Виборчі кампанії 2019–2021 років продемонстрували, що деякі обмеження, передбачені у ст. 57 Виборчого кодексу, неефективні. Саме тому профільна робоча група з розробки законодавства про медіа працює над удосконаленням правового регулювання передвиборної агітації.
Цей матеріал продовжує серію публікацій про реформування виборчого законодавства щодо інформаційного забезпечення та передвиборної агітації. У ньому ми зосередимося на окремих обмеженнях ст. 57 Виборчого кодексу, які пропонується удосконалити у законопроєкті № 8310.
Розширення кола суб'єктів, участь в агітації яких обмежується
У чинній редакції ч. 1 ст. 57 Виборчого кодексу забороняється участь у передвиборній агітації органам виконавчої влади, їх посадовцям та службовцям. Таке формулювання не охоплює низку інших суб'єктів владних повноажень. Тому в законопроєкті автори пропонують замінити “органи виконавчої влади” на “органи державної влади”, що дасть змогу охопити ширше коло осіб (наприклад, поширити її дію на Президента та народних депутатів України).
Також чинне правове регулювання породжує невизначеність через таке формулювання: “Участь у передвиборній агітації забороняється … органам влади … їх посадовим і службовим особам у робочий час (крім випадків, якщо така особа є кандидатом на відповідних виборах)”. У зв'язку з цим, у проєкті закону уточнено, що кандидати, які є публічними особами, можуть агітувати лише у святкові та неробочі дні або перебуваючи у відпустці.
Такі зміни необхідні й для розмежування статусів публічної особи та кандидата, що зменшить ризики зловживання службовим становищем для здійснення агітації.
Зміни щодо підкупу виборців
Законодавець пропонує виправити помилку, яку допустив у 2020 році, коли привʼязав вартість продукції, яка вважатиметься підкупом виборців, до неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі — НМДГ), а не до мінімальної заробітної плати. Справа в тому, що за п. 5 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України НМДГ може мати два значення: за загальним правилом — 17 гривень, а для норм адміністративного та кримінального законодавства — на рівні податкової соціальної пільги (50% розміру прожиткового мінімуму, що у 2023 році становить 1 тис. 342 грн). Це призвело до того, що, відповідно до ВК України, вартість брендованої агітаційної продукції не може перевищувати 1 грн 2 коп., а це неспівмірно з реальними цінами на товари.
Законопроєкт покликаний розв’язати цю проблему, встановивши максимум для вартості брендованої агітаційної продукції в розмірі 5% розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня, що у 2023 році дорівнює 335 грн.
Створення Експертної ради під час виборів
Законопроєкт передбачає, що для оцінки порушень у матеріалах агітації в медіа під час виборів Національна рада створює Експертну раду з питань передвиборної агітації. У випадку надання Експертною радою висновку про наявність у матеріалах ознак порушень ч. 3 ст. 57 ВК України (заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення), медіа зобов’язане відмовити у їх розповсюдженні. Водночас під час доопрацювання законопроєкту до другого читання варто уточнити статус такої ради.
Місця для розміщення передвиборної агітації
Законопроєкт визначає, що розміщувати матеріали передвиборної агітації та повідомлення про перебіг виборчого процесу можна лише:
- у місцях, визначених частиною ч. 3 ст. 53 ВК України (тобто у спеціально обладнаних місцевими органами влади місцях, на стендах, дошках оголошень у людних місцях для розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації);
- на законно встановлених рекламних конструкціях.
Такі зміни чіткіше розмежовують порушення виборчого законодавства з порушеннями правил благоустрою. Водночас, можливо, це потребуватиме розширення переліку дозволених місць, щоб не звужувати простір для передвиборної агітації. Формально ця норма означає, що будь-де, в будь-яких приміщеннях, місцях, будь-які агітаційні матеріали (не лише друковані) розміщувати заборонено (в тому числі в законно орендованих), так само, як і розміщувати намети. Крім того, ця норма потребує узгодження з іншими обмеженнями щодо розміщення матеріалів агітації, наприклад, встановленими у ч. 16 ст. 57 ВК України.
Обмеження змісту передвиборної агітації
Законопроєкт містить чимало обмежень змісту передвиборної агітації. Ось неповний перелік заборонених тем і матеріалів:
- пропаганда російського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, а також символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму; заперечення або виправдовування злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні, злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму;
- інформація, що принижує або зневажає державну мову;
- посягання на права і свободи людини;
- матеріали, які містять ознаки сексизму або підбурюють до cексизму;
- матеріали, які можуть завдавати значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, викликати у них відчуття неповноцінності;
- матеріали за участю людей, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Загалом ОПОРА позитивно оцінює більшість обмежень, але окремі з них недостатньо визначені. Зокрема, йдеться про заборони використовувати засоби і технології, які “діють на підсвідомість виборців” або “вміщують елементи цинізму”.
Попередження за порушення вимог
Крім того, у ч. 19 ст. 57 ВК України законопроєкт пропонує надати право ЦВК під час загальнодержавних виборів або головній виборчій комісії на місцевих виборах виносити попередження кандидату, партії чи її організації в разі порушення заборон або вимог щодо передвиборної агітації. Водночас чітко не зазначено, який орган встановлює факт такого порушення. Тому з погляду юридичної визначеності необхідно уточнити підстави оголошення попередження, наприклад, так: “У разі порушення, встановленого рішенням суду”.