Недостатня кількість дільниць та українських поліцейських на них за кордоном, простір для підкупу та інших маніпуляцій, кіберзагрози та використання виборцями ненадійних соціальних мереж – проблеми, які постануть перед державою Україна під час організації перших виборів після перемоги. Про це говорили українські експерти під час обговорення результатів дослідження ОПОРИ «Медіаспоживання та громадська активність українців у Польщі».

Нагадаємо, що Громадянська мережа ОПОРА презентувала рекомендації щодо реінтеграції українських біженців до суспільно-політичного життя України, зокрема перших повоєнних виборів на базі дослідження "Медіаспоживання та громадська активність українців у Польщі". 

Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий, який відповідає за напрям роботи із закордонним голосуванням, зазначив, що ЦВК зараз активно вивчає досвід різних країн, які проводили вибори у післяконфліктні чи післявоєнні періоди. Він зауважив, що дані дослідження ОПОРИ свідчать про певну інтеграцію українців в ту країну, в якій вони перебувають. “В той же час, питання збільшення кількості закордонних виборчих дільниць досить непросте. Міжнародні відносини у нас на сьогодні чітко визначено законодавчо. Закордонні виборчі дільниці можуть утворюватися в наших дипломатичних установах і консульствах. Ми не можемо переглянути ці положення законодавства в односторонньому порядку з боку України, тому що це однозначно взаємозв'язки з іншими країнами,” - розповів Постівий. За його підрахунками, до прикладу у Польщі треба відкрити щонайменше 30 виборчих дільниць на ту кількість українських виборців, які потенційно готові будуть взяти участь у голосуванні там. Зараз під час виборів працює 4 виборчі дільниці в цій країні. Але ситуація щодо створення дільниць може відрізнятися у кожній країні через їхнє внутрішнє законодавство.

Експертка Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) з питань виборів та стратегічного планування Анна Деніс зазначила, що IFES вже має досвід сприяння проведенню виборів за кордоном країнам, в яких були війни чи конфлікти. Вона розповіла, як  один із топ-менеджерів IFES у 2005 році особисто орендував стадіон «Вемблі» в Лондоні  на три дні для того, щоб іранські біженці могли проголосувати і реалізувати своє право голосу. «Наміри і дії у вимушених мігрантів дуже часто відрізняються. Коли проводяться опитування перед першими повоєнними виборами в країнах, де вони відбувалися, абсолютна більшість вимушених переселенців говорили, що вони хочуть і прийдуть голосувати. Але, як показувала практика, явка була невисокою”. Вона додала, що адміністративно організувати голосування за кордоном альтернативними для України способами надзвичайно важко, до того ж із голосуванням українців за кордоном є системні проблеми. До прикладу, у Варшаві на президентських виборах 2019 року попри довгий час очікування та черги проголосували трохи більше 4 тисяч виборців. Якщо навіть несуттєво збільшиться корпус виборців у місті Варшава, то комісіям вже буде складно впоратись із такою кількістю.

Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, наголосила на необхідності забезпечити можливість голосування великій кількості виборців за кордоном. «Ми зараз не знаємо, скільки буде тривати війна, але ми маємо цифру, що десь 25% українців потенційно вже залишаються в Польщі. Звісно, після війни може бути якесь тимчасове рішення, але маємо шукати й постійне - як нам забезпечити участь у референдумах і виборах великої кількості людей за кордоном», - розповіла вона.

Експерт ОПОРИ з виборів та CivicTech Юрій Лісовський розповів про три види альтернативного голосування, один з яких може бути реалізований: електронне голосування за допомогою машин для голосування, інтернет-голосування за допомогою застосунку на зарзок «Дії», поштове голосування. В усіх випадках, на його думку, ключовими є довіра до організації процесу волевиявлення, зокрема дотримання принципу таємниці голосування та відсутність стороннього втручання у процес  передачі даних. До того ж зберігаються невирішені проблеми, як-то невідворотність покарання за виборчі злочини. «Один з головних аргументів щодо інтернет-голосування це те, що у нас є «Монобанк, «Приватбанк», «Дія» й ми можемо все це легко зробити. Антитеза цьому дуже проста – інтернет-банкінг це про прозорість і виявлення всього, що відбувається, голосування ж навпаки про таємницю голосування – це робота в зовсім іншому напрямку», - зазначив експерт. Лісовський наголосив, що технологію інтернет-голосування потрібно перевіряти через незалежні аудити, щоб упевнитися у дотриманні нею виборчої таємниці. Особливо в умовах, коли вплив російської дезінформації посилюється.

Альона Луньова, директорка з адвокації Центр прав людини ZMINA, зазначає, що важливо не забувати про ще дві категорії виборців, яких російська пропаганда також використовуватиме, – люди, які були депортовані до росії та мешканці тимчасово окупованих територій: «Ми не знаємо, чи варто довіряти цим даним рф – ніхто не знає, скільки насправді українців там знаходиться. Але питання, якщо будуть запроваджені механізми голосування онлайн, то чи буде в цих людей змога проголосувати. І є ще майже 5 млн людей на окупованих територіях. І це величезна кількість людей. Якщо буде онлайн голосування, дуже складно буде пояснити, чому вони не можуть взяти участь у виборах. Нам треба диференційований підхід до трьох великих груп громадян: тих, які виїхали через збройну агресію рф на територію дружніх країн; тих, які виїхали до росії; тих, хто лишився на окупованих територіях».

Валентина Коваля, першого заступника голови Нацради з питань телебачення, дуже лякає, що перше місце серед джерел інформації в українців у Польщі посідають Телеграм-канали. Він підкреслює російське походження та непрозорі функціонування та регулювання цього месенджера, а також збір інформації цим застосунком на пристроях, де він встановлений. «Що стосується а інформаційних каналів для того, щоб позитивно впливати на наших виборців, інформувати та давати якісь інструменти, то  традиційні медіа складають дуже невелику частину медіаспоживання. Зазвичай, до телебачення та радіо у демократичного суспільства багато претензій, бо завжди є сумніви в чесності цих медіа. Тому споживання телебачення на рівні 10-15%, за даними дослідження представленого дослідження ОПОРИ, може сприйматися як позитивне», - зазначив він.

Ольга Одинокова, представниця Національної поліції наголосила, що органи поліції від початку і до кінця мають супроводжувати і забезпечувати законність виборчого процесу і дотримання всіх законодавчих аспектів. “Ми зможемо забезпечити представництво 1200-1500 своїх представників на закордонних дільницях. Але чи захочуть представники інших країн впустити нас у свою сферу відповідальності. Це дуже великий нюанс», - підкреслила вона. Також вона поділилась власними спостереженнями, що на міжнародному рівні в професійному середовищі іноземні колеги завжди готові вислухати, дати пораду, але не впускати у свої внутрішні процеси.

Це перше дослідження серед українців, які опинилися за кордоном у пошуках прихистку від російської агресії в Україні. Надалі ОПОРА планує провести серію аналогічних за методикою досліджень в інших країнах. Повне дослідження знаходиться за посиланням.