межами України, де утворені закордонні виборчі дільниці, забезпечують закордонні виборчі дільниці належними приміщеннями для організації їх роботи та проведення голосування відповідно до вимог цього Кодексу та нормативів облаштування таких приміщень, встановлених Центральною виборчою комісією.

Приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування повинні відповідати вимогам Виборчого кодексу, а також встановленим вимогам щодо санітарних і технічних норм, державним будівельним нормам, в тому числі щодо безперешкодного доступу для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення. Однак у разі якщо приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) та інших маломобільних груп населення, керівники закордонних дипломатичних установ України, військових частин (формувань), дислокованих за межами України, де утворені закордонні виборчі дільниці, організовують безперешкодний доступ зазначених осіб до таких приміщень (ч. 4 ст. 62 ВК України).

  1. Як на сьогодні виглядає алгоритм зміни виборчої адреси для шукачів тимчасового захисту (українців, які виїхали за кордон після 24.02.2022)? Чи є тут особливості?

Особливості у процедурі зміни виборчої адреси саме для шукачів тимчасового захисту законодавством не передбачені. У такому випадку діють правила, як і для інших громадян України, що перебувають за кордоном.

Яким чином можна змінити виборчу адресу?

Існують такі шляхи зміни виборчої адреси:

  • Онлайн в особистому кабінеті виборця на сайті drv.gov.ua — за наявності кваліфікованого електронного підпису.
  • Особисто подати звернення до органу ведення Реєстру або через уповноважену особу, яка повинна мати нотаріальну довіреність.

Куди звертатися?

За кордоном звернення до органу ведення Реєстру можуть бути подані до відповідної закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування. Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Важливо звернути увагу, що звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем до органу ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, до якої віднесено виборчу адресу, на яку змінюватиметься поточна виборча адреса виборця (ч. 3 ст. 20 Закону України “Про Державний реєстр виборців).

Коли звертатися?

Звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу виборів, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу (ч. 3 ст. 20 Закону України “Про Державний реєстр виборців).

Якщо строки для зміни виборчої адреси пропущені, на загальнодержавних виборах проголосувати можна скориставшись можливістю тимчасової зміни місця для голосування. Водночас у такому разі звернення подається до органу ведення Реєстру не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на відповідних виборах (ч. 3 ст. 7 Закону України “Про Державний реєстр виборців).

Що обов'язково вказувати у зверненні?

Крім формальних вимог до звернення, у ньому обов'язково потрібно зазначити адресу житла, за якої виборець фактично проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою (ч. 4 ст. 20 Закону України “Про Державний реєстр виборців).

Чому важливо не зловживати правом на зміну виборчої адреси? 

Якщо виборець навмисно подасть звернення про зміну виборчої адреси до органу ведення Державного реєстру виборців, яке міститиме неправдиві відомості, зокрема, виборець вкаже адресу житла, за якою не проживає, його можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 158 КК України.

  1. Чи є можливість українцям за кордоном (шукачам тимчасового захисту, які виїхали з України після 24.02.2022) проголосувати в якійсь іншій закордонній країні, не тій, де вони мають статус тимчасового захисту. Наприклад, країною зі статусом тимчасового захисту для людини є Італія, але людина потім ще переїжджала і зараз проживає, наприклад, у Словенії, бо це фінансово та транспортно прийнятно для них. Чи є тут якісь особливості для участі у голосуванні за кордоном?

Володіння статусом тимчасового захисту як таке не згадується у виборчому законодавстві. Однак перебування на консульському обліку впливає на визначення виборчої адреси виборця. Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України “Про Державний реєстр виборців” виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування). Згідно з п. 2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, консульський облік - вчинення уповноваженими посадовими особами закордонних дипломатичних установ України комплексу дій з реєстрації інформації про місце проживання або перебування громадянина України на території іноземної держави шляхом внесення даних до відомчої інформаційної системи МЗС. 

Таким чином, якщо особа перебуває на консульському обліку, його виборча адреса в порядку періодичного оновлення даних буде визначена за поштовою адреса в країні проживання (перебування). Такий виборець може повернутися до тієї країни, де володіє тимчасовим захистом й проголосувати там, де перебуває на консульському обліку, або ж у порядку, що охарактеризований у попередньому пункті, такий виборець змінити виборчу адресу й голосувати за місцем фактичного проживання. 

  1. Які особливості голосування за кордоном щодо виборів до Верховної Ради в контексті регіональних списків?

На виборах народних депутатів України регіональні списки кандидатів у закордонному окрузі не утворюються (абз. 3 ч. 4 ст. 168 ВК України), тому закордонні виборці на парламентських виборах за чинного правового регулювання зможуть проголосувати лише за загальнодержавний список партії без можливості підтримати конкретного кандидата. Таким чином, у ЗВО виборці голосуватимуть за  пропорційною системою із закритими списками. Такий підхід до застосування виборчої системи у ЗВО обумовлює питання щодо дотримання принципу рівного активного виборчого права, хоча й спрощує у певній мірі правове регулювання та організацію виборів за кордоном. 

Забезпечення принципу рівних прав та можливостей у виборчому процесі може бути досягнуто, наприклад, шляхом формування нового «закордонного» виборчого регіону (ч. 5 ст. 138 ВК України). Така пропозиція обумовлюватиме зміни структури виборчого бюлетеня для його виборців (абз. 3 ч. 4 ст. 168 ВК України) та порядку розподілу мандатів у загальнодержавному окрузі (ч. 5 ст. 186 ВК України). Водночас такі зміни виборчого законодавства можуть значно ускладнити процес адміністрування виборів за кордоном, в першу чергу через значне збільшення чисельності виборців. Також такі зміни можуть призвести до диспропорції з максимальною кількістю кандидатів, які можуть висуватися, наслідком чого буде також “закриття” списку. В умовах неможливості здійснити точну оцінку масштабу та подальшої динаміки переміщення виборців утворення такого регіону може призвести до непередбачуваних наслідків, що в контексті перехідних післявоєнних виборів лише погіршить ситуацію. Утім, така пропозиція є слушною для запровадження на виборах, які організовуватимуться в стабільних, а не постконфліктних, умовах.

  1. Чи є якісь особливості голосування для українців за кордоном (шукачів тимчасового захисту після 24.02.2022), якщо це їхні перші вибори? Чи будуть вони у Державному реєстрі виборців, якщо 18 років їм виповнилося під час перебування поза Україною в статусі шукачів тимчасового захисту?

Для безпосередньої реалізації права голосу в цілому якихось особливостей не передбачено. 

Інформація про громадян України, яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років та виборча адреса яких знаходиться за межами України, в порядку періодичного поновлення персональних даних Реєстру передається керівником закордонної дипломатичної установи. Якщо цього не відбулося громадянин може подати заяву щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України. 

Для того, щоб переконатися у можливості реалізації права голосу за кордоном виборець може звернутися до ДВК для ознайомлення з попереднім списком виборців.  За необхідності виборець може уточнити списки виборців шляхом звернення із заявою до відповідної дільничної виборчої комісії або суду (у випадку судового оскарження застосовуватимуться загальні положення КАС України щодо визначення територіальної підсудності за вибором позивача, тобто у разі невизначеності територіальної підсудності адміністративної справи, така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача. 

Обгрунтування:

Наявність або відсутність статусу тимчасового захисту не впливає на можливість реалізації права голосу. Натомість, підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці (ч. 4 ст. 7 ВК України), що актуального і для закордонних виборців.

До попереднього списку виборців на закордонній виборчій дільниці включаються громадяни України:

  • яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років;
  • які мають право голосу на виборах;
  • та виборча адреса яких знаходиться за межами України (ч. 2 ст. 46 ВК України).

Функції органу ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстру) стосовно виборців, які проживають або перебувають за межами України, здійснює відповідний структурний підрозділ Міністерства закордонних справ України (ч. 12 ст. 14 Закону України “Про Державний реєстр виборців”), який і  складає попередні списки виборців для кожної закордонної виборчої дільниці (ч. 1 ст. 46 ВК України).

Особи, яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років та виборча адреса яких знаходиться за межами України, можуть бути:

  1. Включені до Реєстру під час періодичного поновлення його персональних даних, після чого на підставі даних Реєстру особу включать до списків виборців.
  2. Включені до Реєстру на підставі особистої заяви, після чого на підставі даних Реєстру особу включать до списків виборців.
  3. Включені до уточненого списку виборців на підставі заяви до відповідної дільничної виборчої комісії про виправлення неправильностей у попередньому списку виборців.

1. В межах процедур періодичного поновлення персональних даних Реєстру керівник закордонної дипломатичної установи України подає органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України відомості про:

1) громадян України, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

2) осіб, які протягом попереднього місяця набули громадянства України та отримали тимчасове посвідчення громадянина України або паспорт громадянина України;

3) осіб, громадянство України яких припинено протягом попереднього місяця;

4) громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця стали на консульський облік на території відповідного консульського округу;

5) громадян України - виборців, які протягом попереднього місяця зняті з консульського обліку на території відповідного консульського округу;

6) громадян України, які протягом попереднього місяця змінили прізвище, ім’я, по батькові, дату або місце народження;

7) померлих виборців, стосовно яких протягом попереднього місяця на відповідній території компетентним органом відповідної держави видано свідоцтво про смерть або інший документ (ч. 9 ст. 22 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).

Далі, на основі відомостей Реєстру орган ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України складає попередні списки виборців для кожної закордонної виборчої дільниці (ч. 1 ст. 27 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).

2. Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може особисто звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою. До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України). Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. Заява з копією зазначеного документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).

Далі, на основі відомостей Реєстру орган ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України складає попередні списки виборців для кожної закордонної виборчої дільниці (ч. 1 ст. 27 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).

3. Попередній список виборців для закордонної виборчої дільниці передається відповідній дільничній виборчій комісії в електронному вигляді не пізніш як за одинадцять днів до дня голосування. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії на паперовому носії (ч. 3, 4 ст. 46 ВК України).

Виборець особисто може подати заяву про виправлення неправильностей у попередньому списку виборців на закордонній виборчій дільниці, до якої додаються необхідні документи (копії документів), до відповідної дільничної виборчої комісії не менш як за п’ять днів до дня голосування (за київським часом), що розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду. Така заява виборця невідкладно передається через відповідну закордонну дипломатичну установу України органу ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України (ч. 5, 6 ст. 46 ВК України).

Далі, з урахуванням відомостей, поданих відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців", за наслідками розгляду заяв виборців орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України виготовляє уточнений список виборців (ч. 7 ст. 46 ВК України).

4. Також законодавство загалом передбачає й судовий порядок уточнення списків виборців (ст. 274 КАС України). Проте враховуючи, що адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії  (ч. 2 ст. 274 КАС України), застосування судового порядку уточнення списку виборців на практиці може бути проблематичним. Проте, на нашу думку, варто виходити із загальних положень КАС України, відповідно до яких, у разі невизначеності територіальної підсудності адміністративної справи, така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача (ч. 2 ст. 25 КАС України). 

  1. Чи існують якісь особливості для реалізації можливостей голосування виборців з інвалідністю та представників маломобільних груп, які мають тимчасовий захист та перебувають в інших країнах?

Якщо мова йде про розумне пристосування, то на сьогодні Виборчим кодексом передбачено загальну норму щодо реалізації виборчих прав виборцями з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком), які мають право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в порядку, визначеному Виборчим кодексом (ч. 9. ст.  7). Також за абз. 2 ч. 1 ст. 62 ВК України з метою створення належних умов для особистого голосування виборця з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) такий виборець в приміщенні для голосування забезпечується розумним пристосуванням (допоміжними засобами) у порядку та випадках, визначених Центральною виборчою комісією.

Таким чином, по відношенню до виборців з інвалідністю, представників маломобільних груп, які мають тимчасовий захист та перебувають в інших країнах для реалізації права голосу на закордонних виборчих дільницях законодавство покладає на державу забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі, водночас випадки  надання та форми таких допоміжних засобів мають визначатися ЦВК.

  1. Чи можуть виникнути якісь особливості щодо висування кандидатів у депутати, якщо вони проживають за кордоном та мають статус тимчасового захисту (станом на зараз це один рік проживання поза межами України)?

Так, тривале перебування (проживання) громадян України за кордоном може вплинути на реалізацію ними пасивного виборчого права. 

Це пов'язано з необхідністю дотримання цензу осілості на всіх типах виборів, крім місцевих, для яких така умова реалізації пасивного виборчого права у законодавсті не передбачена. 

Натомість такий ценз Конституція та Виборчий кодекс передбачають для кандидатів в народні депутати та на пост президента. Так, кандидат в народні депутати повинен проживати в Україні протягом останніх 5, а кандидат на пост Президента України – 10 років. Варто зауважити, що у ВК України було уніфіковано підхід щодо дотримання вимоги проживання для кандидатів на пост Президента України (ч. 4 ст. 75) та в народні депутати України (ч. 4 ст. 134): «Особа вважається такою, що проживає в Україні, ..., якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх ... років перед днем голосування на відповідних виборах не перевищував 183 дні. Не є порушенням вимоги про проживання в Україні виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу». 

Разом з тим, в Остаточних звітах БДІПЛ/ОБСЄ зі спостереження за президентськими та парламентськими виборами 2019 року зазначено, що вимога щодо п’ятирічного/ десятирічного строку проживання в Україні є необґрунтовано обмежувальною, суперечить міжнародним зобов’язанням та належній практиці. Також експерти БДІПЛ/ ОБСЄ відзначають, що пунктом 15 Загального коментаря 25 УВК ООН до статті 25 ICCPR 1996 року передбачено, що права осіб, які мають право бути обраними, не повинні обмежуватись необґрунтованими чи дискримінаційними вимогами, такими як освіта або місце проживання. Пунктами I 1.1 c iii-iv Кодексу належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії визначено, що «ценз осілості щодо громадян може встановлюватись лише для участі в місцевих або регіональних виборах, а необхідна тривалість проживання не повинна перевищувати шість місяців».

 

Цю публікацію підготовлено у рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є винятковою відповідальністю Громадянської мережі ОПОРА і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.