У вівторок, 21 березня 2023 року, відбувся віртуальний запуск Глобальної мережі забезпечення виборчої доброчесності (GNSEI). Спільнота об'єднує понад 30 провідних світових організацій.

Концепцію Мережі оголосив президент США Джо Байден під час першого Саміту демократії у 2021 році. Початковому формуванню Мережі сприяє Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), але вона утворюється на засадах інклюзивності та співпраці за підтримки численних організацій, що працюють у сфері доброчесності виборів.

У час, коли виборчі процеси в світі постають перед мінливими й дедалі складнішими загрозами і викликами, нагальною потребою є стійка співпраця між глобальними стейкхолдерами у забезпеченні доброчесності виборів. 

Мета GNSEI — створення широкої платформи для співпраці у розробці, просуванні та сприянні дотриманню норм і керівних принципів, спрямованих на подолання загроз виборчій доброчесності. 

Спільна місія організацій, які об'єднує GNSEI, полягає у забезпеченні того, щоб вибори — а також інституції, норми, принципи та процеси, що їх підтримують, — відображали волю всіх людей.

Глобальна мережа за доброчесність виборів (GNSEI) має дві основні мети:

  • Зміцнити нормативно-правову базу з питань доброчесності виборів шляхом використання колективного досвіду GNSEI для виявлення критичних загроз виборам, підвищити обізнаність про чинні норми й належні практики і сприяти їх дотриманню. Крім того, там, де є прогалини, потрібно формувати консенсус щодо керівних принципів та ефективних методів розв’язання проблем.
  • Забезпечити постійну платформу для розширеної мережі суб'єктів з метою захисту та просування доброчесності виборів шляхом обміну інноваційними й ефективними практиками. GNSEI заохочуватиме дискусії про те, як позбавити суб'єктів стимулів до підриву виборів та розбудовувати відносини між різними суб'єктами, які можуть забезпечити координацію та швидке реагування на загрози, в тому числі з інших секторів, чия робота стосується доброчесності виборів, таких як суб'єкти верховенства права, правозахисники, антикорупційні органи, а також сектори інформаційної доброчесності та технології.

Під час презентації голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка з 2020 року очолила правління Глобальної мережі національних спостерігачів за виборами (GNDEM), наголосила на важливості змагальності під час виборів. “Якщо немає форми реалізації цієї конкуренції, — розповіла вона, — чесні та вільні вибори не відбудуться. Це призводить до використання адмінресурсу, непрозорості фінансування виборчої кампанії, навіть застосування технології підкупу виборців”. Айвазовська розповіла про вади практичного втілення мажоритарної виборчої системи в Україні та повідомила, що 42% респондентів серед українців обрали пропорційну виборчу систему з відкритими списками для голосування на виборах до Верховної Ради. На її думку, для забезпечення доброчесності виборів важливі “змагання ідей, візій та інструментів”.

У своєму виступі Ольга Айвазовська підкреслила, що політично активні громадяни  — це рушії виборчої реформи в Україні. Наразі ж представники громадського середовища говорять про те, як відбудуться перші повоєнні вибори, розробляють ефективний менеджмент виборчого процесу для того, що були належним чином забезпечені виборчі права українців, які після 24 лютого 2022 року знайшли тимчасовий притулок за кордоном.

Представниця GNDEM додала, що співпраця з глобальними міжнародними організаціями дуже важлива, як і їхня підтримка, проте напрямок руху мають визначати локальні спостерігачі, котрі розуміють місцевий контекст. Окрім того, варто бути відкритими до співпраці з усіма стейкхолдерами.

Глобальна мережа за доброчесність виборів об'єднує зацікавлені сторони виборчого процесу навколо спільного бачення: надихати та інформувати про дії, спрямовані на просування доброчесності виборів перед обличчям критичних загроз для демократії.

Хоча існують інші платформи та форуми, які зосереджуються на конкретних питаннях доброчесності виборів або об'єднують менші спільноти, донині не існувало постійної платформи, на якій ці суб'єкти могли б регулярно та систематично співпрацювати.

Учасники мережі:

  • Організація арабських органів адміністрування виборів (ArabEMBs)
  • Міністерство закордонних справ і торгівлі Австралії (DFAT)
  • Азійська мережа за вільні вибори (ANFREL)
  • Демократія Інтернешнл (DI)
  • Democracy Reporting International (DRI)
  • Виборчий інститут сталої демократії в Африці (EISA)
  • Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO)
  • Мережа зі спостереження за виборами в країнах Сходу та Африканського Рогу (EHORN)
  • Глобальна мережа національних спостерігачів за виборами (GNDEM)
  • Міжнародна фундація виборчих систем (IFES)
  • Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам (IDEA)
  • Міжнародний республіканський інститут (IRI)
  • Фонд Кофі Аннана
  • Національний демократичний інститут (НДІ)
  • Мережа виборчих адміністрацій Тихоокеанських островів, Австралії та Нової Зеландії (PIANZEA)
  • Центр спостереження за виборами та виборчої інтеграції — Лімська угода (ReDOI)
  • Відділ миру та прав людини Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії (PHRD)
  • Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)
  • Вестмінстерська фундація

Спостерігачі мережі:

  • Центр Картера
  • Секретаріат Співдружності
  • Генеральний директорат Європейської Комісії з питань міжнародного партнерства (DG INTPA)
  • Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA)
  • Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA)
  • Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН)
  • Державний департамент США, Бюро у справах демократії, прав людини та праці (DRL)