Ухвалення законопроєкту «Про медіа» є однією з основних вимог для отримання Україною членства в Європейському Союзі, а тому потребує обговорення усіх поправок перед другим читанням, що має стати моделлю для українського законотворення. Одним із важливих питань законопроєкту є забезпечення рівноправного доступу всіх політичних сил до медіа під час виборів. Про це йшлося під час обговорення «Закон про медіа та зміни до Виборчого кодексу: виклики та можливості», яке відбулося 27 жовтня.

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко наголосив, що, попри неможливість проведення виборів в умовах воєнного стану, необхідно продовжувати вести дискусії щодо виборчого законодавства, які тривали напередодні повномасштабного вторгнення.

«Зараз я би дуже обережно ставився до медійної складової висвітлення змін до Виборчого кодексу, бо одразу йде питання: "а ви що там, вибори збираєтесь проводити, їх же не можна проводити, зараз військовий стан." Тобто починається певна політизація цього процесу. Я думаю, треба казати, що ми вирішуємо нашу засадничу проблему, і так вибори будуть проводитись надалі і завжди. Ми працюємо, щоб наше законодавство було сталим. Але якщо повернутись до термінів, як би воно було, якби не було війни, то ми потрапляємо у світову практику, щоб менше, ніж за пів року ніякі зміни не вносити. Зараз рік до виборів, ми в принципі вкладаємось у ці терміни. Є надія, що закон "Про медіа" ми до Нового року почнемо розглядати, тому що це одна з семи ключових вимог Єврокомісії», — сказав Корнієнко.

Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що наступні вибори в Україні мають відбутись за відкритими виборчими списками. Ця система на місцевих виборах 2022 року, попри всі складнощі початкового періоду, виправдала себе.

«Лишилося питання про рівноправну політичну конкуренцію, яка повністю ґрунтується на роботі медіа під час виборів. Те, що у нас є в законодавстві — це дуже старі рішення, які змінювались певними вимушеними компромісами, не дуже вдалими. Тому маємо на виборах таку роботу медіа, до якої всі звикли. Як людина, яка ще медійником працювала на виборах у 94-му році і 98-му році, можу сказати, що, на мій погляд, з тих пір мало що змінилось. Це не дуже добре. Те, що більш-менш працювало у 90-ті, точно не може працювати в розпалі 21 століття», — сказав Потураєв.

Він додав, що забезпечення рівноправного конкурентного політичного процесу є вимогою європейських партнерів. І якщо Україна хоче стати повноправним членом Європейського Союзу, то має виконати цю вимогу.

Потураєв також сказав, шлях проходження закону «Про медіа» має стати модельним для українського законотворчого та законодавчого процесу.  

Ольга Герасим’юк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, підкреслила, що статус кандидата в ЄС є для України водночас і викликом, і можливістю.

«В першу чергу, це можливість продавити ті застарілі норми законів ще минулого сторіччя, за якими досі живе медійна індустрія та суспільство. Ті закони надто негативно впливають на виборчі процеси в Україні всі ці роки. Голова Комітету вже сказав, що він, спостерігаючи всі ці процеси з далеких 90-х, мало побачив змін у виборчому процесі через законодавство, яке застаріло. З боку медійного регулятора я також хочу це засвідчити. Оскільки всі ці роки, проводячи моніторинги, роблячи звіти як медіарегулятора, так і проєкти Ради Європи, проєкти громадських організацій, які завжди брали участь у моніторингах того, як відбувається висвітлення виборчих процесів у медіа, у своїх звітах ми постійно писали про норми законодавства в частинах агітації, висвітлення виборчих процесів та повноважень медіарегулятора та говорили про ці норми як неактуальні і такі, які мають бути змінені. Ми повинні оновити ці правила, ми повинні зробити їх сучасними та діючими, при цьому не забуваючи про святість свободи слова. Святість свободи слова повинна бути на вістрі цього процесу. Безперечно, свобода слова це, в першу чергу, відповідальність. Тому що багато трактувань у нашому суспільстві і в політикумі, і в інших колах того, що є свобода слова. Але, в першу чергу, це відповідальність: відповідальність медійників, відповідальність політиків і відповідальність, звичайно, регулятора», — зазначила вона.

Також Ольга Герасим'юк нагадала, що у вимогах до законодавства про медіа в контексті кандидатства України Євросоюз чітко вказав три ключові позиції: 1) подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України; 2) впровадження в українському законодавстві положень Європейської директиви про аудіовізуальні медіапослуги; 3) зміцнення незалежності національного регулятора.

На думку спікерки, всі ці позиції застосовні й до висвітлення виборчого процесу та проведення передвиборчої агітації у медіа: «Ми повинні подолати надмірний вплив приватних інтересів для появи балансу під час висвітлення виборів і сприяти чесній політичній конкуренції. Ми повинні досягти нарешті того, щоби власники не нівелювали роль медіа до рівня політичного інструменту для маніпуляцій виборцями, електоральними поглядами, можливостями. І це не лише наше зобов’язання і вимога ЄС, це давно вимога суспільства».  

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська порівняла українські практики зі світовими та пояснила, наскільки події у світі глобальних медіа можуть впливати на українські виборчі процеси.

«Якщо звернутися до практик, то Україна здається унікальною, але так не є. І коли ми говоримо про політично не нейтральні навіть телеканали, які в Україні присутні, принаймні до 24 лютого це було чітко помітно, порівнювати їх навіть з "Fox News" і рядом інших телеканалів трохи важко. Тобто хто заглиблюється в міжнародний контекст і дивиться навіть на мову політичну інших провідних демократій, бачить уже велику різницю. Це не означає, що ми кращі чи гірші. Це означає, що ми сьогодні після досить хорошого прогресу в організації виборів останніх років повинні просто знайти коректну формулу. І, з одного боку, не зловживати поняттям "свобода", виводячи його в абсолют, а з іншого боку, не створити монстра, який не дасть можливість проводити процес, де є свобода формування політичної волі. Але ця свобода можлива до реалізації лише в умовах, коли всі учасники матимуть вільний доступ до виборця через медіа», — розповіла вона.

Ольга Айвазовська звернула увагу, що в контексті виборчих процесів цей законопроєкт робить перший прогресивний крок з погляду міжнародних платформ спільного доступу.

«Ми абсолютизуємо вплив телеканалів, але ми живемо уже в цифрову еру, коли вплив міжнародних медіаплатформ буде більшим, ніж того чи іншого телеканалу чи марафону. Аудиторія цих платформ буде значно більш заглиблена, ніж конкретно взятих телеканалів. Умовна купівля Ілоном Маском Твіттера, якщо будуть змінені політики Твіттера, буде мати на наступні вибори в Україні більший вплив, ніж наявність чи відсутність того чи іншого медіа в Україні. І ми маємо усвідомлювати, що ця дискусія вже має підніматись на рівень вище, коли український політикум і суспільство можуть комунікувати з бізнесом глобального рівня, власниками платформ спільного доступу», — зазначила вона.

Крім того, Айвазовська розповіла й про нові виклики, які тепер пов’язані з понад 6 млн виборців у закордонному окрузі: «Ми маємо усвідомлювати сьогодні, що виклики щодо агітації, інформування і просвіти, що не менш важливо, для закордонних українців мають сьогодні теж стояти в порядку денному».

Член Центральної виборчої комісії Віталій Грень звернув також увагу на відсутність регулювання онлайн-платформ, які стають джерелами дезінформації про війну в Україні, але закликав до збереження балансу, аби не наділити державного регулятора надповноваженнями. 

«Європейська спільнота пропонує демократичне врегулювання шляхом прозорості, підзвітності, але ми живемо у військовому часі, ми постійно маємо загрозу втручання московії і викривлення результатів. І бачимо, наскільки ці викривлення результатів помітні ззовні по проросійських політичних партіях. Вони мають можливість бути не тільки у місцевих радах, а навіть у парламенті. Тобто це результат тієї дезінформаційної політики, яку московія насаджувала десятки років», — сказав Грень. 

На відповідальності онлайн-медіа також наголосила і депутатка Верховної Ради Ірина Геращенко. За її словами, закон «Про медіа» має стати медійним кодексом, який має наблизити українське законодавство до стандартів та директив Європейського союзу. Водночас, за її словами, існують певні виклики, пов’язані з державним регулюванням, відповідальністю інтернет-медіа, ліцензуванням та структурою власності, які потрібно врегулювати. 

Гіо Кобахідзе, заступник директора Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні, підкреслив символічність того, що це обговорення тривало в безпечному місці під час повітряної тривоги.

«Навіть за часів війни ви б’єтеся і за свою демократію при тому, що повітряна тривога триває. IFES підтримує законопроєкт. Єдине, що ми сподіваємося і очікуємо, що обрана траєкторія дозволить українському Виборчому кодексу відображати найкращі міжнародні стандарти, дивлячись на цю траєкторію руху України до членства в ЄС. Звичайно, це треба розглядати і в прив’язці до інших реформ, зокрема у виборчому законодавстві: новий закон про політичні партії, закон про фінансування політичних партій — всі ці реформи будуть надзвичайно важливими для того, щоб Україна продовжувала свій демократичний прогрес і задовольнила свої амбіції щодо членства в Європейському Союзі. Сьогоднішній захід є демонстрацією того, як військові успіхи України можуть бути підтриманими і такими ж успіхами на демократичному фронті. Сьогоднішній захід — це, знову ж таки, приклад стійкості і сили України, що навіть під час продовження росією своєї війни та агресії проти України, ми не лише готуємося до перемоги в цій війні, але й до перемоги у мирні часи. IFES залишається в Києві, наш офіс продовжує свою роботу, ми і наші партнери будуть продовжувати залишатися тут, будуть продовжувати підтримувати Україну як у війні, так і у мирі», — зазначив він.

Законопроєкт «Про медіа», який парламентарі мають розглядати у другому читанні, передбачає внесення змін до низки інших законодавчих актів, серед них — Виборчий кодекс і Закон України «Про всеукраїнський референдум». Над ним працювала інклюзивна група, до якої увійшли українські юристи, народні депутати, міжнародні партнери, представники регулятора і медіабізнесу. Під час круглого столу основні зміни та поправки до Виборчого кодексу та Закону України «Про всеукраїнський референдум» презентували Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ольга Коцюруба, старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА та Максим Дворовий, юрист Лабораторії цифрової безпеки.

Олександр Бурмагін як один із модераторів заходу пояснив, що передбачені в законопроєкті «Про медіа» зміни до виборчого законодавства і законодавства про референдум необхідні для системності та уніфікації медіареформи, зокрема щодо повноважень регулятора. Йдеться про створення компетентного регуляторного органу для всіх типів медіа, а тому виникає потреба у законодавчих змінах на системному рівні. Експерт говорив про важливість збереження безперешкодного доступу на всі публічні заходи, з’їзди (збори, конференцію) партії чи збори (конференції) організації партії з метою висування кандидатів та на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування (повторного голосування);  про відкритість інформації про вибори та її оприлюднення. Олександр Бурмагін повідомив про нову концепцію засад висвітлення виборчого процесу та їх змісту. Це передусім достовірність, повнота, збалансованість, неупереджене подання:

«Інформація про вибори висвітлюється без перекручування, відповідно до фактів. Інформація про суб’єктів відповідного виборчого процесу поширюється без надання необґрунтованих переваг будь-якому з суб’єктів. Інформація про кандидатів та партії — суб’єктів відповідного виборчого процесу поширюється збалансовано та висвітлюються коментарі кандидатів та партій — суб’єктів відповідного виборчого процесу. Інформація становить суспільний інтерес (є суспільно необхідною інформацією)».

У своїй презентації радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба підкреслила важливість включення до Виборчого кодексу визначення поняття «прихованої агітації» — діяльності, яка має на меті спонукання голосувати за або проти певного кандидата, партію (організацію партії) суб’єктів виборчого процесу, але відбувається через форми та засоби, які вводять в оману виборців щодо наявності цієї мети, зокрема, не відповідає вимогам цього Кодексу щодо позначення, наявності обов’язкових відомостей у матеріалах передвиборної агітації, участі суб’єктів у сфері медіа в інформаційному забезпеченні виборів, заборони здійснення агітації на офіційних веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування (для формування дефініції використано судову практику, а саме Постанову 25 жовтня 2020 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/324/20) Інші озвучені експерткою зміни стосувалися оренди приміщень, рекламних засобів, які мають бути доступні суб'єктам виборчого процесу на умовах рівного доступу та рівної оплати; організації й проведення мітингів, демонстрацій, встановлення агітаційних наметів; строків агітації, зокрема дискусійного питання дня тиші; регулювання агітаційних матеріалів передвиборної агітації на світлодіодних екранах (модулях), яке в чинному ВК відсутнє. Окремий блок презентації Ольга Коцюруба присвятила змінам, які б регулювали право на відповідь.

«Оскільки у Виборчому кодексі відсутні норми, які запобігають здійсненню агітації особами, що надають послуги виборцям під час виконання ними своїх посадових чи службових обов’язків, то напрацьованами змінами пропонується заборонити участь у передвиборній агітації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам, їх посадовим і службовим особам  (крім випадків, якщо така особа є кандидатом на відповідних виборах і здійснює агітацію у святкові та неробочі дні або перебуваючи у відпустці)», — наголосила юристка.

Також, на думку представниці ОПОРИ, наразі обмеження щодо змісту агітації у Виборчому кодексі не синхронізовані із загальними обмеженнями, які містяться в законодавстві про рекламу: «Пропонується заборонити поширювати як агітацію будь-які формі матеріали, що містять заклики заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі чи ненависті до окремих осіб чи груп осіб, популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України».

Експерт Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий розповів про блоки змін щодо регулювання у сфері виборів та Інтернету, зокрема агітацію в онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа (онлайн-кінотеатри, VOD-сервіси, OTT-платформи), зокрема за допомогою банерної реклами; поширення результатів онлайн-опитувань; питання взаємин національних регуляторів та іноземних платформ спільного доступу до інформації (онлайн-платформи — Facebook, TikTok, YouTube тощо); обов'язки користувачів дотримуватися вимог щодо агітації.

«Доповнення Виборчого кодексу статтею, що визначатиме правила агітації в Інтернеті та дотримання суб'єктами виборчого процесу правил маркування, вирішить питання неврегульованого середовища та прозорості агітації в ньому, а також запровадить окремі елементів Проєкту Регламенту про прозорість політичної реклами та таргетування»,  — вважає юрист.

Також Максим Дворовий наголосив на важливості отримання Національною радою повноважень укладати меморандуми з платформами спільного доступу до інформації щодо регулювання передвиборної агітації: «Нацрада співпрацюватиме з платформами спільного доступу у сфері протидії поширення дезінформації у передвиборчий період, забезпечення прозорості агітації на платформах, зокрема шляхом запровадження маркування агітації та спеціальних сповіщень, що міститимуть інформацію про замовника агітації, період її розміщення, витрачені з цією метою кошти та можливості оскарження протиправної агітації в рамках механізмів, що надаються платформами, а також дотримання інших вимог виборчого законодавства України з боку користувачів».

Цей захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики у співпраці із Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) в Україні та Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid). Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади, уряду Канади, Посольства Великої Британії в Україні або уряду Великої Британії.